Мобильная версия

Архив офтальмологии Украины Том 10, №3, 2022

Дослідження нових можливостей лікування аметропій у дітей шкільного віку

Авторы: Алеєва Н.М.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Сучасний засіб лікування аномалій рефракції — контактна корекція забезпечує постійну корекцію аметропії, відсутні періоди з нечітким ретинальним зображенням, що спостерігається при застосуванні окулярів. Раннє застосування контактної корекції вродженої міопії й астигматизму в дітей і підлітків сприяє соціальній реабілітації. Мета дослідження: вивчити ефективність контактної корекції міопії у дітей шкільного віку у віддалені терміни спостереження. Матеріали та методи. Обстежено 84 дитини (168 очей) віком від 6 до 16 років з міoпічною маніфестнoю рефракцією та астигматизмом, у яких використовували м’які силікон-гідрогелеві асферичні контактні лінзи для корекції аметропії. Всім пацієнтам проводили дослідження гостроти зору, показників об’єктивної та суб’єктивної клінічної рефракції, аксіальної довжини ока, товщини та діаметру рогівки, показників кератометрії, а також форометричних даних (акомодація, вергенція, диспаратні ділянки окорухового апарату та їх взаємодія) на ранніх і пізніх строках спостереження. Результати. При застосуванні контактної корекції у дітей шкільного віку з міопією та міопічним астигматизмом статистично значуще через 3 роки спостережень відзначалося підвищення: некоригованої гостроти зору на 47 % (t = 5,2; p < 0,01), коригованої гостроти зору на 8 % (t = 9,3; p < 0,01), показника сфероеквіваленту на 17 % (t = 3,7; p < 0,01), довжини передньозаднього відрізка ока на 4 % (t = 7,1; p < 0,01), амплітуди акомодації на 27 % (t = 14,6; p < 0,01), негативної частини відносної акомодації на 17 % (t = 7,3; p < 0,01), позитивної частини відносної акомодації на 32 % (t = 7,1; p < 0,01), гнучкості акомодації на 35 % (t = 14,2; p < 0,01), співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації на 19 % (t = 3,4; p < 0,01), гостроти стереозору на 56 % (t = 4,1; p < 0,01); а також зменшення: показника кератометрії у сильному меридіані на 2 % (t = 5,2; p < 0,01), затримки акомодаційної відповіді на 33 % (t = 14,2; p < 0,01), форії вдалину на 16 % (t = 10,1; p < 0,01), форії зблизька на 16 % (t = 11,3; p < 0,01). Висновки. Використання контактних лінз дітьми шкільного віку з короткозорістю та міопічним астигматизмом може підвищити некориговану та максимально скориговану гостроту зору. Збільшення сфероеквівалентної та передньозадньої осі ока свідчить про прогресування міопії, але використання м’яких контактних лінз призводить до змін передньої поверхні рогівки: збільшення товщини в центральній зоні та її сплющування. Отримані результати свідчать про уповільнення прогресування міопії.

Background. A modern method for treating refractive errors — a contact correction provides permanent correction of ametropia, without periods of a blurred retinal image, which is observed when using glasses. Early use of contact correction for congenital myopia and astigmatism in children and adolescents contributes to social rehabilitation. The purpose of the work: to study the effectiveness of contact correction of myopia in school-aged children in the long-term follow-up. Materials and methods. We have examined 84 children (168 eyes) aged 6–16 years with myopic manifest refraction and astigmatism, who used soft silicone hydrogel aspherical contact lenses to correct ametropia. In all patients, parameters of visual acuity, objective and subjective clinical refraction, axial eye length, corneal thickness and diameter, keratometry, and phorometric data (accommodation, vergence, disparate areas of the oculomotor apparatus and their interaction) were studied. Results. When using contact correction in school-aged children with myopia and myopic astigmatism, a statistically significant increase was observed after 3 years of observation, namely: of uncorrected visual acuity by 47 % (t = 5.2; p < 0.01), corrected acuity vision by 8 % (t = 9.3; p < 0.01), spheroequivalent indicator by 17 % (t = 3.7; p < 0.01), anteroposterior segment of the eye by 4 % (t = 7.1; p < 0.01), amplitude of accommodation by 27 % (t = 14.6; p < 0.01), negative part of relative accommodation by 17 % (t = 7.3; p < 0.01), positive part of relative accommodation by 32 % (t = 7.1; p < 0.01), flexibility of accommodation by 35 % (t = 14.2; p < 0.01), the ratio of accommodative convergence to accommodation by 19 % (t = 3.4, p < 0.01), stereovision acuity by 56 % (t = 4.1; p < 0.01), as well as a decrease in keratometry index in the steep meridian by 2 % (t = 5.2; p < 0.01), delays in accommodative responses by 33 % (t = 14.2; p < 0.01), distance phoria by 16 % (t = 10.1; p < 0.01), near phoria by 16 % (t = 11.3, p < 0.01). Conclusions. The use of contact lenses by school-aged children with myopia and myopic astigmatism can increase uncorrected and maximum corrected visual acuity. An increase in the spheroequivalent and anteroposterior axis of the eye indicates progression of myopia, but the use of soft contact lenses leads to changes of the anterior corneal surface: an increase of the thickness in the central zone, and its flattening. The results obtained indicate a slowing down of myopia progression.

