Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №1, 2023

Вернуться к номеру

Рівень вітаміну D у першому триместрі вагітності та його вплив на антропометричні показники новонародженого

Рівень вітаміну D у першому триместрі вагітності та його вплив на антропометричні показники новонародженого

Авторы: Буднік Т.О., Бойчук А.В.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. У світі відзначається зростання поширеності дефіциту вітаміну D. Вагітні жінки перебувають у групі ризику розвитку дефіциту вітаміну D. Статус вітаміну D справляє великий вплив як на перебіг вагітності, так і на розвиток плода. Дефіцит вітаміну D під час вагітності пов’язаний з певними несприятливими гестаційними результатами. Мета дослідження: оцінити вміст вітаміну D у сироватці крові вагітних упродовж першого триместру вагітності та його вплив на антропометричні показники новонародженого. Матеріали та методи. Проспективне дослідження проводилося серед 71 вагітної жінки віком від 19 до 42 років у першому триместрі вагітності в період з жовтня по квітень 2018–2020 років. Для уточнення соціально-демографічних характеристик, анамнестичних даних і харчового раціону проводили опитування вагітних жінок. Уміст вітаміну D у сироватці крові визначали імуноферментним методом. Новонародженим вимірювали антропометричні параметри — вагу, довжину тіла і визначали масо-ростовий коефіцієнт за відношенням ваги дитини до довжини тіла. Результати. Дефіцит вітаміну D спостерігався в 41 (57,7 %) вагітної, недостатність — у 7 (9,9 %), оптимальний рівень — у 23 (32,4 %) обстежених. У жінок з дефіцитом вітаміну D в анамнезі частіше було невиношування вагітності, викидні в них траплялися вірогідно частіше, ніж у жінок з оптимальним рівнем D (відношення шансів 9,06; 95% довірчий інтервал 1,11–73,86; р = 0,0396). Нами не встановлено впливу інших показників (вік, соціальний статус, індекс маси тіла жінок, кількість вагітностей) на рівень вітаміну D у вагітних. Не спостерігалося вірогідних відмінностей між показниками шкали Апгар і рівнем вітаміну D у вагітних. Висновки. Оптимальний рівень вітаміну D спостерігається лише в 32,4 % вагітних. Дефіцит чи недостатність встановлено в 67,6 % жінок у першому триместрі вагітності. Проведене дослідження не виявило впливу рівня вітаміну D вагітних жінок у першому триместрі на антропометричні показники новонародженого. З огляду на тенденцію до нижчих показників співвідношення масо-ростового коефіцієнту і гестаційного віку дитини в матерів з дефіцитом/недостатністю вітаміну D необхідні подальші дослідження.

Background. The prevalence of vitamin D deficiency appears to be increasing worldwide. Pregnant women are at risk of developing vitamin D deficiency. Vitamin D status has a great impact on both pregnancy and the fetus. Vitamin D deficiency during pregnancy has been associated with several adverse pregnancy outcomes. The purpose of the study was to evaluate serum vitamin D level during the first trimester of pregnancy and its effect on the neonatal anthropometric measures. Material and methods. A prospective study among 71 pregnant women aged 19 to 42 years in the first trimester was carried out between October 2018 to April 2020. A survey of pregnant women (socio-demographic characteristics, anamnestic data and diet) was conducted, and the maternal serum total vitamin D level was determined by enzyme immunoassay. Neonatal anthropometric parameters (weight, body length, weight/length ratio) were measured. Results. Vitamin D deficiency was observed in 41 (57.7 %) of pregnant women, insufficiency in 7 (9.9 %), and the optimal level in 23 (32.4 %) of examined women. Women with vitamin D deficiency were more likely to have a history of miscarriage than those with optimal D status (odds ratio 9.06, 95% confidence interval 1.11–73.86, Р = 0.0396). We have not found the influence of other factors (age, social status, body mass index, number of pregnancies) on the maternal vitamin D level. There were no significant differences between indicators of weight by age, body length of a child by age, and Apgar scores depending on the vitamin D levels of pregnant women. Conclusions. The study showed that the optimal vitamin D level is observed only in 32.4 % of cases, and its deficiency or insufficiency occurs in 67.6 % of pregnant women in the first trimester. The study did not reveal the correlation between maternal vitamin D level during the first trimester of pregnancy and neonatal anthropometric measures. Given the trend towards lower weight/length ratio to gestational age of the newborns from mothers with vitamin D deficiency, further studies are needed.


