Резюме
Актуальність вивчення проблеми астенічних порушень визначається їхньою значною поширеністю серед пацієнтів із різноманітними хронічними патологіями та ймовірним впливом на перебіг захворювання, ефективність лікування та якість життя. Метою дослідження було проаналізувати залежність когнітивних розладів та якості життя пацієнтів із Лайм-бореліозом від рівня втоми. Матеріали та методи. У дослідження було включено 48 пацієнтів із Лайм-бореліозом, яким було проведено дослідження якості життя за короткою версією опитувальника здоров’я — 36 (SF-36), когнітивного статусу — за короткою шкалою оцінки психічного статусу (MMSE) та Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (MoCA), втоми — за шкалою оцінки вираженості втоми (FSS). Результати. Згідно з результатами оцінки ступеня тяжкості астенії/вираженості втоми (FSS), поширеність астенічних порушень у пацієнтів із Лайм-бореліозом становить 45,8 %. Когнітивні порушення з оцінкою за MMSE < 28 балів були виявлені у 64,6 % пацієнтів, а за MoCA < 26 балів — у 56,2 %. Серед пацієнтів із проявами втоми помірного або тяжкого ступеня вираженості відмічалася більша частота осіб жіночої статі (СШ 5,43; 95% ДІ [1,29–22,94]), нейробореліозу (СШ 13,64; 95% ДІ [2,62–70,9]), пізньої стадії захворювання (СШ 9,23; 95% ДІ [2,46–34,58]), більш низька оцінка когнітивної функції за MMSE (26,14 ± 2,53 проти 27,54 ± 2,25 бала, р = 0,048) та MoCA (23,59 ± 2,77 проти 25,46 ± 2,42 бала, р = 0,016). Втома вірогідно знижує якість життя пацієнтів із Лайм-бореліозом, зокрема: фізичні функції (р = 0,002), рольове фізичне та емоційне функціонування (р < 0,001), оцінку болю (р = 0,037), життєздатність (р < 0,001), соціальне функціонування (р = 0,048). Висновки. Встановлено, що наявність астенії залежить від статі (жіноча), наявності клінічних проявів ураження нервової системи (нейробореліозу) та когнітивних розладів, а також пізньої стадії захворювання. Наявність втоми вірогідно знижує якість життя пацієнтів із Лайм-бореліозом.
Background. The relevance of the issue of asthenic disorders is determined by their high prevalence among patients with various chronic pathologies and probable impact on the disease course, treatment effectiveness and quality of life. The purpose of the study was to analyze the dependence of cognitive impairment and quality of life of patients with Lyme borreliosis on the level of fatigue. Materials and methods. The study involved 48 patients with Lyme borreliosis. The MOS 36-item Short Form Health Survey (SF-36) was used to study the quality of life of patients. Cognitive function was assessed using the Mini-Mental State Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA), and the impact of fatigue was evaluated using the Fatigue Severity Scale (FSS). Results. According to the results of assessing asthenia/fatigue severity (FSS), the prevalence of asthenic disorders in patients with Lyme borreliosis was 45.8 %. Cognitive impairment with the MMSE score of < 28 was found in 64.6 % of patients, and with the MoCA score of < 26 points in 56.2 % of cases. Manifestations of moderate or severe fatigue were more common among women (odds ratio (OR) 5.43; 95% confidence interval (CI) [1.29–22.94]), patients with neuroborreliosis (OR 13.64; 95% CI [2.62–70.9]), late stage of the disease (OR 9.23; 95% CI [2.46–34.58]), and those with a lower MMSE (26.14 ± 2.53 vs. 27.54 ± 2.25 points, р = 0.048) and MoCA score (23.59 ± 2.77 vs. 25.46 ± 2.42 points, р = 0.016). Fatigue significantly reduces the quality of life of patients with Lyme borreliosis, in particular: physical functioning (p = 0.002), role physical and emotional functioning (p < 0.001), bodily pain (p = 0.037), vitality (p < 0.001), social functioning (p = 0.048). Conclusions. It was found that occurrence of asthenia depends on the gender (female), the presence of clinical manifestations of a damage to the nervous system (neuroborreliosis) and cognitive impairment, as well as the late stage of the disease. Fatigue significantly reduces the quality of life of patients with Lyme borreliosis.
