Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №8, 2022

Вступ. У жінок з прееклампсією значно збільшена експресія плацентарних і моноцитарних Toll like receptors 4 (TLR-4), що призводить до модифікації процесів клітинної адгезії, ангіогенезу та запалення. Збільшується рівень прозапальних IL-6 та ФНП-α, але знижується концентрація протизапальних IL-10 та IL-4, що опосередковано цими рецепторами. Дефіцит протизапального IL-10, що секретується T-reg, який здатний пригнічувати прозапальну функцію CD4+ Т-клітин та покращувати стан судинної стінки, також певною мірою обумовлює ендотеліальну дисфункцію. Переважна індукція природних Т-кілерів, які можуть модулювати імунну відповідь через продукцію цитокінів IL-4 та IL-10 як у периферичній крові, так і в децидуальній тканині, сприяє розвитку прееклампсії. Прозапальні медіатори, як-от IL-6, прямо й опосередковано, через інших агентів (ФНП-α, брадикінін, тромбін) викликають деградацію ендотеліального глікокаліксу, що обумовлює підвищення проникності судинної стінки з прогресуванням капілярного витоку в інтерстиціальний простір. Альбумін стабілізує ендотеліальний глікокалікс шляхом гальмування активації матриксної металопротеїнази, зменшуючи втрату поверхневих складових глікокаліксу ендотеліальних клітин. Низка досліджень говорять про те, що альбумін є більш ефективним порівняно з іншими розчинами для збереження та відновлення ендотеліального глікокаліксу, зниження проникності судин та зменшення адгезії тромбоцитів і лейкоцитів.

Мета дослідження — встановити вплив розчину альбуміну на рівень про- та протизапальних цитокінів у жінок з прееклампсією помірного і тяжкого ступенів.

Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок з пре–еклампсією помірного та тяжкого ступенів, розподілених на 2 групи. Пацієнтки І групи отримували стандартну інтенсивну інфузійну терапію згідно з затвердженими протоколами лікування. Пацієнтки ІІ групи отримували інтенсивну інфузійну терапію, подібно до жінок І групи, у поєднанні з паралельною безперервною інфузією 20% розчину альбуміну (8 мл/год у 1-шу добу; 4 мл/год на 2-гу та 3-тю добу) та фуросеміду (0,05 мг/кг/год у 1-шу добу; 0,025 мг/кг/год на 2-гу та 3-тю добу) протягом 72 годин, з моменту закінчення фізіологічних пологів чи операції кесаревого розтину. Концентрацію цитокінів визначали методом імуноферментного аналізу.

Результати та висновки. У жінок з прееклампсією помірного та тяжкого ступенів до пологів спостерігалося зростання рівня прозапального цитокіну IL-6 та зниження концентрації протизапального IL-10. У післяпологовому періоді на 3-тю добу спостереження на тлі стандартної інфузійної терапії рівень IL-6 перевищував норму в 3,5 раза (4,93 ± 0,18 пг/мл), а рівень IL-10 залишався у 2,3 раза меншим порівняно зі здоровими невагітними жінками — 1,98 ± 0,19 пг/мл. Додавання до стандартної терапії 20% розчину альбуміну сприяло значному зниженню концентрації прозапального цитокіну IL-6 (у 2,3 раза від вихідного або до 2,35 ± 0,14 пг/мл) та зростанню протизапального IL-10, який вже на 3-тю добу після пологів залишався меншим від норми лише на 19,3 % (р < 0,05) — 3,63 ± 0,21 пг/мл. Це свідчить про здатність альбуміну моделювати запальні процеси у бік їх пригнічення.