Мобильная версия

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №4, 2022

Артеріальна жорсткість у жінок з артеріальною гіпертензією та післяменопаузальним остеопорозом

Авторы: Біловол О.М. (1), Князькова І.І. (1), Фролова Т.В. (1), Циганков О.І. (2), Жадан А.В. (3)
(1) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
(2) — ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна
(3) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Встановлено, що поширеність зниженої мінеральної щільності кісткової тканини значно вища серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) порівняно зі здоровими особами. Метою дослідження було вивчити показники артеріальної жорсткості та центрального аортального тиску у жінок з АГ у поєднанні з остеопорозом. Матеріали та методи. У дослідження включено 88 жінок з АГ (середній вік 62,7 ± 3,8 року) у постменопаузі, з яких 35 жінок з остеопорозом (ОП) за даними двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) (1-ша група) та 33 без нього (2-га група). Контрольну групу становили 20 практично здорових жінок без АГ та ОП. До початку дослідження пацієнтки регулярно не отримували антигіпертензивних препаратів. Крім загальноприйнятих досліджень проводили добовий моніторинг артеріального тиску (АТ), апланаційну тонометрію та ДРА. Статистичну обробку проводили за допомогою програмного пакета Statistica 10.0 з використанням стандартних алгоритмів варіаційної статистики. Результати. Встановлено, що в 1-й групі рівні офісного систолічного (САТ) та діастолічного артеріального тиску (ДАТ) були на 3,7 і на 4,9 % (p < 0,05) вищі, ніж в осіб 2-ї групи. За даними добового моніторингу АТ, більш виражене збільшення середньодобових САТ і ДАТ на 4,1 і 6,6 % (p < 0,05) спостерігали в 1-й групі порівняно з жінками 2-ї групи. Встановлено, що в 1-й групі порівняно з групою контролю та 2-ю групою виявлено збільшення швидкості поширення пульсової хвилі на 37,2 та 26,4 % відповідно. Висновки. У пацієнток з післяменопаузальним ОП у поєднанні з АГ за даними офісного вимірювання АТ, добового моніторингу та апланаційної тонометрії рівні АТ та параметри артеріальної жорсткості були вірогідно вищими, ніж у пацієнток з АГ без остеопорозу.

Background. It was established that the prevalence of reduced bone mineral density is significantly higher among patients with arterial hypertension compared to healthy subjects. The purpose of the research was to study arterial stiffness and central aortic pressure in women with arterial hypertension combined with osteoporosis. Materials and methods. 88 postmenopausal women with arterial hypertension (average age 62.7 ± 3.8 years) were included in the study, of which 35 women with osteoporosis (OP) according to dual-energy X-ray absorptiometry (DXA) data (group 1) and 33 without it (group 2). The control group consisted of 20 practically healthy women without arterial hypertension and OP. Before the start of the study, the patients did not regularly receive antihypertensive drugs. In addition to conventional studies, daily blood pressure monitoring, applanation tonometry, and DXA were performed. Statistical processing was performed using the Statistica 10.0 software package using standard variational statistics algorithms. Results. It was found that in group 1, the levels of office systolic (SBP) and diastolic blood pressure (DBP) were by 3.7 and 4.9 % (p < 0.05) higher than in group 2. According to daily blood pressure monitoring, a more pronounced increase in average daily SBP and DBP by 4.1 and 6.6 % (p < 0.05) was observed in group 1 compared to group 2. It was found that in group 1, compared to the control group and group 2, an increase in pulse wave velocity was detected by 37.2 and 26.4 %, respectively. Conclusions. In women with postmenopausal osteoporosis in combination with arterial hypertension according to data of office measurement, daily monitoring blood pressure and data of applanation tonometry, blood pressure levels and parameters of arterial stiffness were significantly higher than in patients with arterial hypertension without osteoporosis.

