Мобильная версия

Oral and General Health Том 3, №4, 2022

Клінічні настанови з оцінки потенційно злоякісних захворювань ротової порожнини. Звіт Американської стоматологічної асоціації

Авторы: Mark W. Lingen, DDS, PhD, FRCPath; Elliot Abt, DDS, MS, MSc; Nishant Agrawal, MD; Anil K. Chaturvedi, PhD; Ezra Cohen, MD, FRCPSC; Gypsyamber DʼSouza, PhD; JoAnn Gurenlian, RDH, PhD; John R. Kalmar, DMD, PhD; Alexander R. Kerr, DDS, MSD; Paul M. Lambert, DDS; Lauren L. Patton, DDS; Thomas P. Sollecito, DMD, FDS, RCS; Edmond Truelove, DDS, MSD; Malavika P. Tampi, MPH; Olivia Urquhart, MPH; Laura Banfield, MLIS, MHS; Alonso Carrasco-Labra, DDS, MSc

Рубрики: Стоматология

Разделы: Справочник специалиста

Група експертів, скликана Радою з наукових питань Американської стоматологічної асоціації (ADA) та Центром доказової стоматології, провела систематичний огляд і сформулювала клінічні рекомендації для інформування лікарів первинної ланки про потенційне використання допоміжних засобів як інструментів сортування для оцінки уражень, у тому числі потенційно злоякісних, ротової порожнини. Типи розглянутих досліджень. Це оновлення рекомендацій ADA 2010 року щодо ранньої діагностики OPSCC та плоскоклітинного раку порожнини рота. Автори провели систематичний пошук літератури в MEDLINE та Embase через Ovid та Кокранівський центральний реєстр контрольованих випробувань для виявлення рандомізованих контрольованих випробувань та досліджень точності діагностичних тестів. Автори використовували підхід «оцінка, розробка та оцінка рекомендацій» для оцінки впевненості у доказах та переходу від доказів до рішень. Результати. Група експертів сформулювала 1 заяву про передову практику та 6 клінічних рекомендацій, у яких дійшла висновку про те, що жоден з доступних допоміжних засобів не продемонстрував достатню точність діагностичних тестів, щоб підтримувати їх рутинне використання як інструментів сортування при оцінці уражень у порожнині рота. Щодо пацієнтів, які звертаються по допомогу з приводу підозрілих уражень, негайне виконання біопсії або направлення до фахівця залишається єдиною найважливішою рекомендацією для клінічної практики. У виняткових випадках, коли пацієнти відмовляються від біопсії або мешкають у сільській місцевості з обмеженим доступом до медичної допомоги, група експертів запропонувала використовувати цитологічне дослідження для ініціації діагностичного процесу до проведення біопсії (умовна рекомендація, докази низької якості). Висновки та практичні рекомендації. Автори закликають клініцистів зберігати пильність і застосовувати додаткові методи дослідження при виявленні підозрілих уражень. Автори наголошують на необхідності консультування, оскільки пацієнти можуть відкладати встановлення діагнозу через занепокоєння та заперечення.

Background. An expert panel convened by the American Dental Association (ADA) Council on Scientific Affairs and the Center for Evidence-Based Dentistry conducted a systematic review and formulated clinical recommendations to inform primary care clinicians about the potential use of adjuncts as triage tools for the evaluation of lesions, including potentially malignant disorders (PMDs), in the oral cavity. Types of studies reviewed. This is an update of the ADA’s 2010 recommendations on the early diagnosis of PMDs and oral squamous cell carcinoma. The authors conducted a systematic search of the literature in MEDLINE and Embase via Ovid and the Cochrane Central Register of Controlled Trials to identify randomized controlled trials and diagnostic test accuracy studies. The authors used the Grading of Recommendations Assessment, Development and Evaluation approach to assess the certainty in the evidence and to move from the evidence to the decisions. Results. The panel formulated 1 good practice statement and 6 clinical recommendations that concluded that no available adjuncts demonstrated sufficient diagnostic test accuracy to support their routine use as triage tools during the evaluation of lesions in the oral cavity. For patients seeking care for suspicious lesions, immediate performance of a biopsy or referral to a specialist remains the single most important recommendation for clinical practice. In exceptional cases, when patients decline a biopsy or live in rural areas with limited access to care, the panel suggested that cytologic testing may be used to initiate the diagnostic process until a biopsy can be performed (conditional recommendation, low-quality evidence). Conclusions and practical implications. The authors urge clinicians to remain alert and take diligent action when they identify a PMD. The authors emphasize the need for counseling because patients may delay diagnosis because of anxiety and denial.

Ключевые слова

Американська стоматологічна асоціація; плоскоклітинний рак порожнини рота; потенційно злоякісні захворювання; клінічні рекомендації; точність діагностичного тесту

American Dental Association; oral squamous cell carcinoma; potentially malignant disorders; clinical recommendations; diagnostic test accuracy

doi: http://dx.doi.org/10.22141/ogh.3.4.2022.137

Скорочення: ADA — Американська стоматологічна асоціація; CVTE — звичайне візуальне та тактильне обстеження; GRADE — класифікація рекомендацій, оцінка, розробка та експертиза; HPV — вірус папіломи людини; ПКР — плоскоклітинний рак ротоглотки; ПЗЗ — потенційно злоякісне захворювання.

За оцінками Американського онкологічного товариства, у 2017 році зареєстровано 49 670 нових випадків раку ротової порожнини та ротоглотки, при цьому 9700 осіб померли внаслідок цього захворювання [1]. Понад 80 % цих злоякісних новоутворень представлені плоскоклітинним раком ротової порожнини (плоскоклітинний рак ротової порожнини і ротоглотки (плоскоклітинний рак ротоглотки, ПКР)) [1].

