Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №7, 2022
Вернуться к номеру
Клінічний досвід застосування дитячого опитувальника дерматологічного індексу якості життя (CDLQI) у дітей з атопічним дерматитом
Авторы: Мозирська О.В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Резюме
Актуальність. Атопічний дерматит є поширеним свербіжним захворюванням шкіри, що несе значний тягар для пацієнтів, їхніх сімей і суспільства. Метою даного дослідження було оцінити якість життя дітей, хворих на атопічний дерматит, та вивчити кореляційний зв’язок тяжкості атопічного дерматиту та показника якості життя за опитувальником CDLQI (Children’s Dermatology Life Quality Index). Матеріали та методи. У дослідження були включені пацієнти з атопічним дерматитом (n = 71) віком 4–17 років з алергологічного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2. Проводилась оцінка тяжкості атопічного дерматиту за шкалою SCORAD та якості життя за опитувальником CDLQI. Для проведення кореляційного аналізу показників за СDLQI та SCORAD використовували показник рангової кореляції Спірмена. Кореляційний зв’язок вважали вірогідним при р < 0,05. Результати. Кількість хворих, у яких відповідно до результату прояви атопічного дерматиту справляли малий ефект на якість життя, становила 25,4 %, помірний ефект — 40,8 %, дуже великий ефект — 19,7 %, у 12,7 % хворих атопічний дерматит спричиняв надзвичайно великий ефект на якість життя. Коефіцієнт кореляції Спірмена показників тяжкості за шкалою SCORAD та балів за CDLQI становив Ro = 0,932; виявлено кореляційний зв’язок на рівні значимості p < 0,01. При оцінці кореляційних показників у підгрупах дітей за ступенем тяжкості було виявлено різницю: у підгрупі легкого атопічного дерматиту не було кореляції (Ro = 0, p > 0,05) на відміну від підгруп з середньотяжким (Ro = 0,625, p < 0,01) та тяжким атопічним дерматитом (Ro = 0,688, p = 0,01). Показник якості життя мав позитивну кореляцію з віком хворих та тривалістю захворювання, що може бути пов’язано з більш тяжким перебігом хвороби та більшим соціально-психологічним тягарем для дітей старшого віку. Висновки. Опитувальник CDLQI в україномовній версії є надійним інструментом для оцінки якості життя педіатричних хворих з атопічним дерматитом.
Background. Atopic dermatitis is a common pruritic skin disease that causes a significant burden on patients, their families, and society. The purpose of this work was to evaluate the quality of life of children with atopic dermatitis and to study the correlation between the severity of atopic dermatitis and the quality of life according to the Children’s Dermatology Life Quality Index (CDLQI). Materials and methods. Patients with atopic dermatitis (n = 71) aged 4–17 years from the allergy department of the Kyiv City Children’s Clinical Hospital No. 2 were included in the study. The severity of atopic dermatitis was assessed by the SCORing Atopic Dermatitis (SCORAD) tool, and the quality of life — by the CDLQI. Spearman’s rank correlation coefficient was used for correlation analysis of the CDLQI and the SCORAD indicators. Correlation was considered probable at p < 0.05. Results. Atopic dermatitis had a small effect on the quality of life in 25.4 % patients, a moderate effect — in 40.8 %, a very large effect — in 19.7 %, and in 12.7 % of patients, atopic dermatitis caused an extremely large effect on the quality of life. Spearman’s correlation coefficient of severity indicators on the SCORAD and the CDLQI was Ro = 0.932; a correlation was found at the significance level of p < 0.01. When evaluating correlation indicators in subgroups of children by degree of severity, a difference was found: in patients with mild atopic dermatitis, there was no correlation (Ro = 0, p > 0.05), in contrast to the group with moderate to severe (Ro = 0.625, p < 0.01) and severe atopic dermatitis (Ro = 0.688, p = 0.01). The quality of life indicator had a positive correlation with the age of patients and duration of the disease, which may be related to a more severe course and a greater social and psychological burden for older children. Conclusions. The Ukrainian version of CDLQI is a reliable tool for assessing the quality of life of paediatric patients with atopic dermatitis.
