Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный неврологический журнал Том 18, №8, 2022

Вернуться к номеру

Клініко-неврологічні та нейропсихологічні характеристики цереброваскулярної патології у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, порівняно з групою контролю

Клініко-неврологічні та нейропсихологічні характеристики цереброваскулярної патології у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, порівняно з групою контролю

Авторы: Марштупа В.В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Наприкінці 2019 року новий коронавірус був ідентифікований як причина серії випадків пневмонії у місті Ухань, провінція Хубей, Китай. COVID-19 часто починається з симптомів ураження органів дихання, проте в подальшому у пацієнтів можуть з’явитися інші тяжкі ускладнення. Було встановлено, що майже у 40 % хворих на COVID-19 спостерігаються ураження центральної та периферичної нервової системи. Вважають, що системи охорони здоров’я в усьому світі вже найближчими роками можуть зазнати напливу осіб із депресією, посттравматичними стресовими розладами, тривогою, інсомнією, психозами, когнітивними порушеннями. Саме тому вкрай необхідне проведення клінічних досліджень, що фіксуватимуть гострий початок неврологічних симптомів, результати детальних неврологічних обстежень, темпи прогресування та довгострокові наслідки розладів з боку нервової системи у хворих на COVID-19. Мета дослідження: удосконалення діагностики цереброваскулярної патології (ЦВП) у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, шляхом вивчення клініко-неврологічних та нейропсихологічних показників. Завдання: дослідити клініко-неврологічні характеристики та їх кореляційні зв’язки, що визначають перебіг ЦВП у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Проаналізовано ЦВП у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2. Предметом дослідження були клінічні, нейропсихологічні показники пацієнтів із ЦВП, інфікованих SARS-CoV-2. Застосовані такі методи: збір скарг та анамнезу; фізикальне обстеження; психометричні — шкала тривоги Бека (BAI), шкала депресії Гамільтона (HDRS), шкала оцінки рівня втоми (FAS); нейропсихологічні — коротка шкала оцінки психічного стану (MMSE), Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (MoCa), шкала «Батарея лобної дисфункції» (FAB); клінічні — неврологічний статус; ПЛР-тест на виявлення РНК вірусу COVID-19; статистичні. Результати. Визначили, що у пацієнтів після перенесеної SARS-CoV-2 виявляється зниження когнітивних функцій за шкалами MMSE i MoCa порівняно із групою контролю, проте за шкалою FAB показники варіюють у межах норми в обох групах; рівень тривоги у пацієнтів обох груп значно перевищував гранично допустимі межі з деяким переважанням показників у групі контролю; показники шкали депресії Гамільтона продемонстрували наявність депресивного розладу у пацієнтів обох груп; кореляційний аналіз в основній групі свідчить про прямі та зворотні кореляційні зв’язки між показниками тестів для оцінки когнітивних доменів і показниками психометричних методів, сильний зворотний кореляційний зв’язок існує між показниками зорово-конструктивних виконавчих навичок і показниками рівня втоми та тривоги.

Background. In late 2019, a novel coronavirus was identified as the cause of a series of pneumonia cases in Wuhan, Hubei Province, China. Coronavirus disease (COVID-19) often begins with respiratory symptoms, but patients may develop other serious complications later. It was found that almost 40 % of patients with COVID-19 have damage to the central and peripheral nervous system. It is believed that health care systems around the world may be overloaded with an influx of people with depression, post-traumatic stress disorders, anxiety, insomnia, psychoses, and cognitive disorders in the coming years. That is why conducting clinical studies that will record the acute onset of neurological symptoms, the results of detailed neurological examinations, the rates of progression and the long-term consequences of nervous system disorders in patients with COVID-19 is urgently needed. The purpose was to improve the diagnosis of cerebrovascular diseases (CVD) in patients infected with severe acute respiratory syndrome-related coronavirus 2 (SARS-CoV-2) by studying clinical, neurological and neuropsychological indicators, to investigate the clinical and neurological characteristics and their correlations that determine the course of CVD in these people. Materials and methods. We studied CVD in patients infected with SARS-CoV-2. Subject of study: clinical, neuropsychological indicators of patients with CVD infected with SARS-CoV-2. Research methods: collection of complaints and medical history; physical examination; psychometric — Beck Anxiety Inventory, Hamilton Depression Rating Scale, Fatigue Assessment Scale; neuropsychological — Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment, Frontal Assessment Battery; clinical — the neurological status; RNA PCR test for SARS-CoV-2; statistical ones. Results. It was found that patients after SARS-CoV-2 had a cognitive decline according to the Mini-Mental State Examination and Montreal Cognitive Assessment compared to the control group, but according to the Frontal Assessment Battery, the indicators vary within the normal range in both groups; the level of anxiety both groups significantly exceeded the maximum permissible limits with some predominance of indicators in the control group; scores on the Hamilton Depression Rating Scale demonstrated the presence of a depressive disorder both groups; correlation analysis in the main group shows direct and inverse correlations between the indicators of tests for the assessment of cognitive domains and data of psychometric methods, there is a strong inverse correlation between visual spatial/executive functions and indicators of the level of fatigue and anxiety.