Ключевые слова

міопія; астигматизм; контактна корекція; форометрія

myopia; astigmatism; contact correction; phorometry

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.10.3.2022.300

Вступ

Аномалії рефракції становлять 33–75 % у структурі виявленої в дітей та підлітків офтальмологічної патології, а серед усіх аномалій рефракції 80 % становить міопія. Міопія є провідною причиною порушення зору в дітей у всіх розвинутих країнах Європи й Америки. За літературними даними, короткозорість виникає у 33 % молодого населення західних країн [1–3]. У 4–6 % дітей до 1 року зустрічається міопічна рефракція, а в дошкільному віці частота виникнення міопії не перевищує 2–3 %. У дітей дошкільного віку частіше виявляється міопія слабкого ступеня. Міопія, що виявляється у дітей до часу вступу до школи, частіше вроджена [4].

Для стабілізації прогресуючої короткозорості важлива її правильна оптична корекція. Серед засобів оптичної корекції короткозорості виокремлюють окулярну, прогресивну корекцію, а також корекцію м’якими (сферичними та біфокальними), ортокератологічними лінзами. Відсутність повноцінної корекції зору в період розвитку зорової системи призводить до виражених функціональних порушень зору [5, 6].

У сучасному світі корекція міопії окулярами залишається найбільш поширеним способом, однак окуляри мають цілий ряд недоліків: косметичний, обмеження полів зору, вплив на величину ретинального зображення, спотворення розмірів і контурів предметів, призматичний ефект, обмеження при корекції анізометропії та зміна глибини сприйняття [5, 7].

Контактні лінзи позбавлені вищезазначених недоліків і в офтальмопедіатрії мають ряд незаперечних переваг перед окулярами. Насамперед це косметичний ефект, відсутність обмежень фізичної активності та впливу на величину ретинального зображення [7]. При консервативному лікуванні високих аномалій рефракції, вродженої міопії, міопічної анізометропії нема альтернативи контактним лінзам, які не тільки підвищують якість зору, але й сприяють правильному розвитку зорового аналізатора у дітей [5]. До переваг контактної корекції відносять також постійність корекції аметропії, відсутність періодів з нечітким ретинальним зображенням, що спостерігається при застосуванні окулярів. М’які контактні лінзи із силікон-гідрогелю забезпечують адекватне надходження кисню до рогівки, що знижує гіпоксичні ускладнення, більш комфортні проти жорстких контактних лінз, дозволяють дітям займатися спортом. Раннє застосування контактної корекції вродженої міопії й астигматизму у дітей і підлітків сприяє соціальній реабілітації [8].

Матеріали та методи

Під спостереженням перебувало 84 дитини (168 очей) віком від 6 до 16 років з міoпічною маніфестнoю рефракцією і астигматизмом, у яких використовували м’які силікон-гідрогелеві асферичні контактні лінзи для корекції аметропії.

У цих пацієнтів було проведено дослідження гостроти зору, показників об’єктивної та суб’єктивної клінічної рефракції, аксіальної довжини ока, товщини та діаметру рогівки, показників кератометрії, а також форометричних даних (акомодація, вергенція, диспаратні ділянки окорухового апарату та їх взаємодія) на ранніх та пізніх строках спостереження.