Різні фактори підвищують ризик розвитку ПКР у людини, зокрема літній вік, вживання тютюну, надмірне вживання алкоголю, імуносупресія, погане харчування, наявність в анамнезі потенційно злоякісних захворювань (ПЗЗ) або злоякісних захворювань, а також деякі спадкові захворювання, такі як анемія Фанконі [1, 2].

Середній вік на момент встановлення діагнозу становить 63 роки, причому понад 97 % випадків ПКР у США припадає на дорослих віком 35 років і старше [2]. Скоригований за віком рівень захворюваності на ПКР у Сполучених Штатах становить 11,37 на 100 000 на рік [2]. У статевому порівнянні як захворюваність (16,7 проти 6,2 на 100 000), так і рівень смертності (3,8 проти 1,3 на 100 000) більше ніж удвічі вищі серед чоловіків [2]. П’ятирічна відносна виживаність у США становить 64,3 % [2].

Утім, показники 5-річної виживаності для ПКР пропорційні стадії хвороби: 83,7 % за локалізованої форми раку та 64,2 і 38,5 % за наявності регіонарних та віддалених метастазів відповідно. Близько 70 % усіх нових випадків діагностуються на пізній стадії, що говорить про важливість раннього виявлення та профілактики [1].

Історичні дані свідчать про істотні зміни в епідеміології ПКР. Загалом захворюваність на ПКР для більшості ділянок, включно з губами, яснами та дном ротової порожнини, знизилася в Сполучених Штатах за останні кілька десятиліть, що узгоджується зі зменшенням поширеності основних факторів ризику — вживання тютюну та алкоголю [3].

Проте захворюваність на плоскоклітинний рак язика (передні дві третини язика) збільшилась серед білих чоловіків та жінок, хоча причини цього збільшення залишаються невідомими [4, 5]. Крім того, захворюваність на ПКР, включно з коренем язика (задня третина язика), мигдаликами, м’яким піднебінняя та стінкою глотки, значно збільшилася за останні кілька десятиліть, особливо серед білих чоловіків [3].

Дослідники пов’язують різке збільшення ПКР із підвищеним впливом вірусу папіломи людини (ВПЛ), поширеної вірусної інфекції. Хоча вживання тютюну та алкоголю пов’язане з розвитком ПКР, за останні 20 років інфекція ВПЛ перевершила тютюн та алкоголь як основний фактор ризику; ВПЛ викликає 75 % всіх випадків ПКР, що зумовлено зростанням популярності орального сексу [6–8]. Зокрема, один тип, ВПЛ-16, викликає більшість OPSCC.

Клініцисти проводять звичайне візуальне та тактильне обстеження (CVTE) інтраорально та екстраорально у стоматологічних пацієнтів після вивчення повної медичної, соціальної та стоматологічної історії пацієнта. Цей анамнез включає оцінку симптомів, що повідомляються пацієнтом, таких як відчуття грудки (постійна грудка в горлі), незрозумілий біль у вусі або ротоглотці, захриплість голосу тощо, а також оцінку лімфатичних вузлів і огляд шиї. Основною метою CVTE є виявлення будь-якого типу аномалій слизової або підслизової оболонки, які спостерігаються у 10 % пацієнтів [9].

Хоча лише невелика частка цих уражень вважатимуться підозрілими, рання клінічна ідентифікація та подальший остаточний діагноз ПЗЗ або ПКР, ймовірно, можуть знизити захворюваність та смертність, пов’язані із захворюванням.

Важливі показання щодо CVTE містять наступні:

— аномалії слизової та підслизової найчастіше виявляються у вигляді лейкоплакії, а інші прояви можуть включати точкову лейкоплакію (тобто еритролейкоплакію) або еритроплакію з виразкою або без неї;

— як правило, біопсія, виконана при еритроплакії або персистуючих виразках, з більшою ймовірністю вказує на ПКР або помірну або тяжку дисплазію епітелію [10];

— не в усіх випадках лейкоплакії визначаються мікроскопічні ознаки дисплазії епітелію у зразку біопсії [10];

— клінічне та гістопатологічне прогресування лейкоплакії з часом непослідовне з точки зору прогнозу малігнізації і того, як швидко вона може прогресувати [11, 12];

— дисплазія може виявлятися в клінічно нормальній слизовій оболонці [13];

— рак ротової порожнини не обов’язково виникає з однієї клітини, але може виникати з кількох клітин у ділянці (ділянкова канцеризація), що може призвести до сателітних уражень [14].

Незважаючи на важливість проведення CVTE у всіх дорослих стоматологічних пацієнтів, цей метод сам по собі не завжди може допомогти розрізнити доброякісні та підозрілі ураження, аномалії слизової оболонки, які можуть потребувати різного лікування. В інших не-оральних анатомічних ділянках з аналогічними проблемами додаткові тести, пристрої чи технології (тобто допоміжні методи) сприяють виявленню та розрізненню захворювань. Прикладами цих інших доповнень є мамографія, мазки Папаніколау та колоноскопія. З огляду на успіх допоміжних засобів в інших анатомічних ділянках низка допоміжних засобів-кандидатів, призначених для допомоги в оцінці та розрізненні уражень слизової оболонки, стали комерційно доступними та продаються в установах первинної медико-санітарної допомоги [15].

