Резюме
Актуальність. Бурхливий розвиток наукових напрямків у стоматології та щоденна практична діяльність лікарів-стоматологів ініціюють динамічне навчання та самовдосконалення, оскільки поповнення ресурсу засвоєних знань та навичок є однією із невід’ємних складових фахової майстерності. На сьогодні лікарі-стоматологи мають досить широкий вибір способів отримання та опанування нової інформації, інформації за фахом, серед яких самоосвіта посідає одне із пріоритетних місць. Самостійне навчання, яке включає цілеспрямовану роботу із медичною літературою, значною мірою сприяє вдосконаленню клінічного мислення в галузі і є підґрунтям для грамотної міждисциплінарної інтеграції відповідно до сучасних вимог щодо наукового рівня медичних спеціалістів. Метою дослідження є аналіз та репрезентація результатів моніторингу способів отримання нових науково-практичних знань для вдосконалення медичної стоматологічної практики лікарями-стоматологами в Україні. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 3627 респондентів — лікарів-стоматологів, які заповнювали анкету-опитувальник під час проведення науково-практичних заходів, конференцій, фахових шкіл для стоматологів в онлайн-режимі у квітні 2022 року. Анкета-опитувальник була підготовлена NGO «Ukrainian Dental Association» та містила як соціально-демографічні характеристики респондентів, так і запитання з визначення способів та підходів щодо отримання нових науково-практичних знань. Респондентами були лікарі-стоматологи усіх спеціальностей. Результати. Дослідження показали, що найбільш зручною формою освітніх заходів для відвідування лікарями-стоматологами з метою безперервного професійного розвитку є онлайн-навчання в режимі реального часу (78,11 %), дистанційна форма (54,33 %) та навчання в малих групах до 20 осіб (38,81 %). З метою поліпшення щоденної медичної стоматологічної практики лікарі-стоматологи додатково використовують інформацію, яка надається в лекціях на науково-практичних заходах (75,71 %), з інтернет-ресурсів (73,81 %), з науково-методичної літератури, а саме книг та методичних рекомендацій (42,04 %). Значна кількість лікарів регулярно ознайомлюється із науково-практичними статтями у вітчизняних фахових (30,21 %) та іноземних англомовних виданнях (12,73 %). Лікарі-стоматологи надають перевагу читанню вітчизняних фахових видань, а саме «ДентАрт» (46,51 %), «Сучасна стоматологія» (42,16 %), «Новини стоматології» (20,52 %), «Вісник стоматології» (20,49 %), «Oral and General Health» (11,50 %). Згідно з результатами опитування, найзручнішим способом отримання та опрацювання професійної інформації є інтернет-ресурси (53,43 %), знайомство зі статтями, які підібрані за тематиками фахових шкіл, на відповідних заходах (52,60 %), опрацювання науково-практичних статей на сайтах самих журналів (51,70 %), опрацювання нових випусків журналів і статей, надісланих на електронну пошту (39,20 %), опрацювання публікацій у журналах на паперових носіях (19,77 %). Висновки. Отже, найбільш зручною формою освітніх заходів для відвідування лікарями-стоматологами з метою безперервного професійного розвитку є онлайн-навчання в режимі реального часу, для поліпшення щоденної стоматологічної практики лікарі-стоматологи віддають перевагу інформації, яка викладена у лекційних матеріалах на науково-практичних заходах, інтернет-ресурсах, у науково-методичній літературі, наукових статтях вітчизняних та іноземних англомовних журналів.
