Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №3, 2022

Вернуться к номеру

Педобарографія — засіб моніторингу процесу функціонального відновлення нестабільних ушкоджень гомілковостопного суглоба

Педобарографія — засіб моніторингу процесу функціонального відновлення нестабільних ушкоджень гомілковостопного суглоба

Авторы: Сулима В.С., Філяк Ю.О., Чужак А.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Метод педобарографії дозволяє об’єктивізувати динаміку відновлення функціональної здатності травмованої кінцівки. Метод набуває популярності при визначенні функціональних результатів хірургічного лікування хворих з пошкодженнями гомілковостопного суглоба. Тонкощі педобарографічного моніторингу протягом лікування дають змогу отримати цифрові показники, які при ретельному статистичному аналізі дозволять не тільки суттєво покращити діагностичний процес, але й контролювати процес функціонального одужання хворих з ушкодженнями нижніх кінцівок. Зміни цифрових статичних і динамічних показників педобарографії вказують на прогрес у функціональному відновленні травмованої кінцівки чи необхідність корекції реабілітаційного процесу. Проте існує проблема інтерпретації і конкретизації відомих показників та індексів відповідно до патології. Огляд наукових публікацій, пошук яких виконаний у базах Scopus, Web of Science і The Cochrane Library, покликаний проаналізувати можливості застосування методу педобарографії в діагностиці пошкоджень гомілковостопного суглоба, переломів кісточок гомілки, які за кількісними показниками становлять 20–28 % від усіх переломів кісток людини. Кінематичні особливості організму людини в нормі та при патології слід ретельно аналізувати й практично використовувати в процесі моніторингу відновлення ходи протягом періоду реабілітації в пацієнтів з переломами гомілковостопного суглоба і не тільки. Контроль і виявлення відхилень педобарографічних показників слід детально аналізувати з метою раннього виявлення неусунутої проблеми до появи клінічних ознак хронічної нестабільності. Літературний пошук доводить, що аналіз усього спектра статичних і динамічних показників педобарографії ушкодженої і здорової кінцівок протягом періоду післяопераційного відновлення ходи дає змогу оцінити ефективність реабілітаційних заходів, спрямованих на функціональне відновлення нестабільних пошкоджень гомілковостопного суглоба.

The pedobarography method makes it possible to objectify the dynamics of restoring the functional capacity of an injured limb. The value of the method is gaining popularity in determining the functional results of surgical treatment of the patients with ankle joint injuries. The details of pedobarographic monito­ring during the treatment allow to obtain digital indices, which with careful statistical analysis can significantly improve not only the diagnostic process, but also control the process of functional reco­very of the patients with injuries of the lower extremities. Changes in quantitative digital static and dynamic indices of pedobarography mean progress in the functional restoration of the injured limb or the need in the correction of the rehabilitation process. Howe­ver, there is a problem in the interpretation and specification of the known indices and indices in accordance with the pathology. A review of the scientific publications based on the Scopus, Web of Science and The Cochrane Library databases is designed to analyze the possibilities of using the pedobarography method in the diagnosis of ankle joint injuries, tibial bone fractures, which in accordance with quantitative indices make 20-28 % of all fractures of human bones. The kinematic features of the human body in normal and pathological conditions should be carefully analyzed and practically used in the monitoring process of the recovery of wal­king during the rehabilitation period in the patients with ankle joint fractures and not only. Control and detection of the deviations of pedobarographic indices should be analyzed in details with the aim of early detection of an unresolved problem before the appearance of clinical signs of chronic instability. The literature search proves that the analysis of the entire range of static and dynamic indices of pedobarography of damaged and healthy limbs during the period of postoperative recovery of walking makes it possible to evaluate the effectiveness of rehabilitation measures aimed at functional restoration of unstable injuries of the ankle joint.