Наведені настанови з клінічної практики є оновленою та основною редакцією керівництва Американської стоматологічної асоціації (ADA) 2010 року під назвою «Обґрунтовані клінічні рекомендації щодо скринінгу плоскоклітинного раку ротової порожнини» і є розробкою групи експертів, скликаної Радою ADA з наукових питань [16]. Центр доказової стоматології ADA у співпраці з Кокранівською групою з гігієни ротової порожнини очолив синтез фактичних даних та методологію, використану для формулювання рекомендацій, поданих у цій статті [15, 17, 18].

Цей звіт ґрунтується на систематичному огляді та метааналізі точності діагностичних тестів та важливих для пацієнта результатів різних додаткових досліджень [15].

Основна мета клінічних настанов полягає в тому, щоб надати клініцистам оновлені рекомендації, засновані на фактичних даних, і запропонувати клінічний шлях щодо того, чи слід використовувати і коли саме ці допоміжні методи як інструменти сортування для оцінки дорослих пацієнтів без клінічно очевидних уражень та з клінічно очевидними ураженнями, включно з ПЗЗ у ротовій порожнині.

Визначення потенційно злоякісних новоутворень та плоскоклітинного раку порожнини рота

ПЗЗ та ПКР є основними нозологіями для цих настанов з клінічної практики. ПЗЗ є ураженнями слизової оболонки, які мають підвищений ризик розвитку ПКР. Вони можуть включати лейкоплакію, еритроплакію, еритролейкоплакію та підслизовий фіброз, і ці ураження можуть бути виявлені в осіб зі спадковими захворюваннями з підвищеним ризиком розвитку злоякісної трансформації, а також в осіб, які зловживають тютюном та алкоголем. ПКР походить з поверхневого багатошарового плоского епітелію і є найбільш поширеною формою раку в ротовій порожнині. ПКР може бути діагностований лише за допомогою біопсії та гістологічної оцінки, хоча попередня клінічна або візуальна діагностика ПЗЗ під час CVTE часто є стимулом для проходження основного діагностичного шляху.

Потенційна роль допоміжних засобів у первинній медико-санітарній допомозі

Основні допоміжні методи як інструменти сортування після CVTE в установах первинної медико-санітарної допомоги [19]:

— цитологічне дослідження (OralCDx [OralScan Laboratories, Inc.], OralCyte [ClearCyte Diagnostics, Inc.], ClearPrep OC [Resolution Biomedical]);

— автофлуоресценція (VELscope [LED Dental], OralID [Forward Science]);

— відбиваюча здатність тканин (ViziLite Plus [Den-Mat Holdings, LLC], Microlux DL [AdDent Inc.]);

— вітальне забарвлення (толуїдиновим синім);

— слинні домішки (OraRisk [Oral DNA Labs], SaliMark [PeriRx LLC], OraMark [OncAlert Labs]);

— скринінг генетичного раку ротової порожнини (PCG Molecular, OraGenomics);

— додаткові домішки (Identafi [StarDental]).

Гістологічна оцінка тканини, отриманої під час біопсії, є стандартним критерієм виявлення дисплазії і остаточної діагностики. У цих настановах не проведено оцінку допоміжних методів щодо їхньої здатності замінити цей критерій стандартного діагностичного дослідження для ПЗЗ та ПКР.

Методи

При розробці настанов використано контрольний список рекомендацій GIN-McMaster [20, 21]. Проведено налаштування панелі рекомендацій та керування конфліктом інтересів. Рада з наукових питань ADA 2017 року призначила та скликала групу експертів для клінічної та предметної експертизи. Панель включала мультидисциплінарні точки зору — стоматологів загальної практики, гігієністів, фахівців з оральної медицини, отоларингологів, онкологів, оральних та щелепно-лицьових патологів, щелепно-лицьових хірургів.

До сфери охоплення цього керівництва входять пацієнти без уражень, доброякісні ураження, потенційно злоякісні (ПЗЗ) і злоякісні ураження (ПКР) ротової порожнини. Цільовою аудиторією цього керівництва є стоматологи загального та спеціалізованого профілю, лікарі та фельдшери, стоматологи-терапевти, стоматологи-гігієністи, медсестри та практикуючі медсестри. Координатори громадського стоматологічного здоров’я та особи, які визначають політику, також можуть використовувати рекомендаційні формулювання для обґрунтування ухвалення клінічних рішень, програмних рішень та політики громадської охорони здоров’я. Доказовість наведених результатів ґрунтується на 4 систематичних оглядах [17, 18, 23, 24]. Під час оцінки ефективності діагностичних тестів та результатів останні ранжували відповідно до їх відносної важливості щодо прийняття клінічних рішень (критичні, важливі та неважливі для прийняття клінічних рішень) [25]. В рекомендаціях наведено оцінку вірогідності доказів робочої групи GRADE (високий, середній, низький або дуже низький рівень доказовості) [30–33].

Центр доказової стоматології ADA регулярно відстежує відповідну літературу та бази даних. Оновлення цих настанов буде проводитися кожні 5 років або коли нові дані вказуватимуть на потенційну зміну в заявах рекомендацій від групи експертів. Будь-які оновлені версії цих настанов будуть доступні на вебсайті Центру доказової стоматології ADA: https://ebd.ada.org/guidelineebdhttps://ebd.ada.org/guideline.https://ebd.ada.org/guidelineadahttps://ebd.ada.org/guideline.org/guideline.

Рекомендації розробляються на основі всебічного пошуку доказів та додатково можуть включати формальну оцінку якості доказів. Однак положення про передову практику містять вказівки, які повинні підтверджуватись величезною кількістю непрямих доказів.

Група експертів пропонує клініцистам збирати актуальний медичний, соціальний та стоматологічний анамнез та проводити інтраоральне та екстраоральне CVTE всім дорослим пацієнтам [38].