Ключевые слова
дерматит; якість життя; опитувальник; діти
atopic dermatitis; quality of life; questionnaire; children
Вступ
Атопічний дерматит (АД) є поширеним свербіжним захворюванням шкіри, що несе значний тягар для пацієнтів, їхніх сімей і суспільства [1]. АД уражає приблизно 20 % дітей і 1–10 % дорослих із зростаючою поширеністю в усьому світі [2]. Перебіг АД може бути тривалим, рецидивуючим і часто суттєво впливає на якість життя пацієнтів та їхніх родин [2]. Вимірювання показників для оцінки АД зазвичай базуються на клінічних ознаках, оскільки на сьогодні небагато об’єктивних маркерів активності захворювання є адекватними та надійними для використання як золотого стандарту. Симптоми, пов’язані з тяжкістю захворювання, про які безпосередньо повідомляють пацієнти, є важливими для оцінки ефективності лікування хворих на АД. Повідомлений пацієнтом результат здатний відображати будь-який стан здоров’я на поточний момент і дозволяє уникнути вторинних змін і неправильного розуміння відповідей хворого будь-якою третьою стороною [3].
Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (FDA) рекомендує, щоб первинна кінцева точка успіху лікування AД базувалася на різниці балів за глобальною оцінкою дослідника (IGA), яка є клінічною шкалою оцінки, що залежить від фізичних симптомів, оцінених лікарями [4]. Ця шкала, оцінена клініцистами, призначена для об’єктивного вимірювання добре помітних симптомів (наприклад, почервоніння, лущення, кірки) і вимірюваних функціональних порушень. На жаль, цей підхід має обмежений вплив самих пацієнтів на результати лікування AД. Важливо відзначити, що AД часто викликає постійний інтенсивний свербіж і порушення психосоціального стану. Психіатричні супутні захворювання, включаючи депресію, тривогу та суїцидальні думки, частіше зустрічаються у пацієнтів з AД, ніж у загальній популяції, навіть серед пацієнтів із клінічно легким перебігом [5]. Таким чином, незважаючи на фізичний тягар AД, медичні працівники можуть недооцінювати психологічний вплив захворювання. З іншого боку, клініцистам важче або неможливо оцінити ключові симптоми та наслідки AД, такі як свербіж, порушення сну та перешкоди повсякденній діяльності. Крім того, значущість клінічного покращення можуть оцінити лише пацієнти. На жаль, повідомлений пацієнтом результат використовували в деяких формах лише в невеликій частині клінічних досліджень [6]. Оскільки принцип лікування, орієнтованого на пацієнта, стає все більш визнаним і цінним, інструменти, які безпосередньо оцінюють вплив AД на якість життя пацієнтів, необхідні для визначення ефективності лікування. Отже, повідомлений пацієнтом результат, що являє собою інформацію про захворювання безпосередньо від хворого без будь-якої інтерпретації, є важливим доповненням до результатів, про які повідомляють клініцисти, і все частіше очікується та розглядається для оцінки результатів лікування. Використовуючи інформацію, отриману від хворого, постачальники медичних послуг можуть надавати більш орієнтовану на пацієнта та специфічну терапію, яка відповідає вимогам рекомендацій щодо розробки лікарських засобів, орієнтованих на пацієнта, виданих Управлінням з контролю за продуктами та ліками США в червні 2020 року [7].
Існує безліч інструментів для кількісної оцінки результатів AД. Результати, про які повідомляють пацієнти (PROM, patient-reported outcome measures), відображені в опитувальнику, який використовується для отримання інформації безпосередньо від пацієнтів, охоплює показники симптомів, обмежень активності, стану здоров’я, якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (HRQOL, health-related quality of life), якості життя у цілому (QOL, quality of life) тощо [8]. Оскільки фізіологічні та психологічні навантаження часто виникають одночасно у пацієнтів з AД, як тяжкість захворювання, так і показники якості життя є основоположними для оцінки та догляду за хворим [9].