Ключевые слова

післяменопаузальний остеопороз; артеріальна гіпертензія; добовий моніторинг артеріального тиску; артеріальна ригідність; швидкість поширення пульсової хвилі

postmenopausal osteoporosis; arterial hypertension; daily monitoring of blood pressure; arterial stiffness; pulse wave velocity

doi: http://dx.doi.org/10.22141/pjs.12.4.2022.348

Вступ

Однією з важливих медико-соціальних проблем сучасності є проблема артеріальної гіпертензії (АГ), що зумовлено її значною поширеністю й тією обставиною, що АГ є одним з головних факторів ризику серцево-судинних захворювань і їх ускладнень, інвалідизації та смертності населення [1]. Післяменопаузальний остеопороз (ОП) відносять до системних захворювань у жінок, яке маніфестує втратою кісткової маси та збільшенням ризику переломів, зумовленим значним дефіцитом естрогенів. Дослідження останніх років свідчать про те, що понад 200 мільйонів жінок у світі страждають на ОП і, за прогнозами, до 2050 року кількість пацієнтів з переломами внаслідок ОП подвоїться, що стане величезною медичною та економічною проблемою глобальної системи охорони здоров’я [2]. Крім значної поширеності, АГ і ОП об’єднує те, що їх виявлення в клінічній практиці значно нижче від реальної поширеності цих захворювань. Встановлено, що поширеність зниженої мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) значно вища серед пацієнтів з АГ порівняно зі здоровими особами [3]. Дані метааналізу [4] дозволили встановити, що АГ асоціюється з втратою кісткової маси та підвищеним ризиком переломів.

Показано, що тиск в аорті більшою мірою, ніж тиск у плечовій артерії, відображає кровотік у мозкових та коронарних судинах і є більш значущим предиктором серцево-судинних та мозкових подій [5]. Продемонстровано, що судинна жорсткість є незалежним прогнозуючим фактором фатальних та нефатальних серцево-судинних подій у пацієнтів з АГ [6] та в загальній популяції [5]. Основним маркером, що визначає судинну жорсткість, є швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) [7]. Дані досліджень дозволили встановити клінічне значення підвищеної артеріальної ригідності у пацієнтів з АГ. Однак недостатньо вивчено стан еластичних властивостей судин та показники центрального аортального тиску у пацієнтів з АГ у поєднанні з ОП.

Метою дослідження було вивчити показники артеріальної жорсткості та центрального аортального тиску у жінок з артеріальною гіпертензією у поєднанні з остеопорозом.

Матеріали та методи

В одноцентрове порівняльне дослідження включено 88 жінок віком від 46 до 69 років (середній вік 62,7 ± 3,8 року) з АГ II стадії, 2-го ступеня у постменопаузі, з яких 35 жінок з ОП (1-ша група) та 33 — без ознак ОП (2-га група) за даними двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА). Контрольну групу становили 20 практично здорових жінок (середній вік 61,3 ± 3,5 року) без АГ та ОП.

Діагноз АГ встановлювався відповідно до рекомендацій Європейського товариства з АГ та Європейського товариства кардіологів (ESH/ESC, 2018). Діагноз післяменопаузального ОП встановлювали згідно з європейськими рекомендаціями (ESCEO, 2019), включно з показниками МЩКТ шийки стегна. Середня тривалість АГ становила 8,5 ± 2,8 року.

Дослідження проводили відповідно до умов Гельсінської декларації за схвалення Комісії з питань етики Харківського національного медичного університету (протокол № 7 від 11.09.2018 р.). Усі обстежені підписали добровільну інформовану згоду на участь у цьому дослідженні.

До початку дослідження пацієнтки регулярно не отримували антигіпертензивних препаратів. У дослідження не включали хворих з вторинними формами АГ, ішемічною хворобою серця, захворюваннями дихальної системи, порушеннями функції нирок, печінки або ендокринною патологією, онкологічною патологією, хірургічною або медикаментозною менопаузою. Пацієнтки не отримували замісну гормональну терапію.

Усім залученим у дослідження проведене загальноклінічне обстеження, оцінка ризику переломів (FRAX), вимірювання офісного артеріального тиску (АТ) з визначенням систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС), визначалися концентрація в сироватці крові глюкози, показники ліпідного профілю, рівень кальцію, фосфору, лужної фосфатази, креатиніну, розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) (формула CKD-EPI), дезоксипіридиноліну, паратиреоїдного гормона, 25-гідроксивітаміну D (25(ОН)D), остеокальцину, С-кінцьового телопептиду колагену I типу у плазмі крові.