Для подання кількісних показників розраховувалося середнє значення змінної (М), стандартне відхилення (± σ). Для визначення статистичної значущості відмінностей середніх значень у двох незалежних групах використовували t-критерій Стьюдента. Нульову гіпотезу про відсутність ефекту відкидали і відмінності між показниками вважали статистично значущими при рівні значущості р < 0,05.

Строк спостереження — 3 роки.

Результати та обговорення

При огляді 84 пацієнтів (168 очей) на етапі звернення некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 32 очах (19,05 %), 0,08–0,2 була на 60 очах (35,7 %), 0,3–0,6 була на 76 очах (45,2 %) і в середньому становила 0,19 ± 0,11 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,92 ± 0,08. Показник сфероеквіваленту становив –4,2 ± 1,6 дптр, середнє значення кератометрії становило 44,02 ± 1,20 дптр у слабкому та 44,9 ± 1,2 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні складала 539,90 ± 29,95 мкм. За даними оптичної біометрії, передньозадня вісь (ПЗВ) в середньому дорівнювала 24,65 ± 1,00 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,8 ± 0,3. Амплітуда акомодації в середньому становила 9,54 ± 1,23 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,26 ± 0,44 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –0,92 ± 0,14 дптр, затримка акомодаційної відповіді становила +1,86 ± ± 0,28 дптр, гнучкість акомодації монокулярно — в середньому 7,51 ± 0,32 циклу/хв. Форія вдалину в середньому становила 5,29 ± 1,78 призмової діоптрії еxo, форія зблизька — 9,25 ± 0,35 призмової діоптрії еxo. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації становило 2,30 ± 0,36 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 153,63 ± 7,07 дугової секунди.

При огляді 84 пацієнтів (168 очей) через 1 місяць некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 32 очах (19,05 %), 0,08–0,2 була на 60 очах (35,7 %), 0,3–0,6 була на 76 очах (45,2 %) і в середньому становила 0,19 ± 0,14 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,94 ± 0,06. Показник сфероеквіваленту складав –4,1 ± 1,4 дптр, середнє значення кератометрії становило 44,06 ± 1,20 дптр у слабкому та 44,8 ± 1,2 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні становила 537,90 ± 26,46 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ у середньому дорівнювала 24,59 ± 1,00 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,7 ± 0,2. Амплітуда акомодації в середньому становила 9,63 ± 1,28 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,29 ± 0,46 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –0,96 ± 0,16 дптр, затримка акомодаційної відповіді становила +1,83 ± 0,24 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 7,60 ± 0,34 циклу/хв. Форія вдалину в середньому становила 5,27 ± 1,58 призмової діоптрії еxo, форія зблизька — 9,21 ± 0,33 призмової діоптрії еxo. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації становило 2,40 ± 0,29 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 152,44 ± 6,12 дугової секунди.

При огляді 84 пацієнтів (168 очей) через 6 місяців некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 32 очах (19,05 %), 0,08–0,2 була на 60 очах (35,7 %), 0,3–0,6 була на 76 очах (45,2 %) і в середньому становила 0,18 ± 0,16 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,95 ± 0,06. Показник сфероеквіваленту становив –4,2 ± 1,5 дптр, середнє значення кератометрії становило 44,08 ± 1,30 дптр у слабкому та 44,7 ± 1,2 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні становила 538,6 ± 34,5 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ у середньому дорівнювала 24,62 ± 1,20 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,7 ± 0,4. Амплітуда акомодації в середньому становила 9,66 ± 1,24 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,31 ± 0,48 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –0,98 ± 0,17 дптр, затримка акомодаційної відповіді — +1,80 ± 0,22 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 7,81 ± 0,28 циклу/хв. Форія вдалину в середньому становила 5,20 ± 1,62 призмової діоптрії ехо, форія зблизька — 9,12 ± 0,41 призмової діоптрії ехо. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації було 2,70 ± 0,42 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому становила 149,78 ± 6,08 дугової секунди.

