Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №3, 2022
Вернуться к номеру
Вплив індексу маси тіла на порушення мінеральної щільності кісткової тканини у жінок з аксіальним спондилоартритом
Авторы: Борткевич О.П., Ситенко А.О.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Ідентифікація предикторів втрати та збільшення кількості кісткової тканини — важливий етап розробки підходів щодо профілактики й лікування змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в осіб з аксіальним спондилоартритом –(АксСпА). Вплив імунного запалення на кістку модулюється жировою тканиною. Остання здатна підтримувати запальний процес шляхом продукції додаткової кількості прозапальних цитокінів, з одного боку, та чинити протективний ефект на кісткову тканину — з іншого. Індекс маси тіла (ІМТ) — індикатор надмірного вмісту жирової тканини в організмі людини — може виступати як детермінанта мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ).
Мета дослідження: встановити зв’язки між ІМТ, показниками МЩКТ, активності АксСпА, тривалістю захворювання та статтю пацієнтів.
Матеріали та методи. В одноцентровому ретроспективному дослідженні проведений аналіз даних пацієнтів з АксСпА (згідно з критеріями ASAS), яким при обстеженні виконували двохенергетичну рентгенівську абсорбціометрію (ДРА). Досліджувані змінні: показники активності запалення — BASDAI, С-реактивного протеїну (С-РП), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ); показник МЩКТ — середній T-критерій у поперековому відділі за передньо-задньою ДРА; ІМТ; тривалість АксСпА (визначалась із дати встановлення діагнозу); стать пацієнта. Описова статистика: залежно від виду та розподілу даних використовували: частка (%), середнє ± стандартне відхилення (М ± SD), медіана (перцентиль 25; 75). Статистичний аналіз: множинний ступінчастий прямий лінійний регресійний аналіз. Рівень значущості: 0,05. Програмне забезпечення — StatPlus v7.8.11.
/79.jpg)
Результати. У дослідження включені дані 73 пацієнтів (частка жінок — 28,77 %): з медіаною віку — 35 (29; 41) років, тривалістю хвороби — 4 (1; 8) роки, показниками BASDAI — 6,0 (4,5; 7,2) бала, ШОЕ — 20 (10; 29) мм/год, С-РП — 9,42 (5,0; 18,27) мг/л і ІМТ — 24,4 ± 3,26 кг/м2. Оптимальна підмножина предикторів МЩКТ поперекового відділу хребта включала: чоловічу стать, BASDAI, ІМТ та інші показники (у порядку зменшення впливу на залежну змінну) (табл. 1, R = 0,48, R2 = 0,23, р = 0,00039). Натомість тривалість хвороби, рівень ШОЕ, С-РП статистично вірогідно не впливали на Т-показник поперекового відділу хребта.
Висновки. МЩКТ поперекового відділу хребта пацієнтів з АксСпА пов’язана з такими чинниками, як стать, BASDAI, ІМТ (у порядку зменшення сили впливу). Більшим Т-показникам на рівні поперекового відділу хребта відповідають більший ІМТ, більша активність за BASDAI та жіноча стать. ШОЕ, С-РП, тривалість захворювання не можуть бути використані як детермінанти втрати кісткової маси в поперековому відділі хребта. Вплив ІМТ та статі на МЩКТ може бути пов’язаний із вмістом жирової тканини. Необхідні подальші дослідження для встановлення біологічних механізмів, що лежать в основі виявлених закономірностей.