Ключевые слова

SARS-CoV-2; цереброваскулярна патологія; BAI; HDRS; FAS; MMSE; MoCa; FAB; зорово-конструктивні/виконавчі функції

SARS-CoV-2; cerebrovascular disease; Beck Anxiety Inventory; Hamilton Depression Rating Scale; Fatigue Assessment Scale; Mini-Mental State Examination; Montreal Cognitive Assessment; Frontal Assessment Battery; visual spatial/executive skills functions

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.8.2022.985

Вступ

Наприкінці 2019 року новий коронавірус був ідентифікований як причина серії випадків пневмонії у місті Ухань, провінція Хубей, Китай. Через швидке зростання захворюваності у лютому 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила офіційну назву — коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-19). 11 березня 2020 року ВООЗ визнала COVID-19 пандемією [1]. Вірус, який викликає COVID-19, називається коронавірусом-2, що викликає тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS-CoV-2) [2]. 
COVID-19 часто починається з симптомів ураження органів дихання, проте в подальшому у пацієнтів можуть з’явитися інші тяжкі ускладнення. Невід’ємною складовою і гострого, і пізнього періодів розвитку COVID-19 є неврологічні розлади. Вперше вони були описані 2020 року китайськими фахівцями — L. Mao та співавторами. Було встановлено, що майже у 40 % хворих на COVID-19 спостерігаються ураження центральної та периферичної нервової системи [3].
З’ясовано, що вірус SARS-CoV-2 досягає центральних мозкових структур через нюхову цибулину й далі поширюється трансневральним або гематогенним шляхом [4]. Основними складовими механізму ураження нервової системи (а також інших органів і систем організму) при  COVID-19 є: «цитокіновий шторм», гіпоксемія, підвищене згортання крові та порушення функції ендотелію, нейротропність та нейровірулентність, накопичення внутрішньоклітинного феритину, приєднання бактеріальної інфекції, сепсис, а також одночасний вплив всіх зазначених факторів [5]. 
Нейрони у великій кількості містять ангіотензинперетворювальний фермент 2 (АПФ2), тому SARS-CoV-2 здатен проникати в них і порушувати внутрішньоклітинні процеси, зокрема вироблення енергії в мітохондріях та конформацію білків [6]. SARS-CoV-2 може залишатися всередині деяких нейронів, не завдаючи їм значної шкоди [7]. Теоретично можна вважати, що конформації й агрегації білків у нейронах, що вижили й відновилися після хвороби, можуть призвести до дегенерації мозку впродовж наступних десятиліть. 
Неврологічні ускладнення при COVID-19 часто зустрічаються у госпіталізованих пацієнтів [8]. Понад 80 % з них можуть мати неврологічні симптоми на певному етапі перебігу захворювання [9]. Когнітивні симптоми були визнані типовими під час пандемії, набираючи більшого значення у 2021 році, коли розпочалися численні скарги пацієнтів. Рано чи пізно ці зміни впливають на функціональну самостійність, працездатність та якість життя, тому діагностика таких симптомів є надзвичайно важливою. 
Вважають, що системи охорони здоров’я в усьому світі вже найближчими роками можуть зазнати напливу осіб із депресією, посттравматичними стресовими розладами, тривогою, інсомнією, психозами, когнітивними порушеннями [10]. 
Як і під час епідемій SARS-CoV-1 та MERS, не всім пацієнтам з інфекцією SARS-CoV-2 після виписки з лікарні вдасться відновити повноцінне нейрокогнітивне та емоційне функціонування — на тому рівні, що був до хвороби. Саме тому вкрай необхідне проведення клінічних досліджень, що фіксуватимуть гострий початок неврологічних симптомів, результати детальних неврологічних обстежень, темпи прогресування та довгострокові наслідки розладів з боку нервової системи у хворих на  COVID-19. Оскільки деякі пацієнти з  COVID-19 можуть звертатися по допомогу лише з неврологічними симптомами, не маючи типових симптомів гострої інфекції дихальних шляхів, слід враховувати небезпеку інфікування оточуючих та медперсоналу внаслідок нерозпізнаного випадку  COVID-19.
Вважаємо, що  COVID-19 вже сьогодні слід додати до алгоритму диференційної діагностики у неврологічній практиці. 
Мета цієї роботи — дослідити особливості когнітивної та нейропсихологічної функцій у пацієнтів, які піддалися впливу вірусу SARS-CoV-2, і порівняти отримані результати з даними пацієнтів, що не хворіли на SARS-CoV-2.

