Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №4, 2022

Вернуться к номеру

Менеджмент остеопорозу в умовах воєнного стану: досвід Українського центру остеопорозу та виклики війни

Менеджмент остеопорозу в умовах воєнного стану: досвід Українського центру остеопорозу та виклики війни

Авторы: Григор’єва Н.В., Бистрицька М.А., Поворознюк Вас.В.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Російська агресія критично вплинула на систему надання медичної допомоги хворим в Україні загалом і пацієнтам з остеопорозом та його ускладненнями зокрема. Руйнування медичних закладів, обмежений доступ у наданні екстреної та планової медичної допомоги, збільшення навантаження на деякі заклади охорони здоров’я у зв’язку зі значною кількістю біженців та переселенців — лише частина проблем, що постали перед українською медичною спільнотою. Метою роботи був аналіз особливостей надання діагностичної та консультативної допомоги в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу (м. Київ) в умовах воєнного стану задля визначення основних викликів, пов’язаних з воєнною агресією, та можливостей їх усунення. Матеріали та методи. При ретроспективному аналізі даних оцінена робота Центру за 2019–2022 роки залежно від місяця й року спостереження, віку та статі обстежених, типу надання консультативної допомоги (онлайн чи офлайн). Результати. Проведений аналіз засвідчив зменшення процедур двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) та консультацій різних фахівців з початку запровадження воєнного стану в Україні. Відновлення роботи Центру, незважаючи на складнощі, пов’язані з логістичними та іншими причинами, відбулось вже через 2 тижні у форматі онлайн та через 1,5 міс. після початку воєнного стану офлайн. Незважаючи на зменшення кількості проведених процедур ДРА (на 84,3 % у квітні та 24,7 % у травні 2022 року порівняно з показниками 2019 року) та офлайн-консультацій (на 93,6 % у березні, 66 % у квітні та 11,2 % у травні 2022 року порівняно з показниками 2019 року) протягом воєнного стану робота Центру характеризується впровадженням онлайн-консультацій, частка яких у перші місяці після російського вторгнення становила 66–100 % від усіх консультацій. Висновки. Налагоджена робота з використанням телемедицини дозволяє зберегти надання медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями на належному рівні, незважаючи на виклики, пов’язані з воєнним станом.

Background. Russian aggression has had a critical impact on the provision of medical care to the patients in Ukraine, in general, and to the patients with osteoporosis and its complications, in particular. Destruction of hospitals, limited access to emergency and planned medical care, and increased workload on some hospitals due to a significant number of refugees and internally displaced persons are only some of the problems faced by the Ukrainian medical community. The purpose of the study was to analyze the peculiarities of providing diagnostic and advisory care at the Ukrainian Scientific and Medical Center of Osteoporosis (Kyiv) during martial law in order to determine the main challenges associated with military aggression and the possibilities of their elimination. Materials and me­thods. In a retrospective analysis of the data, the Center’s activity during 2019–2022 was evaluated depending on the month and year of the observation, the age and gender of the examinees, and type of the patients’ visit (on-line or off-line). Results. The analysis confirmed the decrease in dual-energy X-ray absorptiometry (DXA) procedures and consultations of various specialists from the beginning of martial law in Ukraine. The resumption of the Center’s work, despite difficulties related to logistical and other reasons, took place after 2 weeks in the on-line format and in 1.5 months after the start of martial law (off-line). Despite the decrease in the number of DXA procedures (by 84.3 % in April and 24.7 % in May 2022 compared to the indices in the same months in 2019) and off-line consultations (by 93.6 % in March, 66 % in April, and 11.2 % in May 2022 compared to the indices of 2019) during the martial law, the Center’s work was characterized by the implementation of on-line consultations, the share of which in the first months after the russian invasion was 66–100 % of all consultations. Conclusions. Well-established work using teleme­dicine allows maintaining the provision of medical care to the patients with osteoporosis and its complications at an appropriate level despite the challenges associa­ted with martial law.