Вступ
Лайм-бореліоз (кліщовий бореліоз, хвороба Лайма) — інфекційне трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, збудниками якого є патогенні для людини борелії (В. burgdorferi, В. garinii, В. afzelii, В. japonica, В. andersonii, В. lusitaniae, В. bissettii, В. spielmanii, В. californiensis, В. mayonii, В. miyamatoi, B. valaisiana та ін.). Зараження людини найчастіше відбувається під час укусу іксодового кліща (Ixodes scapularis або I. pacifcus), інфікованого бореліями. Лайм-бореліоз характеризується широким спектром клінічних проявів через ураження різних органів і систем: шкіри, кістково-м’язової, нервової системи, рідше — міокарда та очей [1, 2].
Середній рівень захворюваності на хворобу Лайма у Західній Європі був оцінений як 56,3 на 100 000 населення (від 0,001 в Італії до 464 у Швеції) [3]. Офіційна реєстрація бореліозу в Україні ведеться з 2000 року [4]. Так, згідно з даними Центру громадського здоров’я України, протягом 2019 року було зареєстровано 4482 випадки Лайм-бореліозу серед українців. Існує думка, що неофіційно фактичні цифри захворюваності можуть бути набагато більшими, оскільки не всі заражені знають про укус кліща, вчасно не звертаються до лікарів, хворобу не діагностують на ранніх стадіях, що призводить до накопичення в популяції пізніх хронічних форм захворювання [5].
На сьогодні одним із важливих симптомів більшості хронічних захворювань є астенічний синдром, який характеризується вираженою фізичною та психічною стомлюваністю, дратівливістю, лабільністю настрою, головним та м’язовим болем, сповільненістю мислення, порушенням сну. Астенічні порушення часто недооцінюються лікарями, хоча втома істотно знижує якість життя пацієнтів із будь-якою патологією. Існують дані, що Лайм-бореліоз пов’язаний із наявністю втоми вже на ранніх стадіях хвороби, особливо у нелікованих пацієнтів [6]. Однак повідомлення суперечливі щодо тривалої втоми [6, 7], її зв’язку з іншими проявами та симптомами Лайм-бореліозу та впливу на якість життя пацієнтів цієї категорії [8, 9].
Мета дослідження — проаналізувати залежність когнітивних розладів та якості життя пацієнтів із Лайм-бореліозом від рівня втоми.
Матеріали та методи
На базі Центру інфекційних уражень нервової системи ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» протягом 2014–2022 рр. було проведено проспективне когортне дослідження, у якому взяли участь 48 (33 жінки, 15 чоловіків) пацієнтів із верифікованим діагнозом Лайм-бореліозу. Усі учасники дослідження підписали добровільну інформовану згоду на участь у цьому дослідженні. Критеріями невключення в дослідження були: вік до 18 років; декомпенсована супутня соматична, онкологічна, психічна, неврологічна патологія; деменція різного генезу; неналежне заповнення анкети; відмова від участі в дослідженні.
Клінічне обстеження включених у дослідження пацієнтів та здорових респондентів містило стандартний неврологічний огляд із оцінкою когнітивного статусу за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу (Mini-Mental State Examination, MMSE) [10] та Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (Monreal Cognitive Assessment, MoCA) [11], а також втоми — за шкалою оцінки вираженості втоми (Fatigue Severity Scale, FSS) [12]. Крім цього, учасники дослідження самостійно заповнювали коротку версію опитувальника здоров’я — 36 (The 36-Item Short Form Health Survey, SF-36) [13].
Усім хворим на Лайм-бореліоз також була здійснена магнітно-резонансна томографія головного та спинного мозку. Лайм-бореліоз був верифікований двохетапним методом з дослідженням сироватки крові на антитіла IgM та IgG до борелій методами ІФА та імуноблотингу, а також ліквору на специфічні антитіла до борелій. Випадки хибнопозитивних результатів та мікст-інфекції були виключені. Усім пацієнтам із Лайм-бореліозом проводилася специфічна антибіотикотерапія згідно із сучасними клінічними настановами [14].