Ключевые слова

огляд; гомілковостопний суглоб; педобарографія; моніторинг; хода

review; ankle joint; pedobarography; monitoring; gait cycle

doi: http://dx.doi.org/10.22141/pjs.12.3.2022.338
Наслідком поєднаних пошкоджень кісток і динамічних структур гомілковостопного суглоба (ГСС) є нестабільність. Випадки з вивихом/підвивихом стопи або зі зміщенням таранної кістки понад 2 см, бімалеолярні або трималеолярні переломи вважають нестабільними [1]. Диференційований підхід до вибору оптимальної тактики лікування хворих з такими ушкодженнями суттєво залежить від виявлення ознак стабільності чи нестабільності. Виявити нестабільність у деяких випадках непросто. Складнощі діагностики зумовлюють необдумане прийняття рішення, а помилки у виборі хірургічної методи лікування інколи призводять до незадовільних результатів [2].
Золотим стандартом лікування хворих з переломами ГСС є відкрита репозиція і внутрішня фіксація. Цей метод у 79,3 % випадків є надійним та ефективним [3]. У решти виникають ускладнення, серед яких найбільш типовим (70 %) є післятравматичний остеоартрит (ОА) [4].
На жаль, навіть рентгенологічно до операції або інтраопераційно складно визначити стабільність дистального міжгомілкового синдесмозу (ДМГС) [5]. А позитивний ефект у 77 % випадків лікування нестабільних переломів такого типу не відповідає дійсності. Рандомізоване когортне дослідження вказує на значну кількість фальсифікованих даних стосовно статистичної вірогідності опублікованих методів лікування чи діагностики [6]. Саме в цьому полягає складність вибору тактики лікування хворих з нестабільними через- і надсиндесмозними переломами малогомілкової кістки з ушкодженням ДМГС, адже кожен з пошкоджених елементів має бути фіксований.
Об’єктивно оцінити ефективність реабілітаційного процесу й проконтролювати динаміку функціонального відновлення хворих після ушкоджень нижньої кінцівки дозволяють методи й пристрої, які здатні об’єктивізувати параметри руху сегментів, тиску на опорну площину. Сучасною методою діагностики слід вважати педобарографічну платформу з можливістю оцифровування статичних показників осьового навантаження й динамічних показників ходи людини в нормі та при патології [7]. Саме зміни цих показників дозволяють вірогідно моніторувати процес відновлення функції пересування [8].
Пошук наукових публікацій виконаний за ключовими словами «гомілковостопний суглоб», «педобарографія», «моніторинг», «хода» з глибиною 20 років у наукометричних базах Scopus, Web of Science і Cochrane Library.
Мета огляду: аналіз можливості застосування методу педобарографії в діагностиці пошкоджень ГСС.
Останніми роками вітчизняні науковці все більшу увагу приділяють використанню педобарографії як методи цифрового моніторингу ходи людини [9]. Проте незначна кількість наукових публікацій висвітлює можливості педобарографічної платформи для оцінки ушкодженого ГСС після хірургічного відновлення [10–12]. Деякі автори навіть описують здатність педобарографічної установки інтраопераційно визначати ту ділянку стопи, яку слід вивести з-під навантаження задля покращення відновлення її функціональної здатності [13]. Публікації наголошують на необхідності педобарографічного моніторингу хворих протягом року після травми для прогнозування раннього виявлення ознак ОА за наявності скарг і відсутності рентгенологічних проявів [14, 15].
Тонкощі педобарографічного обстеження протягом лікування дають змогу отримати цифрові показники, які при ретельному статистичному аналізі дозволять не тільки суттєво покращити діагностичний процес, але й контролювати процес функціонального одужання хворих з ушкодженнями нижніх кінцівок [16].
У циклі ходи навіть здорової людини проглядається елемент нестабільності, що виникає внаслідок перенесення маси тіла з однієї кінцівки на іншу зі зміщенням центру тиску. Проте конкордантні рухи (у суглобах, м’язах) стабілізують, утримують баланс тіла під час ходи, що запобігає падінню [17, 18]. Больовий синдром і набряк кінцівки після адекватно виконаного оперативного втручання з часом призводять до виникнення гіпотрофії та обмеження рухів у суглобах. Так, хірургічне втручання суттєво змінює біомеханіку м’язово-скелетної системи людини й впливає на показники циклу ходи. Цей висновок базується на метааналізі достатньої кількості доказових джерел [19]. Саме через це вже на початку реабілітаційного процесу нестабільність ГСС виникає внаслідок кульгання через підсвідоме перенесення маси тіла хворим на здорову нижню кінцівку з метою уникнення навантаження на пошкоджену. Тому увесь процес пересування від дозованого навантаження до повного відновлення ходи потребує педобарографічного моніторингу в післяопераційному періоді.
Педобарографічний аналіз статичних показників людини передбачає визначення відхилень тиску й балансу при опірній здатності стопи [20]. Відповідно до досліджень T.R. Bowen і співавт. стопу умовно поділяють на 6 ділянок: передньолатеральна, середньолатеральна, задньолатеральна, передньомедіальна, середньомедіальна й задньомедіальна [21]. Такий поділ дозволяє найбільш точно описати розподіл показників: середнього тиску на стопу, пікового тиску, контакту стопи з поверхнею [22, 23]. Адже стопа — це стартова точка біокінетичного ланцюжка, який пов’язаний з нижніми кінцівками, тазом і хребтом людини [24]. Відомо, що зміна висоти хоч однієї з анатомічних арок стопи не тільки впливає на зміну зон навантаження стопи, але й корегує положення нижніх кінцівок відносно хребта [25, 26]. Навантаження на задній відділ стопи (Hindfoot) значно зростає при підошовному згинанні ГСС на 5°, а тильне згинання призводить до навантаження передніх відділів стопи [27]. Тож будь-які зміни в ГСС впливають не лише на вісь тіла пацієнта під час перебування у вертикальному положенні протягом тривалого періоду, але й загалом на якість життя [28].
