Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №7, 2022

Вернуться к номеру

Вплив miR-155 грудного молока на стан здоров’я недоношених новонароджених

Вплив miR-155 грудного молока на стан здоров’я недоношених новонароджених

Авторы: Абатуров О.Є. (1), Товарницька А.О. (2)
(1) — Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
(2) — ТОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Грудне молоко (ГМ) — важливе джерело мікроРНК (miR). МікроРНК мають високу стійкість до впливу ферментів шлунково-кишкового тракту і добре всмоктуються в кишечнику. Однією з найбільш представлених miR у ГМ є miR-155. На сьогодні практично не вивчений вплив miR-155 ГМ на стан здоров’я передчасно народжених немовлят. Мета дослідження: встановити вплив miR-155 ГМ на стан здоров’я недоношених новонароджених дітей. Матеріали та методи. Нами обстежено 74 новонароджених, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. Нами визначено рівень miR-155 у ГМ 44 матерів дітей, які перебували на виключно грудному вигодовуванні (ГВ). Паралельно проводилось визначення експресії генів фактора транскрипції FOXP3 у зскрібку букальної слизової оболонки всіх новонароджених. Було виділено три групи порівняння: першу становили новонароджені до 37 тижнів гестації на ГВ (32 дитини); другу — недоношені новонароджені на штучному вигодовуванні (ШВ) (30 дітей); контрольну — доношені новонароджені на ГВ (12 дітей). Результати. Медіана гестаційного віку дітей 1-ї групи становила 33 (31; 34) тижні; 2-ї — 32,5 (32; 35) тижня і була вищою в групі контролю (р < 0,001) — 40 (39; 41) тижнів. Неонатальна енцефалопатія як основний діагноз зустрічалась частіше серед доношених новонароджених (р < 0,001). Діти 1-ї та 2-ї груп суттєво не відрізнялись за частотою випадків респіраторного дистрес-синдрому й тривалістю необхідної респіраторної підтримки (р > 0,05). У 2-й групі порівняно з 1-ю вірогідно частіше (р < 0,05) зустрічались прояви некротизуючого ентероколіту (НЕК): 30,0 ± 8,4 % проти 9,4 ± 5,2 %. Результати оцінки рівня експресії miR-155 у ГМ матерів 1-ї групи доводять перевищення відповідного показника в контрольній групі в середньому в 6,2 раза (р < 0,001). Аналіз рівня FOXP3 у зскрібку букальної слизової оболонки немовлят показав, що в усіх недоношених дітей рівень FOXP3 був вірогідно нижчий, ніж у доношених (< 0,001). Проте в немовлят 2-ї групи експресія цього фактора була найнижчою (< 0,001): 0,08 (0,04; 0,16) ум.од. у 2-й групі проти 0,21 (0,14; 0,38) ум.од. у 1-й групі. Нами виявлено прямий помірний зв’язок між рівнями експресії miR-155 ГМ і експресією FOXP3 у клітинах слизової оболонки недоношених новонароджених, які перебували на ГВ: r = 0,442 (p = 0,014). Нами встановлено вірогідне зниження експресії FOXP3 у дітей з виявленим НЕК (0,11 (0,04; 0,25) ум.од.) порівняно з новонародженими без такої патології (0,22 (0,09; 0,91) ум.од.) (p < 0,05). Висновки. Результати дослідження підтверджують меншу кількість випадків НЕК серед недоношених дітей на ГВ. ГМ матерів, чиї діти народились передчасно, має вищий рівень експресії miR-155, що сприяє експресії FOXP3 слизових оболонок. Отже, miR-155 ГМ вірогідно стимулює дозрівання й підтримує рівень T-reg-клітин слизових оболонок, що перешкоджає розвитку НЕК у недоношених немовлят.