Статистична обробка отриманих даних виконувалася у статистичному пакеті SPSS 23 (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для Windows. Кількісні параметри подані у вигляді M ± σ (середнє значення ± середнє квадратичне відхилення) або Me [Q25–Q75] (медіана, інтерквартильний розмах (25-й та 75-й процентилі)) залежно від виду розподілу, якісні дані — у вигляді частоти — n (%). Параметричні дані порівнювали за допомогою двобічного t-критерію Стьюдента для 2 незалежних вибірок, непараметричні — критерію Манна — Уїтні для 2 груп незалежних сукупностей. Для знаходження відмінностей частот розраховано співвідношення шансів (СШ) та 95% довірчий інтервал (95% ДІ). Наявність кореляційних зв’язків між досліджуваними показниками оцінювали параметричним методом за величиною коефіцієнта лінійної кореляції (r).
Результати
У дослідження були включені 48 (33 жінки, 15 чоловіків) хворих на Лайм-бореліоз віком від 23 до 77 років (у середньому 49,40 ± 16,02 року; медіана 48,0 року, міжквартильний інтервал 36,5–65,0 року). Тривалість захворювання становила від 1,5 місяця до 20 років (у середньому 3,02 ± 3,72 року; медіана 1,75 року, міжквартильний інтервал 1,0–4,75 року). Згідно з клініко-патогенетичною класифікацією Ю.В. Лобзіна (1996), 50 % включених у дослідження пацієнтів мали ранню стадію Лайм-бореліозу, 50 % — пізню. У досліджуваних пацієнтів із Лайм-бореліозом когнітивні порушення згідно з оцінкою за MMSE < 28 балів спостерігалися у 64,6 % пацієнтів, за MoCA < 26 балів — у 56,2 %.
Основні клініко-демографічні характеристики обстежених хворих на Лайм-бореліоз наведені в табл. 1.
З метою вивчення впливу втоми на когнітивний статус та якість життя хворих на Лайм-бореліоз ми провели порівняння двох груп пацієнтів, розділених за принципом наявності та відсутності помірного та тяжкого ступеня вираженості проявів втоми. Як видно з табл. 1, втому помірного або тяжкого ступеня вираженості з оцінкою за FSS 4,1 бала та більше мали 22 учасники дослідження, що становило 45,8 %. У цих пацієнтів середня оцінка за FSS становила 5,71 ± 0,85 проти 2,91 ± 0,63 бала (р < 0,001).
У групі пацієнтів із проявами втоми помірного або тяжкого ступеня вираженості відмічалася більша частота осіб жіночої статі (86,4 проти 53,8 %; СШ 5,43; 95% ДІ [1,29–22,94], р = 0,015), нейробореліозу (90,9 проти 42,3 %; СШ 13,64; 95% ДІ [2,62–70,9], р < 0,001), пізньої стадії захворювання (77,3 проти 26,9 %; СШ 9,23; 95% ДІ [2,46–34,58], р = 0,001), більш низька оцінка когнітивної функції за MMSE (26,14 ± 2,53 проти 27,54 ± 2,25 бала, р = 0,048) та MoCA (23,59 ± 2,77 проти 25,46 ± 2,42 бала, р = 0,016) (табл. 2).
/21.jpg)
Щодо показників якості життя нами були виявлені статистично значущі відмінності між аналізованими групами майже за всіма субшкалами опитувальника SF-36, а саме: PF (40,45 ± 22,67 % у пацієнтів із проявами втоми помірного або тяжкого ступеня проти 60,38 ± ± 20,1 % в осіб без проявів або з легкими проявами втоми, р = 0,002), RP (32,95 ± 24,86 % проти 67,31 ± 26,24 %, р < 0,001), BP (43,32 ± 12,67 % проти 52,08 ± 15,21 %, р = 0,037), VT (25,45 ± 13,08 % проти 39,04 ± 9,7 %, р < 0,001), SF (21,02 ± 15,62 % проти 28,85 ± 13,12 %, р = 0,048), RE (12,12 ± 19,37 % проти 41,8 ± ± 27,88 %, р < 0,001) (табл. 3).
Обговорення
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, астенічні розлади за частотою посідають друге місце, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням. Поширеність астенії в загальній популяції коливається від 7 до 45 % залежно від методів оцінювання [15] та є одним із симптомів більшості хронічних захворювань. Існують дані, що Лайм-бореліоз пов’язаний із наявністю втоми вже на ранніх стадіях хвороби, особливо у нелікованих пацієнтів [6].
