Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №3, 2022
Вернуться к номеру
Характеристика кістково-м’язової системи дітей середнього шкільного віку м. Києва
Авторы: Васюкова М.М. (1), Починок Т.В. (1), Казакова Л.М. (1), Мельничук В.В. (2)
(1) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Клініка інноваційної сімейної стоматології, м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. В умовах реформування системи освіти, що включає ускладнення навчальних програм і появу нових освітніх закладів та педагогічних технологій, особливої значущості набуває збереження здоров’я школярів, зокрема стану їх кістково-м’язової системи, яка забезпечує опорно-механічну та захисну функції для всіх систем і органів у дітей, тим більше при підвищеному навчальному навантаженні. Це також набуває особливої актуальності у зв’язку з тим, що за останні десятиріччя в популяції значно збільшилася кількість дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ). І, за нашими даними, їх частка становить 67–86 % залежно від віку та контингенту обстежених; причому близько половини з них мають тяжкі прояви сполучнотканинних дисплазій, які характеризуються наявністю 10 і більше стигм дизембріогенезу та малих аномалій розвитку.
Мета роботи: оцінити стан кістково-м’язової системи та вплив спадкових чинників на формування патології в дітей середнього шкільного віку для розробки подальших реабілітаційних програм.
Матеріали та методи. Були обстежені 107 дітей (63 хлопчики та 44 дівчинки) віком 7–12 років однієї з гімназій м. Києва. Застосовані клініко-анамнестичні, лабораторні та інструментальні методи дослідження.
Результати. Для визначення фенотипового варіанта дисплазії був використаний принцип розподілу НДСТ Т.І. Кадуріної (1999, 2000 р.). За результатами досліджень (табл. 1) серед дітей, які мали НДСТ (63,5 % обстежених), найчастіше реєструвався MASS-фенотип, якщо порівнювати з іншими фенотиповими варіантами — Елерса — Данло та марфаноїдним. Серед захворювань кістково-м’язової системи найчастіше зустрічалися порушення хребта в дітей з НДСТ, якщо порівнювати з дітьми, які не мали цих системних порушень (82,4 і 48,7 % відповідно). Грижі (пупкові та пахові), порушення росту зубів, аномалії прикусу, карієс зубів, залишкові явища рахіту спостерігалися виключно у дітей з НДСТ. Порушення склепіння ступні зустрічались у 3,7 раза частіше в дітей з НДСТ (58,8 і 15,4 % відповідно). Деформація грудної клітки найчастіше спостерігалась у дітей з фенотипом Елерса — Данло (30 %) порівняно з дітьми, які мали MASS-фенотип (21,6 %) та марфаноїдну зовнішність (18,2 %). А порушення склепіння стопи й ортодонтична патологія (множинний ускладнений карієс зубів, порушення росту зубів — пізнє та неправильне прорізування молочних і постійних зубів, аномалії прикусу — недорозвиток щелеп, скронево-нижньощелепних суглобів), навпаки, найчастіше діагностували в дітей з марфаноїдною зовнішністю (81,8 і 54,5 %) порівняно з дітьим із MASS- фенотипом (62,2 і 48,6 %) та фенотипом Елерса — Данло (20 і 30 %).
Методом анкетування проаналізовані дані сімейного анамнезу цих дітей. Згідно з отриманими даними, при І ступені споріднення в родинах дітей з НДСТ майже у 3 рази частіше спостерігалася патологія суглобів, радикуліт — у 3,5 раза, грижі — у 2 рази, депігментовані плями — у 9 разів, множинні пігментні плями — у 3 рази частіше, вищі або нижчі за середні показники зросту — у 3 рази, інші спадкові хвороби — у 1,5 раза частіше. При ІІ ступені споріднення відмічалися плоскостопість, сколіоз, радикуліт у 2 рази частіше, ніж у родинах дітей без НДСТ. Крім того, за допомогою спеціально розробленої комп’ютерної програми доведено, що НДСТ у всіх дітей формується під впливом двох і більше провідних чинників несприятливого акушерського анамнезу на плід (загроза переривання вагітності, тяжкий токсикоз першої половини вагітності, судинна дистонія в матері, недоношеність), які викликають гіпоксію плода з подальшим порушенням стану сполучної тканини.
Висновки. Наявність захворювань кістково-м’язової системи у членів родини з великою вірогідністю дозволяє прогнозувати розвиток НДСТ у дітей. Діагностика формування НДСТ у дитини можлива з періоду вагітності матері, а прояви її спостерігаються в немовлят, що потребує своєчасної індивідуальної профілактики та лікування відповідних захворювань. Патологія кістково-м’язової системи є маркером НДСТ у дітей і потребує ранньої діагностики та лікування у відповідних спеціалістів.

/80.jpg)