Background. Breast milk (BM) is an important source of microRNAs (miRs). MicroRNAs are highly resistant to gastrointestinal enzymes and are well absorbed in the intestine. MiR-155 is one of the most expressed miR of BM. Currently, the effect of miR-155 of BM on the health of preterm neonates has not been almost studied. The objective was to determine the effect of miR-155 of BM on the health of preterm neonates. Materials and methods. We examined 74 newborns, who were treated in neonatal departments. We determined the level of miR-155 in the BM of 44 mothers of exclusively breastfed children. In parallel, we evaluated gene expression of the transcription factor FOXP3 in buccal smears of all neonates. Three comparison groups were selected: group 1 consisted of 32 newborns of up to 37 weeks of gestation; group 2 — of 30 preterm newborns on artificial fee­ding; control group — of 12 full-term breastfed newborns. Results. The gestational age median in group 1 was 33 (31; 34) weeks; in group 2 — 32.5 (32; 35) weeks; it was higher in the control group (p < 0.001) — 40 (39; 41) weeks. Neonatal encephalopathy as the main diagnosis occurred more often among full-term newborns (p < 0.001). Children of groups 1 and 2 did not differ significantly in the frequency of respiratory distress syndrome and the duration of the necessary respiratory support (p > 0.05). In group 2 compared to group 1, manifestations of necrotizing enterocolitis were detected significantly more often (p < 0.05): 30.0 ± 8.4 % vs 9.4 ± 5.2 %. The results of evaluating the miR-155 expression level in the BM of mothers of group 1 children prove that the corresponding indicator in the control group was exceeded by an ave­rage of 6.2 (4.1; 9.2) times (p < 0.001). Analysis of FOXP3 levels in buccal smears showed that all preterm newborns had significantly lower FOXP3 levels than that of full-term neonates (< 0.001). However, the expression of this factor was the lowest in group 2 (< 0.001): 0.08 (0.04; 0.16) c.u. in group 2 vs 0.21 (0.14; 0.38) c.u. in group 1. We found a direct moderate correlation between the expression levels of miR-155 of the BM and the FOXP3 in the mucosal cells of breastfed preterm neonates: r = 0.442 (p = 0.014). A significant decrease was noted in the expression of FOXP3 in children with necrotizing enterocolitis (0.11 (0.04; 0.25) c.u.) compared to newborns without such pathology (0.22 (0.09; 0.91) c.u.) (p < 0.05). Conclusions. The results of the study confirm a lower number of necrotizing enterocolitis cases among preterm breastfed babies. BM of mothers, whose children were born prematurely, has a higher level of miR-155 expression, which promotes FOXP3 expression of mucous membranes. Thus, it is likely that miR-155 of BM stimulates maturation and maintains the level of T-reg cells of the mucous membranes that prevents the development of necrotizing enterocolitis in premature infants.


Ключевые слова

miR-155; FOXP3; недоношені діти; некротизуючий ентероколіт

miR-155; FOXP3; preterm neonates; necrotizing enterocolitis

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.7.2022.1539

Актуальність

Молоко матері — єдиний природний фактор, вплив якого на стан дитини неможливо переоцінити. На сьогодні доведено, що серед великої кількості біологічно активних агентів жіночого молока мікроРНК (miR) являють собою ключову групу безпосередніх негативних регуляторів трансляції білка або активаторів деградації мРНК. МікроРНК зв’язують комплементарні послідовності вихідної ділянки в 3’-нетрансльованих локусах специфічних мРНК-мішеней, що призводить до пригнічення продукції білка. Кожна miR має потенціал репресії декількох мРНК-мішеней [1, 2].
Вважають, що головними клітинами, які продукують miR і насичують ними грудне молоко, є клітини молочної залози й імуноцити. Найбільш висока концентрація в грудному молоці характерна для let-7a-5p, let-7b-5p, let-7f-5p, miR-21-5p, miR-22-3p, miR-30a-5p, miR-30d-5p, miR-146b-5p, miR-148a-3p, miR-155, miR-200a-3p [3–7].
МікроРНК мають високу стійкість до впливу ферментів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і добре всмоктуються в кишечнику. Вважають, що після потрапляння в організм дитини вони інгібують експресію ключових факторів транскрипції імуноцитів і мають прямий вплив на функціонування імунної системи [8, 9]. МікроРНК 155 є представником групи miR, які мають значний вплив на стан імунної системи. Встановлено, що miR-155 є регулятором активності запального процесу [10].
На сьогодні практично не вивчений вплив miR-155 грудного молока матері на стан здоров’я передчасно народжених немовлят.
Мета дослідження: встановити вплив miR-155 грудного молока матері на стан здоров’я новонароджених недоношених дітей.