Background. The rapid development of scientific areas in dentistry and the daily practical activities of dentists initiate dynamic learning and self-improvement, since the replenishment of the resource of acquired knowledge and skills is one of the integral components of professional excellence. Today, dentists have a wide selection of ways to obtain and master new information, information by specialty among which one of the priority places belongs to self-education. Self-determined learning, which includes purposeful work with medical literature, greatly contributes to the improvement of clinical thinking in the field, and is the basis for competent interdisciplinary integration in accordance with modern requirements for the scientific level of medical specialists. The purpose of the study is to analyze and represent the results of monitoring the methods of obtaining new scientific and practical knowledge for the improvement of medical dental practice by dentists in Ukraine. Materials and methods. The research involved 3,627 respondents — dentists who filled out a questionnaire during scientific and practical events, conferences, professional schools for dentists in online mode in April 2022. The questionnaire was prepared by the NGO “Ukrainian Dental Association” and included socio-demographic characteristics of the respondents, as well as questions on determining methods and approaches for obtaining new scientific and practical knowledge. Respondents were dentists of all specialties. Results. Studies have shown that the most convenient form of educational events for dentists to visit with the purpose of continuing professional development is online training in real time (78.11 %), remote form (54.33 %) and training in small groups of up to 20 people (38.81 %). To improve daily medical dental practice, dentists additionally use information provided in lectures at scientific and practical events (75.71 %), from Internet resources (73.81 %), scientific and methodical literature, namely books and guidelines (42.04 %). A significant number of doctors regularly read scientific and practical articles in domestic specialized (30.21 %) and foreign English-language publications (12.73 %). Dentists prefer to read domestic specialized periodicals, namely DentArt (46.51 %), Modern Stomatology (42.16 %), News of Stomatology (20.52 %), Bulletin of Stomatology (20.49 %), Oral and General Health (11.50 %). According to the results of the survey, the most convenient way to obtain and process professional information is Internet resources (53.43 %), familiarization with articles selected according to the subjects of vocational schools at relevant events (52.60 %), processing scientific and practical articles on the websites of the magazines themselves (51.70 %), processing new issues of magazines and articles sent to e-mail (39.20 %), processing publications in magazines on paper-based media (19.77 %). Conclusions. Therefore, the most convenient form of educational events for dentists to visit with the purpose of continuing professional development is online training in real time; to improve daily dental practice, dentists prefer information presented in lecture materials at scientific and practical events, online resources, scientific and methodological literature, scientific articles of domestic and foreign English-language journals.
Вступ
Інтенсивний розвиток стоматологічної науки і практики ініціює необхідність в постійному розвитку та вдосконаленні професійної майстерності лікарів-стоматологів. Від базового рівня професійної майстерності, навчання впродовж практичної діяльності, оновлення знань та вдосконалення практичних навичок лікарями-стоматологами в динаміці їхньої медичної кар’єри залежить апогей професійної компетентності та якість надання кваліфікованої медичної допомоги населенню України [1, 2].
Тому з метою підвищення кваліфікації лікарів була оновлена система безперервного професійного розвитку у постанові Кабінету Міністрів України № 302 від 28 березня 2018 року «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» [3, 4]. Згідно з цією постановою, безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетенцій лікарів-стоматологів має тривати протягом усього періоду професійної діяльності, розпочинаючи з часу здобуття медичної освіти.
При цьому медичним фахівцям надано можливість самостійно обирати формат безперервного професійного розвитку, щоб щорічно отримати 50 балів для власного освітнього портфоліо.
Лікарі-стоматологи можуть відвідувати представницькі форуми, організації груп з метою обговорення певної завчасно визначеної проблематики, наради із певних наукових питань із залученням представників різних країн, лекції, семінари, майстер-класи або ж курси підвищення кваліфікації чи тематичного удосконалення в медичних закладах післядипломної освіти [5].
Проте базовою складовою успішного безперервного професійного розвитку лікаря-стоматолога є наявність міцного фундаменту у вигляді двох складових, а саме мотивації та навички самостійного навчання.
Мотивація — це динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінковими реакціями індивідуума, визначає його організованість, активність, стійкість та здатність задовольняти свої потреби, у тому числі інтелектуальні та професійні. У безперервному професійному розвитку лікарів-стоматологів мотивація — це процес стимулювання фахівців до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення високого рівня надання кваліфікованої медичної допомоги. Мотивація необхідна для ефективної реалізації прийнятих рішень і виконання запланованих завдань [6].
Самоосвіта — це індивідуальна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення та реалізацію певних особистих цілей, а саме задоволення пізнавальних інтересів і професійних потреб [7].
Основною метою самоосвіти для лікарів-стоматологів є безперервне поповнення запасу засвоєних знань та умінь, які є основою для підтримання і зростання професійної компетентності для якісного надання стоматологічних послуг.