Згідно з результатами нашого дослідження поширеність астенічних порушень у пацієнтів із Лайм-бореліозом становить 45,8 %. Це співвідноситься з даними інших дослідників, згідно з якими від 10 до 50 % пацієнтів із Лайм-бореліозом повідомляють про тривалу наявність втоми [16–18]. Кілька досліджень показали наявність постійних скарг та симптомів у таких пацієнтів, особливо за наявності нейробореліозу, навіть через роки після завершення лікування, при цьому пацієнти також демонструють наявність когнітивних розладів [17]. Нами встановлено, що наявність втоми помірного та тяжкого ступеня вираженості асоціюється з наявністю клінічних проявів нейробореліозу (СШ 13,64; 95% ДІ [2,62–70,9]) та більш низькими оцінками когнітивної функції (р < 0,05), хоча, згідно з даними літератури, достеменно невідомо, чому астенічні та інші розлади зберігаються після завершення лікування [19]. Водночас існують дані, що затримка початку лікування пов’язана із залишковими клінічними проявами та скаргами, що зберігаються після лікування у пацієнтів із ней-робореліозом [19]. За даними A.H. Sigurdardottir та співавт. (2021), триваліша затримка лікування була пов’язана з більш високим рівнем втоми [16]. Отже, можна думати, що існує певний відсоток пацієнтів, у яких лікування було розпочато через місяці після зараження. Зокрема, існують дані про те, що в 16,7 % випадків збудник Лайм-бореліозу є причиною виникнення етіологічно не діагностованих неврологічних та 20,7 % — псевдоревматологічних захворювань [1]. Усе це певною мірою пояснює виявлену нами асоціацію втоми з пізніми стадіями захворювання (СШ 9,23; 95% ДІ [2,46–34,58]).
Хронічна втома може обмежувати виконання як соціальних, так і професіональних обов’язків. Ось чому виявлений нами вплив втоми на якість життя пацієнтів із Лайм-бореліозом, а саме: зниження показника фізичного функціонування (р = 0,002), рольового фізичного та емоційного функціонування (р < 0,001), оцінки болю (р = 0,037), життєздатності (р < 0,001), соціального функціонування (р = 0,048), має акцентувати увагу лікарів на необхідності включати в огляд пацієнта оцінку астенічних порушень.
Висновки
1. Згідно з результатами оцінки ступеня тяжкості астенії/вираженості втоми (FSS), поширеність астенічних порушень у пацієнтів із Лайм-бореліозом становить 45,8 %. При цьому наявність астенії асоціюється зі статтю (жіноча), наявністю клінічних проявів ураження нервової системи (нейробореліозу) та когнітивних розладів, а також пізньою стадією захворювання.
2. Наявність втоми вірогідно знижує більшість складових якості життя пацієнтів із Лайм-бореліозом. Огляд цих хворих повинен включати оцінку астенічних порушень з метою їх ранньої діагностики та адекватної корекції для поліпшення якості життя цієї категорії пацієнтів.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Проведене дослідження є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика на тему «Розробка методів профілактики та терапії станів, що зумовлені гіпоксією», номер держреєстрації 0121U100445.
Інформація про внесок кожного автора. Малиш Т.Ю. — збирання й обробка матеріалів, аналіз отриманих даних, написання тексту; Тріщинська М.А. — концепція і дизайн дослідження.
Отримано/Received 05.12.2022
Рецензовано/Revised 19.12.2022
Прийнято до друку/Accepted 23.12.2022
Список литературы
1. Клюс В.Ю. Поліорганні ураження при хворобі Лайма. Проблеми військової охорони здоров’я. 2017. № 49(1). С. 86-93.
2. Шостакович-Корецька Л.Р., Будаева І.В., Чергінець А.В., Маврутенков В.В., Марченко Н.Е. Лайм-бореліоз: питання діагностики і терапії. Актуальна інфектологія. 2014. № 2(3). С. 34-38.
3. Sykes R.A., Makiello P. An estimate of Lyme borreliosis incidence in Western Europe. J. Public Health Oxf .Engl. 2017. 39(1). 74-81. doi: 10.1093/pubmed/fdw017.
4. Фурик О.О., Рябоконь О.В., Задирака Д.А. та ін. Клінічні особливості Лайм-бореліозу у Запорізькій області за період 2015–2019 рр. Актуальна інфектологія. 2021. № 9 (1). С. 89.