Ключевые слова

вітамін D; вагітність; антропометричні показники новонародженого

vitamin D; pregnancy; neonatal anthropometric measures

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.19.1.2023.1239

Вступ

Дослідження останніх двох десятиліть засвідчили, що роль вітаміну D в організмі людини сягає далеко за межі регуляції мінерального обміну [1, 2]. Рецептори вітаміну D знаходяться в більшості тканин людського організму, що забезпечує його плейотропний ефект шляхом впливу на фізіологічні процеси, включно з проліферацією і диференціацією клітин, апоптозом, формуванням імунної відповіді, модулюванням запальних процесів [3, 4]. 
Метаболізм вітаміну D посилюється під час вагітності, що може вказувати на його вплив на здоров’я матері й дитини [5, 6]. Дефіцит вітаміну D у раціоні вагітної жінки має негативні наслідки як для майбутньої матері, так і для плода й новонародженого [7, 8].
Численні дослідження вказують на роль дефіциту вітаміну D у підвищенні ризику розвитку прееклампсії, гестаційного цукрового діабету, невиношування вагітності [9, 10]. Дослідження останніх років показали, що вагітні жінки належать до групи ризику розвитку гіповітамінозу D [11]. Основні причини дефіциту вітаміну D під час вагітності полягають не лише в підвищенні потреби організму, але й у недостатньому надходженні цього вітаміну до організму [12]. Недостатнє перебування на свіжому повітрі, проблеми екології, пов’язані із забрудненням повітря, використання сонцезахисних кремів, а також недостатнє надходження з їжею, враховуючи обмежений прийом продуктів, багатих на вітамін D, впливають на адекватне забезпечення вітаміном D організму вагітної жінки [13, 14].
Вітамін D справляє суттєвий вплив на розвиток скелета й кісткової тканини в плода й новонародженого, а також на розвиток інших органів [15]. Встановлено вірогідні зв’язки між рівнем вітаміну D і кальцію у вагітних з антропометричними показниками в новонароджених, насамперед з вагою та окружністю голови [16, 17]. 
У той же час результати досліджень, які вивчали вплив вітаміну D на стан плода і розвиток дитини, дуже суперечливі. В окремих наукових працях вказується, що недостатність вітаміну D у вагітних пов’язана з низькою вагою при народженні й високим ризиком народження маленьких щодо гестаційного віку дітей [18, 19]. Водночас інші дослідження не виявили жодних асоціацій між рівнями вітаміну D під час вагітності в багатонаціональній когорті обстежених жінок і широким комплексом антропометричних показників новонародженого [20, 21].
Антропометричні показники відображають фізичний розвиток дитини. Літературні дані щодо впливу недостатності вітаміну D на антропометричні показники новонародженого суперечливі, що зумовило доцільність вивчення їхнього взаємозв’язку. Оскільки перші місяці вагітності є дуже важливими для розвитку плода, важливо оцінити забезпечення вітаміном D вагітної в цей період і його вплив на подальший розвиток плода.
Мета дослідження: визначити вміст вітаміну D у сироватці крові у першому триместрі вагітності та його вплив на антропометричні показники новонародженого.