Зміни в динамічних показниках ходи залежать не тільки від балансу й пропріоцепції, але й від анатомічної відповідності м’язової сили й суглобової мобільності [29–31]. Тому тільки порівняльний аналіз усього спектра динамічних показників ушкодженої і здорової кінцівок протягом періоду післяопераційного відновлення ходи дає змогу оцінити ефективність реабілітаційної програми [32, 33].
Наводимо інформацію про практичне використання аналізу виду ходи [34]. У хворих після оперативного втручання типово виникає анталгічний, або компенсаторний, тип ходи, під час якого на оперованій нижній кінцівці знижується тривалість позиційної фази (stance phase), а на протилежній кінцівці — зростає через необхідність утримати баланс кінцівки й тіла. При цьому швидкість ходи переважно зменшується, а кількість кроків зростає. Коли швидкість ходи починає знижуватись, такий патерн ходи вказує на декомпенсацію.
Корисним є педобарографічний показник розташування центру тиску, який під час руху дозволяє оцінити контроль балансу [35], функцію кінцівки [36], цикл ходи [37] і процес її відновлення в пацієнтів [38] з патологією стопи або ГСС. 
Траєкторія переміщення центру тиску при нормальному циклі ходи проходить від латерального боку стопи на початковій фазі (Initial Phase) до великого пальця стопи (toe-off). Супінацію чи пронацію стопи можна визначити за відхиленням її від лінії переміщення центрального тиску: до середини — пронація, дозовні — супінація [39, 40]. Цей аналіз опублікований авторами за результатами дослідження професійних травм у спортсменів. Опубліковані цікаві результати схильності до переломів у ГСС у спортсменів з виявленою латералізацією центру тиску за типовим механізмом травми — зовнішньою ротацією з пронацією чи супінацією стопи (SER, PER за Laug-Hansen) [41].
Будь-які пошкодження нижньої кінцівки через наявні больові відчуття змушують хворого зменшити або взагалі виключити осьове навантаження на ногу. Тому важливим педобарографічним параметром є показники сили натиску стопи на поверхню — Ground Reaction Force (GRF). Тривала іммобілізація та оперативне втручання на ГСС часто спричиняють обмеження дорсифлексії і плантарного згинання, які реєструються на кривій сили натиску стопи [42].
Ще один важливий педобарографічний показник, здатний об’єктивізувати процес функціонального відновлення, — це відношення сили натиску середнього відділу до сили натиску переднього й заднього відділу стопи — Relative Midfoot Index (RMI), який у нормі становить 0,8–1,0. Показник має тенденцію до зменшення при порушеннях циклу ходи як після оперативних втручань на ГСС, так і внаслідок ОА. Чутливість RMI становить 0,78, а специфічність — 0,67 [43].
Зрозуміло, що навіть незначна травма нижньої кінцівки призведе до зниження показників ще одного важливого параметра — швидкості ходи, який вимірюється за дистанцією, яку проходить людина за певний проміжок часу. У нормі швидкість ходи в осіб чоловічої статі становить 1,3–1,6; в осіб жіночої статі — 1,2–1,5. Зменшення швидкості ходи свідчить про порушення балансу, яке виникає під час руху внаслідок подовження проміжних фаз циклу [44].
До кількісних показників, які описують динаміку ходи, слід долучити кількість кроків за хвилину (Cadence). Цей параметр залежить від довжини нижніх кінцівок. Кількісно зменшують параметр довші за вимірами кінцівки: для чоловіків — 110–115 кроків/хв, для жінок — 115–120 кроків/хв.
Ширина кроку, яка в середньому становить 3–8 см, теж дозволяє об’єктивізувати стан ходи. Зазвичай показник зростає в пацієнтів з анталгічною ходою для утримання балансу.
Кут toe-off, який у нормі становить 5–7°, описує ротаційне відхилення стопи назовні. На це положення стопи слід звертати увагу в період реабілітації хворих після остеосинтезу. При надмірному ротаційному відхиленні кута можна запідозрити некоректну репозицію перелому [45].
Величина довжини кроку (Step length) на педобарографічній платформі — це відстань від заднього краю відбитка п’яти до відбитка тієї ж точки протилежної кінцівки (рис. 1). Цей показник є важливим в оцінці симетричного відновлення довжини кроку в процесі реабілітації. Оптимально підібрана програма реабілітаційного відновлення позитивно впливає на пацієнтів з переломами ГСС, що проявляється у відновленні довжини кроку.
Адекватне відновлення функції кінцівки оцінюють за показником Step Length Ratio — відношенням крокової відстані травмованої кінцівки до крокової відстані протилежної ноги. Наближення цього співвідношення до одиниці вказує на ефективність реабілітаційного процесу. Це також можна враховувати при аналізі ходи хворих із супутніми неврологічними порушеннями [46–51]. Порушення довжини кроку загалом впливає на баланс (рівновагу) тіла людини [52]. При обстеженні слід враховувати те, що підошовні флексори стопи ослаблюються в процесі старіння організму й уповільнюють швидкість руху, збільшують навантаження на згиначі стегна [53–55].
У процесі відновлення симетричність довжини кроку впливає на швидкість ходи [56]. Асиметрична хода змінює метаболічний баланс, підвищує обмінні процеси на 21–80 % [57] і сприяє швидкій втомлюваності при щоденній діяльності.