5. Ілляш Т.І. Діагностичні проблеми нейробореліозу. Український неврологічний журнал. 2018. № 2. С. 5-10.
6. Wormser G.P., Sudhindra P., Lopez E., et al. Fatigue in patients with erythema migrans. Diagn. Microbiol. Infect. Dis. 2016. 86(3). 322-326. doi: 10.1016/j.diagmicrobio.2016.07.026.
7. Thortveit E.T., Lorentzen Å.R., Ljøstad U., Mygland Å. Somatic symptoms and fatigue in a Norwegian population with high exposure to ticks. Ticks Tick-Borne Dis. 2019. 10(1). 156-161. doi: 10.1016/j.ttbdis.2018.09.012.
8. Estévez-López F., Mudie K., Wang-Steverding X., et al. Systematic Review of the Epidemiological Burden of Myalgic Encephalomyelitis/Chronic Fatigue Syndrome Across Europe: Current Evidence and EUROMENE Research Recommendations for Epidemiology. J. Clin. Med. 2020. 9(5). 1557. doi: 10.3390/jcm9051557.
9. Pheby D.F.H., Araja D., Berkis U., et al. The Development of a Consistent Europe-Wide Approach to Investigating the Economic Impact of Myalgic Encephalomyelitis (ME/CFS): A Report from the European Network on ME/CFS (EUROMENE). Healthc Basel Switz. 2020. 8(2). 88. doi: 10.3390/healthcare8020088.
10. Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R. “Mini-mental state”. A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician. J. Psychiatr. Res. 1975. 12(3). 189-198. doi: 10.1016/0022-3956(75)90026-6.
11. Nasreddine Z.S., Phillips N.A., Bédirian V., et al. The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment. J. Am. Geriatr. Soc. 2005. 53(4). 695-9. doi: 10.1111/j.1532-5415.2005.53221.x.
12. Jason L.A., Evans M., Brown M., et al. Fatigue Scales and Chronic Fatigue Syndrome: Issues of Sensitivity and Specificity. Disabil. Stud. Q. 2011. 31(1). 1375.
13. Ware J. The MOS 36-item short-form healthy survey (SF-36). Medical Care. 1992. 30(6). 473-483.
14. Lantos P.M., Rumbaugh J., Bockenstedt L.K., Falck-Ytter Y.T., Zemel L.S. Clinical Practice Guidelines by the Infectious Diseases Society of America (IDSA), American Academy of Neuro-logy (AAN), and American College of Rheumatology (ACR): 2020 Guidelines for the Prevention, Diagnosis, and Treatment of Lyme Disease. Arthritis Care Res. (Hoboken). 2021. 73(1). 1-9. doi: 10.1002/acr.24495.
15. Путилина М.В. Астенические расстройства в общемедицинской практике. Алгоритмы диагностики и терапии. Нервные болезни. 2013. № 4. С. 26-33.
16. Sigurdardottir A.H., Knudtzen F.C., Nymark A., Bang M. Fatigue and cognitive impairment in neuroborreliosis patients posttreatment-A neuropsychological retrospective cohort study. Brain Behav. 2022. 12(9). 2719. doi: 10.1002/brb3.2719.
17. Eikeland R., Ljøstad U., Mygland Å., Herlofson K., Løhaugen G. European neuroborreliosis: Neuropsychological findings 30 months post-treatment. European Journal of Neurology. 2012. 19(3). 480-487. doi: 10.1111/j.1468-1331.2011.03563.x.
18. Straub R.K., Powers C.M. Chronic Fatigue Syndrome: A Case Report Highlighting Diagnosing and Treatment Challenges and the Possibility of Jarisch-Herxheimer Reactions If High Infectious Loads Are Present. Healthcare (Basel). 2021. 19(11). 1537. doi: 10.3390/healthcare9111537.
19. Knudtzen F.C., Andersen N.S., Jensen T.G., Skarphédinsson S. Characteristics and clinical outcome of Lyme neuroborreliosis in a high endemic area, 1995–2014: A retrospective cohort study in Denmark. Clinical Infectious Diseases. 2017. 65(9). 1489-1495. doi: 10.1093/cid/cix568.
/21.jpg)
/22.jpg)