Ключевые слова

остеопороз; воєнний стан; війна; двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія; лікування

osteoporosis; martial law; war; dual-energy X-ray absorptiometry; treatment

doi: http://dx.doi.org/10.22141/pjs.12.4.2022.344

Вступ

Остеопороз та його ускладнення — малотравматичні переломи — є важливою медико-соціальною проблемою, особливо в осіб літнього віку, що пов’язано зі збільшенням показників непрацездатності та смертності, а також порушенням якості життя. Остеопороз часто називають «мовчазною епідемією» через відсутність характерних клінічних ознак, особливо на ранніх стадіях захворювання. Тому вчасна діагностика захворювання з використанням сучасних методів оцінки мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) за допомогою двохенергетичної рентгенівської денситометрії (ДРА) чи комп’ютерної томографії та оцінка ризику основних остеопоротичних переломів є вкрай важливою. На сьогодні методика ДРА й оцінка ризику основних остеопоротичних переломів за допомогою опитувальника FRAX є не тільки інструментами для встановлення діагнозу остеопорозу та визначення ризику переломів, але й важливими засобами, які дозволяють ініціювати антиостеопоротичну терапію, тому їх широке впровадження дозволяє зменшувати медико-соціальний тягар захворювання [1].
Незважаючи на наявні рекомендації щодо менеджменту остеопорозу [2–4], за даними багатьох дослідників [1, 5, 6], у світі існують значні проблеми з недостатньою діагностикою захворювання та ініціацією антиостеопоротичного лікування. Останні посилились під час пандемії COVID-19. Дані IOF свідчать як про зменшення потенціалу використання діагностичних методик, зокрема FRAX [7], так і про обмеження у наданні медичної допомоги. Завдяки співпраці багатьох лікарських товариств [8, 9] у короткі терміни були розроблені та запропоновані практичній медицині рекомендації щодо менеджменту остеопорозу в умовах пандемії COVID-19, які дозволили відновити злагоджену роботу в наданні допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями.
Проте в ХХІ сторіччі Україна стикнулась ще з одним неймовірним викликом, пов’язаним з російським вторгненням, яке на сьогодні триває більше ніж 9 міс. Воно призвело не тільки до внутрішньої та зовнішньої міграції населення України, порушення звичних умов життя, але й до низки важливих проблем у наданні планової та екстреної медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями, обмежило можливості вчасної діагностики захворювання та доступу до сучасних методів лікування. За даними міністра охорони здоров’я України на 11.11.2022, з початку повномасштабного вторгнення російськими окупантами зруйновано повністю 144 заклади охорони здоров’я, ще 958 мають різний ступінь пошкодження. Найбільше закладів охорони здоров’я пошкоджено у Харківській (249), Донецькій (210), Миколаївській (149) та Київській (121) областях [10]. Станом на 01.11.2022 Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зафіксувало 7,8 млн біженців з України в Європі, серед яких 4,5 млн було зареєстровано для тимчасового захисту (як переселенці) [11].
Різні регіони України залежно від їх локалізації зіткнулися з низкою різних проблем від зменшення уваги до захворювання, зміни фізичної активності та порушення звичного режиму харчування пацієнтів до обмеження доступу в наданні першої медичної допомоги хворим з переломами та неможливості продовжувати чи розпочати антиостеопоротичне лікування через відсутність доступу до ліків. На сьогодні аналога цієї ситуації у світі нема, попередні воєнні конфлікти в різних регіонах світу бути менш масштабними, мали менш інтенсивний характер чи були менш тривалими й меншою мірою позначались на наданні допомоги хворим, зокрема й із остеопорозом та його ускладненнями. Тому рекомендацій щодо менеджменту остеопорозу в умовах воєнного стану у світі не існує, і українські лікарі здобувають свій власний досвід у менеджменті остеопорозу в умовах війни.
Мета роботи — проаналізувати особливості надання діагностичної та консультативної допомоги в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу (м. Київ) в умовах воєнного стану та визначити основні виклики, пов’язані з воєнною агресією.

Матеріали та методи

У рамках одномоментного дослідження ретроспективно оцінена діяльність роботи Центру за 2019–2022 роки. Аналізували кількість виконаних процедур ДРА та консультацій лікарів. Аналіз результатів проводили залежно від місяця й року спостереження, віку та статі обстежених, типу надання консультативної допомоги (онлайн чи офлайн).
Дослідження проведено з дотриманням принципів біоетики: основних положень Конвенції Ради Європи про права людини й біомедицину (1997), GCP (1996), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964–2000 рр.) і Наказу МОЗ України № 281 (2000 р.). Усі особи, які звернулись у Центр протягом вищезазначеного періоду, підписували власноруч і добровільно інформовану згоду про використання їх результатів у рамках наукових досліджень.
Через можливий вплив COVID-19, який обмежував роботу Центру в 2020–2021 роках, показники діяльності роботи Центру в 2019 році були обрані як референтні. У зв’язку з наявними даними за 11 міс. 2022 року порівняння показників залежно від року спостереження проводили на основі розрахунку 11-місячних показників відповідного року.