Такі кінематичні особливості організму людини в нормі та при патології слід, на нашу думку, ретельно аналізувати й практично використовувати в процесі моніторингу відновлення ходи протягом періоду реабілітації в пацієнтів з переломами ГСС і не тільки. Контроль і виявлення відхилень педобарографічних показників слід детально аналізувати з метою раннього виявлення неусунутої проблеми до появи клінічних ознак хронічної нестабільності.
Подібну за назвою довжину кроку (Stride lenth) вимірюють від п’яти досліджуваної стопи до наступного дотику тієї ж п’яти на поверхні платформи. У нормі показники довжини кроку в осіб чоловічої статі становлять 1,4–1,6 м, у жінок — 1,3–1,5 м. Довжина кроків повинна бути симетричною щодо однобічних дотиків у порівнянні. Здійснення одного циклу ходи називають тривалістю або часом ходи (Gait cycle duration або Stride duration). Подовження часу ходи можливе за умови післяопераційного реабілітаційного відновлення або в осіб старшого віку [58].
Цикл симетричної ходи в нормі поділяється на фази: коли нижня кінцівка знаходиться на поверхні — позиційна фаза (Stance Phase), коли в повітрі — фаза переміщення (Swing Phase), вони становлять 60–61 і 29–30 % відповідно [59].
Анталгічному патерну ходи (при больових відчуттях у травмованій кінцівці чи після оперативного втручання) властиво те, що фаза переміщення переважає над позиційною фазою. 
Позиційна фаза загалом поділяється ще на 5 підфаз. Цикл ходи розпочинається з Initial Contact і становить 0–2 % усього циклу. П’ята вперше дотикається до поверхні, на яку наступає людина. Під впливом скорочення m. tibialis anterior стопа знаходиться в тильному згинанні на 90° [60].
Навантаження травмованої кінцівки внаслідок гіпотрофії м’язів чи післяфіксаційної контрактури не здатне витримати масу тіла, тому первинна точка навантаження може локалізуватись у передньому чи середньому відділі стопи [61]. Наступна підфаза відповіді на навантаження (Loading Response) займає від 2 до 12 % циклу ходи й відбувається в той момент, коли маса тіла зі стопи переміщується на гомілку. У цей час рефлекторне згинання колінного суглоба на 15° здійснюється завдяки скороченню m. quadriceps, внутрішній ротації великогомілкової кістки (ВГК) і пронації підтаранного суглоба. Після тривалої фіксації ГСС у брейсі або внаслідок рефлекторного спазму плантарних м’язів після оперативного втручання при больовому синдромі пацієнт не здатний виконати увесь обсяг рухів, тому часто при перших кроках спостерігається надмірне згинання в колінному суглобі. Наступна фаза, коли обидві нижні кінцівки знаходяться на платформі, називається подвійною опорою (Double Support). Вона триває близько 20 % двічі протягом усього циклу: на початку позиційної фази (Stance Phase) і в кінці. Короткотривалість цієї підфази властива бігу. Небезпечною прогностичною ознакою є вкорочення підфази подвійної опори. Це може свідчити про виникнення нестабільності в суглобі в процесі відновного періоду внаслідок оперативного втручання [62]. У процесі відновлення балансу пацієнт намагається запобігти падінню, тому тривалість підфази пролонгується до створення сприятливих умов для здійснення наступного кроку [63]. Опора на одну кінцівку (Single Limb Support) триває протягом 12–30 % усього циклу. Це важливий момент у циклі ходи, адже все навантаження під час цієї підфази переходить на ведучу нижню кінцівку. При цьому тіло рухається наче маятник, а ВГК здійснює рух допереду, що в англомовній літературі називається Tibial Progression [64].
У цей момент відбувається пасивне тильне згинання стопи приблизно на 5° завдяки осьовій мобільності ГСС. До завершення цієї фази коліно перебуває в повністю розігнутому положенні [65]. Контрактура підошовних м’язів стопи призводить до пролонгованого згинання кінцівки в колінному й кульшовому суглобах і порушення навантаження на стопу. Підошовне згинання стопи не настає, що на педобарографічній платформі відображається вкороченням цієї фази [66]. Термінальна позиція (Terminal stance) триває 31–50 %, під час неї відбувається підйом заднього відділу стопи й переміщення навантаження на передній. Також фаза повноцінно не здійснюється при зниженні мобільності ГСС. Пресвінг (Preswing) тривалістю 51–60 % — це момент початку підфази подвійної опори (Double Support), коли нижня кінцівка створює поштовх передньою частиною стопи. Ця підфаза зникає при обмеженні рухів у суглобі протягом п/о періоду [67].
Фаза гойдання (Swing Phase) (61–100 %) поділяється на три підфази: зникнення опори 1-го пальця (toe-off), середнє гойдання (Middle Swing) і кінцеве гойдання (Terminal Swing). Унаслідок післятравматичної гіпотрофії м’язів, коли уражена нижня кінцівка через наявність контрактури не може довго знаходитись на поверхні, вона адаптується до кожного наступного кроку за допомогою додаткової підфази (Unstable Equilibrium) тривалістю біля 140–150 мс [68]. Ця підфаза дестабілізує увесь патерн ходи.
Отже, особливості ходи пацієнта слід вивчати за усією сукупністю показників наведених складових фаз руху людини [69]. Ретельний аналіз усіх фаз ходи при динамічному спостереженні дозволяє індивідуально корегувати реабілітаційний процес, вносити корективи й дозувати осьове навантаження, ерготерапевтичні заходи спрямовані на усунення обмежень рухів у суглобі, частоту процедур тощо.
Слід зазначити, що деякі аспекти ще потребують наукового доведення. Виконаний огляд опублікованих наукових джерел, присвячених педобарографії, виявив недостатньо розв’язані питання.
Обмеження. Дослідження обмежене пошуком лише літературних доказових джерел, присвячених особливостям статичних і динамічних показників педобарографічної діагностики, що могли б об’єктивізувати травматичні ушкодження ГКС.

