Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №8, 2022

Мета дослідження. Провести ранню діагностику активації та реалізації вірусної нагрузки в дітей у тяжкому стані (відділення інтенсивної терапії) на основі використання клінічних і лабораторних досліджень. 

Матеріали та методи. Термін «пневмонія» та історія вивчення цього захворювання беруть свій початок у працях Гіппократа (460–377 рр. до н.е.), який першим доніс до нас послідовні стадії перебігу хвороби, розцінюючи пневмонію як захворювання всього організму. У діагностиці розвитку септичних станів у дітей хірургічного та соматичного профілів мікробіологічні та традиційні вірусні дослідження не завжди виявляються результативними та своєчасними. Часто дані традиційних методів діагностики септичних ускладнень свідчать про вже тяжкий сепсис із розвитком синдрому поліорганної недостатності й пов’язаного з ним цілого комплексу глибоких функціональних і морфологічних змін в організмі, що робить украй проблематичним успіх терапії та є причиною летальності. Проблема полягає в пошуку ідеальних специфічних маркерів бактеріальних, мітотичних та вірусних агентів. Протягом останніх років, як показує практика і дані літератури, одним з таких діагностичних тестів, спрямованих на раннє виявлення вірусів людського герпесу, є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) РНК та ДНК вірусу, як крові, так й інших біологічних середовищ. У нашому дослідженні наявне порівняння отриманих негативних або неактивних проявів вірусу в крові з активацією на ранній стадії вірусу в мокротинні пацієнта за допомогою молекулярно-біологічного дослідження.

Результати. У дослідженні, що тривало 8 місяців, брали участь 28 дітей, які перебували у відділенні інтенсивної терапії НДСЛ «ОХМАТДИТ» м. Києва. Паралельно із забором мокротиння всім дітям виконувався скринінг ПЛР крові. Із 28 дітей у жодного не було виявлено активного процесу, лише у 17 дітей був виявлений IgG до герпесу 1, 2 та 6-го типу. Вік дітей — від 0 до 18 років. У 18 з них був встановлений діагноз сепсису, у 10 — синдром системної запальної відповіді. ПЛР визначали кількісним методом виявлення ДНК вірусу людського герпесу 1, 2 та 6-го типу за допомогою апарата CFX Connect Real-Time фірми Bio-Rad (США). Визначення проводили при надходженні до відділення інтенсивної терапії. Рівень титру у 18 дітей дав високопозитивний результат, що складав більше 1000 копій у мілілітрі. У 8 дітей був виявлений слабопозитивний результат, що становив у концентрації від 400 до 500 копій в мілілітрі. Та у 2 дітей при вираженій клініці ми отримали негативний результат у мокротинні.

Висновки. Таким чином, тест на виявлення ДНК вірусу людського герпесу 1, 2 та 6-го типу у мокротинні попередньо є альтернативним методом діагностики для виявлення агента та призначення противірусної терапії.