При огляді 84 пацієнтів (168 очей) через 1 рік некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 32 очах (19,05 %), 0,08–0,2 була на 60 очах (35,7 %), 0,3–0,6 була на 76 очах (45,2 %) і в середньому становила 0,18 ± 0,16 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,95 ± 0,02. Показник сфероеквіваленту становив –4,3 ± 1,5 дптр, середнє значення кератометрії становило 44,02 ± 1,30 дптр у слабкому та 44,5 ± 1,3 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні становила 539,7 ± 29,5 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ у середньому дорівнювала 24,64 ± 1,30 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,8 ± 0,6. Амплітуда акомодації в середньому становила 9,97 ± 1,34 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,36 ± 0,46 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –1,06 ± 0,18 дптр, затримка акомодаційної відповіді — +1,78 ± 0,24 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 7,94 ± 0,28 циклу/хв. Форія вдалину в середньому була 5,14 ± 1,45 призмової діоптрії ехо, форія зблизька — 8,98 ± 0,27 призмової діоптрії ехо. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації становило 2,87 ± 0,31 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 139,89 ± 6,17 дугової секунди.

При огляді 84 пацієнтів (168 очей) через 1,5 року некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 31 оці (18,45 %), 0,08–0,2 була на 61 оці (36,3 %), 0,3–0,6 була на 76 очах (45,2 %) і в середньому становила 0,21 ± 0,18 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,95 ± 0,06. Показник сфероеквіваленту становив –4,6 ± 1,6 дптр, середнє значення кератометрії становило 44,02 ± 1,20 дптр у слабкому та 44,5 ± 1,4 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні була 537,6 ± 34,6 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ дорівнювала 24,9 ± 0,9 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,7 ± 0,5. Амплітуда акомодації в середньому становила 10,02 ± 1,45 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,35 ± ± 0,45 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –1,05 ± 0,16 дптр, затримка акомодаційної відповіді становила +1,77 ± 0,31 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 7,95 ± 0,21 цик–лу/хв. Форія вдалину в середньому була 5,16 ± 1,38 призмової діоптрії ехо, форія зблизька — 8,97 ± 0,22 призмової діоптрії ехо. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації становило 2,86 ± 0,32 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 137,71 ± 4,60 дугової секунди.

При огляді 80 пацієнтів (160 очей) через 2 роки некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 31 оці (19,37 %), 0,08–0,2 була на 61 оці (38,13 %), 0,3–0,6 була на 68 очах (42,5 %) і в середньому становила 0,24 ± 0,16 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,97 ± 0,04. Показник сфероеквіваленту становив –4,8 ± 1,7 дптр, середнє значення кератометрії становило 44,01 ± 1,20 дптр у слабкому та 44,4 ± 1,6 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні становила 537,9 ± 34,8 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ дорівнювала 25,1 ± 0,9 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,7 ± 0,6. Амплітуда акомодації в середньому становила 10,20 ± ± 1,31 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,38 ± 0,46 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –1,08 ± 0,14 дптр, затримка акомодаційної відповіді — +1,80 ± 0,24 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 8,01 ± ± 0,36 циклу/хв. Форія вдалину в середньому становила 5,01 ± 1,72 призмової діоптрії ехо, форія зблизька — 8,25 ± 0,31 призмової діоптрії ехо. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації було 2,60 ± ± 0,34 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 121,54 ± 7,14 дугової секунди.

При огляді 80 пацієнтів (160 очей) через 2,5 року некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 31 оці (19,37 %), 0,08–0,2 була на 61 оці (38,13 %), 0,3–0,6 була на 68 очах (42,5 %) і в середньому становила 0,25 ± 0,16 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,98 ± 0,04. Показник сфероеквіваленту становив –4,8 ± 1,6 дптр, середнє значення кератометрії становило 43,98 ± 1,80 дптр у слабкому та 44,2 ± 1,5 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні становила 542,9 ± 41,1 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ дорівнювала 25,62 ± 1,08 мм. Значення ЗВА становило 3,2 ± 0,6 дптр, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,7 ± 0,6. Амплітуда акомодації в середньому була 11,40 ± 1,38 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,39 ± 0,44 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –1,09 ± 0,19 дптр, затримка акомодаційної відповіді — +1,84 ± 0,26 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 8,04 ± 0,28 циклу/хв. Форія вдалину в середньому була 5,03 ± 1,65 призмової діоптрії ехо, форія зблизька — 8,11 ± 0,32 призмової діоптрії ехо. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації становило 2,52 ± 0,37 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 113,84 ± 6,24 дугової секунди.