Цитологічні дослідження. Під час цитологічного дослідження випадків, які клінічно відповідали доброякісним захворюванням, чутливість цитологічного методу, тобто правильно діагностовані ПЗЗ або ПКР, становила 96 %, а для діагностики доброякісних захворювань правильно класифіковані 90 % випадків [39].

При використанні цитологічного дослідження у пацієнтів з клінічно очевидними підозрілими ураженнями 92 % пацієнтів з ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 94 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [40–54]. В абсолютному вираженні для популяції в 100 000 осіб із поширеністю ПЗЗ та ПКР 0,25 % (250 осіб) 230 осіб із цільовим станом будуть визначені правильно, а 20 — ні.

При використанні автофлуоресцентних домішок у пацієнтів з клінічно очевидними доброякісними ураженнями лише 50 % пацієнтів із ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 39 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [55].

При використанні допоміжних засобів для визначення відбиваючої здатності тканин та вітального забарвлення у пацієнтів з клінічно очевидними доброякісним ураженнями 0 % пацієнтів з ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 76 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [55].

При використанні автофлуоресцентних домішок у пацієнтів з клінічно очевидними підозрілими ураженнями 90 % пацієнтів з ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 72 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [56–62].

При використанні вітальних барвників у пацієнтів з клінічно очевидними підозрілими ураженнями 87 % пацієнтів з ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 71 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [45, 63–76].

При використанні тканинних добавок, що мають відбиваючу здатність, у пацієнтів з клінічно очевидними підозрілими ураженнями 72 % пацієнтів ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 31 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [77–81].

При використанні допоміжних засобів для цитологічного тестування та вітального забарвлення у пацієнтів з клінічно очевидними підозрілими ураженнями 95 % пацієнтів з ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 68 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [82, 83].

При використанні допоміжних засобів для визначення відбиваючої здатності тканин та вітального забарвлення у випадках з клінічно очевидними підо-зрілими ураженнями 81 % пацієнтів з ПЗЗ або ПКР класифіковані правильно та 69 % здорових пацієнтів класифіковані правильно [78, 81, 84, 85].

Рекомендація 1

Група експертів передбачає, що для дорослих пацієнтів з невідомим клінічним діагнозом за наявності клінічно очевидного ураження слизової оболонки ротової порожнини, яке вважається доброякісним або не викликає підозри на злоякісне новоутворення, або інших симптомів клініцисти повинні періодично спостерігати за пацієнтом, щоб визначити необхідність подальшого обстеження. У випадках неможливості виключити клінічний діагноз ПЗЗ клініцисти повинні виконати біопсію ураження або направити пацієнта до фахівця. (Умовна рекомендація, докази низької якості.)

Рекомендація 2

Група експертів передбачає, що у дорослих пацієнтів з клінічно очевидним ураженням слизової оболонки ротової порожнини, підозрілим на ПЗЗ або злоякісне захворювання, або з іншими симптомами клініцисти повинні виконати біопсію ураження або негайно направити до фахівця. (Умовна рекомендація, докази низької якості.)

Рекомендація 3

Група не рекомендує цитологічні добавки для оцінки ПЗЗ у дорослих пацієнтів з клінічно очевидними, схожими на доброякісні або підозрілими ураженнями. Якщо пацієнт відмовляється від рекомендації клініциста щодо проведення біопсії ураження або направлення до фахівця, клініцист може використовувати додаткове цитологічне дослідження для додаткової оцінки ураження. (Умовна рекомендація, докази низької якості.)

Позитивний чи атиповий результат цитологічного дослідження підтверджує необхідність біопсії чи направлення до фахівця. Негативний результат цитологічного дослідження свідчить про необхідність періодичного спостереження за хворим. Якщо клініцист виявляє збереження або прогресування ураження, показано негайне виконання біопсії ураження або направлення до фахівця.

Рекомендація 4

Група не рекомендує автофлуоресценцію, відбиваючу здатність тканин або допоміжні речовини для забарвлення живих тканин з метою оцінки ПЗЗ у дорослих пацієнтів з клінічно очевидними, схожими на доброякісні або підозрілими ураженнями. (Умовна рекомендація, докази низької якості або докази дуже низької якості.)

Рекомендації 5 та 6 засновані на наступних результатах. Жодне з первинних досліджень слинних домішок не відповідало критеріям відбору і не було включено до кокранівського огляду 2015 року.

Рекомендація 5

Група передбачає, що для дорослих пацієнтів без клінічно очевидних уражень або симптомів на момент огляду не потрібні жодні подальші дії. (Умовна рекомендація, докази низької якості.)

Рекомендація 6

Група не рекомендує комерційно доступні слинні добавки для оцінки ПЗЗ у дорослих пацієнтів з клінічно очевидними, схожими на доброякісні або підозрілими ураженнями або без них, і їх використання слід розглядати лише в контексті досліджень. (Умовна рекомендація, докази низької якості.)