Добовий моніторинг АТ (ДМАТ) проводили за допомогою пристрою «ABPM-02» (Meditech, Угорщина). Оцінювали середні значення САТ, ДАТ, пульсового тиску (ПТ), середні показники АТ за добу (АТсер.), удень та вночі, індекс часу (ІЧ) гіпертензії — відсоток вимірювань САТ ≥ 140 і ДАТ ≥ 90 мм рт.ст. у період бадьорості і відповідно ≥ 120 і ≥ 70 мм рт.ст. під час сну. Оцінювали вираженість двофазного ритму АТ день — ніч згідно з добовим індексом (ДІ), який розраховували за формулою: ДІ = 100 % × (АТд – АТн)/АТд, де АТд — середній АТ у період бадьорості; АТн — середній АТ у період сну.

За величиною ДІ виділили чотири групи пацієнток:

1) діпер (ДІ 10–20 %) — оптимальне нічне зниження АТ;

2) нон-діпер (ДІ 0–10 %) — недостатнє нічне зниження АТ;

3) найт-пікер (ДІ < 0) — стійке підвищення нічного АТ;

4) овер-діпер (ДІ > 20) — надлишкове нічне зниження АТ.

Показники центрального аортального тиску й артеріальну жорсткість досліджували методом апланаційної тонометрії на приладі SphygmoCor-PVx, (AtCor Medical Pty Ltd, Австралія) за стандартними методиками, які рекомендовані експертами з оцінки артеріальної жорсткості (Laurent S., 2006). Програма автоматично розраховувала рівні САТ, ДАТ і ПТ в аорті й основні характеристики центральної пульсової хвилі (тиск приросту (АР) в аорті, амплітуди систолічних піків П1, П2, індекс приросту — індекс аугментації (AIx = ТП/ПТ × П2/П1), зокрема нормований на ЧСС 75 уд/хв (AIx @ЧСС 75). Швидкість поширення пульсової хвилі в аорті (ШППХ) вимірювали з використанням того ж приладу шляхом послідовної реєстрації пульсової хвилі на сонній і стегновій артеріях одночасно із записом сигналу електрокардіограми у трьох грудних відведеннях. Для калібрування форм хвилі сонних артерій у систему вводили показники середнього й діастолічного АТ в аорті, отримані при вимірюванні на променевій артерії. Значення ШППХ розраховували за формулою: ШППХ = D/∆t, де D — відстань між яремною вирізкою і рівнем пупка (м); ∆t — різниця між часом від зубця Q до початку сигналу у висхідній та черевній аорті (с).

МЩКТ досліджено в двох ділянках: поперековому відділі хребта та проксимальному відділі стегнової кістки методом ДРА за допомогою денситометра Discovery W QDR Series X-Ray Bone Densitometer (HOLOGIC Inc., США) за стандартною методикою. Аналіз даних МЩКТ, оцінених за Т-критерієм у шийці стегнової кістки та/або поперековому відділі хребта, дозволив визначити закономірні міжгрупові відмінності (усі р < 0,01).

Математичне комп’ютерне опрацювання результатів дослідження проведено за допомогою програмного пакета Statistica 10.0 (Statsoft Inc, США). Обчислювали такі показники: середнє значення (М), дисперсія, стандартне відхилення, медіана (m), вірогідність і рівень значущості (p). Відмінності вважали вірогідними при рівні статистичної значущості р < 0,05. Для оцінювання зв’язків між показниками використовували метод кореляційного аналізу з обчисленням коефіцієнтів кореляції Пірсона (при нормальному розподілі показників) і Спірмена (при розподілі, який відрізнявся від нормального).

Результати

У пацієнток з нормальною МЩКТ відмічено нижчий ризик основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки за даними опитувальника FRAX порівняно з хворими з ОП. Клінічні дані пацієнток дозволили встановити відсутність статистичних відмінностей між групами за вихідними клініко-демографічними характеристиками, крім індексу маси тіла (ІМТ), який у хворих 2-ї групи був вищим на 15,1 % (p < 0,05), ніж у пацієнток 1-ї групи. Вірогідних відмінностей між групами за тривалістю АГ, порушенням ліпідного обміну не виявлено. При цьому концентрація креатиніну в крові та рШКФ вірогідно не відрізнялася між групами обстежених (табл. 1).

У жінок 1-ї групи спостерігалися вірогідно вищі показники АТ за даними офісного вимірювання АТ (табл. 1). Встановлено, що в 1-й групі рівні офісного САТ і ДАТ були на 3,7 і на 4,9 % (p < 0,05) вищими, ніж у 2-й групі.