При огляді 78 пацієнтів (156 очей) через 3 роки некоригована гострота зору 0,01–0,06 була на 29 очах (18,58 %), 0,08–0,2 була на 60 очах (38,46 %), 0,3–0,6 була на 67 очах (42,94 %) і в середньому складала 0,28 ± 0,2 (від 0,01 до 0,6). Максимальна гострота зору з корекцією була 0,99 ± 0,10. Показник сфероеквіваленту становив –4,92 ± 1,70 дптр, середнє значення кератометрії — 43,95 ± 1,90 дптр у слабкому та 44,06 ± 1,80 дптр у сильному меридіані. Товщина рогівки у центральній зоні становила 544,3 ± 44,1 мкм. За даними оптичної біометрії, ПЗВ дорівнювала 25,64 ± 1,12 мм, горизонтальний діаметр рогівки (WTW) — 11,8 ± 0,5. Амплітуда акомодації в середньому становила 12,1 ± 1,22 дптр, негативна частина відносної акомодації — +1,48 ± 0,46 дптр, позитивна частина відносної акомодації — –1,21 ± 0,16 дптр, затримка акомодаційної відповіді була +1,40 ± 0,14 дптр, гнучкість акомодації монокулярно становила в середньому 10,12 ± 0,17 циклу/хв. Форія вдалину в середньому була 4,58 ± 0,98 призмової діоптрії ехо, форія зблизька — 7,98 ± 0,31 призмової діоптрії ехо. Співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації становило 2,74 ± 0,26 призмової діоптрії. Гострота стереоскопічного зору в середньому була 98,76 ± 4,87 дугової секунди.

В табл. 1 наведена динаміка гостроти зору та показника сфероеквіваленту в найближчі та віддалені терміни спостереження у дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 1, застосування контактної корекції у дітей шкільного віку дозволило статистично значуще підвищити некориговану гостроту зору на 11 % через 1,5 року спостереження (t = 2,0; p < 0,05), на 26 % через 2 роки (t = 3,0; p < 0,01), на 32 % через 2,5 року (t = 3,6; p < 0,01), на 47 % через 3 роки (t = 5,2; p < 0,01).

Також відзначалося статистично значуще підвищення коригованої гостроти зору на 2 % через 1 місяць спостереження (t = 2,3; p < 0,05), на 3 % через 6 місяців, 1 рік та 1,5 року (t6 міс. = 3,5; t1 р. = 3,4; t1,5 р. = 3,5; p < 0,01), на 5 % через 2 роки (t = 6,0; p < 0,01), на 7 % через 2,5 року (t = 7,3; p < 0,01), на 8 % через 3 роки (t = 9,3; p < 0,01).

Що стосується показника сфероеквіваленту, незважаючи на застосування контактної корекції, відзначалося його збільшення, а саме статистично значуще підвищення на 10 % через 1,5 року спостережень (t = 2,0; p < 0,05), на 14 % через 2 та 2,5 року (t2 р. = 3,0; t2,5 р. = 3,1; p < 0,01), на 17 % через 3 роки (t = 3,7; p < 0,01).

У табл. 2 наведена динаміка кератометричних показників у найближчі та віддалені терміни спостереження в дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 2, застосування контактної корекції в дітей шкільного віку дозволило статистично значуще зменшити показник кератометрії у сильному меридіані на 1 % через 1; 1,5 та 2 роки спостережень (t1 р. = 2,5; t1,5 р. = 2,5; p < 0,05; t2 р. = 3,1; p < 0,01), на 2 % через 2,5 та 3 роки (t2,5 р. = 4,3; t3 р. = 5,2; p < 0,01).

У табл. 3 наведена динаміка товщини рогівки у центральній зоні в найближчі та віддалені терміни спостереження у дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 3, при використанні контактної корекції у дітей шкільного віку відзначається тенденція до збільшення товщини рогівки у центральній зоні через 2,5 та 3 роки спостережень, але отримані дані були статистично не значущі (t2,5 р. = 0,8; t3 р. = 1,1; p > 0,05).

У табл. 4 наведена динаміка ПЗВ у найближчі та віддалені терміни спостереження в дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 4, незважаючи на застосування контактної корекції у дітей шкільного віку, відзначається статистично значуще зростання довжини передньозаднього відрізка ока. Через 2 роки довжина ока статистично значуще зростає на 2 % (t2 р. = 3,3; p < 0,01), через 2,5 та 3 роки — на 4 % (t = 7,1; p < 0,01).