IDQOL (Infant’s Dermatology Quality of Life Index, дерматологічний індекс якості життя малюків) — це інструмент, призначений для оцінки якості життя дітей молодше 4 років з AД з погляду батьків, опублікований у 2001 році [10]. Він має дві частини: тяжкість дерматиту та індекс якості життя. Доведено, що він має адекватну внутрішню послідовність. IDQOL може легко використовуватися батьками з іншою оцінкою клінічної тяжкості або без неї.
CDLQI (Children’s Dermatology Life Quality Index, дитячий дерматологічний індекс якості життя) — це інструмент, розроблений для вимірювання впливу шкірних захворювань на якість життя дітей, опублікований у 1995 році [11]. На відміну від вищезгаданих інструментів CDLQI є загальним інструментом для лікування захворювань шкіри та сполучної тканини. Існує також версія DLQI для дорослих і сімейна версія (FDLQI). Подібно до цих інструментів CDLQI — це анкета з 10 пунктів, яка оцінює 6 різних аспектів (симптоми та відчуття, дозвілля, школа чи канікули, особисті стосунки, сон, лікування), які можуть вплинути на якість життя дитини. CDLQI має 131 перекладену версію та неодноразово перевірений на надійність, можливість інтерпретації та міжкультурну валідність, тому його можна легко адаптувати до різних культурних груп, які використовують різні мови. Однак, оскільки це загальний інструмент, формулювання запитань у CDLQI може бути недостатньо точним щодо наслідків АД. Мультиплікований CDLQI використовується так само і має майже той самий текст, що й текстовий CDLQI. Кожне запитання проілюстроване мультфільмом на відповідну тему, що робить його веселішим для дітей молодшого віку.
IDQOL і CDLQI часто використовуються разом для оцінки ефектів лікування у дітей у клінічних дослідженнях [12]. Ці інструменти також використовувалися в кількох дослідженнях, присвячених вивченню впливу AД на якість життя дітей та осіб, які за ними доглядають, у різних групах і на різних мовах [13].
Метою даного дослідження було оцінити якість життя дітей, хворих на АД, і вивчити кореляційний зв’язок тяжкості АД та показника якості життя за опитувальником CDLQI.
Матеріали та методи
У дослідження були включені пацієнти з АД (n = 71) віком 4–17 років, медіана 8 [6; 11] років, з алергологічного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2. Це дослідження схвалено етичною комісією НМУ імені О.О. Богомольця (протокол № 2 від 21.10.2020 р.), усі пацієнти/батьки хворих дітей дали інформовану згоду на участь. Діагноз АД встановлювали за критеріями Hanifin & Rajka.
Клінічні параметри пацієнтів включали вік, стать, вік початку захворювання та тяжкість АД, загальний IgE. Тяжкість АД оцінювали за індексом SCORing (шкала SCORAD).
Критеріями включення були вік 4–17 років, тривалість AД більше ніж 1 рік. Критерії виключення були такими: лікування системними кортикостероїдами протягом останніх 4 тижнів, наявність будь-якого іншого дерматологічного захворювання протягом останніх 4 тижнів, тяжке системне захворювання або злоякісне новоутворення, психічний розлад та порушення психомоторного розвитку.
Проводилась оцінка тяжкості АД за шкалою SCORAD та якості життя за опитувальником CDLQI. Для проведення опитування було отримано дозвіл на використання опитувальника CDLQI від автора, професора А.Й. Фінлей (Медичний коледж Уельського університету, Кардіфф, Великобританія).
Запитання стосуються впливу шкірного захворювання на дитину за останні 7 днів. Версія CDLQI була затверджена для віку від 4 до 17 років. Анкета має 10 запитань, зазвичай заповнюється за одну-дві хвилини. Оцінка кожного запитання:
— дуже сильно = 3;
— достатньо сильно = 2;
— лише трохи = 1;
— зовсім не = 0;
— запитання без відповіді = 0.
Значення балів:
— 0 = не впливає на життя дитини;
— 2–6 = малий ефект;
— 7–12 = помірний ефект;
— 13–18 = дуже великий ефект;
— 19–30 = надзвичайно великий ефект.
