Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №8, 2022
Вернуться к номеру
Профілактика гіперметаболічного синдрому у поранених в кінцівки шляхом налагодження адекватної нутритивної підтримки
Авторы: Ющак Т.М., Тхоревський О.В., Ремень І.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Першочерговим заходом з корекції синдрому гіперметаболізму у поранених є усунення чинників його розвитку: всмоктування продуктів некрозу тканин, інфекції, гіповолемії, гіпоксії. Та важливим чинником профілактики, згідно з рекомендаціями ESPEN, є налагодження адекватної нутритивної підтримки шляхом забезпечення адекватної кількості нутритивних речовин і калоражу на рівні 25 ккал/кг для задоволення добової потреби у нутрієнтах 4–5 г/кг глюкози, 1–2 г/кг ліпідів, 1,5–2 г/кг білків. Від зондового годування пацієнтів можна відмовитися, якщо з’являється реальна можливість природної аліментації хворих на рівні основного обміну (20–25 ккал/кг).
Мета роботи — проаналізувати нутритивну підтримку у поранених в кінцівки згідно з рекомендаціями ESPEN для профілактики розвитку синдрому гіперметаболізму. У нашій клініці запроваджено, що при тяжких поєднаних ушкодженнях під час надходження пораненим із порушенням можливості споживання рідини природним чином оцінюють стан моторно-евакуаторної функції шлунка, встановлюють назогастральний зонд. Починають проведення ранньої активної регідратації хімусоподібними електролітними розчинами (стерофундин або Рингера). Це сприяє не лише збереженню пропульсивної активності гастродуоденальної ділянки (запобігання висхідній тонкокишковій мікробній контамінації), але й більш ранній стабілізації гемодинаміки без ризику гіпергідратації (гомеостазуюча функція тонкої кишки).
Матеріали та методи. Проаналізовано лікування 18 хворих із тяжкими пораненнями в кінцівки, яким надавалася медична допомога з профілактики та корекції синдрому гіперметаболізму задля поліпшення результату лікування, у подальшому — зменшення інвалідизації військовослужбовців. Відзначалося, що забезпечення основними нутрієнтами відбувалося в повному обсязі в усіх хворих, а при аналізі забезпечення калоражу відмічалося надходження в ме–жах 15–20 ккал/кг. Тому для адекватного калоражу до інтенсивної терапії додавали 20% розчини глюкози та розчини амінокислот типу Аміносол Нео із властивостями цитопротекції й антиоксиданта. Згідно з рекомендаціями ESPEN, пораненим рекомендували передопераційне вуглеводне навантаження (за 3 години до оперативного втручання теплий солодкий чай), а в деяких випадках (за відсутності можливості пити до оперативного втручання або суворої заборони) використовували внутрішньовенне введення 200 мл 20% глюкози. При частоті серцевих скорочень більше ніж 95 за хвилину додавали до лікування 1 таблетку пропанолу як додатковий засіб антикатаболічної терапії у пацієнтів з травматичною хворобою. Проводили моніторинг вітальних функцій, біохімічний моніторинг (креатинін, сечовина, глюкоза крові), виконували загальний аналіз крові (лейкоцити, лімфоцити, лейкоцитарний індекс), вимірювали температуру тіла.
Результати. Завдяки збалансованій нутритивній підтримці та забезпеченню калоражу на рівні 25 ккал/кг (перша доба — 50 %, друга та третя — поступове досягнення необхідного рівня) вдалося досягти профілактики гіперметаболічного синдрому, відсутності гектичної температури. Кількість лімфоцитів у поранених зменшувалася на 2-гу — 3-тю добу до 1,03 ± 0,15 в 1 л, а на 7-му — 9-ту добу збільшувалася до 1,45 ± 0,30 в 1 л, у подальшому показники утримувалися на задовільному рівні. Показником, який відображає імунний статус, є лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ). За даними аналізу динаміки ЛІІ спостерігали його збільшення у хворих протягом перших 3–5 діб — він становив 4–9 од., що суттєво перевищувало межі норми. Протягом 10 діб цей показник був підвищений. Починаючи з 14-ї доби повертався в межі норми. На 2-гу — 3-тю добу відмічалася нормалізація рівня креатиніну та сечовини, на 4–5-ту спостерігалася нормалізація рівня лейкоцитів. Рівень маси тіла та лімфоцитів залишався в нормі впродовж усього періоду лікування, що підтверджувало якісну нутритивну підтримку.
Висновки. Забезпечення добової потреби нутрієнтів з підтримкою калоражу на рівні 25 ккал/кг ідеальної маси — запорука профілактики гіперметаболічного синдрому. З нашого досвіду, переважна більшість медичних ресурсів є доступною на різних рівнях надання медичної допомоги, тому запровадження заходів щодо корекції синдрому гіперметаболізму у постраждалих, які отримали бойову травму, не призведе до значних додаткових витрат, але сприятиме поліпшенню результатів лікування, надалі — зменшенню інвалідизації військовослужбовців. Комплексне лікування та профілактика гіперметаболічного синдрому, що включає ентеральну нутритивну підтримку, β-блокатори, приводили до зменшення частоти серцевих скорочень та частоти дихання, сприяли зростанню значень альбуміну та загального білка.