Матеріали та методи

Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної роботи «Прогнозування розвитку дитячих захворювань, асоційованих з цивілізацією» (номер держреєстрації 0120U101324) кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету. Дослідження проведено згідно із сучасними науковими стандартами, передбачено заходи щодо забезпечення здоров’я пацієнта, дотримання його прав, людської гідності та морально-етичних норм відповідно до Гельсінської декларації, Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину, Загальної декларації про біоетику і права людини ЮНЕСКО, відповідних законодавчих актів України (Конституції України (ст. 3, 21, 24, 28, 32), Основ законодавства України про охорону здоров’я (ст. 43.1, 44.1), Закону України «Про лікарські засоби» (ст. 7, 8)).
Дослідження проводили на базі відділення для постінтенсивного догляду й виходжування новонароджених Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР» і відділення для недоношених новонароджених Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпровської міської ради за 2021–2022 роки. 
Для досягнення поставленої мети було залучено 74 дитини й відібрані зразки грудного молока 44 матерів, діти яких були в групі спостереження й перебували на грудному вигодовуванні. Критеріями включення були: виключно грудне (ГВ) або виключно штучне вигодовування (ШВ) з моменту народження, вік на момент обстеження до 21 дня. Критерії виключення: тяжкий і клінічно нестабільний стан новонароджених; змішане харчування або зміна харчування в анамнезі; вік немовляти понад 21 день; наявність запальних захворювань матері, що потребували медикаментозного втручання; наявність запальних ознак запалення слизової оболонки ротової порожнини, носо- і ротоглотки немовлят; змішане харчування дитини.
Нами було відібрано 3 групи дітей: 
— перша група — 32 дитини, які народились передчасно і мали виключно грудне вигодовування, і 32 їхні матері (ГВ);
— друга група — 30 дітей, які народились передчасно і годувались виключно адаптованими сумішами (ШВ);
— контрольна група — 12 доношених новонароджених дітей на виключно грудному вигодовуванні і 12 їхніх матерів.
Причиною початку ШВ у всіх випадках була гіпогалактія матері.
Молекулярно-генетичні методи дослідження включали визначення експресії генів фактора транскрипції FOXP3 (Forkhead Box P3) у зскрібку букальної слизової оболонки новонароджених, визначення екстрацелюлярної miR-155 грудного молока матерів методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу. Для визначення мікроРНК використовували сертифікований набір Applied Biosystems™ TaqMan™ Small RNA Assays. Для статистичного аналізу розраховано нормалізовані рівні експресії miR-155 у грудному молоці матерів першої групи та експресії FOXP3 слизових оболонок немовлят 1-ї і 2-ї груп дослідження щодо групи контролю, де рівень експресії визначених факторів прийнято за 1.
Молекулярно-генетичні методи дослідження проведено в сертифікованій лабораторії PCR lab Interdepartmental Training and Research Laboratory (ITRL) Тернопільського національного медичного університету, яку очолює д.м.н., проф. кафедри мікробіології, вірусології та імунології Олександр Камишний. 
Статистичну обробку результатів здійснено за допомогою програмного продукту Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний номер AGAR909E415822FA). Аналіз отриманих даних з оцінкою статистичної вірогідності відмінностей проведено за допомогою параметричних і непараметричних методів статистики. За умови нормального розподілу кількісних даних (критерій Шапіро — Уїлка) використовували середню арифметичну (М), її стандартну похибку (± m), дисперсійний аналіз ANOVA з апостеріорним порівнянням за критерієм Тьюкі, при анормальному розподілі — медіану (Ме) з міжквартильним розмахом (25 %; 75 %), непараметричний аналіз Краскела — Уолліса з попарним порівнянням за критерієм Данна і Манна — Уїтні. Для характеристики й порівняння відносних величин використовували показник частоти з похибкою (F ± m %), критерій згоди Пірсона (χ2) і двосторонній точний критерій Фішера. Оцінку зв’язків між різними факторами проводили за коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена (r). Критичний рівень статистичної значущості при перевірці всіх нульових гіпотез прийнято рівним 0,05 (5 %).