Детальний аналіз. CDLQI можна проаналізувати під шістьма заголовками (табл.1).
Якщо на одне із запитань анкети немає відповіді, запитання оцінювали в 0 балів. Анкета не оцінювалась за відсутності відповідей на два та більше запитання.
Для проведення кореляційного аналізу показників за СDLQI та SCORAD використовували показник рангової кореляції Спірмена. Кореляційний зв’язок вважали вірогідним при р < 0,05. Порівняння показників за СDLQI залежно від статі проводили за допомогою W-критерію Вілкоксона, показник вважали статистично значимим на рівні p < 0,05.
Результати
Якість життя було оцінено у 71 дитини віком від 4 до 17 років за допомогою CDLQI. Серед дітей, хворих на АД, було 42 хлопчики (59,2 %) та 29 дівчаток (40,8 %). Середня тривалість захворювання в групі хворих становила 7,4 ± 3,9 року. Середній показник тяжкості SCORAD становив 38,3 ± 17,9 бала.
Кількість хворих, у яких відповідно до результату прояви АД справляли малий ефект на якість життя, становила 18 (25,4 %), помірний ефект — 29 (40,8 %), дуже великий ефект — 14 (19,7 %) хворих, у 9 (12,7 %) хворих АД спричиняв надзвичайно великий ефект на якість життя (табл. 2). Медіана показника CDLQI становила 10 [6; 15].
/40.jpg)
При легкому ступені тяжкості АД за шкалою SCORAD середній показник якості життя становив 3,1 ± 1,5 бала (n = 12), що відповідає слабкому впливу АД на якість життя хворих. При середньому ступені тяжкості АД індекс CDLQI становив 8,9 ± 2,5 бала (n = 38) — помірний вплив хвороби на психосоціальний стан та аспекти суспільного життя дітей. Середній показник CDLQI в групі дітей з тяжким АД (n = 21) становив 18,8 ± 4,3, що свідчить про значний вплив захворювання на якість життя даної підгрупи дітей.
Коефіцієнт кореляції Спірмена показників тяжкості за шкалою SCORAD та балів за CDLQI становив Ro = 0,932; виявлено кореляційний зв’язок на рівні значимості p < 0,01 (рис. 1). Отже, у нашій групі показники якості життя відповідали клінічним ознакам захворювання, оціненим лікарем. Але при оцінці кореляційних показників у підгрупах дітей за ступенем тяжкості було виявлено різницю: у підгрупі легкого АД не було кореляції (Ro = 0, p > 0,05) на відміну від підгруп із середньотяжким (Ro = 0,625 на рівні значимості p < 0,01) та тяжким АД (Ro = 0,688 на рівні значимості p = 0,01).
Аналіз балів за СDLQI із застосуванням W-критерію Вілкоксона показав, що хоча середній показник у групі дівчаток вищий за середній показник у групі хлопчиків, але відмінність не є статистично значимою, p = 0,529 (рис. 2).
Кореляційний аналіз встановив наявність прямого взаємозв’язку між віком дітей та показниками СDLQI: Ro > 0 (Ro = 0,243) на рівні значимості p = 0,04 (рис. 3). Ми перевірили наявність кореляції в різних вікових підгрупах — 4–7 років та 8–17 років. В обох підгрупах показник СDLQI корелював зі ступенем тяжкості за шкалою SCORAD: у молодшій підгрупі Ro = 0,831, у старшій підгрупі Ro = 0,930.
Тривалість захворювання також прямо корелювала з показником СDLQI: Ro > 0 (Ro = 0,280) на рівні значимості p = 0,02 (рис. 4).
/41.jpg)
Обговорення
У даній роботі було проведено оцінку якості життя у дітей, хворих на АД, та досліджено кореляційний зв’язок тяжкості АД за шкалою SCORAD та показника якості життя за опитувальником CDLQI у 71 дитини, хворої на АД. Було виявлено кореляцію показника якості життя дітей за СDLQI зі ступенем тяжкості АД. У дослідній групі хворих показник якості життя мав позитивну кореляцію з віком хворих та тривалістю захворювання, що може бути пов’язано з більш тяжким перебігом хвороби та більшим соціально-психологічним тягарем для дітей старшого віку.