Висновки

Сучасні методи хірургічного лікування хворих з пошкодженнями ГСС дозволяють запобігти виникненню анталгічної, артрогенної контрактури й остеоартриту. Розв’язання цих проблем суттєво залежить від реабілітаційної складової лікування — вчасно розпочатого режиму навантаження. Цей процес дозволяє контролювати педобарограф.
Потребують уніфікації назви деяких опублікованих педобарографічних показників, які мають однакову суть, але різняться за назвами. Також при оцінці статичних і динамічних показників хворих після хірургічного втручання слід враховувати результати аналізу протилежної (здорової) кінцівки. Тому процес відновлення патерну ходи хворих потрібно моніторувати в процесі післяопераційної реабілітації за співвідношенням педобарографічних показників обох кінцівок. Залишається нерозв’язаним питання, яка з фаз ходи найбільш реально описує динамічну нестабільність.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Автори заявляють про відсутність будь-якої фінансової підтримки при написанні статті. Робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної роботи кафедри травматології, ортопедії і невідкладної військової хірургії «Шляхи оптимізації репаративної регенерації кістково-м’якотканинних структур та реабілітації хворих з ураженнями органів опори та руху в залежності від структурно-функціонального стану тканин та умов фіксації» з терміном виконання 2015–2021 рр., номер держреєстрації 0114U005451.
Інформація про внесок кожного автора в підготовку статті. Сулима В.С. — спрямування, концепція й дизайн огляду, написання тексту; Філяк Ю.О. — збирання, систематизація й обробка наукових публікацій, написання тексту; Чужак А.В. — аналіз отриманої інформації.
 
Отримано/Received 12.10.2022
Рецензовано/Revised 10.11.2022
Прийнято до друку/Accepted 14.11.2022