Результати

Аналіз вікової та статевої структури осіб, які звернулись по допомогу в Український науково-медичний центр проблем остеопорозу в 2019–2022 роках, виявив, що 75,2 % були віком старше від 50 років (середній вік осіб, які звернулись по допомогу у 2022 році, становив 56,93 ± 19,87 року і не відрізнявся від показників попередніх років). Аналіз статевої структури осіб, які звернулись у Центр для обстеження і отримання допомоги, виявив значне переважання осіб жіночої статі протягом усього періоду спостереження (2019 р.: 90,1 %; 2020 р.: 89,8 %, 2021 р.: 89,1 та 2022 р.: 88,8 %).
Аналіз роботи Центру в 2022 році продемонстрував, що початок російської агресії та запровадження воєнного стану в Україні значуще вплинули на організацію надання медичної допомоги хворим з остеопорозом. Протягом перших двох місяців війни у Центрі не було проведено жодної ДРА у зв’язку із перепрофілюванням медичного закладу, у якому базується Центр, для надання екстреної медичної допомоги, проте вже через 2 тижні після початку воєнного стану були відновлені онлайн-консультації хворих. З квітня 2022 року робота Центру відновилась як щодо надання консультативної допомоги, так і обстеження за допомогою ДРА. З травня 2022 року, незважаючи на логістичні та організаційні складнощі, робота Центру була повністю відновлена.
Аналіз обстеження хворих Центру за допомогою ДРА продемонстрував, що за весь період спостереження (2019–2022 роки) найбільша кількість процедур була виконана в 2019 році (3722) порівняно з даними 2020 (2426) та 2021 року (3622).
З 24.02.2022 по 30.03.2022 у Центрі не було проведено жодної ДРА (для порівняння: показник у січні 2022 року становив 240 процедур). З квітня 2022 року робота Центру частково була відновлена з виконанням ДРА (44 пацієнти), а з травня 2022 року кількість процедур ДРА прогресивно збільшувалась.
Аналіз проведених процедур ДРА у 2022 році засвідчив вірогідне зменшення їх кількості (за 11 міс. — 2330 процедур) порівняно з показниками 2019 року (3377), 2021 року (3622); кількість процедур була порівнянна з показниками 2020 року (2244). Загальна кількість ДРА за 11 міс. 2022 року була на 31,0 та 29,3 % відповідно меншою порівняно з показниками 2019 та 2021 років і на 3,8 % більшою порівняно з показником 2020 року. Динаміка виконання процедур ДРА залежно від року та місяця спостереження наведена на рис. 1.
Частка процедур ДРА в перші місяці збройної агресії зменшилась на 84,3 % у квітні та 24,7 % у травні 2022 року порівняно з показниками 2019 року. Середня кількість ДРА за 6 наступних місяців (червень — листопад) була на 18,2 % меншою порівняно з показниками 2019 року та на 24,2 % меншою порівняно з показником 2021 року.
Слід відмітити, що кількість залученого до надання діагностичної та медичної допомоги персоналу Центру під час воєнного стану зменшилась на 30–50 % залежно від місяця спостереження, що пов’язано з внутрішньою та зовнішньою його міграцією, на відміну від періоду пандемії COVID-19, коли весь персонал Центру працював у штатному режимі.
Аналіз показників ДРА за період спостереження в обстежених осіб віком 50 років і старше у 38,3 % жінок виявив остеопороз (показник Т ≤– 2,5 SD), у 46,6 % — остеопенію (низьку МЩКТ), у 15,1 % — нормальні показники МЩКТ. Відповідні показники у чоловіків становили 22,7; 49,7 та 27,6 %.
Подібна динаміка показників отримана й при аналізі надання консультативної допомоги в Центрі. Вже через 2 тижні після початку введення воєнного стану в Україні в Центрі були відновлені онлайн-консультації хворих (24 — у березні). З квітня 2022 року робота Центру відновилась із наданням консультативної допомоги, переважно в онлайн-форматі (58 консультацій порівняно з 44 консультаціями офлайн). З травня 2022 року, незважаючи на логістичні та організаційні складнощі, робота Центру була повністю відновлена з наданням консультативної допомоги в змішаному режимі.
Якщо за 11 міс. 2019 року була проконсультована 3721 особа, то за 11 міс. 2022 року — на 11,9 % менше (3279 осіб). Меншим було лише число хворих, проконсультованих у 2020 році (2784 осіб, на 25,2 % менше порівняно з показниками 2019 року, що пов’язано з пандемією COVID-19), а найбільшим цей показник був у 2021 році (4526 осіб за 11 міс., на 20,2 % більше порівняно з показниками 2022 року). При цьому, незважаючи на російську збройну агресію, показники надання консультативної допомоги фахівцями Центру за 11 міс. 2022 року були на 17,8 % вищими порівняно з відповідними показниками 2020 року. Показники надання консультативної допомоги залежно від місяця та року спостереження наведені на рис. 2.
Частка консультацій у перші місяці збройної агресії зменшилась на 93,6 % у березні, 66 % у квітні та 11,2 % у травні 2022 року порівняно з показниками 2019 року. Середня кількість консультацій фахівцями Центру у червні — листопаді 2022 року вірогідно не відрізнялась від показника за 2019 рік.
Важливою особливістю роботи Центру під час війни стала ініціація консультативної допомоги фахівцями Центру онлайн. Так, у березні 2022 року частка онлайн-консультацій становила 100 %, у квітні — 57 %, у наступні місяці — 4,5–9 % від усіх проведених консультацій.