У табл. 5 наведена динаміка акомодації в найближчі та віддалені терміни спостереження у дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 5, при застосуванні контактної корекції у дітей шкільного віку відзначається статистично значуще зростання: амплітуди акомодації через 1 та 1,5 року на 5 % (t1 р. = 2,4; p < 0,05; t1,5 р. = 2,7; p < 0,01), через 2 роки на 7 % (t = 2,8; p < 0,01), через 2,5 року на 19 % (t = 9,9; p < 0,01), через 3 роки на 27 % (t = 14,6; p < 0,01), негативної частини відносної акомодації через 1 та 1,5 року на 8 і 7 % відповідно (t1рік = 2,5; p < 0,05; t1,5 р. = 2,4; p < 0,05), через 2 та 2,5 року на 10 % (t2р. = 3,4; p < 0,01; t2,5 р. = 3,6; p < 0,01;), через 3 роки на 17 % (t = 7,3; p < 0,01), позитивної частини відносної акомодації через 1 рік на 15 % (t = 2,7; p < 0,01), через 1,5 року на 14 % (t = 2,6; p < 0,01), через 2 роки на 17 % (t = 3,4; p < 0,01), через 2,5 року на 19 % (t = 3,6; p < 0,01), через 3 роки на 32 % (t = 7,1; p < 0,01), гнучкості акомодації через 1 та 1,5 року на 6 % (t1 р. = 2,5; p < 0,05; t1,5 р. = 2,6; p < 0,01), через 2 та 2,5 року на 7 % (t2 р. = 2,9; p < 0,01; t2,5 р. = 3,1; p < 0,01), через 3 роки на 35 % (t = 14,2; p < 0,01).

Також відзначалося статистично значуще зниження затримки акомодаційної відповіді через 3 роки на 33 % (t = 14,2; p < 0,01).

У табл. 6 наведена динаміка показників м’язового балансу в найближчі та віддалені терміни спостереження у дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 6, при застосуванні контактної корекції у дітей шкільного віку статистично значуще зменшується форія вдалину через 2 роки на 6 % (t = 3,1; p < 0,01), через 2,5 року на 5 % (t = 2,9; p < 0,01), через 3 роки на 16 % (t = 10,1; p < 0,01), форія зблизька через 2 роки на 12 % (t = 5,2; p < 0,01), через 2,5 року на 14 % (t = 6,4; p < 0,01), через 3 роки на 16 % (t = 11,3; p < 0,01).

Також відзначалося статистично значуще підвищення співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації через 6 місяців на 17 % (t = 3,4; p < 0,01), через 1 рік на 25 % (t = 5,4; p < 0,01), через 1,5 року на 24 % (t = 5,3; p < 0,01), через 2 роки на 13 % (t = 3,1; p < 0,01), через 3 роки на 19 % (t = 3,4; p < 0,01).

У табл. 7 наведена динаміка гостроти стереозору в найближчі та віддалені терміни спостереження у дітей шкільного віку з міoпією і астигматизмом після застосування м’яких силікон-гідрогелевих асферичних контактних лінз (M ± σ).

Як бачимо з табл. 7, при застосуванні контактної корекції у дітей шкільного віку відзначається статистично значуще збільшення гостроти стереозору через 2 роки спостережень на 26 % (t = 2,3; p < 0,05), через 2,5 року на 35 % (t = 2,9; p < 0,01), через 3 роки на 56 % (t = 4,1; p < 0,01).

Провідна роль у комплексі заходів з контролю міопії відводиться підбору повноцінної корекції, яка повинна створювати умови для розвитку зорового аналізатора й забезпечувати максимальну гостроту зору [9]. Контактні лінзи в цьому випадку мають низку переваг, оскільки утворюють з оком єдину оптичну систему, передають розмір зображення без викривлення та призматичного ефекту, характерного для лінз окулярів, особливо за високої рефракції. За літературними даними, при корекції контактними лінзами міопії більше ніж 6,00 дптр середня гострота зору в 1,6 раза вища, ніж при корекції окулярами. Вважається також, що при використанні контактних лінз поліпшується робота акомодації, а деякі оптичні дизайни можуть компенсувати недостатність акомодації [10].