Список литературы

  1. Michelson J.D., Magid D., McHale K. Clinicalutility of a stability-base dankle fracture classification system. J. Orthop. Trauma. 2007. 21(5). 307-15. doi: 10.1097/BOT.0b013e318059aea3.
  2. Dawe E.J., Shafafy R., Quayle J., Gougoulias N., Wee A., Sakellariou A. The effect of different methods of stability assessment onf ixation rate and complication sinsupination external rotation (SER) 2/4 anklefractures. Foot Ankle Surg. 2015. 21(2). 86-90. doi: 10.1016/j.fas.2014.09.010.
  3. Stufkens S.A., van den Bekerom M.P., Kerkhoffs G.M., Hintermann B., van Dijk C.N. Long-term outcome after 1822 operatively treated anklef ractures: a systematic review of the literature. Injury. 2011. 42(2). 119-27. doi: 10.1016/j.injury.2010.04.006.
  4. Mehta S.S., Rees K., Cutler L., Mangwani J. Understanding risks and complications in the management of ankle fractures. Indian J. Orthop. 2014 Sep. 48(5). 445-52. doi: 10.4103/0019-5413.139829.
  5. Shaner A.C., Sirisreetreerux N., Shafiq B., Jones L.C., Hasenboehler E.A. Open versus minimally invasive fixation of a simulated syndesmotic injury in a cadaver model. J. Orthop. Surg. Res. 2017 Oct 27. 12(1). 160. doi: 10.1186/s13018-017-0658-0.
  6. Bleakley C.M., Matthews M., Smoliga J.M. Mostankle sprain research is either false or clinically unimportant: A 30-year audit of randomized controlled trials. J. Sport Health Sci. 2021 Sep. 10(5). 523-529. doi: 10.1016/j.jshs.2020.11.002.
  7. Choi Young Rak, Lee Ho Seong, Kim Dong Eun, Lee Dong Ho, Kim Jong Min, Ahn Ji Yong. The Diagnostic Value of Pedobarography. Orthopedics. 2014. 37(12). e1063-67. doi:10.3928/01477447-20141124-52.
  8. Hagen L., Pape J.P., Kostakev M., Peterlein C.D. Pedobarographic changes during first month after subtalar extra-articular screw arthroereisis (SESA) operation of juvenile flexible flat foot. Arch. Orthop. Trauma Surg. 2020 Mar. 140(3). 313-320. doi: 10.1007/s00402-019-03230-7.
  9. Цапенко В.В., Терещенко М.Ф., Іваненко Р.О. Біомеханічний метод оцінки ефективності використання індивідуальних ортезів стопи. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. 2021. 32(71). 13-19. doi: 10.32838/2663-5941/2021.2-2/03.
  10. Suciu O., Onofrei R.R., Totorean A.D., Suciu S.C., Amaricai E.C. Gait analysis and functional outcomes after twelve-week rehabilitation in patients with surgically treated ankle fractures. Gait Posture. 2016 Sep. 49. 184-189. doi: 10.1016/j.gaitpost.2016.07.006.
  11. Fenwick A., Kröger N., Jovic S., Hölscher-Doht S., Meffert R., Jansen H. Pedobarography shows no difference singait after talar fractures. Technol. Health Care. 2020. 28(1). 85-92. doi: 10.3233/THC-191667.
  12. Genc Y., Gultekin A., Duymus T.M., Mutlu S., Mutlu H., Komur B. Pedobarography in the Assessment of Postoperative Calcaneal Fracture Pressure With Gait. J. Foot Ankle Surg. 2016 Jan-Feb. 55(1). 99-105. doi: 10.1053/j.jfas.2015.07.018.
  13. Hosoi I., Kobayashi E., Chang S.H. et al. Development of intraoperative plantar pressure measuring system considering weight bearing axis. International Journal of Computer Assisted Radiology and Surgery. 2018. 14(2). 385-395. doi:10.1007/s11548-018-1862-z.
  14. Horisberger M., Hintermann B., Valderrabano V. Alterations of plantar pressure distribution in post traumaticend-stage ankleosteoarthritis. Clin. Biomech. (Bristol, Avon). 2009 Mar. 24(3). 303-7. doi: 10.1016/j.clinbiomech.2008.12.005.
  15. Losch A., Meybohm P., Schmalz T. et al. Funktionelle Ergebnisse bei Freizeitsportlern in der dynamischen Ganganalyse 1 Jahr nach operativ versorgten Sprunggelenkfrakturen. Sportverletz Sportschaden 2002. 16(3). 101-107. doi: 10.1055/s-2002-34750.
  16. de Kruijff L.G.M., Prins M., van der Krans A., Hoencamp R., van der Wurff P. Combat-related foot injuries: impact on gait and functional outcome. J. R. Army Med. Corps. 2018 Sep. 164(5). 322-327. doi: 10.1136/jramc-2017-000870.
  17. Schmiegel A., Rosenbaum D., Schorat A., Hilker A., Gaubitz M. Assessment of foot impairment in rheumatoid arthritis patients by dynamic pedobarography. Gait Posture. 2008 Jan. 27(1). 110-4. doi: 10.1016/j.gaitpost.2007.02.008.
  18. Lorkowski J., Gawronska K., Pokorski M. Pedobarography: A Review on Methods and Practical Use in Foot Disorders. Appl. Sci. 2021. 11. 11020. doi: 10.3390/app112211020.
  19. Lee S.H., Lee O.S., Teo S.H., Lee Y.S. Change in gait after high tibial osteotomy: A systematic review and meta-analysis. Gait Posture. 2017 Sep. 57. 57-68. doi: 10.1016/j.gaitpost.2017.05.023.
  20. Kim S.G., Nam C.W., Yong M.S. The effect of increase in baggage weight on elderly women's lower extremity muscle activation during gait. Arch. Gerontol. Geriatr. 2014 Nov-Dec. 59(3). 574-6. doi: 10.1016/j.archger.2014.07.015.
  21. Bowen T.R., Miller F., Castagno P., Richards J., Lipton G. A method of dynamic foot-pressure measurement for the evaluation of pediatric orthopaedic foot deformities. J. Pediatr. Orthop. 1998 Nov-Dec. 18(6). 789-93. PMID: 9821137.
  22. Schmiegel A., Rosenbaum D., Schorat A., Hilker A., Gaubitz M. Assessment of foot impairment in rheumatoid arthritis patients by dynamic pedobarography. Gait Posture. 2008 Jan. 27(1). 110-4. doi: 10.1016/j.gaitpost.2007.02.008.
  23. Frigg A., Frigg R., Wiewiorski M., Goldoni J., Horisberger M. Facilitating the interpretation of pedobarography: the relative midfoot index as marker for pathologic gait in ankle osteoarthritic and contralateral feet. J. Foot Ankle Res. 2016. 9(47). n.a. doi: 0.1186/s13047-016-0177-y.