Обговорення

Діагностика та лікування системного остеопорозу часто є складним завдянням у зв’язку з відсутністю чітких клінічних симптомів, які б свідчили про розвиток захворювання. Часто першим симптомом є малотравматичний перелом, який потребує не тільки ініціації антиостеопоротичного лікування, але й оцінки ризику наступних остеопоротичних переломів з визначенням подальшої стратегії менеджменту захворювання. Проведене недавно в 29 країнах дослідження SCOPE [1] засвідчило недостатній рівень надання медичної допомоги хворим з остеопорозом, що пов’язано з низкою різних причин, серед яких низька інформованість хворих щодо захворювання і можливостей його лікування, низька прихильність до призначеної терапії та багато інших. Важливим викликом, який значуще порушив можливості надання допомоги хворим з остеопорозом у ХХІ сторіччі, стала пандемія COVID-19, яка на певний час обмежила доступ хворих до надання медичної допомоги, знизила комплаєнтність хворих у зв’язку з об’єктивними та суб’єктивними причинами, висунула питання щодо безпечності антиостеопоротичної терапії. Розробка рекомендацій щодо менеджменту системного остеопорозу низкою міжнародних організацій дозволила швидко розробити стратегії менеджменту хворих залежно від ризику в них остеопоротичних переломів та доступності медичної допомоги.
Російська агресія в Україні, яка розпочалась у лютому 2022 року і триває вже понад 9 міс., поставила перед українськими лікарями та науковцями низку питань, відповіді на які неможливо отримати з літературних джерел, оскільки подібний досвід відсутній. Менеджмент пацієнтів з остеопорозом в умовах війни у великій європейській країні ставить різноспрямовані завдання залежно від регіону (окупована територія, прифронтові міста чи регіони зі збільшенням чисельності населення у зв’язку з вимушеним переселенням) та інших факторів.
В Україні найбільшим центром, який, зокрема, координує надання медичної допомоги хворим з остеопорозом із використанням сучасних методик діагностики та лікування і залученням різних фахівців (травматологів, ревматологів, ендокринологів, неврологів, реабілітологів тощо), є Український науково-практичний центр остеопорозу. Центр створений завдяки Українській асоціації остеопорозу в 1998 році та розташований на базі ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» (м. Київ). Центр надає консультативну та лікувальну допомогу особам з патологією опорно-рухового апарату, зокрема остеопорозом та його ускладненнями, з різних регіонів України. Багаторічний досвід роботи Центру став підставою для його нагородження у 2021 році бронзовою зіркою [12] як одного з найкращих центрів глобальної програми Міжнародного фонду остеопорозу Capture the Fracture®, яка надає підтримку в координації антиостеопоротичного лікування хворим з остеопоротичними переломами (Post-Fracture Care Coordination Programs; Fracture Liaison Services) у всьому світі.
Злагоджену роботу Центру перервала російська агресія. Вона призвела не тільки до внутрішньої та зовнішньої міграції населення України, порушення звичних умов життя, але й до низки важливих проблем у наданні планової та екстреної медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями, обмежила можливості вчасної діагностики захворювання та доступу до сучасних методів лікування. Тому метою даної роботи став аналіз особливостей надання діагностичної та консультативної допомоги в Центрі й визначення основних викликів, пов’язаних з воєнною агресією, які постали перед лікарями та пацієнтами.