Результати 

Новонароджені діти основної і контрольної груп суттєво відрізнялись за гестаційним віком і антропометричними показниками (р < 0,001). Медіана гестаційного віку дітей першої групи становила 33 (31; 34) тижні, другої — 32,5 (32; 35) тижня, у той час як у групі контролю вона становила 40 (39; 41) тижнів. Також відрізнявся вік немовлят на момент забору матеріалу й термін перебування пацієнтів у стаціонарі. Середній вік доношених дітей на момент забору матеріалу був вірогідно менший, ніж дітей 1-ї і 2-ї груп (р < 0,05): 6,5 (5,5; 7,0) дня проти 9,0 (6,5; 13,5) дня в 1-й групі і 11,5 (7,0; 16,0) дня у 2-й групі, що можливо пояснити швидшою адаптацією і стабільним станом дітей контрольної групи. Відмінностей між способами розродження в групах порівняння не було (р > 0,05). 
Особливості клініко-анамнестичних даних відображено в табл. 1.
Діти 1-ї, 2-ї і контрольної груп суттєво не відрізнялись за результатами оцінки за шкалою Апгар (р > 0,05). У 1-й і 2-й групах не було різниці в частоті випадків респіраторного дистрес-синдрому (р > 0,05). Новонароджені в усіх групах не мали відмінностей у тривалості необхідної респіраторної підтримки. У дітей 1-ї і 2-ї груп різниці в частоті цієї патології як основної не було (р > 0,05). Тривалість перебування в стаціонарі була довшою в групах недоношених дітей (р < 0,01), що пов’язано з особливостями розвитку й адаптації пацієнтів цих груп.
Розвиток клініки некротизуючого ентероколіту (НЕК) вірогідно частіше спостерігався в групі недоношених новонароджених на штучному вигодовуванні (р < 0,05). 
При оцінці рівня miR-155 у грудному молоці матерів 1-ї групи встановлено, що він перевищував відповідний показник у контрольній групі в 0,5–15,3 раза, у середньому в 6,2 раза (р < 0,001). Аналіз експресії FOXP3 у зскрібку букальної слизової оболонки немовлят показав, що в усіх недоношених дітей відносний рівень експресії FOXP3 був суттєво нижчим, ніж у доношених (р < 0,001) (табл. 2). 
Проте в новонароджених, які перебували на штучному вигодовуванні, нормалізована експресія цього фактора була найнижчою (р < 0,001): так, у дітей 1-ї підгрупи вона становила 0,21 (0,14; 0,38) ум.од., а в дітей 2-ї підгрупи — 0,08 (0,04; 0,16) ум.од. (рис. 1). 
За результатами кореляційного аналізу встановлено прямий помірний зв’язок між рівнями експресії –miR-155 грудного молока матері та гена FOXP3 у клітинах слизової оболонки недоношених новонароджених, які перебували на ГВ: r = 0,442 (p = 0,014) (рис. 2). 
Нами досліджено взаємозв’язок між експресією Foxp3+ Treg у зскрібку букальної слизової оболонки і розвитком НЕК у недоношених новонароджених. Встановлено вірогідне зниження експресії FOXP3 у дітей з виявленим НЕК (0,11 (0,04; 0,25) ум.од.) порівняно з новонародженими без такої патології (0,22 (0,09; 0,91) ум.од.) при р = 0,038 за критерієм Манна — Уїтні. Від’ємний коефіцієнт кореляції підтверджує наявність оберненого зв’язку між даними факторами — r = –0,246 (p = 0,037).