  24. Duval K., Lam T., Sanderson D. The mechanical relationship between the rearfoot, pelvis and low-back. Gait Posture. 2010 Oct. 32(4). 637-40. doi: 10.1016/j.gaitpost.2010.09.007.
  25. Buldt A.K., Forghany S., Landorf K.B., Levinger P., Murley G.S., Menz H.B. Foot posture is associated with plantar pressure during gait: A comparison of normal, planus and cavus feet. Gait Posture. 2018 May. 62. 235-240. doi: 10.1016/j.gaitpost.2018.03.005.
  26. Woźniacka R., Oleksy Ł., Jankowicz-Szymańska A., Mika A., Kielnar R., Stolarczyk A. The association between high-arched feet, plantar pressure distribution and body posture in young women. Sci Rep. 2019 Nov 20. 9(1). 17187. doi: 10.1038/s41598-019-53459-w.
  27. Crenshaw S.J., Pollo F.E., Brodsky J.W. The effect of ankle position on plantar pressure in a short leg walking boot. Foot Ankle Int. 2004 Feb. 25(2). 69-72. doi: 10.1177/107110070402500206.
  28. Monteiro R.L., Sartor C.D., Ferreira J.S.S.P., Dantas M.G.B., Bus S.A., Sacco I.C.N. Protocol for evaluating the effects of a foot-ankle therapeutic exercise program on daily activity, foot-ankle functionality, and biomechanics in people with diabetic polyneuropathy: a randomized controlled trial. BMC Musculoskelet. Disord. 2018 Nov 14. 19(1). 400. doi: 10.1186/s12891-018-2323-0.
  29. Aiona M., Do K.P., Emara K., Dorociak R., Pierce R. Gait patterns in children with limb length discrepancy. J. Pediatr. Orthop. 2015 Apr-May. 35(3). 280-4. doi: 10.1097/BPO.0000000000000262.
  30. Tenenbaum S., Coleman S.C., Brodsky J.W. Improvement in gait following combined ankle and subtalar arthrodesis. J. Bone Joint Surg. Am. 2014 Nov 19. 96(22). 1863-9. doi: 10.2106/JBJS.M.01448.
  31. Manjra M.A., Naude J., Birkholtz F., Glatt V., Tetsworth K., Hohmann E. The relationship between gait and functional outcomes in patients treated with circular external fixation for malunited tibial fractures. Gait Posture. 2019 Feb. 68. 569-574. doi: 10.1016/j.gaitpost.2019.01.008.
  32. McNab B., Sadler S., Lanting S., Chuter V. The relationship between foot and ankle joint flexibility measures and barefoot plantar pressures in healthy older adults: a cross-sectional study. BMC Musculoskelet. Disord. 2022 Jul 30. 23(1). 729. doi: 10.1186/s12891-022-05618-w.
  33. Buldt A.K., Allan J.J., Landorf K.B., Menz H.B. The relationship between foot posture and plantar pressure during walking in adults: A systematic review. Gait Posture. 2018 May. 62. 56-67. doi: 10.1016/j.gaitpost.2018.02.026.
  34. Mirando M., Conti C., Zeni F., Pedicini F., Nardone A., Pavese C. Gait Alterations in Adults after Ankle Fracture: A Systematic Review. Diagnostics (Basel). 2022 Jan 14. 12(1). 199. doi: 10.3390/diagnostics12010199.
  35. Hopkins J.T., Coglianese M., Glasgow P., Reese S., Seeley M.K. Alterations in evertor/invertor muscle activation and center of pressure trajectory in participants with functional ankle instability. J. Electromyogr. Kinesiol. 2012 Apr. 22(2). 280-5. doi: 10.1016/j.jelekin.2011.11.012.
  36. Zhang X., Li B. Influence of in-shoe heel lifts on plantar pressure and center of pressure in the medial-lateral direction during walking. Gait Posture. 2014 Apr. 39(4). 1012-6. doi: 10.1016/j.gaitpost.2013.12.025.
  37. Francis C.A., Lenz A.L., Lenhart R.L., Thelen D.G. The modulation of forward propulsion, vertical support, and center of pressure by the plantarflexors during human walking. Gait Posture. 2013 Sep. 38(4). 993-7. doi: 10.1016/j.gaitpost.2013.05.009.
  38. Chevalier T.L., Hodgins H., Chockalingam N. Plantar pressure measurements using an in-shoe system and a pressure platform: a comparison. Gait Posture. 2010 Mar. 31(3). 397-9. doi: 10.1016/j.gaitpost.2009.11.016.
  39. Jeon E.T., Cho H.Y. A Novel Method for Gait Analysis on Center of Pressure Excursion Based on a Pressure-Sensitive Mat. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2020 Oct 26. 17(21). 7845. doi: 10.3390/ijerph17217845.
  40. van Mierlo M., Vlutters M., van Asseldonk E.H.F., van der Kooij H. Centre of pressure modulations in double support effectively counteract anteroposterior perturbations during gait. J. Biomech. 2021 Sep 20. 126. 110637. doi: 10.1016/j.jbiomech.2021.110637.
  41. Bamber Z.A., Wheeler P.C., He X., Ling S.K.K., Yung P.S.H., Fong D.T.P. Screening for laterally deviated plantar pressure during stance using the Cumberland ankle instability tool and anthropometric measures. Res. Sports Med. 2021 Jul-Aug. 29(4). 323-335. doi: 10.1080/15438627.2020.1857250.
  42. Honert E.C., Hoitz F., Blades S., Nigg S.R., Nigg B.M. Estimating Running Ground Reaction Forces from Plantar Pressure during Graded Running. Sensors (Basel). 2022 Apr 27. 22(9). 3338. doi: 10.3390/s22093338.
  43. Arno F., Roman F., Martin W., Jennifer G., Monika H. Facilitating the interpretation of pedobarography: the relative midfoot index as marker for pathologic gait in ankle osteoarthritic and contralateral feet. J. Foot Ankle Res. 2016 Dec 1. 9. 47. doi: 10.1186/s13047-016-0177-y.
  44. Espy D.D., Yang F., Bhatt T., Pai Y.C. Independent influence of gait speed and step length on stability and fall risk. Gait Posture. 2010 Jul. 32(3). 378-82. doi: 10.1016/j.gaitpost.2010.06.013.
  45. Voss S., Joyce J., Biskis A. et al. Normative database of spatiotemporal gait parameters using inertial sensors in typically developing children and young adults. Gait Posture. 2020 Jul. 80. 206-213. doi: 10.1016/j.gaitpost.2020.05.010.