Ретроспективний аналіз роботи Центру за 2019–2022 роки з оцінкою кількості проведених процедур ДРА та консультацій різних фахівців дозволив встановити вірогідне зменшення кількості ДРА за 11 міс. 2022 р. (на 31,0 та 29,3 % менше порівняно з показниками 2019 та 2021 років), яка досягала рівня 2020 року. Якщо найбільш виражене зменшення кількості процедур ДРА у квітні та травні 2020 року було пов’язане з обмеженням надання медичної допомоги через COVID-19, то у 2022 році найбільш низькі показники виконання ДРА протягом березня й квітня були пов’язані з неможливістю чи обмеженням надання офлайн планової медичної допомоги через російську агресію. Наші результати збігаються з даними колег з регіонів, що опинились в окупації [13] та прифронтових містах [14], які підтверджують обмеження надання планової медичної допомоги хворим з остеопорозом. 
Середня кількість ДРА за 6 наступних місяців (червень — листопад) 2022 року в Центрі, незважаючи на відновлення надання медичної допомоги, була на 18,2 та 24,2 % відповідно меншою порівняно з показниками 2019 та 2021 років на відміну від даних наших колег [14], які підтвердили збільшення кількості обстежених за допомогою ДРА у Запоріжжі на 48 % (за березень — жовтень 2022 року) порівняно з відповідним показником у 2021 році, що автори пов’язують з великою кількістю евакуйованих, у першу чергу з Донецької та Херсонської областей, та закриттям альтернативних центрів.
Обмеження у наданні медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями під час російської агресії було підтверджено зменшенням кількості консультацій фахівцями Центру в 2022 році. Загалом за 11 міс. 2022 року було проконсультовано на 11,9 та 20,2 % менше пацієнтів порівняно з відповідними показниками 2021 року. При цьому, незважаючи на російське вторгнення, показники надання консультативної допомоги за 11 міс. 2022 року були на 17,8 % вищими порівняно з відповідними показниками 2020 року. Крім того, слід відмітити, що війна ініціювала надання консультативної допомоги фахівцями Центру онлайн, і незважаючи на численні складнощі протягом перших тижнів війни, надання консультативної допомоги було відновлено в режимі онлайн. Частка онлайн-консультацій у березні 2022 року становила 100 %, у квітні — 57 %, у подальшому при відновленні доступу до планової медичної допомоги в Центрі вона вірогідно зменшилась (4,5–9 % від усіх проведених консультацій), проте залишається важливою у структурі надання медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями. Очевидно, що досвід роботи Центру в попередні роки, зокрема й під час пандемії COVID-19, дозволив швидко налагодити надання консультативної допомоги онлайн, зокрема й хворим, які стали вимушеними переселенцями в Україні та за її межами.
З початком збройної агресії фахівці, які надають допомогу хворим з остеопорозом та його ускладненнями в різних регіонах України, залежно від їх локації зіткнулися з низкою різних проблем: від зменшення уваги до захворювання, зміни фізичної активності та порушення звичного режиму харчування до обмеження доступу у наданні першої медичної допомоги хворим з переломами та неможливості продовжувати чи розпочати антиостеопоротичне лікування через відсутність доступу до ліків. Аналіз роботи Центру протягом воєнного стану в Україні та досвід наших колег [13] дозволяють виділити низку викликів, які постають перед лікарями та пацієнтами з остеопорозом та його ускладненнями:
— зменшення уваги до проблеми (думка про те, що остеопороз наразі не головна проблема і його діагностику та лікування можна відтермінувати);