Обговорення

Відомо, що в недоношених дітей відмічається більш високий ризик розвитку НЕК, який характеризується запаленням кишечника й розвивається в 5–20 % немовлят, які народились передчасно [11, 12]. Патофізіологічною основою розвитку НЕК у недоношених дітей є TLR4-асоційований запальний процес слизової оболонки кишечника [13].
Нами продемонстровано, що вірогідно більша кількість випадків з клінічними ознаками НЕК спостерігалась у групі недоношених, які отримували суміш із народження. Такі результати підтверджують дані світових літературних джерел про нижчий ризик розвитку НЕК у дітей на ГВ [14–18]. У проведеному дослідженні нами виявлена вірогідно вища концентрація імуномодулюючої miR-155 у грудному молоці матерів дітей, які народились передчасно, порівняно з концентрацією в грудному молоці матерів, діти яких народились відповідно до очікуваного строку. Високий рівень miR-155 у грудному молоці матері поєднувався з посиленою експресією FOXP3 у букальному епітелії новонароджених недоношених дітей (р < 0,001). 
Доведено, що miR-155 має значний імуномодулюючий вплив. Зокрема, miR-155 пригнічує активність TLR4/Myd88/IRAK1/NF-κB-асоційованого прозапального сигналу за рахунок інгібування експресії кінази 1, що асоційована з рецептором інтерлейкіну-1 (interleukin 1 receptor associated kinase 1 — IRAK1) у кишечнику новонародженого [13]. Проте, згідно з даними інших дослідників, miR-155 може сприяти розвитку TLR-асоційованого запального процесу кишечника [19]. МікроРНК-155 інгібує експресію ключової адаптерної молекули TLR/IL-1 сигнального шляху TAB2 і пригнічує спроможність дендритних клітин моноцитарного походження виробляти IL-1β у відповідь на LPS-опосередковану активацію [20]. 
Літературні джерела свідчать, що miR-155 є однією з miR, які беруть участь у процесі диференціювання наївних Т-лімфоцитів. Численні свідчення підтверджують сприяння miR-155 розвитку Treg-клітин, яким притаманна експресія фактора транскрипції FOXP3 і які визначають рівень імунологічної толерантності [21].
Згідно з результатами експериментальних досліджень, miR-155 необхідна для підтримання гомеостазу Treg-клітин і їхньої конкурентної спроможності. Доведено, що miR-155 пригнічує експресію негативного регулятора передачі цитокінового сигналу (suppressor of cytokine signaling 1 — SOCS1). МікроРНК-155-опосередковане інгібування експресії SOCS1 в активованих CD4+ Т-клітинах сприяє принаймні частковій активації сигнальних шляхів IL-2/STAT5 і IL-6/STAT3 та індукції цитодиференціювання наївних Th-клітин у Treg- і Th17-клітини. Інгібування miR-155 експресії SOCS1 призводить до експресії рецептора IL-2 Treg-клітинами. Отже, miR-155 відіграє ключову роль у підвищенні чутливості Treg-клітин до їхнього основного фактора виживання й росту — IL-2. МікроРНК-155 сприяє посиленню експресії фактора транскрипції FOXP3, що визначає диференціювання Treg-клітин. У свою чергу, Treg-клітини спроможні інгібувати активність ефекторних Т-клітин. Делеція гена miR-155 призводить до зменшення кількості Treg-клітин у тимусі й периферичних тканинах мишей [22–25].
МікроРНК-155 визнана однією з найбільш висококонцентрованих miR у Treg-клітинах. Фактор транскрипції FOXP3 сприяє експресії miR-155, яка забезпечує ефективне фосфорилювання STAT5 у присутності обмеженої кількості IL-2 і таким чином підвищує рівень пристосування субпопуляції Treg-клітин у конкурентному середовищі [22, 26]. Необхідно підкреслити, що miR-155 не індукує вивільнення IL-10 і TGF-β1 Treg-клітинами [23].
З іншого боку, miR-155 являє собою прозапальний фактор, який, пригнічуючи експресію SOCS1, підвищує продукцію прозапальних цитокінів і хемокінів, посилюючи активність запального процесу. МікроРНК-155-опосередковане інгібування SOCS1 сприяє активації фактора транскрипції STAT3 і продукції IL-17, IL-22 [27–29]. 
Аналіз отриманих результатів дає підстави вважати, що miR-155 грудного молока матері перешкоджає розвитку запального процесу в кишечнику недоношених новонароджених дітей за рахунок підтримання Тreg-клітин. На нашу думку, інгібування експресії SOCS1 через вплив miR-155 грудного молока матері індукує експресію IL-2R Тreg-клітин. Проте кількість –miR-155, що потрапляє в організм дитини з грудним молоком матері, не викликає такого пригнічення експресії SOCS1, яке б могло призвести до активації експресії прозапальних цитокінів і хемокінів, що спостерігається при FOXP3-опосередкованій генерації (рис. 3).
Отже, miR-155 грудного молока матері має протекторні властивості й запобігає розвитку НЕК у недоношених новонароджених.