Матеріали та методи

До проспективного дослідження було включено 71 вагітну жінку віком від 19 до 42 років з числа тих, які перебували під спостереженням у міському перинатальному центрі. Усі вагітні — мешканці Тернопільської області, розташованої в західній частині України в межах 48–50° північної широти. Дослідження проводилося серед жінок у першому триместрі вагітності.
Критеріями виключення з дослідження були вживання препаратів вітаміну D або вітамінно-мінеральних комплексів із вмістом вітаміну D до початку обстеження, захворювання щитоподібної залози, прищитоподібних або надниркових залоз, порушення функціонального стану печінки і нирок в анамнезі.
Проведено опитування вагітних жінок. Опитувальник містив блоки питань про вік, освіту, соціально-економічний статус, кількість вагітностей в анамнезі, перебіг попередніх вагітностей. Соціально-економічний статус оцінювали за рівнем доходів у сім’ї. Для оцінки раціону харчування жінок оцінювали частоту вживання яєць, молока та молочних продуктів, риби та рибних продуктів, м’яса та м’ясних продуктів, свіжих фруктів та овочів. Для оцінки нутритивного статусу жінок використовували індекс маси тіла (ІМТ) на момент дослідження.
Новонародженим від обстежених матерів визначали антропометричні параметри: вагу, довжину тіла, масо-ростовий коефіцієнт (МРК), що розраховувався як відношення маси тіла до довжини тіла (кг/м). Оцінку антропометричних параметрів новонароджених проводили за міжнародними антропометричними стандартами для оцінки фізичного розвитку новонароджених залежно від гестаційного віку і статі — INTERGROWTH-21 з визначенням z-score [16, 17].
Для встановлення забезпечення організму вітаміном D у вагітних жінок використовували визначення 25(OH)D у сироватці крові імуноферментним методом. Оцінку рівня 25(OH)D проводили відповідно до міжнародних рекомендацій [22]. При рівні вітаміну D < 20 нг/мл діагностували його дефіцит, 20–30 нг/мл — недостатність (субоптимальний статус), 30–100 нг/мл приймали за оптимальний рівень.
Усім жінкам після обстеження були надані рекомендації щодо оптимізації режиму й харчового раціону. Жінкам з дефіцитом і недостатністю вітаміну D було рекомендовано щоденне вживання препаратів вітаміну D у дозі 2000 МО.
Дослідження відповідало принципам, викладеним у Гельсінській декларації WMA. Етичне схвалення для дослідження надано комітетом з наукової етики Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Від усіх обстежених жінок було отримано попередню письмову інформаційну згоду на добровільну участь у дослідженні.
Дослідження є фрагментом планової комплексної науково-дослідної роботи Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України «Вдосконалення діагностики й лікування вагітних і жінок з обтяженим соматичним анамнезом» (номер держреєстрації 0121U108167).
Статистичний аналіз проводили за допомогою пакета програм Statistica 6.0. Отримані результати подані у вигляді середнього значення й середньоквадратичного відхилення (M ± SD). Для порівняння кількісних ознак у незалежних вибірках використовували параметричний непарний критерій Стьюдента при нормальному розподілі вибірки й непараметричний критерій Манна — Уїтні — при ненормальному розподілі вибірки, а критерій хі-квадрат (χ2) використовували для порівняння часток вибірки. Для обчислення міцності зв’язків показників визначали співвідношення шансів (СШ) і довірчий інтервал (ДІ). Вірогідними вважали відмінності при рівні статистичної значущості р < 0,05.