Матеріали та методи

Проведено клініко-неврологічне обстеження за фрагментом наукового дослідження «Клініко-лабораторні, морфологічні та нейропсихологічні особливості перебігу цереброваскулярних захворювань у пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2». Обстежено 101 особу віком від 52 до 66 років, з яких 71 пацієнт, інфікований SARS-CoV-2, становив основну групу, а контрольну групу здорових добровольців — 30 осіб. Цереброваскулярні патології (ЦВП) (транзиторна ішемічна атака (ТІА), гіпертонічна хвороба (ГХ) з частими кризами, ішемічний інсульт з мінімальним неврологічним дефіцитом (парез у кінцівках до 4 балів)) основної групи підтверджено ретроспективним аналізом медичної картки амбулаторного хворого, SARS-CoV-2 встановлений при госпіталізації на основі ПЛР-тесту на виявлення РНК вірусу COVID-19. 
Для оцінки когнітивних функцій пацієнтів використовували коротку шкалу оцінки психічного стану, Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій, шкалу «Батарея лобної дисфункції». За даними MMSE оцінка була такою: 30–28 балів — відсутність порушення когнітивних функцій, 27–24 бали — легкий когнітивний розлад, 23–20 — деменція легкого ступеня вираженості, 19–11 — деменція помірного ступеня вираженості, нижче ніж 10 — тяжка деменція. За даними MoCA 26 балів і вище вважалося нормою. Результати FAB оцінювалися за принципом: вище ніж 12 балів — норма.
Для оцінки нейропсихологічного стану використовувалися психометричні методи: шкала тривоги Бека, шкала депресії Гамільтона, шкала оцінки рівня втоми. За даними BAI 0–5 балів вважалося нормою, 6–8 балів — легким рівнем тривоги, 9–18 балів — середнім рівним тривоги, більше ніж 19 балів — високим рівнем тривоги. За HDRS: рівень 0–7 балів відповідав нормі, 8–13 балів — легкому депресивному розладу, 14–18 балів — депресивному розладу середнього ступеня тяжкості, 19–22 бали — депресивному розладу тяжкого ступеня, більше 23 балів — депресивному розладу вкрай високого ступеня тяжкості. Загальний показник FAS < 22 свідчив про відсутність втоми, показник ≥ 22 — про її наявність, ≥ 35 — про виражену стомлюваність.
Статистична обробка результатів виконана за допомогою програми Excel із визначенням мінімального, максимального значень показників, моди, медіани, середнього відхилення, критерію Манна — Уїтні, хі-квадрата Пірсона, із застосуванням непараметричної кореляції.