1997 року Гаррісон запропонував комплексну модель якісної самоосвіти [8].
В її основі лежить все та ж мотивація, яка є головним ключем до самостійного навчання, а також власна відповідальність та самоуправління, які сприяють безперервному навчанню та визначають його якість і ефективність.
На сьогодні існує безліч форм підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників з метою забезпечення та досягнення високого рівня професіоналізму в результатах лікування та безперервного професійного розвитку самого лікаря протягом всього періоду професійної діяльності. Проте потребує моніторингу питання оптимізації форм та підходів до подачі матеріалу та методик опрацювання ресурсних джерел для самоосвіти лікарів-стоматологів [9].
Метою проведеного дослідження є моніторинг форм та підходів до самостійного навчання лікарів-стоматологів задля формування та вдосконалення навичок професійної компетентності в процесі безперервного професійного розвитку.
Матеріали та методи
У дослідженні взяли участь 3627 респондентів різних вікових груп, які заповнювали анкету-опитувальник під час науково-практичних заходів та конференцій, фахових шкіл для стоматологів в онлайн-режимі у квітні 2022 року. Анкета-опитувальник була підготовлена NGO «Ukrainian Dental Association» та включала як соціально-демографічні запитання, так і запитання з визначення способів та підходів до отримання нових науково-практичних знань.
Респондентами виступали лікарі-стоматологи усіх спеціальностей. Опитування лікарів-стоматологів та аналіз результатів дослідження проводились під керівництвом NGO «Ukrainian Dental Association», групи компаній «MedExpert» та Української рейтингової агенції.
Застосовано аналітичний метод дослідження та структурно-логічний аналіз. При аналізі даних використано статистичні методи дослідження (StatSoft Inc., серійний номер AGAR909E415822FA).
Результати
Серед 3627 опитаних лікарів-стоматологів, за результатами проведеного моніторингу, 45,38 % становили особи жіночої статі, 54,62 % — особи чоловічої статі.
За віком 35,98 % — особи старше від 50 років, 29,42 % — особи від 41 до 50 років, 25,67 % опитаних лікарів-стоматологів становили особи від 31 до 40 років, 7,72 % — особи від 26 до 30 років та 1,21 % — особи до 25 років.
Серед респондентів переважали жителі м. Києва та області, а також мешканці Львівської, Вінницької та Одеської областей (рис. 1).
Для реалізації безперервного розвитку лікаря-стоматолога актуальним питанням є освітні заходи, які відвідували лікарі-стоматологи для підвищення своєї фахової підготовки. Лідируючі позиції з відвідування освітніх заходів професійного розвитку посіли тематичні фахові школи (71,47 %), навчальні тренінги та майстер-класи (66,39 %). Фактично кожен другий лікар відвідував науково-медичні конференції, конгреси та форуми (57,73 %), кожен третій — цикли тематичного вдосконалення на факультетах підвищення кваліфікації (32,10 %) та проходив медичне стажування у клініках (30,21 %) (рис. 2).
/65.jpg)
Беручи до уваги період пандемії СOVID-19 та військовий стан в Україні впродовж 2022 року, до анкети було включено запитання щодо найбільш зручної форми освітніх заходів безперервного професійного розвитку для відвідування лікарями-стоматологами. Дві третини респондентів (78,11 %) як максимально зручну форму визначили онлайн-навчання в режимі реального часу, майже половина опитуваних (54,33 %) за оптимальну вважають дистанційну форму і кожен третій — навчання в малих групах до 20 осіб (38,81 %); лише 13,96 % віддають перевагу аудиторній формі (рис. 3).
Отримані результати наводять на думку щодо впливу пандемії та військового стану на реалізацію форм освітніх заходів безперервного професійного розвитку стоматологів.
Ключовими аспектами для належної практичної діяльності лікаря-стоматолога, впровадження нових високотехнологічних методів діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних хвороб є джерела надходження інформації.
До анкети-опитувальника було включено запитання про джерела надходження професійної інформації. За результатами дослідження, для отримання нової інформації та вдосконалення практичних і теоретичних знань 75,71 % респондентів додатково використовують інформацію, яка надається в лекціях на науково-практичних заходах, з інтернет-ресурсів (73,81 %), науково-методичної літератури, а саме книг та методичних рекомендацій (42,04 %). Значна кількість лікарів регулярно ознайомлюється із науково-практичними статтями у вітчизняних фахових (30,21 %) та іноземних англомовних виданнях (12,73 %).
