Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №3, 2022
Вернуться к номеру
Внутрішньодискові стероїдні ін’єкції в лікуванні хронічного больового синдрому в попереку, асоційованого з MODIC I–II в осіб літнього віку
Авторы: Сапоненко А.І., Фіщенко Я.В., Шевчук А.В., Кравчук Л.Д., Меленко В.І., Щегольков Є.Е., Черватюк М.С.
ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Біль у попереку є одним із найпоширеніших клінічних проявів захворювань хребта, на який скаржаться пацієнти молодого та середнього віку. Близько 40 % випадків хронічного больового синдрому мають дискогенне походження, серед яких значна частина — дегенеративно-дистрофічні зміни замикальних пластин тіл хребців типу Modic I–II.
Мета дослідження: оцінити ефективність внутрішньодискових стероїдних ін’єкцій у лікуванні хворих із хронічним больовим синдромом у попереку, асоційованим зі змінами за типом Modic I–II.
Матеріали та методи. Проведено лікування 19 пацієнтів (11 жінок та 8 чоловіків), віковий діапазон від 26 до 60 років, з використанням внутрішньодискових ін’єкцій глюкокортикоїдів. Тривалість больового синдрому від 3 місяців на рік відзначали 15 пацієнтів (79 %), більше року — 4 (21 %). Дегенеративні зміни замикальних пластин хребців за типом Modic I за даними МРТ спостерігали у 13 пацієнтів (68,4 %), Modic II — у 6 (31,6 %). Внутрішньодискове введення глюкокортикоїдів («Діпроспан» одноразово) проводили в сегменті L4–L5 у 11 пацієнтів, L5–S1 — у 8 пацієнтів.
Інтенсивність больового синдрому оцінювали з використанням візуальної аналогової шкали болю (VAS, см), задоволеність пацієнтів і якість життя — за допомогою опитувальника Oswestry (Oswestry low back pain disability questionnaire, ODI) та шкали депресії Бека через 1, 6 та 12 місяців.
Результати. До лікування середній показник вираженості больового синдрому у спині за VAS становив 5,4 ± 1,4 см (x ± S); у динаміці через 1 місяць після лікування — 1,2 ± 0,8 см; через 6 місяців — 1,1 ± 0,5 см; через 12 місяців — 1,5 ± 0,7 см; вірогідність результатів лікування при порівнянні з первинними даними статистично значуща на рівні р < 0,05. Оцінюючи функціональні можливості пацієнтів за допомогою опитувальника Oswestry через 1 місяць після ін’єкцій, у 15 осіб відзначали вірогідне поліпшення суб’єктивних відчуттів. За результатами опитування хворих з використанням анкетування Oswestry виявлено позитивну динаміку через 1 та 6 місяців (зменшення з 58,4 ± 9,7 до 21,2 ± 6,8 бала та до 11,3 ± 4,4 бала відповідно, р < 0,05). У віддаленому періоді спостереження через 12 місяців позитивні результати у групі збереглися (14,2 ± 6,2 бала, р < 0,05), що відповідало хорошому результату та задоволеності пацієнтів результатами лікування.
Оцінка психоемоційного стану пацієнтів за шкалою Бека продемонструвала, що у пацієнтів на момент первинного обстеження спостерігався стан із клінічними ознаками субдепресії (13,6 ± 2,1 бала, x ± S), це найчастіше пов’язано зі скаргами на больовий синдром та погіршення якості сну й активності. За результатами опитування пацієнтів через 1 та 6 місяців виявлено позитивну динаміку (3,2 ± 2,1 бала (x ± S) — через 1 міс.; 4,4 ± 2,4 бала — через 6 місяців; 5,7 ± 3,1 бала — через 12 міс., р < 0,05).
Висновки. Внутрішньодискові стероїдні ін’єкції є ефективним методом лікування больового синдрому попереково-крижового відділу хребта, асоційованого з дегенеративно-дистрофічними змінами замикальних пластин тіл хребців типу Modic I–II. Внутрішньодискове введення стероїдних ін’єкцій дозволяє зменшити больовий синдром і підвищити якість життя пацієнтів та, відповідно, досягти тривалої ремісії больового синдрому на термін до 12 місяців.