Результати та обговорення

Після проведення нейропсихологічного тесту за шкалою MMSE у 13,3 % пацієнтів основної групи був виявлений легкий когнітивний розлад, 8 % пацієнтів показали результат 27 балів, і по 2,7 % — 26 і 25 балів, Ме 30,00 [Q1 29,00; Q3 30,00], тоді як у контрольній групі такий показник становив 3,3 % з показником 26 балів, Ме 30,00 [Q1 30,00; Q3 30,00] (рис. 1).
За результатами MoCa в основній групі 17,4 % пацієнтів підпали під критерій нижче від норми, набравши відповідну кількість балів: 25 балів — 4,0 %, 24 бали — 6,0 %, 23 бали — 4,7 %, 22 бали — 2,0 %, 21 бал — 0,7 %, Ме 27,00 [Q1 26,00; Q3 28,00]; у контрольній групі тільки 6,7 % пацієнтів набрали 25 балів, що було нижче від норми, Ме 28,00 [Q1 27,00; Q3 30,00] (рис. 2).
При аналізі окремих блоків тесту MoCa нами було виявлено, що показники «Зорово-конструктивні/виконавчі функції» та «Відкладене повторення» становлять клінічну і діагностичну значимість, саме тому їх ми вирішили винести в окремий аналіз та провести кореляцію з іншими тестами. 
При аналізі блока «Зорово-конструктивні/виконавчі функції» були отримані такі результати: 5 балів — 53,3 %, 4 бали — 32,7 %, 3 бали — 14,0 % пацієнтів основної групи, Ме 5,00 [Q1 4,00; Q3 5,00]; у контрольній групі відповідне дослідження дало такі результати: 5 балів — 15,5 %, 4 бали — 36,7 %, 3 бали — 13,3 % пацієнтів, Ме 4,50 [Q1 4,00; Q3 5,00] (рис. 3). 
При аналізі даних блока «Відкладене повторення» у пацієнтів основної групи були отримані такі результати: 5 слів змогли відтворити 32,7 %, 4 слова — 42,7 %, 3 слова — 16,7 %, 2 слова — 7,3 %, 1 слово — 0,7 %, Ме 4,00 [Q1 3,75; Q3 5,00]; у контрольній групі: 5 слів — 76,7 %, 4 слова — 13,3 %, 3 слова — 10 % пацієнтів, Ме 5,00 [Q1 4,75; Q3 5,00] (рис. 4).
За отриманими результатами шкали «Батарея лобної дисфункції» у пацієнтів основної групи було виявлено показник більше ніж 12 балів у всіх випадках. Результати FAB контрольної групи також у повному обсязі відповідали нормі.
Окремого аналізу потребують результати нейро-психологічних тестів. Показники шкали рівня втоми у пацієнтів основної групи підпали під критерій «нижче від норми» у 19,3 %, 36,6 % — у контрольній групі. В основній групі 8,0 % пацієнтів набрали 22 бали, 3,3 % — 23 бали, 1,3 % — 24 бали, 2,7 % — 25 балів, 0,7 % — 26 балів, по 1,3 % — 27 і 26 балів, 0,7 % — 30 балів, що було максимальним показником у цій групі, Ме 18,00 [Q1 15,00; Q3 21,00]. У контрольній групі по 6,7 % набрали 22, 26, 29 балів, по 3,3 % набрали 23, 24, 25, 28, 32 бали, Ме 20,00 [Q1 15,75; Q3 24,25] (рис. 5). 
Особливу увагу привертають результати шкали тривоги Бека. При аналізі основної групи було встановлено, що у 31,9 % показник відповідав нормі, у 32,6 % — легкий рівень тривоги, у 34 % — середній рівень тривоги, у 1,4 % — високий рівень тривоги, Ме 7,00 [Q1 5,00; Q3 10,00]. У контрольній групі лише у 19,9 % пацієнтів показник відповідав нормі, у 26,6 % — легкий рівень тривоги, у 29,9 % — середній рівень тривоги, у 23,3 % — високий рівень тривоги, Ме 9,00 [Q1 6,00; Q3 17,50] (рис. 6).
За даними шкали депресії Гамільтона у 74 % пацієнтів основної групи показник відповідав нормі, у 23,9 % пацієнтів — легкий депресивний розлад, в 1,4 % — депресивний розлад середнього ступеня тяжкості, у 0,7 % — депресивний розлад тяжкого ступеня, Ме 5,00 [Q1 3,00; Q3 8,00]. Максимальний показник становив 21 бал. У контрольній групі 66,8 % пацієнтів вклалися у норму, 26,7 % — легкий депресивний розлад, 6,6 % — депресивний розлад середнього ступеня тяжкості, Ме 5,50 [Q1 3,00; Q3 10,25] (рис. 7).
Нами проведено кореляційний аналіз між показниками когнітивних і нейропсихологічних функцій у пацієнтів обох груп (табл. 1, 2).