Важливим моментом опитування було визначення рівня володіння іноземною, а саме англійською мовою для отримання нової медичної інформації. Серед опитаних лише 12,73 % лікарів використовують наукові статті в іноземних фахових журналах для самостійного опрацювання наукової інформації (рис. 4).
Самоосвіта в першу чергу передбачає навички лікаря із самостійної роботи з науковою літературою та його вміння систематизувати і обробляти наукову інформацію. Тож, за результатами опитування, більшість лікарів-стоматологів віддавала перевагу статтям з добре ілюстрованими клінічними випадками (78,62 %) та лекціям з практичними матеріалами (65,49 %). Лише 25,74 % лікарів зазначили свою зацікавленість оригінальними статтями з результатами наукових досліджень та 20,88 % зазначили зацікавленість аналітичними статтями, що свідчить про їх навички до самостійного аналізу літератури та вміння обробляти наукову інформацію (рис. 5).
Трансформація в системі освіти, підсилена пандемією COVID-19, карантинними обмеженнями та вій-ною в Україні, кардинально змінила доступ лікарів до носіїв інформації. Результати опитування щодо способів ознайомлення з науково-практичними статтями у фахових виданнях показали, що 51,70 % лікарів-стоматологів віддають перевагу читанню статей в електронному форматі на сайтах журналів, 52,60 % зацікавлені в ознайомленні зі статтями, які підбираються за відповідною тематикою фахової школи, 39,20 % — отримують нові випуски журналів і статті електронною поштою. Лише 19,77 % опитаних респондентів читають статті у журналах на паперових носіях, 3,85 % лікарів-стоматологів задля читання статей відвідують медичні бібліотеки, а 3,46 % взагалі не в змозі читати нову літературу через перевантаження на роботі. 1,40 % опитаних лікарів-стоматологів зазначили, що не цікавляться статтями у вітчизняних фахових журналах. 53,43 % опитаних знаходять необхідну професійну інформацію на інтернет-ресурсах (рис. 6).
За результатами опитування визначали мотивацію лікарів-стоматологів до самоосвіти та їх зацікавленість у читанні професійної літератури. Результати вивчення частоти читання вітчизняних стоматологічних журналів показали, що 19,82 % лікарів-стоматологів регулярно читають статті у вітчизняних журналах, 25,63 % — читають статті у вітчизняних журналах декілька разів на місяць. 42,77 % опитаних для пошуку необхідної інформації використовують Інтернет, а 27,97 % — користуються інформацією з науково-практичних заходів. 5,36 % лікарів-стоматологів читають статті у вітчизняних журналах декілька разів на тиждень, а 3,29 % опитаних респондентів не читають вітчизняні журнали (рис. 7).
/66.jpg)
Щодо зручності отримання нових номерів фахових журналів, то 64,88 % лікарів-стоматологів віддають перевагу електронним варіантам на сайтах журналів, коли через пошукову систему можна легко зайти і завантажити необхідну статтю, 44,89 % опитаних респондентів виявили бажання отримувати повідомлення на електронну скриньку про нові номери журналів, а 15,97 % — про готовність придбання паперових варіантів журналів на науково-практичних заходах та виставках. Лише 12,95 % лікарів-стоматологів віддають перевагу річній передплаті на фахові журнали з можливістю отримати їх у поштовому відділенні (рис. 8).
Серед трійки лідерів вітчизняних стоматологічних журналів — журнал «ДентАрт», якому віддають перевагу 46,51 % опитаних лікарів-стоматологів, журнал «Сучасна стоматологія», який читають 42,16 %, та «Новини стоматології», який обрали 25,52 % респондентів (рис. 9).
Обговорення
Запропонована комплексна модель самостійного навчання Гаррісона, в основі якої лежить мотивація, має своє чітке відображення та систематику у моделі навчання шляхом досвіду. Вперше цю модель навчання обґрунтував американець Д. Колб, спираючись на напрацювання Д. Дьюї, К. Левіна та Ж. Піаже [8].