Висновки

1. У недоношених новонароджених на грудному вигодовуванні рідше спостерігається розвиток клініки НЕК.
2. У грудному молоці матерів недоношених новонароджених концентрація miR-155 вища порівняно з грудним молоком матерів, діти яких народились відповідно до очікуваного терміну гестації.
3. Рівень експресії FOXP3 у слизових оболонках недоношених дітей нижче, ніж у доношених. Проте найнижча експресія FOXP3 спостерігається в недоношених дітей на штучному вигодовуванні.
4. Нижча експресія FOXP3 відмічається в новонароджених з ознаками НЕК.
5. МікроРНК-155 грудного молока матері сприяє експресії фактора транскрипції FOXP3, що, у свою чергу, вірогідно підвищує рівень диференційованих Тreg-клітин у слизових оболонках ШКТ, що сприяє посиленню імунної толерогенності й перешкоджає розвитку запальної реакції в кишечнику.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 07.10.2022
Рецензовано/Revised 19.10.2022
Прийнято до друку/Accepted 28.10.2022

Список литературы

  1. Zempleni J., Sukreet S., Zhou F., Wu D., Mutai E. Milk-Derived Exosomes and Metabolic Regulation. Annu. Rev. Anim. Biosci. 2019 Feb 15. 7. 245-262. doi: 10.1146/annurev-animal-020518-115300. Epub 2018 Oct 4. PMID: 30285461.
  2. Carr L.E., Virmani M.D., Rosa F., Munblit D., Matazel K.S., Elolimy A.A., Yeruva L. Role of Human Milk Bioactives on Infants’ Gut and Immune Health. Front. Immunol. 2021 Feb 12. 12. 604080. doi: 10.3389/fimmu.2021.604080. PMID: 33643310; PMCID: PMC7909314.
  3. Golan-Gerstl R., Elbaum Shiff Y., Moshayoff V., Schecter D., Leshkowitz D., Reif S. Characterization and biological function of milk-derived miRNAs. Mol. Nutr. Food Res. 2017 Oct. 61(10). doi: 10.1002/mnfr.201700009. Epub 2017 Jul 31. PMID: 28643865.
  4. Toscano M., De Grandi R., Grossi E., Drago L. Role of the Human Breast Milk-Associated Microbiota on the Newborns’ Immune System: A Mini Review. Front. Microbiol. 2017 Oct 25. 8. 2100. doi: 10.3389/fmicb.2017.02100. PMID: 29118752; PMCID: PMC5661030.
  5. Rubio M., Bustamante M., Hernandez-Ferrer C., Fernandez-Orth D., Pantano L., Sarria Y. et al. Circulating miRNAs, isomiRs and small RNA clusters in human plasma and breast milk. PLoS One. 2018 Mar 5. 13(3). e0193527. doi: 10.1371/journal.pone.0193527. PMID: 29505615; PMCID: PMC5837101.
  6. Tingö L., Ahlberg E., Johansson L., Pedersen S.A., Chawla K., Sætrom P. et al. Non-Coding RNAs in Human Breast Milk: A Systematic Review. Front. Immunol. 2021 Sep 1. 12. 725323. doi: 10.3389/fimmu.2021.725323. PMID: 34539664; PMCID: PMC8440964.
  7. Lokossou G.A.G., Kouakanou L., Schumacher A., Zenclussen A.C. Human Breast Milk: From Food to Active Immune Response With Disease Protection in Infants and Mothers. Front. Immunol. 2022 Apr 5. 13. 849012. doi: 10.3389/fimmu.2022.849012. PMID: 35450064; PMCID: PMC9016618.