Аналіз показників ДМАТ (табл. 2) виявив більш виражене збільшення середньодобових САТ і ДАТ (на 4,1 і 6,6 %; p < 0,05) у пацієнтів 1-ї групи порівняно з 2-ю групою.

Показники навантаження тиском за даними ІЧ гіпертензії щодо САТ і ДАТ були вірогідно вищими вдень (на 21,7 та 25,4 %) та в нічний час (22 та 18,2 %) (усі р < 0,05) (табл. 2).

Аналіз добових профілів САТ і ДАТ показав, що в 1-й групі в 14 осіб (40,0 %) визначали профіль «нон-діпер», у 17 (48,6 %) пацієнтів — «найт-пікер» і лише у 4 жінок (11,4 %) — нормальний добовий профіль АТ. У 2-й групі у 16 (48,5 %) пацієнток встановлений профіль «нон-діпер», у 12 (36,4 %) — «найт-пікер» та лише в 5 (15,1 %) — «діпер». Патологічні добові профілі АТ вірогідно не відрізнялись між групами обстежених, хоча спостерігалась тенденція до збільшення числа пацієнток з добовим профілем «найт-пікер» у 1-й групі.

Встановлено, що у 1-й групі порівняно з групою контролю та 2-ю групою спостерігаються статистично більш високі значення центрального САТ (цСАТ), ДАТ (цДАТ) і ПТ (цПТ) (табл. 3).

Важливо відзначити, що у хворих 1-ї групи спостерігалось збільшення індексу аугментації відбитої хвилі в аорті та індексу аугментації відбитої хвилі, скоригованого за частотою серцевих скорочень, на 26,6 та 29,8 % відповідно порівняно з даними пацієнток 2-ї групи (табл. 3). При аналізі артеріальної ригідності обстежені 1-ї групи порівняно з групою контролю та 2-ю групою характеризуються більшою ШППХ (на 37,2 та 26,4 % відповідно) (табл. 3).

Обговорення

І АГ, і ОП є основними вікасоційованими захворюваннями [8], які роблять значний внесок у показники захворюваності та смертності в осіб середнього віку та старших вікових груп, індукуючи серцево-судинні захворювання, переломи та пов’язані з ними ускладнення та наслідки [9]. Це мультифакторіальні захворювання, у патогенезі яких найбільш важливими є спадкова схильність та спосіб життя. Низкою дослідників АГ розглядається як один із факторів, що сприяє розвитку ОП або ж асоційований з ним. У проведеному нами дослідженні відмічено, що в жінок з АГ без ознак ОП був більш високий ІМТ. Цей висновок підтверджується систематичним оглядом та метааналізом [10], однак у низці досліджень зазначено, що вищий ІМТ асоціюється з ризиком ОП та переломами [11, 12]. Разом з тим, мабуть, ІМТ та розвиток ОП слід розглядати у поєднанні з іншими факторами, наприклад малорухливим способом життя, а корекція ІМТ за допомогою фізичної активності дозволяє знизити ризик розвитку післяменопаузального ОП.

Встановлено, що для АГ та ОП характерні загальні фактори ризику та подібні механізми патогенезу. Водночас результати клінічних досліджень із цього питання суперечливі [13, 14]. У нашому дослідженні аналіз основних показників офісного АТ та ДМАТ у групах пацієнток виявив більш тяжкий перебіг АГ у пацієнток із ОП. Так, відзначені статистично вірогідно більш високі рівні САТ, ДАТ середньодобового САТ і ДАТ у хворих на АГ у поєднанні з ОП. Незважаючи на те, що добові профілі АТ в обох групах пацієнток вірогідно не відрізнялися, у групі хворих на АГ у поєднанні з ОП відмічено більшу кількість пацієнток зі стійким підвищенням нічного АТ.

За даними літератури, підвищення ригідності артерій відбивається в зміні їх структурно-функціонального стану. До структурних змін відносять збільшення вмісту позаклітинного матриксу, індексу проліферації гладких клітин, деградацію внутрішньої еластичної мембрани, депозицію колагену [15]. Нами було проведено оцінку еластичних властивостей аорти, параметрів центрального аортального тиску та характеру формування відбитої хвилі. Класичним маркером жорсткості судин є ШППХ [16]. У нашому дослідженні виявлено, що ШППХ у хворих з АГ у поєднанні з ОП була вірогідно вищою (p < 0,05) порівняно з показниками пацієнток з АГ без ОП.

