Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №3, 2022
Вернуться к номеру
Остеопороз і біль у спині
Авторы: Гомола А.В. (1, 3), Сташенко Н.М. (2, 3)
(1) — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна
(2) — Консультативна поліклініка обласної лікарні, Центр протезування «Антис-Орто», м. Київ, Україна
(3) — Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району, м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Остеопороз є актуальною проблемою, і в Україні він є значним тягарем, що впливає на медико-соціальну та фінансову складову людського життя. Відповідно до статистичних даних від хвороби страждає 250 млн осіб. Дані, висвітлені в рамках Всесвітнього дня профілактики остеопорозу 2021 року, свідчать про те, що кожна жінка віком 50 років (31–33 %) і кожен чоловік віком 70 років (23–24 %) схильні до захворювання. Щодо дитячого остеопорозу, статистика демонструє піки захворювання у віці 8–10, також 14–16 років. Дівчата схильні частіше хворіти, ніж хлопці. Лікарі вбачають, зокрема, і проблему кісткового метаболізму гормонів, які активізуються у період статевого розвитку.
Остеопороз — це прогресуюче системне захворювання скелета, розвивається повільно, протягом кількох років. Часто діагностується, коли падіння чи раптовий удар спричиняє перелом кісток. Має клінічні прояви: прогресуюче зниження щільності та міцності кісткової маси, що робить скелет тендітним/слабким до навантажень. Супроводжуючись переломами тіл хребців, остеопороз є частою причиною тривалого болю в спині. Наслідками виникнення болю у спині при остеопорозі зазвичай є: компресійні переломи тіл хребців, частковий надлом хребця; механічне здавлювання зв’язок і м’язів; кіфоз грудного відділу хребта; рефлекторне перенапруження м’язів спини.
У дітей виявлення остеопорозу потребує наявності в анамнезі патологічних переломів та низького мінерального вмісту або щільності кісток. Цим критеріям відповідає діагноз одного перелому довгих кісток нижньої кінцівки, двох переломів довгих кісток верхньої кінцівки або одного компресійного перелому хребців.
Мета дослідження: аналіз діагностичних і профілактичних заходів у дитячої категорії населення з остеопорозом у Комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району, філія № 2.
Матеріали та методи. Проведено ревматологічне й ортопедичне обстеження у 24 пацієнтів з остеопорозом і болем у спині в КНП «КДЦ» Святошинського району, філія № 2. Пацієнтів розподілили на дві групи: конт–рольна (12 осіб) та основна (12 осіб). Середній вік коливався від 11 до 14 років. Пацієнти обох груп не мали в анамнезі травм і протипоказань до реабілітаційних заходів, які здійснювали у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини. Усі дані обробляли за допомогою програми Statistiсa 8.
Використовували збір анамнезу й обстеження пацієнтів: лабораторні та інструментальні методи, денситометрія, магнітно-резонансна томографія, рентгенологічне дослідження; визначали масу тіла та зріст. Фізичним терапевтом використовувалися: візуальна аналогова шкала (ВАШ) болю від 0 до 10 балів; опитувальник DN4; больова шкала LANSS; анкета виявлення остеопорозу; мануально-м’язове тестування, гоніометрія за потреби.
У процесі хвороби у 100 % пацієнтів виявлено зниження зросту на ± 3,5 см. Ступінь больового синдрому за ВАШ болю становив 7–5 балів.
Контрольна група мала стандартний лікувальний курс, втручання здійснювалося впродовж 10 діб, 3 процедури на добу: фізіопроцедури для зменшення набряку та больового синдрому (10–20 хвилин); лікувальна фізична культура для зміцнення м’язів спини (30 хвилин); лікувальний масаж для зменшення больового синдрому (15–30 хвилин).
Основна група займалася 10 днів, застосовували комплексні реабілітаційні методи втручання мультидисциплінарною командою відділення ФРМ. Ортопед-травматолог дав рекомендації щодо використання бандажів і корсетів для спини, що сприяло полегшенню болю, обмежуючи рухи після наслідків остеопорозу. Це дозволяло самостійно пересуватися. Лікар-ендокринолог надав рекомендації щодо харчування. Ерготерапевт допоміг облаштувати домашнє та робоче середовище, що дозволило бути самостійним у побутових діях і уникнути можливих травм.
Фізична терапія навчає правильній поставі та здійснює підбір терапевтичних вправ, не травмуючи при цьому ослаблений хребет. Лікувальний масаж усуває біль, розслабляє м’язи, поліпшує кровообіг ураженої ділянки. Лікувальна фізкультура полегшує та запобігає больовому синдрому. Методи фізіопроцедур зменшують набряк і больовий синдром. Медикаментозна реабілітація — один із допоміжних засобів впоратися з болем.
Результати. Аналіз індивідуальних методичних карт показав, що на початку дослідження в обстежених групах вірогідних відмінностей не визначалося. Скарги на біль у спині виявлено в 100 % пацієнтів, що розділилися на дві групи: хронічний біль — 55,9 % та гострий біль — 44,1 %. Здійснена кісткова денситометрія, проведені рентгенографія чи магнітно-резонансна томографія хребта, виявлені ознаки компресійних переломів тіл хребців як наслідок остеопорозу. Після закінчення 2-тижневого реабілітаційного курсу в основній групі з 12 осіб під час кінцевого обстеження виявлена позитивна динаміка у пацієнтів з остеопорозом як наслідок зменшення скутості, болю у спині, зміцнення м’язів спини та черевного пресу, що дає змогу утримувати поставу рівною. І навпаки, з 12 осіб контрольної групи зменшення больового синдрому було виявлено лише у трьох, бажаних очікуваних результатів не виявлено.
Висновки. Базуючись на аналізі проведеного дослідження, можемо дійти висновку, що використання комплексних реабілітаційних заходів у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини має позитивний вплив щодо підтримання та покращення стану пацієнтів з остеопорозом і болем у спині. Необхідно поглиблено досліджувати поєднання традиційних та новітніх методів реабілітації для визначення ефективних і оптимальних комбінацій з метою поліпшення якості життя пацієнтів з остеопорозом.