Користуючись вже наявним власним досвідом, лікарі-стоматологи спрямовують свою роботу на поглиблення клінічного мислення, вдосконалення практичних навичок та пошук індивідуального підходу до пацієнта з метою виявлення персоніфікованих особливостей і поведінкових реакцій у процесі самоосвіти.
Основним завданням на цьому етапі є правильна мотивація як лікаря, так і пацієнта. При цьому особлива увага приділяється не лише практичній мобільності лікаря, але й поглибленню свідомості, вдосконаленню клінічного і творчого мислення. В іншому випадку процес навчання шляхом самоосвіти буде неповним, якщо в ході його не вдосконалювати та не враховувати первинні професійні вміння та якості лікаря [10].
Виходячи із аналізу даної моделі, процес самоосвіти лікарів може мати циклічний характер. Він представлений чотирма складовими, що послідовно змінюють одна одну: конкретного досвіду, рефлексивного спостереження, абстрактної концептуалізації і активного експериментування.
На етапі конкретного досвіду доцільним є самоаналіз та об’єктивна оцінка наявних конкретних знань та вмінь стоматолога, які в перспективі стануть предметом оптимізації та дискусії в процесі самоосвіти.
У подальшому відбувається доповнення набутого досвіду різностороннім аналізом під час колективної та індивідуальної роботи — поглиблення мислення та вдосконалення практичних навичок (шляхом застосування різних форм, у вигляді прослухування лекцій, участі в науково-практичних заходах, регулярного ознайомлення із науково-практичними статтями у фахових виданнях, матеріалами інтернет-ресурсів).
Підґрунтям для цього служить перехід до фази рефлексивного спостереження, яка дозволяє стоматологам проаналізувати досвід, отриманий шляхом самоосвіти, та підготувати низку висновків стосовно рівня клінічного мислення та власних навичок із того чи іншого розділу стоматології. Проходження цієї фази дає можливість підштовхнути стоматологів до пошуку самостійних відповідей на поставлені клінічні питання та шляхів практичного вдосконалення. Без подібного аналізу набутий практичний досвід може залишитися недосконалим [11].
На етапі абстрактної концептуалізації відбувається порівняння власних висновків із вимогами, які висуває рівень стоматології сьогодення в Україні та світі. Попередні висновки отримують подальший розвиток і формуються вже на мові гіпотез та можливих власних результатів, а потім перевіряються у наступній фазі — фазі активного експериментування, яка забезпечує перевірку практичних навичок із урахуванням набутого шляхом самоосвіти досвіду та отриманої на попередніх етапах інформації.
Запропонована фазність самоосвіти лікарів-стоматологів у процесі безперервного професійного розвитку дає можливість зміщення акценту активності та ініціативи в освітньому процесі в сторону мотивації самого лікаря. Це, у свою чергу, вимагає зміни стратегії організації післядипломної системи освіти лікарів у сторону пошуку нових форм навчання і технологій роботи у практичному спрямуванні. При цьому на перший план виходить питання поліпшення якості стоматологічної самоосвіти лікарів шляхом особистістно-зорієнтованої моделі безперервного професійного розвитку [12].
Поєднання цих моделей певною мірою відображає вимоги безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я — як безперервного процесу навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти в інтернатурі, що дає змогу фахівцю підтримувати або поліпшувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду професійної діяльності. Безперервний професійний розвиток включає участь у процесі формальної, неформальної та інформальної освіти у сфері охорони здоров’я [13].
Висновки
За результатами моніторингу, найбільш зручною формою освітніх заходів для відвідування лікарями-стоматологами з метою безперервного професійного розвитку є онлайн-навчання в режимі реального часу. Освітніми заходами, які найбільш якісно забезпечують безперервний розвиток стоматологів з метою поліпшення фахової підготовки, є фахові школи, навчальні тренінги та майстер-класи. Зміни в системі освіти, обумовлені пандемією COVID-19, карантинними обмеженнями та війною в Україні, дещо змінили доступ лікарів до носіїв інформації. Результати опитування щодо способів ознайомлення з науково-практичними статтями у фахових виданнях показали, що кожен другий лікар віддає перевагу читанню статей в електронному форматі на сайтах журналів та публікаціям, які підбираються за відповідною тематикою фахової школи. Для поліпшення щоденної стоматологічної практики лікарі-стоматологи віддають перевагу інформації, яка викладена у лекційних матеріалах на науково-практичних заходах, інтернет-ресурсах, у науково-методичній літературі, наукових статтях вітчизняних та іноземних англомовних журналів.