При вивченні кореляції показників у підгрупах дітей з різним ступенем тяжкості було виявлено, що в підгрупі легкого АД показник кореляції Спірмена не досягнув статистичного значення на відміну від підгруп із середньотяжким та тяжким АД. Це може підкреслювати той факт, що клінічна оцінка симптомів лікарем не завжди відповідає психосоціальному тягарю хвороби, якого дитина зазнає при АД.
У нашому дослідженні кореляція бала за опитувальником CDLQI і тяжкості АД за шкалою SCORAD не залежала від вікової підгрупи. Проте в попередніх дослідженнях, що вивчали валідацію опитувальника, повідомлялось, що використання опитувальника у дітей до 7 років має певні труднощі та великою мірою залежить від допомоги дорослого [14, 15]. У цілому в літературі багато досліджень надійності опитувальника CDLQI різними мовами з метою оцінки якості життя при різних дерматологічних захворюваннях [16–20], та АД зокрема [21]. Усі вони повідомляють про високий рівень надійності CDLQI. Є нечисленні дані щодо валідації україномовної версії при дерматологічнних захворюваннях [22], але даних щодо оцінки у дітей з АД бракує.
Висновки
Україномовна версія опитувальника CDLQI є надійним інструментом для оцінки якості життя педіатричних пацієнтів з атопічним дерматитом. Використання CDLQI зростає з кожним роком, а інструменти оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, стають такими ж важливими, як і вимірювання тяжкості захворювання (зокрема, SCORAD), і в клінічній, і в дослідницькій практиці.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Фінансування дослідження проводилося за рахунок держбюджетної НДР кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Код державної реєстрації 0120U100804.
Подяки. Автор висловлює подяку пацієнтам та їхнім батькам.
Отримано/Received 24.10.2022
Рецензовано/Revised 02.11.2022
Прийнято до друку/Accepted 08.11.2022
Список литературы
1. Волосовец А.П., Больбот Ю.К., Бекетова Г.В. та ін. Алергічний марш у дітей України. Медичні перспективи. 2021. Т. XXVІ. № 4. С. 181-188. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248227.
2. Волосовець О.П., Больбот Ю.К., Бекетова Г.В. та ін. Алергічні та неалергічні хвороби шкіри в дітей України: ретроспективне дослідження за останні 24 роки. Медичні перспективи. 2021. Т. XXVI (3). С. 188-196. doi: 10.26641/2307-0404.2021.3.242319.
3. Li A., Zhang M., Yang Y., Zhang J., Xie X., Li X., Zhang H. Patient-reported outcome (PRO) instruments for disease seve–rity and quality of life in patients with atopic dermatitis: a systematic review of English and Chinese literature. Ann. Transl. Med. 2022 Aug. 10(16). 906. doi: 10.21037/atm-22-3164. PMID: 36111032; PMCID: PMC9469158.
4. Food and Drug Administration. Draft guidance on pimecrolimus, 2012.
5. Thyssen J.P., Andersen Y.M.F., Zhang H., et al. Incidence of pediatric atopic dermatitis following thymectomy: A Danish register study. Allergy. 2018. 73. 1741-3. 10.1111/all.13457.
6. Copley-Merriman C., Zelt S., Clark M., et al. Impact of Measuring Patient-Reported Outcomes in Dermatology Drug Development. Patient. 2017. 10. 203-13. 10.1007/s40271-016-0196-6.
7. Food and Drug Administration. Patient-Focused Drug Development: Collecting Comprehensive and Representative Input, 2020.
8. Twiss J., Meads D.M., Preston E.P., et al. Can we rely on the Dermatology Life Quality Index as a measure of the impact of psoriasis or atopic dermatitis? J. Invest. Dermatol. 2012. 132. 76-84. 10.1038/jid.2011.238.