Результати

Середній вік вагітних жінок становив 29,3 ± 5,2 року. Середній показник ІМТ вагітних жінок на час дослідження — 22,6 ± 3,1 кг/м2 (від 18,2 до 30,4 кг/м2). Вищу освіту мали 30 (42,3 %), середню — 41 (57,7 %) пацієнтка. Соціально-економічний статус за рівнем доходів у родин усіх жінок був середній. У 28 (39,4 %) обстежених жінок дана вагітність була першою, у 36 (50,7 %) — другою, у 5 (7,0 %) — третьою та у 2 (2,8 %) — четвертою.
При оцінці раціону вагітних жінок було встановлено, що 53 (74,6 %) обстежені щодня вживали молоко й молочні продукти, 16 (22,5 %) — двічі на тиждень, 2 (2,8 %) — переважно не вживали. М’ясо та м’ясні продукти щодня вживали 55 (77,5 %) обстежених жінок, двічі на тиждень — 12 (16,9 %), не вживали загалом — 4 (5,6 %). Яєчний жовток був у щоденному раціоні 26 (36,6%) жінок, двічі на тиждень його вживали 38 (53,5 %) вагітних і 7 (9,8 %) жінок не вживали цей продукт. Морська риба або рибні продукти були в щоденному раціоні у 8 (11,3 %) вагітних жінок, 5 (7,0 %) вживали їх двічі на тиждень, 26 (36,6 %) — один раз на тиждень, 10 (14,1 %) — рідше ніж 1 раз на тиждень і 22 (31,0 %) повідомили, що не вживають рибні продукти. Щодня свіжі фрукти вживали 66 (92,9 %) жінок, свіжі овочі — 61 (85,9 %) вагітна.
Характеристика вагітних залежно від рівня вітаміну D у сироватці крові наведена в табл. 1. 
Дефіцит і недостатність вітаміну D встановлені в 48 (67,6 %) обстежених вагітних. Згідно з отриманими результатами, вірогідних відмінностей між двома групами за віком, ІМТ на момент дослідження, соціальним статусом, кількістю вагітностей не відзначалося. У групі пацієнток з дефіцитом/недостатністю вітаміну D спостерігалася тенденція до збільшення кількості жінок із вищою освітою (р = 0,0575).
У жінок з дефіцитом/недостатністю вітаміну D частіше в анамнезі траплялося невиношування вагітності, викидні в них спостерігалися вірогідно частіше, ніж у жінок з оптимальним вмістом вітаміну D (р = 0,0165). СШ у цій групі становило 9,06; 95% ДІ 1,11–73,86; р = 0,0396. Це вказує на високий ступінь впливу концентрації вітаміну D у жінки на виношування вагітності. Хоча нами не було виявлено суттєвих відмінностей щодо рівня вітаміну D у сироватці крові жінок, у яких в анамнезі були вагітності, що не розвивалися, СШ становило 0,94; 95% ДІ 0,32–2,78; р = 0,9128.
Подальший період вагітності лише у 29 (40,8 %) жінок перебігав без ускладнень: у 17 (35,4%) жінок першої групи і 12 (52,7 %) — другої групи, р > 0,05. Найчастішим ускладненням була дисфункція плаценти, що спостерігалась у 28 (58,3 %) жінок першої групи і 5 (21,7%) жінок другої групи, р > 0,05. Серед інших ускладнень траплялися гестаційна гіпертензія (13/18,3 %), багатоводдя (20/28,2 %), маловоддя (12/16,9 %), гестаційний тиреотоксикоз (7/9,9 %). Суттєвої різниці між групами залежно від рівня вітаміну D у вагітних жінок виявлено не було.
Усі діти від обстежених матерів були народжені шляхом самостійних пологів. Характеристика новонароджених залежно від статусу вітаміну D у матері подана в табл. 2, 3.
Нами не відзначено різниці між середніми термінами гестації між двома групами жінок, хоча в першій групі термін гестації коливався від 36 до 41 тижня, тоді як у другій групі — від 37 до 41 тижня. У групі вагітних з оптимальним рівнем вітаміну D середня вага дітей при народженні дещо вища, ніж у вагітних з дефіцитом або недостатністю вітаміну D, але ця різниця була несуттєвою (р > 0,05). Коливання ваги новонароджених дітей від вагітних першої групи становили від 2700 до 4100 г, від жінок другої групи — від 3000 до 4200 г. Також не було вірогідної різниці між двома групами за середніми показниками довжини тіла новонароджених (р > 0,05). Довжина тіла новонароджених дітей від вагітних першої групи коливалася від 49 до 57 см, у другій групі ці коливання становили від 50 до 57 см. Різниця МРК в обох групах також була незначною (р > 0,05).
Діти з вагою від 2500 від 2999 г народжувалися тільки в матерів з дефіцитом/недостатністю вітаміну D. У той же час спостерігалася тенденція (р = 0,0534) до збільшення кількості дітей з вагою понад 4000 г від матерів з оптимальним рівнем вітаміну D. 
Частота показників z-score співвідношення ваги і гестаційного віку не показала суттєвих відмінностей залежно від вмісту вітаміну D у матері. 
Довжина тіла менше за 50 см при народженні спостерігалася лише в дітей, народжених від матерів з дефіцитом/недостатністю вітаміну D. Діапазон z-score співвідношення довжини тіла і гестаційного віку був більшим, ніж ваги і гестаційного віку, але суттєвої різниці між групами не було виявлено. Z-score співвідношення МРК і гестаційного віку показало широкий розкид показників — від –3 до 2. Відзначено тенденцію до більшої частоти низьких показників z-score співвідношення МРК і гестаційного віку (від –3 до 0) у дітей, народжених від матерів з дефіцитом/недостатністю вітаміну D — 24 (50,0 %) проти 6 (26,1 %), р = 0,0741.
Не встановлено вірогідної різниці між обома групами за оцінкою новонароджених за шкалою Апгар як на першій (р > 0,05), так і на п’ятій хвилинах (р > 0,05). При цьому серед дітей першої групи були новонароджені, у яких при народженні спостерігалася помірна гіпоксія та оцінка за шкалою Апгар становила 6 балів на 1-й хвилині (5 дітей — 10,4 %), у другій групі мінімальна оцінка за шкалою Апгар становила 7 балів.