  8. Rodríguez-Galán A., Fernández-Messina L., Sánchez-Madrid F. Control of Immunoregulatory Molecules by miRNAs in T Cell Activation. Front. Immunol. 2018 Sep 25. 9. 2148. doi: 10.3389/fimmu.2018.02148. PMID: 30319616; PMCID: PMC6167432.
  9. Hatmal M.M., Al-Hatamleh M.A.I., Olaimat A.N., Alshaer W., Hasan H., Albakri K.A. et al. Immunomodulatory Properties of Human Breast Milk: MicroRNA Contents and Potential Epigenetic Effects. Biomedicines. 2022 May 24. 10(6). 1219. doi: 10.3390/biomedicines10061219. PMID: 35740242; PMCID: PMC9219990.
  10. Mahesh G., Biswas R. MicroRNA-155: A Master Regulator of Inflammation. J. Interferon Cytokine Res. 2019 Jun. 39(6). 321-330. doi: 10.1089/jir.2018.0155. Epub 2019 Mar 20. PMID: 30998423; PMCID: PMC6591773.
  11. Cuna A., George L., Sampath V. Genetic predisposition to necrotizing enterocolitis in premature infants: Current knowledge, challenges, and future directions. Semin. Fetal Neonatal Med. 2018 Dec. 23(6). 387-393. doi: 10.1016/j.siny.2018.08.006. Epub 2018 Aug 18. PMID: 30292709; PMCID: PMC6626706.
  12. Alsaied A., Islam N., Thalib L. Global incidence of Necrotizing Enterocolitis: a systematic review and meta-analysis. BMC Pediatr. 2020 Jul 13. 20(1). 344. doi: 10.1186/s12887-020-02231-5. PMID: 32660457; PMCID: PMC7359006.
  13. Yu W., Haque I., Venkatraman A., Menden H.L., Mabry S.M., Roy B.C. et al. SIGIRR Mutation in Human Necrotizing Enterocolitis (NEC) Disrupts STAT3-Dependent microRNA Expression in Neonatal Gut. Cell. Mol. Gastroenterol. Hepatol. 2022. 13(2). 425-440. doi: 10.1016/j.jcmgh.2021.09.009. Epub 2021 Sep 23. PMID: 34563711; PMCID: PMC8688179.
  14. Patel A.L., Kim J.H. Human milk and necrotizing enterocolitis. Semin. Pediatr. Surg. 2018 Feb. 27(1). 34-38. doi: 10.1053/j.sempedsurg.2017.11.007. Epub 2017 Nov 6. PMID: 29275815.
  15. Thai J.D., Gregory K.E. Bioactive Factors in Human Breast Milk Attenuate Intestinal Inflammation during Early Life. Nutrients. 2020 Feb 23. 12(2). 581. doi: 10.3390/nu12020581. PMID: 32102231; PMCID: PMC7071406.
  16. Carrillo-Lozano E., Sebastian-Valles F., Knott-Torcal C. Circulating microRNAs in Breast Milk and Their Potential Impact on the Infant. Nutrients. 2020. 12(10). 3066. Published 2020 Oct 8. doi: 10.3390/nu12103066.
  17. Melnik B.C., Stremmel W., Weiskirchen R., John S.M., Schmitz G. Exosome-Derived MicroRNAs of Human Milk and Their Effects on Infant Health and Development. Biomolecules. 2021. 11. 851. https://doi.org/10.3390/biom11060851.
  18. Guo M.M., Zhang K., Zhang J.H. Human Breast Milk-Derived Exosomal miR-148a-3p Protects Against Necrotizing Enterocolitis by Regulating p53 and Sirtuin 1. Inflammation. 2022 Jun. 45(3). 1254-1268. doi: 10.1007/s10753-021-01618-5. Epub 2022 Jan 29. PMID: 35091894.
  19. Guo J., Liao M., Wang J. TLR4 signaling in the development of colitis-associated cancer and its possible interplay with microRNA-155. Cell. Commun. Signal. 2021 Sep 3. 19(1). 90. doi: 10.1186/s12964-021-00771-6. PMID: 34479599; PMCID: PMC8414775.