Раніше було показано, що центральний аортальний тиск є незалежним предиктором серцево-судинної смертності [17]. У нашій роботі значення цСАТ та цДАТ у пацієнток з АГ у поєднанні з ОП були вищими, ніж цСАТ та цДАТ у хворих з АГ та нормальною МЩКТ. Причому значення центрального аортального тиску вірогідно не відрізнялися від офісних, що може бути зумовлене вираженою жорсткістю аорти у пацієнток з ОП. AIx, що відбиває співвідношення прямої та відбитої від біфуркації аорти складових пульсової хвилі, є непрямою сурогатною характеристикою артеріальної жорсткості. Більш високі значення індексу аугментації виявлено у хворих з АГ у поєднанні з ОП порівняно з пацієнтками з АГ без порушень МЩКТ.

Таким чином, встановлені вірогідні відмінності офісного АТ, показників ДМАТ та характеристик центральної пульсової хвилі та артеріальної ригідності в осіб з АГ у поєднанні з ОП порівняно з пацієнтками з АГ без порушень МЩКТ та групою контролю.

Обмеження дослідження. У проведеному клінічному дослідженні обстежені невеликі групи жінок у постменопаузі з АГ, як з ОП, так і з нормальною МЩКТ, які регулярно не отримували антигіпертензивних препаратів. Становить інтерес проведення подальшого вивчення показників артеріальної жорсткості після досягнення цільових рівнів артеріального тиску.

Висновки

У пацієнток з післяменопаузальним ОП у поєднанні з АГ рівні АТ за даними офісних вимірювань та ДМАТ є вірогідно (р < 0,05) вищими порівняно з показниками хворих з АГ без ознак ОП. Виявлено збільшення рівнів центрального аортального тиску у жінок з АГ у поєднанні з ОП, які статистично значуще відрізнялися від значень центрального систолічного, діастолічного та пульсового АТ у пацієнток з АГ та нормальною МЩКТ. За даними апланаційної тонометрії спостерігалось вірогідне збільшення параметрів артеріальної жорсткості у жінок у постменопаузі з АГ у поєднанні з ОП порівняно з пацієнтками з нормальною МЩКТ.

Конфлікт інтересів та фінансова підтримка. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та фінансової підтримки при отриманні результатів та написанні даної статті. Дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи «Розробка методів ранньої діагностики і медикаментозної профілактики фіброзуючих процесів у хворих на поєднану патологію (гіпертонічна хвороба та цукровий діабет 2 типу) на підставі оцінки кардіогемодинаміки та функції нирок», номер держреєстрації 0120U102062. Установою, що фінансує дослідження, є Міністерство охорони здоров’я України.

Інформація про внесок кожного автора в підготовку статті. Біловол О.М. — концепція та дизайн дослідження, корекція тексту; Князькова І.І. — збір та обробка матеріалу, аналіз отриманих даних, аналіз даних літературних джерел, написання тексту; Фролова Т.В. — аналіз отриманих даних, аналіз даних літературних джерел, написання тексту; Циганков О.І. — збір та обробка матеріалу, статистична обробка, аналіз отриманих даних, корекція тексту; Жадан А.В. — відбір пацієнтів, збір та обробка матеріалу.

Отримано/Received 03.11.2022

Рецензовано/Revised 08.12.2022

Прийнято до друку/Accepted 14.12.2022

Список литературы

1. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. Всеукр. асоц. кардіологів; За ред. В.М. Коваленка. Київ: Моріон, 2018. 223 с. Sercevo-sudynni zahvorjuvannja. Klasyfikacija, standarty diagnostyky ta likuvannja. Vseukr. asoc. kardiologiv; Za red. V.M. Kovalenka. Kyiv: Morion, 2018. 223 р.

2. Pisani P., Renna M.D., Conversano F., Casciaro E., Di Paola M., Quarta E., Muratore M., Casciaro S. Major osteoporotic fragility fractures: Risk factor updates and societal impact. World J. Orthop. 2016 Mar 18. 7(3). 171-81. doi: 10.5312/wjo.v7.i3.171.

3. Gutzwiller J.P., Richterich J.P., Stanga Z., Nydegger U.E., Risch L., Risch M. Osteoporosis, diabetes, and hypertension are major risk factors for mortality in older adults: an intermediate report on a prospective survey of 1467 community-dwelling elderly healthy pensioners in Switzerland. BMC Geriatr. 2018 May 15. 18(1). 115. doi: 10.1186/s12877-018-0809-0.