— відтермінування ініціації терапії остеопорозу у зв’язку з обмеженням доступу до медичної допомоги через руйнування чи закриття (обмеження роботи) лікувальних установ та фінансовими обмеженнями хворих;
—вимушені «канікули» в терапії остеопорозу через обмежений доступ до придбання ліків (зумовлений логістичними проблемами, особливо в окупованих регіонах і прифронтових містах, та фінансовими труднощами хворих) та до парентерального введення препаратів (зокрема, через закриття (перепрофілювання) медичних закладів) у разі призначення ін’єкційних бісфосфонатів;
— порушення прихильності до лікування остеопорозу (пов’язане з думкою про те, що на даному етапі остеопороз не головний, та фінансовими обмеженнями пацієнтів), а також належної саплементації кальцію та вітаміну D;
— зміна режиму фізичної активності (вимушені фізичні перевантаження у переселенців, обмеження фізичних навантажень через тривале перебування в укриттях під час повітряних тривог та закриття спортивних центрів);
— обмежений доступ до виконання ДРА та інших методів для оцінки стану кісткової тканини (інструментальних та лабораторних) перед оперативними втручаннями з приводу переломів, зокрема в осіб літнього віку, осіб груп ризику;
— зменшення бажання та можливості пацієнтів відвідувати планові медичні процедури у зв’язку із частими вимкненнями електроенергії та порушенням роботи громадського транспорту під час повітряних тривог, навіть у містах, які наразі далеко від лінії фронту;
— зменшення кількості медичного персоналу, залученого до надання медичної допомоги, з причини внутрішньої та зовнішньої його міграції;
— складнощі в комунікації пацієнта та лікаря через їх психоемоційне перевантаження та хронічний стрес;
— збільшення кількості хворих з постіммобілізаційним остеопорозом (зокрема, з окупованих регіонів та військовослужбовців після полону), що вимагає налагодження структуризованої медичної допомоги на різних етапах із залученням мультифахової команди лікарів та реабілітологів;
У зв’язку з вищенаведеним важливими є:
— збереження та підтримання на належному рівні надання екстреної та планової медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями в умовах: 1) окупації (закриття чи обмеження роботи медичних закладів); 2) збільшеного попиту (за умови збільшеної кількості біженців чи переселенців); 3) відсутності/обмеження електро- та теплопостачання в зимові місяці, необхідних для нормального функціонування медичних закладів; 
— організація надання реабілітаційної допомоги хворим з переломами у зв’язку: 1) з переміщеннями як хворих, так і медичного персоналу; 2) руйнуванням реабілітаційних центрів, зокрема, в окупованих регіонах та прифронтових містах; 3) труднощами з електро- та теплопостачанням у зимові місяці;
— ширша імплементація онлайн-допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями, зокрема: 1) для можливості віддаленої оцінки ризику остеопоротичних переломів та прийняття рішення про ініціацію антиостеопоротичного лікування; 2) вирішення питань про можливості змін у лікуванні остеопорозу; 3) забезпечення надання рекомендацій щодо фізичної активності, харчування тощо;
— необхідність не тільки надання спеціалізованої медичної допомоги щодо основного захворювання, але й часто залучення до консультацій інших фахівців, зокрема психолога.
Очевидно, що більш широка імплементація онлайн-консультацій з використанням опитувальника FRAX для оцінки ризику переломів та можливість динамічної оцінки стану пацієнта при обмеженому (відсутньому) доступі до планової медичної допомоги сприятиме підвищенню якості надання медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями в умовах війни в Україні.