9. Liu P., Zhao Y., Mu Z.L., et al. Clinical Features of Adult/Adolescent Atopic Dermatitis and Chinese Criteria for Atopic Dermatitis. Chin. Med. J. (Engl). 2016. 129. 757-62. 10.4103/0366-6999.178960.
10. Lewis-Jones M.S., Finlay A.Y., Dykes P.J. The Infants’ Dermatitis Quality of Life Index. Br. J. Dermatol. 2001. 144. 104-10. 10.1046/j.1365-2133.2001.03960.x.
11. Lewis-Jones M.S., Finlay A.Y. The Children’s Dermatology Life Quality Index (CDLQI): initial validation and practical use. Br. J. Dermatol. 1995. 132. 942-9. 10.1111/j.1365-2133.1995.tb16953.x.
12. Kubota Y., Yoneda K., Nakai K., et al. Effect of sequential applications of topical tacrolimus and topical corticosteroids in the treatment of pediatric atopic dermatitis: an open-label pilot study. J. Am. Acad. Dermatol. 2009. 60. 212-7. 10.1016/j.jaad.2008.09.034.
13. Maksimovic N., Zaric M., Reljic V., et al. Factors associated with improvement of quality of life among parents of children with atopic dermatitis: 1-year prospective cohort study. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. 2020. 34. 325-32. 10.1111/jdv.15939.
14. Ramírez-Anaya M., Macías M.E., Velázquez-González E. Validation of a Mexican Spanish version of the Children’s Dermatology Life Quality Index. Pediatr. Dermatol. 2010. 27. 143-7. 10.1111/j.1525-1470.2010.01116.x.
15. Aziah M.S., Rosnah T., Mardziah A., Norzila M.Z. Childhood atopic dermatitis: a measurement of quality of life and family impact. Med. J. Malaysia. 2002. 57. 329-39.
16. Salek M.S., Jung S., Brincat-Ruffini L.A., et al. Clinical experience and psychometric properties of the Children’s Dermatology Life Quality Index (CDLQI), 1995-2012. Br. J. Dermatol. 2013. 169. 734-59. 10.1111/bjd.12437.
17. van Geel M.J., Maatkamp M., Oostveen A.M., de Jong E.M., Finlay A.Y., van de Kerkhof P.C., Seyger M.M. Comparison of the Dermatology Life Quality Index and the Children’s Dermatology Life Quality Index in assessment of quality of life in patients with psoriasis aged 16-17 years. Br. J. Dermatol. 2016 Jan. 174(1). 152-7. doi: 10.1111/bjd.14163.
18. Oostveen A.M., de Jager M.E., van de Kerkhof P.C., Donders A.R., de Jong E.M., Seyger M.M. The influence of treatments in daily clinical practice on the Children’s Dermatology Life Quality Index in juvenile psoriasis: a longitudinal study from the Child-CAPTURE patient registry. Br. J. Dermatol. 2012 Jul. 167(1). 145-9. doi: 10.1111/j.1365-2133.2012.10996.x.
19. Ali F., Vyas J., Finlay A.Y. Counting the Burden: Atopic Dermatitis and Health-related Quality of Life. Acta Derm. Venereol. 2020 Jun 9. 100(12). adv00161. doi: 10.2340/00015555-3511.
20. Homeforeczema.org. Harmonising Outcome Measures For Eczema (HOME) [cited 2019 September 26]; 2019. Available from http://www.homeforeczema.org/meetingsand-events/home-vii-meeting-2019.aspx.
21. Olsen J.R., Gallacher J., Finlay A.Y., Piguet V., Francis N.A. Quality of life impact of childhood skin conditions measured using the Children’s Dermatology Life Quality Index (CDLQI): a meta-analysis. Br. J. Dermatol. 2016 Apr. 174(4). 853-61. doi: 10.1111/bjd.14361.
22. Мурзіна Е.О., Рохлецова Ю.А. Взаємозв’язки індексів тяжкості псоріазу та дерматологічного індексу якості життя дітей з псоріазом. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2021. № 3 (82). DOI: http://doi.org/10.30978/UJDVK2021-3-11.