  46. Hayashi K., Fukuyasu-Matsuo S., Inoue T. et al. Effects of cyclic stretching exercise on long-lasting hyperalgesia, joint contracture, and muscle injury following cast immobilization in rats. Physiol. Res. 2020. 69(5). 861-70. doi: 10.33549/physiolres.934437.
  47. Kahn J.H., Hornby T.G. Rapid and long-term adaptations in gait symmetry following unilateral step training in people with hemiparesis. Phys. Ther. 2009 May. 89(5). 474-83. doi: 10.2522/ptj.20080237.
  48. Reisman D.S., McLean H., Keller J., Danks K.A., Bastian A.J. Repeated split-belt treadmill training improves poststroke step length asymmetry. Neurorehabil. Neural. Repair. 2013 Jun. 27(5). 460-8. doi: 10.1177/1545968312474118.
  49. Yen S.C., Schmit B.D., Wu M. Using swing resistance and assistance to improve gait symmetry in individuals post-stroke. Hum. Mov. Sci. 2015 Aug. 42. 212-24. doi: 10.1016/j.humov.2015.05.010.
  50. Sheikh M., Azarpazhooh M.R., Hosseini H.A. Randomized comparison trial of gait training with and without compelled weight-shift therapy in individuals with chronic stroke. Clin. Rehabil. 2016 Nov. 30(11). 1088-1096. doi: 10.1177/0269215515611467.
  51. Lewek M.D., Braun C.H., Wutzke C., Giuliani C. The role of movement errors in modifying spatiotemporal gait asymmetry post stroke: a randomized controlled trial. Clin. Rehabil. 2018 Feb. 32(2). 161-172. doi: 10.1177/0269215517723056.
  52. Lewek M.D., Bradley C.E., Wutzke C.J., Zinder S.M. The relationship between spatiotemporal gait asymmetry and balance in individuals with chronic stroke. J. Appl. Biomech. 2014 Feb. 30(1). 31-6. doi: 10.1123/jab.2012-0208.
  53. Judge J.O., Davis R.B. 3rd, Ounpuu S. Step length reductions in advanced age: the role of ankle and hip kine–tics. J. Gerontol. A. Biol. Sci Med. Sci. 1996 Nov. 51(6). M303-12. doi: 10.1093/gerona/51a.6.m303.
  54. Mehdikhani M., Taylor S., Shideler B.L., Ogrin R., Begg R. Age effects on step adaptation during treadmill walking with continuous step length biofeedback. Gait Posture. 2020 Jul. 80. 174-177. doi: 10.1016/j.gaitpost.2020.04.027.
  55. Ræder B.W., Stake I.K., Madsen J.E. et al. Randomized trial comparing suture button with single 3.5 mm syndesmotic screw for ankle syndesmosis injury: similar results at 2 years. Acta Orthop. 2020. 91(6). 770-5. doi: 10.1080/17453674.2020.1818175.
  56. Padmanabhan P., Rao K.S., Gulhar S., Cherry-Allen K.M., Leech K.A., Roemmich R.T. Persons post-stroke improve step length symmetry by walking asymmetrically. J. Neuroeng. Rehabil. 2020 Aug 3. 17(1). 105. doi: 10.1186/s12984-020-00732-z.
  57. Gama G.L., Savin D.N., Keenan T., Waller S.M., Whitall J. Comparing the effects of adapting to a weight on one leg during treadmill and overground walking: A pilot study. Gait Posture. 2018 Jan. 59. 35-39. doi: 10.1016/j.gaitpost.2017.09.025.
  58. Kim S.G., Hwangbo G. The effect of obstacle gait training on the plantar pressure and contact time of elderly women. Arch. Gerontol. Geriatr. 2015 May-Jun. 60(3). 401-4. doi: 10.1016/j.archger.2015.02.007.
  59. Lauzière S., Miéville C., Betschart M., Duclos C., Aissaoui R., Nadeau S. A more symmetrical gait after split-belt treadmill walking increases the effort in paretic plantar flexors in people post-stroke. J. Rehabil. Med. 2016. 48. 576-82. doi: 10.2340/16501977-2117.
  60. Koldenhoven R.M., Jaffri A.H., DeJong A.F. et al. Gait biofeedback and impairment-based rehabilitation for chronic ankle instability. Scand. J. Med. Sci Sports. 2021 Jan. 31(1). 193-204. doi: 10.1111/sms.13823.
  61. Eliks M., Ostiak-Tomaszewska W., Lisiński P., Koczewski P. Does structural leg-length discrepancy affect postural control? Preliminary study. BMC Musculoskelet. Disord. 2017. 18(1). 346. doi: org/10.1186/s12891-017-1707-x.
  62. Sung P.S. Increased double limb support times during walking in right limb dominant healthy older adults with low bone density. Gait Posture. 2018 Jun. 63. 145-149. doi: 10.1016/j.gaitpost.2018.04.036.
  63. Bautmans I., Jansen B., Van Keymolen B., Mets T. Reliability and clinical correlates of 3D-accelerometry based gait analysis outcomes according to age and fall-risk. Gait Posture. 2011 Mar. 33(3). 366-72. doi: 10.1016/j.gaitpost.2010.12.003.
  64. Cibulka M.T., Winters K., Kampwerth T. et al. Predicting Foot Progression Angle During Gait Using Two Clinical Measures In Healthy Adults, A Preliminary Study. Int. J. Sports Phys. Ther. 2016 Jun. 11(3). 400-8. PMID: 27274426; PMCID: PMC4886808.
  65. Elbaz A., Mor A., Segal O. et al. Can single limb support objectively assess the functional severity of knee osteoarthritis? Knee. 2012 Jan. 19(1). 32-5. doi: 10.1016/j.knee.2010.12.004.
  66. Skvortsov D., Kaurkin S., Prizov A., Altukhova A., Troitskiy A., Lazko F. Biomechanical Changes in Gait Patterns of Patients with Grade II Medial Gonarthritis. Diagnostics (Basel). 2021 Jul 12. 11(7). 1242. doi: 10.3390/diagnostics11071242.
  67. Schafer Z.A., Perry J.L., Vanicek N. A personalised exercise programme for individuals with lower limb amputation reduces falls and improves gait biomechanics: A block randomised controlled trial. Gait Posture. 2018 Jun. 63. 282-289. doi: 10.1016/j.gaitpost.2018.04.030.
  68. Remelius J.G., van Emmerik R.E. Time-To-Contact Analysis of Gait Stability in the Swing Phase of Walking in People With Multiple Sclerosis. Motor Control. 2015 Oct. 19(4). 289-311. doi: 10.1123/mc.2013-0106.
  69. Studenski S., Perera S., Patel K. et al. Gait speed and survival in older adults. JAMA. 2011 Jan 5. 305(1). 50-8. doi: 10.1001/jama.2010.1923.

Вернуться к номеру