Висновки

Проведений аналіз засвідчив зменшення процедур ДРА та можливості надання консультативної допомоги в Українському центрі проблем остеопорозу з початку воєнного стану в Україні. Відновлення його роботи, незважаючи на складнощі, пов’язані з логістичними та іншими факторами, відбулось вже через 2 тижні у форматі онлайн та через 1,5 міс. після початку воєнного стану офлайн, і попри зменшення кількості проведених процедур ДРА характеризується збільшенням частки онлайн-консультацій. Налагоджена робота з використанням телемедицини дозволяє зберегти надання медичної допомоги хворим з остеопорозом та його ускладненнями на належному рівні, незважаючи на виклики, пов’язані з воєнним станом.
Конфлікт інтересів та інформація про фінансування. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і будь-якої фінансової підтримки при написанні даної статті.
Інформація про внесок кожного автора в підготовку статті. Н.В. Григор’єва — концепція дослідження, аналіз отриманих даних, написання статті; М.А. Бистрицька, Вас.В. Поворознюк — збір матеріалу, редагування статті.
 
Отримано/Received 05.12.2022
Рецензовано/Revised 22.12.2022
Прийнято до друку/Accepted 26.12.2022

Список литературы

  1. Kanis J.A., Norton N., Harvey N.C. et al. SCOPE 2021: a new scorecard for osteoporosis in Europe. Arch. Osteoporos. 2021 Jun 2. 16(1). 82. doi: 10.1007/s11657-020-00871-9. PMID: 34080059; PMCID: PMC8172408.
  2. Kanis J.A., Cooper C., Rizzoli R., Reginster J.Y.; Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis (ESCEO) and the Committees of Scientific Advisors and National Societies of the International Osteoporosis Foundation (IOF). European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women. Osteoporos Int. 2019 Jan. 30(1). 3-44. doi: 10.1007/s00198-018-4704-5. Epub 2018 Oct 15. Erratum in: Osteoporos Int. 2020 Jan. 31(1). 209. Erratum in: Osteoporos Int. 2020 Apr. 31(4). 801. PMID: 30324412; PMCID: PMC7026233.
  3. 2022 American College of Rheumatology Guideline for the Prevention and Treatment of Glucocorticoid-Induced Osteoporosis. https://www.rheumatology.org/Portals/0/Files/Prevention-Treatment-GIOP-Guideline-Summary.pdf.
  4. Watts N.B., Adler R.A., Bilezikian J.P. et al. Osteoporosis in Men: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline, The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2012 June 1. 97(6). 1802-1822. doi: 10.1210/jc.2011-3045.
  5. Pepe J., Agosti P., Cipriani C. et al.; Reposi investigators. Underdiagnosis and undertreatment of osteoporotic patients admitted in internal medicine wards in Italy between 2010 and 2016 (the REPOSI Register). Endocrine. 2021 Feb. 71(2). 484-493. doi: 10.1007/s12020-020-02553-5. Epub 2021 Jan 12. PMID: 33433894.
  6. Miller P.D. Underdiagnoses and Undertreatment of Osteoporosis: The Battle to Be Won. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2016. 101(3). 852-859. doi: 10.1210/jc.2015-3156.
  7. McCloskey E.V., Harvey N.C., Johansson H. et al. Global impact of COVID-19 on non-communicable disease management: descriptive analysis of access to FRAX fracture risk online tool for prevention of osteoporotic fractures. Osteoporos Int. 2021 Jan. 32(1). 39-46. doi: 10.1007/s00198-020-05542-6. Epub 2020 Oct 14. PMID: 33057738; PMCID: PMC7556595.
  8. Joint Guidance on Osteoporosis Management in the Era of COVID-19 from the ASBMR, AACE, Endocrine Society, ECTS & NOF. https://www.asbmr.org/about/statement-detail/joint-guidance-on-osteoporosis-management-covid-19.
  9. Torres-Naranjo F., De la Peña-Rodríguez P., López-Cervantes R.E. et al. Joint position statement on management of patient with osteoporosis during COVID-19 contingency from the AMMOM, CONAMEGER, FELAEN, FEMECOG, FEMECOT, and ICAAFYD. Arch. Osteoporos. 2021 Jan 25. 16(1). 18. doi: 10.1007/s11657-020-00869-3. PMID: 33495916; PMCID: PMC7833891.
  10. UKRInform. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3611869-zagarbniki-zrujnuvali-144-zakladi-ohoroni-zdorova-se-ponad-950-poskodzeni-moz.html.
  11. WHO Ukraine crisis response: October 2022 bulletin. Режим доступу: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-EURO-2022-6172-45937-67543.
  12. CTF map of Best Practice. Режим доступу: https://www.osteoporosis.foundation/node/1609.
  13. Климовицький Ф.В. Лікування хворих на остеопороз в умовах війни. Біль. Суглоби. Хребет. 2022. № 3. С. 87-88.
  14. Кожем’яка М., Чорний В., Дац Д., Масленніков С. Особливості діагностики остеопорозу за умов воєнного стану. Біль. Суглоби. Хребет. 2022. № 3. С. 88.

Вернуться к номеру