Обговорення

Експертна група не рекомендувала вітальне забарвлення, автофлуоресценцію, відбиваючу здатність тканин або слинні добавки як інструмент сортування дорослих пацієнтів. Цитологічні дослідження показали відносно більшу чутливість та специфічність порівняно з іншими методами. Ці дані свідчать про те, що цитологічне дослідження можливо використовувати як сортувальний інструмент для виключення захворювання (тобто за негативного результату цитологічного дослідження) у пацієнтів, які звертаються по медичну допомогу з приводу клінічно очевидних, схожих на доброякісні уражень (для яких не можна виключити можливе злоякісне новоутворення), або у пацієнтів з підозрілими ураженнями, які відмовляються від початкової рекомендації щодо біопсії або направлення до фахівця. Позитивний чи атиповий результат цитологічного дослідження вказує на термінову необхідність біопсії та гістопатологічного діагнозу, а також може допомогти пацієнтові погодитись на біопсію вогнища ураження. У разі негативного результату цитологічного дослідження низький рівень хибнонегативних результатів вказує на те, що ймовірність того, що добавка допоможе правильно визначити відсутність цільового стану, висока. Утім, група наголошує на необхідності періодичного контролю результатів цитологічних тестів у пацієнтів з негативними їх результатами, щоб звести до мінімуму наступні наслідки хибнонегативного результату (тобто щоб уникнути затримки остаточного діагнозу або лікування).

Дослідники у кількох дослідженнях із цитологічного тестування також згадали корисність цього допоміжного засобу як першочергової оцінки в сільських районах або районах з низьким рівнем ресурсів, де доступ до медичної допомоги обмежений. Група експертів зазначає, що її можна використовувати в таких ситуаціях, коли біопсія та гістопатологічна оцінка є неможливими [50].

Крім того, автори кокранівського огляду зазначають, що вітальне забарвлення, автофлюоресценція та відбиваюча здатність тканин «залежать від візуальної оцінки ураження», тоді як цитологічне тестування вимагає «адекватної підготовки та досвіду правильного збору базальних клітин зі слизової оболонки ротової порожнини» [17].

Група експертів також пропонує дотримуватись інструкцій виробників, якщо використовується цитологічний метод.

З метою полегшення виконання рекомендацій, що містяться в цих настановах, розроблено клінічну схему, якою можуть керуватися клініцисти в установах первинної медико-санітарної допомоги при обстеженні дорослих з клінічно очевидними ураженнями у порожнині рота та без них (рис. 6) [86].

Висновки

У дорослих пацієнтів з клінічно очевидними, потенційно злоякісними або злоякісними ураженнями лікарі повинні негайно виконати біопсію ураження або направити пацієнта до фахівця. Якщо пацієнт відмовляється від біопсії або не може бути направлений до фахівця, цитологічні дослідження можуть діяти як інструмент сортування, щоб надати додаткову інформацію для ухвалення клінічного рішення.

Список литературы

1. Siegel R.L., Miller K.D., Jemal A. Cancer statistics, 2017. CA Cancer J. Clin. 2017. 67(1). 7-30.

2. Howlander N., Noone A.M., Krapcho M., et al., eds. SEER Cancer Statistics Review. Bethesda, MD: National Cancer Institute, 2015. Available at: https://seer.cancer.gov/csr/1975_2010/. Accessed March 15, 2017.

3. Chaturvedi A.K., Engels E.A., Anderson W.F., Gillison M.L. Incidence trends for human papillomavirus-related and -unrelated oral squamous cell carcinomas in the United States. J. Clin. Oncol. 2008. 26(4). 612-619.

4. Tota J.E., Anderson W.F., Coffey C., et al. Rising incidence of oral tongue cancer among white men and women in the United States, 1973–2012. Oral Oncol. 2017. 67. 146-152.

5. Patel S.C., Carpenter W.R., Tyree S., et al. Increasing incidence of oral tongue squamous cell carcinoma in young white women, age 18 to 44 years. J. Clin. Oncol. 2011. 29(11). 1488-1494.

6. DʼSouza G., Westra W.H., Wang S.J., et al. Differences in the prevalence of human papillomavirus (HPV) in head and neck squamous cell cancers by sex, race, anatomic tumor site, and HPV detection method [published online ahead of print December 8, 2016]. JAMA Oncol. http://dx.doi.org/ 10.1001/jamaoncol.2016.3067.

7. DʼSouza G., Cullen K., Bowie J., Thorpe R., Fakhry C. Differences in oral sexual behaviors by gender, age, and race explain observed differences in prevalence of oral human papillomavirus infection. PLoS One. 2014. 9(1). e86023.

8. Chaturvedi A.K., Engels E.A., Pfeiffer R.M., et al. Human papillomavirus and rising oropharyngeal cancer incidence in the United States. J. Clin. Oncol. 2011. 29(32). 4294-4301.

9. Bouquot J.E. Common oral lesions found during a mass screening examination. JADA. 1986. 112(1). 50-57.

10. Shafer W.G., Waldron C.A. Erythroplakia of the oral cavity. Cancer. 1975. 36(3). 1021-1028.

11. Mehanna H.M., Rattay T., Smith J., McConkey C.C. Treatment and follow-up of oral dysplasia: a systematic review and meta-analysis. Head Neck. 2009. 31(12). 1600-1609.

12. Arduino P.G., Surace A., Carbone M., et al. Outcome of oral dysplasia: a retrospective hospital-based study of 207 patients with a long follow-up. J. Oral Pathol. Med. 2009. 38(6). 540-544.

13. Thomson P.J. Field change and oral cancer: new evidence for widespread carcinogenesis? Int. J. Oral Maxillofac. Surg. 2002. 31(3). 262-266.

14. Cankovic M., Ilic M.P., Vuckovic N., Bokor-Bratic M. The histological characteristics of clinically normal mucosa adjacent to oral cancer. J. Cancer Res. Ther. 2013. 9(2). 240-244.

15. Lingen M., Tampi M., Urquhart O., et al. Adjuncts for the evaluation of potentially malignant disorders in the oral cavity: diagnostic test accuracy systematic review and meta-analysis. JADA. 2017. 148(11).