4. Li C., Zeng Y., Tao L., Liu S., Ni Z., Huang Q., Wang Q. Meta-analysis of hypertension and osteoporotic fracture risk in women and men. Osteoporos Int. 2017 Aug. 28(8). 2309-2318. doi: 10.1007/s00198-017-4050-z.

5. Ben-Shlomo Y., Spears M., Boustred C. et al. Aortic pulse wave velocity improves cardiovascular event prediction: an individual participant meta-analysis of prospective observational data from 17,635 subjects. J. Am. Coll. Cardiol. 2014 Feb 25. 63(7). 636-646. doi: 10.1016/j.jacc.2013.09.063.

6. Mattace-Raso F.U., van der Cammen T.J., Hofman A. et al. Arterial stiffness and risk of coronary heart disease and stroke: the Rotterdam Study. Circulation. 2006 Feb 7. 113(5). 657-63. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.105.555235.

7. Laurent S., Alivon M., Beaussier H., Boutouyrie P. Aortic stiffness as a tissue biomarker for predicting future cardiovascular events in asymptomatic hypertensive subjects. Ann. Med. 2012 Jun. 44 Suppl. 1. S93-7. doi: 10.3109/07853890.2011.653398.

8. Jiang Y., Zhang Y., Jin M., Gu Z., Pei Y., Meng P. Aged-Related Changes in Body Composition and Association between Body Composition with Bone Mass Density by Body Mass Index in Chinese Han Men over 50-year-old. PLoS One. 2015 Jun 19. 10(6). e0130400. doi: 10.1371/journal.pone.0130400.

9. Aluoch A.O., Jessee R., Habal H. et al. Heart failure as a risk factor for osteoporosis and fractures. Curr. Osteoporos Rep. 2012 Dec. 10(4). 258-69. doi: 10.1007/s11914-012-0115-2.

10. Turcotte A.F., O’Connor S., Morin S.N. et al. Association between obesity and risk of fracture, bone mineral density and bone quality in adults: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2021 Jun 8. 16(6). e0252487. doi: 10.1371/journal.pone.0252487.

11. Premaor M.O., Ensrud K., Lui L. et al. Study of Osteoporotic Fractures. Risk factors for nonvertebral fracture in obese older women. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011 Aug. 96(8). 2414-21. doi: 10.1210/jc.2011-0076.

12. Kim J., Lee S., Kim S.S. et al. Association between body mass index and fragility fracture in postmenopausal women: A cross-sectional study using Korean National Health and Nutrition Examination Survey 2008–2009 (KNHANES IV). BMC Womens Health. 2021. 21. 60. doi: 10.1186/s12905-021-01209-4.

13. Hijazi N., Alourfi Z. Association between Hypertension, Antihypertensive Drugs, and Osteoporosis in Postmenopausal Syrian Women: A Cross-Sectional Study. Advances in medicine. 2020. 2020. 7014212. doi: 10.1155/2020/7014212.

14. Poudyal H., Brown L. Osteoporosis and its association with non-gonadal hormones involved in hypertension, adiposity and hyperglycaemia. Curr. Drug Targets. 2013 Dec. 14(14). 1694-706. doi: 10.2174/1389450119999990001. PMID: 24060147.

15. Vlachopoulos C., Aznaouridis K., Stefanadis C. Prediction of cardiovascular events and all-cause mortality with arterial stiffness: a systematic review and meta-analysis. J. Am. Coll. Cardiol. 2010 Mar 30. 55(13). 1318-27. doi: 10.1016/j.jacc.2009.10.061.

16. Целуйко В.И., Брегвадзе Т.Р., Мищук Н.Е. Факторы, ассоциированные с показателями центрального аортального давления у больных с артериальной гипертензией. Український кардіологічний журнал. 2012. 5. 60-68. Режим доступу: http://journal.ukrcardio.org/wp-content/uploads/2012/05/7_5_2012.pdf.

17. Laurent S., Cockcroft J., Van Bortel L. et al.; European Network for Non-invasive Investigation of Large Arteries. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications. Eur. Heart J. 2006 Nov. 27(21). 2588-605. doi: 10.1093/eurheartj/ehl254.