  20. Ceppi M., Pereira P.M., Dunand-Sauthier I., Barras E., Reith W., Santos M.A., Pierre P. MicroRNA-155 modulates the interleukin-1 signaling pathway in activated human monocyte-derived dendritic cells. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2009 Feb 24. 106(8). 2735-40. doi: 10.1073/pnas.0811073106. Epub 2009 Feb 4. PMID: 19193853; PMCID: PMC2650335.
  21. Alivernini S., Gremese E., McSharry C., Tolusso B., Ferraccioli G., McInnes I.B., Kurowska-Stolarska M. MicroRNA-155 at the Critical Interface of Innate and Adaptive Immunity in Arthritis. Front. Immunol. 2018 Jan 5. 8. 1932. doi: 10.3389/fimmu.2017.01932. PMID: 29354135; PMCID: PMC5760508.
  22. Lu L.F., Thai T.H., Calado D.P., Chaudhry A., Kubo M., Tanaka K. et al. Foxp3-dependent microRNA155 confers competitive fitness to regulatory T cells by targeting SOCS1 protein. Immunity. 2009 Jan 16. 30(1). 80-91. doi: 10.1016/j.immuni.2008.11.010. PMID: 19144316; PMCID: PMC2654249.
  23. Yao R., Ma Y.L., Liang W., Li H.H., Ma Z.J., Yu X., Liao Y.H. MicroRNA-155 modulates Treg and Th17 cells differentiation and Th17 cell function by targeting SOCS1. PLoS One. 2012. 7(10). e46082. doi: 10.1371/journal.pone.0046082. Epub 2012 Oct 16. PMID: 23091595; PMCID: PMC3473054.
  24. Kunze-Schumacher H., Krueger A. The Role of MicroRNAs in Development and Function of Regulatory T Cells — Lessons for a Better Understanding of MicroRNA Biology. Front. Immunol. 2020 Sep 9. 11. 2185. doi: 10.3389/fimmu.2020.02185. PMID: 33013919; PMCID: PMC7509487.
  25. Weinberg S.E., Singer B.D. Toward a Paradigm to Distinguish Distinct Functions of FOXP3+ Regulatory T Cells. Immunohorizons. 2021 Dec 10. 5(12). 944-952. doi: 10.4049/immunohorizons.2100046. PMID: 34893512; PMCID: PMC8691855.
  26. Naqvi R.A., Datta M., Khan S.H., Naqvi A.R. Regulatory roles of MicroRNA in shaping T cell function, differentiation and polarization. Semin. Cell. Dev. Biol. 2022 Apr. 124. 34-47. doi: 10.1016/j.semcdb.2021.08.003. Epub 2021 Aug 24. PMID: 34446356.
  27. Xu M., Zuo D., Liu X., Fan H., Chen Q., Deng S. et al. MiR-155 contributes to Th17 cells differentiation in dextran sulfate sodium (DSS)-induced colitis mice via Jarid2. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2017 Jun 17. 488(1). 6-14. doi: 10.1016/j.bbrc.2017.04.143. Epub 2017 Apr 28. PMID: 28461115.
  28. Motaei J., Yaghmaie M., Ahmadvand M., Pashaiefar H., Kerachian M.A. MicroRNAs as Potential Diagnostic, Prognostic, and Predictive Biomarkers for Acute Graft-versus-Host Disease. Biol. Blood Marrow Transplant. 2019 Dec. 25(12). e375-e386. doi: 10.1016/j.bbmt.2019.08.004. Epub 2019 Aug 13. PMID: 31419566.
  29. Zhang Y., Xie Y., Zhang L., Zhao H. MicroRNA-155 Participates in Smoke-Inhalation-Induced Acute Lung Injury through Inhibition of SOCS-1. Molecules. 2020 Feb 25. 25(5). 1022. doi: 10.3390/molecules25051022. PMID: 32106541; PMCID: PMC7179228.

Вернуться к номеру