Отже, впродовж 3 років дослідження ми встановили, що використання контактної корекції у дітей шкільного віку з міопією та міопічним астигматизмом дозволяє підвищити некориговану і максимально кориговану гостроту зору. Підвищення показника сфероеквіваленту та збільшення довжини ПЗВ ока свідчить про прогресування міопії, однак використання м’яких контактних лінз приводить до змін передньої поверхні рогівки — збільшення товщини у центральної зоні та її сплощення. Також реєструється поліпшення показників акомодації, вергенції, диспаратних ділянок окорухового апарату та їх взаємодії. Отримані результати свідчать про уповільнення прогресування міопії.

Висновки

При застосуванні контактної корекції у дітей шкільного віку з міопією та міопічним астигматизмом статистично значуще через 3 роки спостережень відзначалося підвищення: некоригованої гостроти зору на 47 % (t = 5,2; p < 0,01), коригованої гостроти зору на 8 % (t = 9,3; p < 0,01), показника сфероеквіваленту на 17 % (t = 3,7; p < 0,01), довжини передньозаднього відрізка ока на 4 % (t = 7,1; p < 0,01), амплітуди акомодації на 27 % (t = 14,6; p < 0,01), негативної частини відносної акомодації на 17 % (t = 7,3; p < 0,01), позитивної частини відносної акомодації на 32 % (t = 7,1; p < 0,01), гнучкості акомодації на 35 % (t = 14,2; p < 0,01), співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації на 19 % (t = 3,4; p < 0,01), гостроти стереозору на 56 % (t = 4,1; p < 0,01); а також зменшення: показника кератометрії у сильному меридіані на 2 % (t = 5,2; p < 0,01), затримки акомодаційної відповіді на 33 % (t = 14,2; p < 0,01), форії вдалину на 16 % (t = 10,1; p < 0,01), форії зблизька на 16 % (t = 11,3; p < 0,01).

Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 10.12.2022

Рецензовано/Revised 22.12.2022

Прийнято до друку/Accepted 25.12.2022

Список литературы

Verkicharla P.K., Ohno-Matsui K., Saw S.M. Current and predicted demographics of high myopia and an update of its associated pathological changes. Ophthalmic Physiol. Opt. 2015. 35(5). 465-475.
Ghorbani Mojarrad N., Plotnikov D., Williams C., Guggenheim J.A., for the UK Biobank Eye and Vision Consortium. Association Between Polygenic Risk Score and Risk of Myopia. JAMA Ophthalmol. 2020. 138(1). 7-13. doi: 10.1001/jamaophthalmol.2019.4421.
Rykov S.O., Orlova N.M., Kostetska A.O. Conceptual direct medical and organizational technology for optimizing monitoring will become a standard for schoolchildren. Archives of Ophthalmology of Ukraine. 2017. 5(2). 10-16.
Kurganova O.V. Clinical and economic aspects of the diagnosis of refractive errors in children with concomitant strabismus [dissertation]. Moscow: Federal State Autonomous Institution “National Medical Research Center” Interbranch Scientific and Technical Complex “Eye Microsurgery” named after Academician S.N. Fedorov of the Ministry of Health of the Russian Federation. 2018. 161 s.
Lobanova I.V., Leshchenko I.A., Markova E.Yu., Hatsenko I.E. Influence of completeness and type of correction in children and adolescents with refractive errors on the formation of visual evoked potentials. Bulletin of Ophthalmology. 2013. 129(4). 44-53.
Zaraiskaya M.M., Bodrova S.G., Pozdeeva N.A., Pashtaev N.P., Tikhonova O.I. The main methods of optical correction of progressive myopia in children. Russian Pediatric Ophthalmology. 2016. 11(3). 144-148.
Leshchenko I.A. A practical guide to the selection of soft contact lenses. SPb.: RA “VEKO”, 2010. 219 s.
Linnik E.A. Experience of contact correction of children with refractive errors in the system of medical and social rehabilitation measures. Eye. 2011. (5). 6-7.
Prousali E., Haidich A.B., Fontalis A., Ziakas N., Brazitikos P., Mataşsi A. Efficacy and safety of interventions to control myopia progression in children: an overview of systematic reviews and mata‑analyses. BMC Ophthalmology. 2019. 19. 106.
Neroev V.V. Ophthalmology: clinical guidelines. Moscow: GEOTAR-Media, 2019. 496 s.