16. Rethman M.P., Carpenter W., Cohen E.E.W., et al.; for the American Dental Association Council on Scientific Affairs Expert Panel on Screening for Oral Squamous Cell Carcinomas. Evidence-based clinical recommendations regarding screening for oral squamous cell carcinomas. JADA. 2010. 141(5). 509-520.

17. Macey R., Walsh T., Brocklehurst P., et al. Diagnostic tests for oral cancer and potentially malignant disorders in patients presenting with clinically evident lesions. Cochrane Database Syst. Rev. 2015. 5. CD010276.

18. Walsh T., Liu J.L., Brocklehurst P., et al. Clinical assessment to screen for the detection of oral cavity cancer and potentially malignant disorders in apparently healthy adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. 11. CD010173.

19. Hsu J., Brozek J.L., Terracciano L., et al. Application of GRADE: making evidence-based recommendations about diagnostic tests in clinical practice guidelines. Implement. Sci. 2011. 6. 62.

20. Schünemann H.J., Wiercioch W., Etxeandia I., et al. Guidelines 2.0: systematic development of a comprehensive checklist for a successful guideline enterprise. CMAJ. 2014. 186(3). E123-E142.

21. Brouwers M.C., Kerkvliet K., Spithoff K.; Consortium ANS. The AGREE Reporting Checklist: a tool to improve reporting of clinical practice guidelines. BMJ. 2016. 352. i1152.

22. Knowledge Ecology International. WHO conflict of interest guidelines. Available at: http://keionline.org/node/1062. Accessed June 16, 2016.

23. Gualtero D.F., Suarez Castillo A. Biomarkers in saliva for the detection of oral squamous cell carcinoma and their potential use for early diagnosis: a systematic review. Acta Odontol. Scand. 2016. 74(3). 170-177.

24. Stuani V.T., Rubira C.M., SantʼAna A.C., Santos P.S. Salivary biomarkers as tools for oral squamous cell carcinoma diagnosis: a systematic review. Head Neck. 2017. 39(4). 797-811.

25. Guyatt G., Oxman A.D., Sultan S., et al. GRADE guidelines: 11. Making an overall rating of confidence in effect estimates for a single outcome and for all outcomes. J. Clin. Epidemiol. 2013. 66(2). 151-157.

26. Guyatt G., Rennie D., Meade M.O., Cook D.J., eds. Usersʼ Guides to the Medical Literature: A Manual for Evidence-Based Clinical Practice. 3rd ed. New York, NY: McGraw-Hill Education, 2015.

27. National Cancer Institute Surveillance, Epidemiology, and End Results Program. Cancer stat facts: oral cancer and pharynx cancer. Available at: https://seer.cancer.gov/statfacts/html/oralcav.html. Accessed August 10, 2017.

28. Howden L.M., Meyer J.A. Age and sex composition: 2010‒2010 census briefs (C2010BR-03). Available at: https://www.census.gov/prod/cen2010/ briefs/c2010br-03.pdf. Accessed August 10, 2017.

29. Zhang Y., Coello P.A., Brozek J., et al. Using patient values and preferences to inform the importance of health outcomes in practice guideline development following the GRADE approach. Health Qual. Life Outcomes. 2017. 15(1). 52.

30. Guyatt G.H., Oxman A.D., Kunz R., et al. What is “quality of evidence” and why is it important to clinicians? BMJ. 2008. 336(7651). 995-998.

31. Andrews J., Guyatt G., Oxman A.D., et al. GRADE guidelines, 14: going from evidence to recommendations: the significance and presentation of recommendations. J. Clin. Epidemiol. 2013. 66(7). 719-725.

32. Andrews J.C., Schunemann H.J., Oxman A.D., et al. GRADE guidelines, 15: going from evidence to recommendation — determinants of a recommendationʼs direction and strength. J. Clin. Epidemiol. 2013. 66(7). 726-735.

33. Balshem H., Helfand M., Schunemann H.J., et al. GRADE guidelines, 3: rating the quality of evidence. J. Clin. Epidemiol. 2011. 64(4). 401-406.

34. Schunemann H.J., Oxman A.D., Brozek J., et al. GRADE: assessing the quality of evidence for diagnostic recommendations. ACP J. Club. 2008. 149(6). 2.

35. Alonso-Coello P., Oxman A.D., Moberg J., et al. GRADE Evidence to Decision (EtD) frameworks: a systematic and transparent approach to making well informed healthcare choices, 2 — clinical practice guidelines. BMJ. 2016. 353. i2089.

36. Graham R., Mancher M., Wolman D.M., Greenfield S., Steinberg E., eds. Clinical Practice Guidelines We Can Trust. Washington, DC: National Academies Press, 2011.

37. Guyatt G.H., Alonso-Coello P., Schunemann H.J., et al. Guideline panels should seldom make good practice statements: guidance from the GRADE Working Group. J. Clin. Epidemiol. 2016. 80. 3-7.

38. Olson C.M., Burda B.U., Beil T., Whitlock E.P. Screening for oral cancer: a targeted evidence update for the U.S. Preventive Services Task Force; 2013. Rockville, MD, Agency for Healthcare Research and Quality (US), Report No. 13-05186-EF-1.

39. Mehrotra R., Mishra S., Singh M., Singh M. The efficacy of oral brush biopsy with computer-assisted analysis in identifying precancerous and ancerous lesions. Head Neck Oncol. 2011. 3. 39.

40. Trakroo A., Sunil M.K., Trivedi A., et al. Efficacy of oral brush biopsy without computer-assisted analysis in oral premalignant and malignant lesions: a study. J. Int. Oral Health. 2015. 7(3). 33-38.