Висновки

1. При дослідженні результатів проведених тестів в обох групах ми визначили, що у пацієнтів після перенесеної SARS-CoV-2 виявляється зниження когнітивних функцій за шкалами MMSE i MoCa порівняно із групою контролю, проте за шкалою FAB показники варіюють у межах норми в обох групах. 
2. Аналізуючи результати проведених нейропсихологічних тестів в обох групах, можна стверджувати наступне:
— середні показники рівня втоми у пацієнтів обох груп не перевищували 35 % з деяким переважанням вираженості у пацієнтів контрольної групи порівняно з основною;
— рівень тривоги у пацієнтів обох груп значно перевищував гранично допустимі межі та підпадав під усі критерії легкого, середнього та високого ступенів з деяким переважанням показників у групі контролю;
— показники шкали депресії Гамільтона продемонстрували наявність депресивного розладу у менш ніж 35 % пацієнтів обох груп з незначним переважанням у групі контролю, з варіацією від легкого до тяжкого депресивного розладу. 
3. Проведений кореляційний аналіз в основній групі пацієнтів свідчить про прямі та зворотні кореляційні зв’язки між показниками тестів для оцінки когнітивних доменів і показниками психометричних методів. Сильний зворотний кореляційний зв’язок існує між показниками зорово-конструктивних/виконавчих навичок і показниками рівня втоми та тривоги.
4. У пацієнтів контрольної групи простежується чіткий прямий кореляційний зв’язок між показниками короткої шкали оцінки психічного стану та шкали «Батарея лобної дисфункції», між показниками шкали тривоги та втоми, а також зворотний кореляційний зв’язок між показниками шкали «Батарея лобної дисфункції» та шкали тривоги Бека, Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій і шкали депресії Гамільтона.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 04.12.2022
Рецензовано/Revised 19.12.2022
Прийнято до друку/Accepted 23.12.2022

Список литературы

1. Coronavirus disease (COVID-19) pandemic. https://www.who.int/ emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019. 
2. Wahba L., Jain N., Fire A.Z. et al. A pneumonia outbreak associated with a new coronavirus of probable bat origin. Nature. 2020. DOI: 10.1038/s41586-020-2012-7.
3. Ellul M.A., Benjamin L., Singh B. et al. Neurological associations of COVID-19. Lancet Neurol. 2020. DOI: 10.1016/S1474-4422(20)30221-0.
4. Liu J.M., Tan B.H., Wu S. et al. Evidence of central nervous system infection and neuroinvasive routes, as well as neurological involvement, in the lethality of SARS-CoV-2 infection. J. Med. Virol. 2021. DOI: 10.1002/jmv.26570.
5. Bratosiewicz-Wąsik J., Wąsik T.J. Does virus-receptor interplay influence human coronaviruses infection outcome? Med. Sci. Monit. 2020. DOI: 10.12659/MSM.928572.
6. Hoffmann M., Kleine-Weber H., Schroeder S. et al. SARS-CoV-2 cell entry depends on ACE2 and TMPRSS2 and is blocked by a clinically proven protease inhibitor. Cell. 2020. DOI: 10.1016/j.cell.2020.02.052.
7. Cantuti-Castelvetri L., Ojha R., Pedro L.D. et al. Neuropilin-1 facilitates SARS-CoV-2 cell entry and infectivity. Science. DOI: 10.1126/science.abd2985.
8. Varatharaj A., Thomas N., Ellul M.A. et al. Neurological and neuropsychiatric complications of COVID-19 in 153 patients: a UK-wide surveillance study. Lancet Psychiatry. 2020. DOI: 10.1016/S2215-0366(20)30287-X.
9. Wnuk M., Sawczyńska K., Kęsek T. et al. Neurological symptoms in hospitalised patients with COVID-19 and the irassociation with in-hospital mortality. Neurol. Neurochir. Pol. 2021. DOI: 10.5603/PJNNS.a2021.0039.
10. Callard F., Perego E. How and why patients made LongCovid. Soc. Sci. Med. 2021. DOI: 10.1016/j.socscimed.2020.113426.

Вернуться к номеру