За аналітичними результатами показано, що основними способами отримання науково-практичної інформації для лікарів-стоматологів у процесі самоосвіти є активне залучення матеріалу, прослуханого на лекціях, науково-практичних заходах, з інтернет-ресурсів, науково-методичної літератури, наукових статей вітчизняних та іноземних англомовних фахових журналів. Це положення створює підґрунтя для поліпшення результатів щоденної практики. Своєчасне і вичерпне інформування лікарів-стоматологів та розширення їх знань впливає на подальший розвиток та досягнення високоефективних результатів лікування. Важливим аспектом процесу самоосвіти лікарів є їх вміння працювати з науковою літературою та навички систематизації та обробки медичної інформації.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 05.12.2022
Рецензовано/Revised 23.12.2022
Прийнято до друку/Accepted 26.12.2022
Список литературы
1. Андрух В.С., Слободян М.В. Безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я: зміни у пріоритетах. Дитячий лікар. 2018. № 3–4. С. 60-61.
2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки [Електронний ресурс]. Київ, 2012. Режим доступу: http://www.nmu.edu.ua/legis2.php.
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я».
4. Устінов О.В. Безперервне навчання медиків: опубліковано постанову Уряду. Вид-во «Моріон». Режим доступу: https://www.umj.com.ua/article/124434/bezperervne-navchannya-medikiv-opublikovano-postanovu-uryadu.
5. Гасюк Н.В., Єрошенко Г.А., Лисаченко О.Д. Особистісно-зорієнтовані шляхи оптимізації підготовки медичних кадрів. Мат-ли наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Організація та управління охороною здоров’я». Київ, 2016. С. 28-29.
6. Hasiuk N.V., Antonyshyn I.V., Pohoretska K.V., Levandovsky R.A. Improving the quality of the dental education of future specialists by implementation in the traditional system of a person-oriented training model of teaching. Inter. Medical Journal. 2018. № 2 (12). Р. 4-8.
7. Hasiuk N.V., Klitynska O.V., Antonyshin I.V., Mochalov Yu.A. Ways of formation and extending of clinical and analytical thought of students-dentists under the activities of student scientific society. Україна. Здоров’я нації. 2018. № 4/1 (53). С. 112-115.
8. Garrison D.R. Self-directed learning: toward a compre hensive model. Adult Educ. Q. 1997. № 48. Р. 18-33.
9. Марушко Р.В., Марушко К.Р. Аналіз міжнародного досвіду акредитації безперервного професійного розвитку медичних працівників. Современная педиатрия. 2018. № 1 (89). С. 20-28.
10. Хвисюк О.М., Марченко В.Т., Жеребкін В.В. Система управління якістю медичної освіти за міжнародними стандартами на післядипломному етапі. Проблеми сучасної медичної науки та освіти. 2009. № 1. С. 5-6.
11. Гасюк Н.В., Костенко Є.Я., Клітинська О.В. Методологічні підходи до вдосконалення рівня практичних навичок як невід’ємна складова освіти лікарів-стоматологів. Україна. Здоров’я нації. 2018. № 4/1 (53). С. 73-76.
12. Mazur I., Hasiuk N., Suprunovych I., Radchuk V., Mazur P. Issues of self-education in the continuous professional development of dentists of Ukraine in the conditions of the Covid-19 pandemic. Acta Stomatologica Naissi. 2022. № 38 (85). Р. 2370-2380.
13. Єрошенко Г.А., Лисаченко О.Д., Гасюк Н.В., Білаш В.П., Григоренко А.С. Сучасні підходи до викладання медико-біологічних дисциплін. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2022. № 3–4. С. 183-186.
/64.jpg)
/65.jpg)
/66.jpg)
/67.jpg)