41. Svirsky J.A., Burns J.C., Carpenter W.M., et al. Comparison of computerassisted brush biopsy results with follow up scalpel biopsy and histology. Gen. Dent. 2002. 50(6). 500-503.

42. Seijas-Naya F., Garcia-Carnicero T., Gandara-Vila P., et al. Applications of OralCDx(R) methodology in the diagnosis of oral leukoplakia. Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal. 2012. 17(1). e5-e9.

43. Sciubba J.J. Improving detection of precancerous and cancerous oral lesions: computer-assisted analysis of the oral brush biopsy — U.S. Collaborative OralCDx Study Group. JADA. 1999. 130(10). 1445-1457.

44. Scheifele C., Schmidt-Westhausen A.M., Dietrich T., Rei-chart P.A. The sensitivity and specificity of the OralCDx technique: evaluation of 103 cases. Oral Oncol. 2004. 40(8). 824-828.

45. Rahman F., Tippu S.R., Khandelwal S., et al. A study to eva-luate the efficacy of toluidine blue and cytology in detecting oral cancer and dysplastic lesions. Quintessence Int. 2012. 43(1). 51-59.

46. Ng S.P., Mann I.S., Zed C., Doudkine A., Matisic J. The use of quantitative cytology in identifying high-risk oral lesions in community practice. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. 2012. 114(3). 358-364.

47. Navone R., Pentenero M., Rostan I., et al. Oral potentially malignant lesions: first-level micro-histological diagnosis from tissue fragments sampled in liquid-based diagnostic cytology. J. Oral Pathol Med. 2008. 37(6). 358-363.

48. Navone R., Marsico A., Reale I., et al. Usefulness of oral exfoliative cytology for the diagnosis of oral squamous dysplasia and carcinoma. Minerva Stomatol. 2004. 53(3). 77-86.

49. Nanayakkara P.G., Dissanayaka W.L., Nanayakkara B.G., Amaratunga E.A., Tilakaratne W.M. Comparison of spatula and cytobrush cytological techniques in early detection of oral malignant and premalignant lesions: a prospective and blinded study. J. Oral Pathol. Med. 2016. 45(4). 268-274.

50. Mehrotra R., Singh M.K., Pandya S., Singh M. The use of an oral brush biopsy without computer-assisted analysis in the evaluation of oral lesions: a study of 94 patients. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. 2008. 106(2). 246-253.

51. Koch F.P., Kunkel M., Biesterfeld S., Wagner W. Diagnostic efficiency of differentiating small cancerous and precancerous lesions using mucosal brush smears of the oral cavity: a prospective and blinded study. Clin. Oral Investig. 2011. 15(5). 763-769.

52. Kammerer P.W., Koch F.P., Santoro M., et al. Prospective, blinded comparison of cytology and DNA-image cytometry of brush biopsies for early detection of oral malignancy. Oral Oncol. 2013. 49(5). 420-426.

53. Fontes K.B., Cunha K.S., Rodrigues F.R., Silva L.E., Dias E.P. Concordance between cytopathology and incisional biopsy in the diagnosis of oral squamous cell carcinoma. Braz. Oral Res. 2013. 27(2). 122-127.

54. Delavarian Z., Mohtasham N., Mosannen-Mozafari P., et al. Evaluation of the diagnostic value of a modified liquid-based cytology using OralCDx Brush in early detection of oral potentially malignant lesions and oral cancer. Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal. 2010. 15(5). e671-e676.

55. Mehrotra R., Singh M., Thomas S., et al. A cross-sectional study evaluating chemiluminescence and autofluorescence in the detection of clinically innocuous precancerous and cancerous oral lesions. JADA. 2010. 141(2). 151-156.

56. Awan K.H., Morgan P.R., Warnakulasuriya S. Evaluation of an autofluorescence based imaging system (VELscope) in the detection of oral potentially malignant disorders and benign keratoses. Oral Oncol. 2011. 47(4). 274-277.

57. Farah C.S., McIntosh L., Georgiou A., McCullough M.J. Efficacy of tissue autofluorescence imaging (VELScope) in the visualization of oral mucosal lesions. Head Neck. 2012. 34(6). 856-862.

58. Hanken H., Kraatz J., Smeets R., et al. The detection of oral premalignant lesions with an autofluorescence based imaging system (VELscopeTM): a single blinded clinical evaluation (published correction appears in Head Face Med. 2013. 9. 26. Assaf, Alexandre Thomas [added]). Head Face Med. 2013. 9. 23.

59. Koch F.P., Kaemmerer P.W., Biesterfeld S., Kunkel M., Wagner W. Effectiveness of autofluorescence to identify suspicious oral lesions: a prospective, blinded clinical trial. Clin. Oral Investig. 2011. 15(6). 975-982.

60. Onizawa K., Saginoya H., Furuya Y., Yoshida H., Fukuda H. Usefulness of fluorescence photography for diagnosis of oral cancer. Int. J. Oral Maxillofac. Surg. 1999. 28(3). 206-210.

61. Petruzzi M., Lucchese A., Nardi G.M., et al. Evaluation of autofluorescence and toluidine blue in the differentiation of oral dysplastic and neoplastic lesions from non dysplastic and neoplastic lesions: a crosssectional study. J. Biomed. Opt. 2014. 19(7). 76003.

62. Scheer M., Neugebauer J., Derman A., et al. Autofluorescence imaging of potentially malignant mucosa lesions. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. 2011. 111(5). 568-577.

63. Warnakulasuriya K.A., Johnson N.W. Sensitivity and specificity of OraScan (R) toluidine blue mouthrinse in the detection of oral cancer and precancer. J. Oral Pathol. Med. 1996. 25(3). 97-103.

64. Upadhyay J., Rao N.N., Upadhyay R.B., Agarwal P. Reliability of toluidine blue vital staining in detection of potentially malignant oral lesions: time to reconsider. Asian Pac. J. Cancer Prev. 2011. 12(7). 1757-1760.

65. Singh D., Shukla R.K. Utility of toluidine blue test in accessing and detecting intra-oral malignancies. Indian J. Otolaryngol. Head Neck Surg. 2015. 67(suppl. 1). 47-50.

66. Silverman S. Jr, Migliorati C., Barbosa J. Toluidine blue staining in the detection of oral precancerous and malignant lesions. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. 1984. 57(4). 379-382.

67. Onofre M.A., Sposto M.R., Navarro C.M. Reliability of toluidine blue application in the detection of oral epithelial dysplasia and in situ and invasive squamous cell carcinomas. Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. 2001. 91(5). 535-540.

68. Nagaraju K., Prasad S., Ashok L. Diagnostic efficiency of toluidine blue with Lugolʼs iodine in oral premalignant and malignant lesions. Indian J. Dent. Res. 2010. 21(2). 218-223.

69. Mashberg A. Reevaluation of toluidine blue application as a diagnostic adjunct in the detection of asymptomatic oral squamous carcinoma: a continuing prospective study of oral cancer III. Cancer. 1980. 46(4). 758-763.

70. Du G.F., Li C.Z., Chen H.Z., et al. Rose bengal staining in detection of oral precancerous and malignant lesions with colorimetric evaluation: a pilot study. Int. J. Cancer. 2007. 120(9). 1958-1963.

71. Cheng B., Yang L. The clinical evaluation of Oratest in detecting oral mucosal lesions. Hua Xi Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2003. 21(2). 124-126.

72. Chen Y.W., Lin J.S., Fong J.H., et al. Use of methylene blue as a diagnostic aid in early detection of oral cancer and precancerous lesions. Br. J. Oral. Maxillofac. Surg. 2007. 45(7). 590-591.

73. Chaudhari A., Hegde-Shetiya S., Shirahatti R., Agra-wal D. Comparison of different screening methods in estimating the prevalence of precancer and cancer amongst male inmates of a jail in Maharashtra, India. Asian Pac. J. Cancer Prev. 2013. 14(2). 859-864.

74. Cancela-Rodriguez P., Cerero-Lapiedra R., Esparza-Gomez G., Llamas- Martinez S., Warnakulasuriya S. The use of toluidine blue in the detection of pre-malignant and malignant oral lesions. J. Oral Pathol. Med. 2011. 40(4). 300-304.

75. Awan K., Yang Y., Morgan P., Warnakulasuriya S. Utility of toluidine blue as a diagnostic adjunct in the detection of potentially malignant disorders of the oral cavity: a clinical and histological assessment. Oral Dis. 2012. 18(8). 728-733.

76. Allegra E., Lombardo N., Puzzo L., Garozzo A. The usefulness of toluidine staining as a diagnostic tool for precancerous and cancerous oropharyngeal and oral cavity lesions. Acta Otorhinolaryngol. Ital. 2009. 29(4). 187-190.

77. Awan K.H., Morgan P.R., Warnakulasuriya S. Utility of chemiluminescence (ViziLite) in the detection of oral potentially malignant disorders and benign keratoses. J. Oral Pathol. Med. 2011. 40(7). 541-544.

78. Chainani-Wu N., Madden E., Cox D., et al. Toluidine blue aids in detection of dysplasia and carcinoma in suspicious oral lesions. Oral Dis. 2015. 21(7). 879-885.

79. Farah C.S., McCullough M.J. A pilot case control study on the efficacy of acetic acid wash and chemiluminescent illumination (ViziLite) in the visualisation of oral mucosal white lesions. Oral Oncol. 2007. 43(8). 820-824.

80. McIntosh L., McCullough M.J., Farah C.S. The assessment of diffused light illumination and acetic acid rinse (Microlux/DL) in the visualization of oral mucosal lesions. Oral Oncol. 2009. 45(12). e227-e231.

81. Ujaoney S., Motwani M.B., Degwekar S., et al. Evaluation of chemiluminescence, toluidine blue and histopathology for detection of high risk oral precancerous lesions: a cross-sectional study. BMC Clin. Pathol. 2012. 12. 6.

82. Guneri P., Epstein J.B., Kaya A., et al. The utility of toluidine blue staining and brush cytology as adjuncts in clinical examination of suspicious oral mucosal lesions. Int. J. Oral Maxillofac. Surg. 2011. 40(2). 155-161.

83. Gupta A., Singh M., Ibrahim R., Mehrotra R. Utility of toluidine blue staining and brush biopsy in precancerous and cancerous oral lesions. Acta Cytol. 2007. 51(5). 788-794.

84. Epstein J.B., Silverman S. Jr, Epstein J.D., Lonky S.A., Bride M.A. Analysis of oral lesion biopsies identified and evaluated by visual examination, chemiluminescence and toluidine blue. Oral Oncol. 2008. 44(6). 538-544.

85. Mojsa I., Kaczmarzyk T., Zaleska M., et al. Value of the ViziLite Plus System as a diagnostic aid in the early detection of oral cancer/premalignant epithelial lesions. J. Craniofac. Surg. 2012. 23(2). e162-e164.

86. Mark A. Oral cancer: what to do if something unusual shows up. JADA. 2017. 148(10). 778.

Оригінал надрукований в

The Journal of the American Dental Association,

Volume 148, Issue 10, October 2017, Pages 712-727.e10

https://doi.org/10.1016/j.adaj.2017.07.032