Обговорення

Згідно з результатами проведеного дослідження дефіцит і недостатність вітаміну D у першому триместрі вагітності спостерігаються в 67,6 % жінок. Результати нашого дослідження збігаються з даними інших робіт, у яких показано, що дефіцит вітаміну D виявляли в 51 % жінок наприкінці першого триместру вагітності, а його коливання становили від 24 до 78 % залежно від демографічних характеристик [10, 15]. В одному дослідженні визначено ще більші показники дефіциту й недостатності вітаміну D у вагітних у третьому триместрі гестації, які становили 71,7 і 21,0 % відповідно, і лише в 7,3 % вагітних був оптимальний рівень вітаміну D [23]. При цьому окремі публікації вказують на нижчий відсоток дефіциту вітаміну D в обстежених вагітних у Малайзії (42,6 %) [7]. Згідно з результатами систематичного огляду дефіцит вітаміну D у вагітних перебуває в межах від 51,3 до 100 % і залежить від сезону й триместру вагітності, у якому проводилося дослідження [24].
За даними літератури, однією з основних причин дефіциту вітаміну D у вагітних є його недостатнє надходження з їжею в умовах підвищення потреб організму [6, 20]. Серед обстежених нами жінок лише 77,5 % щодня вживали м’ясо чи м’ясні продукти, 74,6 % — молоко чи молочні продукти, 36,6 % — яєчний жовток і 11,3 % — морську рибу та рибні продукти. Продукти з найвищим вмістом вітаміну D, такі як риба та рибні продукти, взагалі не вживали 31 % жінок, а яєчний жовток — 9,8 %. 
Наші попередні дослідження на підставі опитування вагітних жінок і складання ними тижневого раціону визначали кількість і джерела надходження вітаміну D і кальцію в організм жінок [25]. Також проводився розрахунок загальної кількості вищезгаданих речовин у раціоні кожної вагітної та середньодобового споживання вітаміну D і кальцію з кожним харчовим продуктом. Було показано недостатнє надходження вітаміну D з їжею у вагітних жінок. Середня кількість вітаміну D, що надходив з їжею на день, становила 324,7 ± 38,0 МО, кальцію — 1468,5 ± 78,3 мг [25]. Відповідно до складеного жінками тижневого раціону було встановлено, що найбільше вітаміну D надходило з жовтком курячого яйця, морської рибою і м’ясом тварин. Інші наукові роботи також вказують, що в 74,4 % вагітних не було рекомендованого надходження вітаміну D з їжею [12, 23].
Нами встановлено, що в жінок з вищою освітою спостерігалася тенденція до дефіциту/недостатності вітаміну D (42,3 %, p = 0,0575). Згідно з результатами нашого дослідження, інші показники (вік, індекс маси тіла на момент дослідження, соціальний статус, кількість вагітностей) не мали впливу на вміст вітаміну D у вагітних. Наші дані узгоджуються з результатами інших досліджень, які також виявили відсутність впливу цих показників на рівень вітаміну D у вагітних [7, 20]. Оскільки близько 80 % вітаміну D утворюється в шкірному епідермісі під дією ультрафіолетових променів сонячного світла [1, 2], тенденцію до дефіциту/недостатності вітаміну D у вагітних з вищою освітою можна пояснити їх тривалим перебуванням в офісних приміщеннях, великою робочою зайнятістю, малорухомим способом життя. Інші дослідження також виявили вплив обмеження активності на свіжому повітрі на рівень вітаміну D у вагітних [6, 14].
Наша робота показала, що у вагітних з дефіцитом/недостатністю вітаміну D в анамнезі частіше спостерігалися викидні (у 29,2 %). СШ у цій групі становило 9,06; р = 0,0396, що вказує на вплив рівня вітаміну D жінки на виношування вагітності. A. Pirdehghan і співавт. [26] також повідомляють про асоціацію дефіциту вітаміну D з підвищеним ризиком самовільних абортів. Нами не було виявлено впливу дефіциту вітаміну D у вагітних на термін гестації та інтранатальну загибель плода, що узгоджується з даними більшості досліджень [5, 18]. Найчастіше дефіцит вітаміну D у вагітних асоціюється з підвищеним ризиком розвитку прееклампсії [19].
Нами не було виявлено прямої залежності ваги, довжини тіла і МРК новонароджених від рівня вітаміну D у матері. При цьому нами відзначено тенденцію до нижчих показників z-score співвідношення МРК і гестаційного віку в дітей, народжених від матерів з дефіцитом/недостатністю вітаміну D. Також лише в цій групі вагітних жінок народжувалися діти з вагою менше за 3 кг і довжиною тіла менше за 50 см. У низці наукових праць показано залежність ваги новонародженого від забезпечення вітаміном D вагітних, що відображалося в більш частому народженні дітей з малою вагою або затримкою внутрішньоутробного розвитку [7, 14]. Окремі роботи показують значну кореляцію між довжиною тіла новонародженого і рівнем материнського вітаміну D [27]. Однак у більшості робіт не наводяться дані про вплив концентрації вітаміну D у вагітних на антропометричні показники новонародженого [10, 18]. У той же час не виключається його вплив на інші характеристики новонародженого, що виходять за межі виміру антропометричних даних [13, 21].
У роботі N. Hossain і співавт. [28] показано зв’язок рівня вітаміну D вагітних з оцінкою за шкалою Апгар у новонародженого. У нашому дослідженні ми не знайшли такої залежності, що збігається з результатами інших учених [21, 26], хоча оцінка за шкалою Апгар нижче за 7 балів спостерігалася тільки в дітей, народжених від матерів з дефіцитом/недостатністю вітаміну D.

Висновки

Проведене дослідження показало, що оптимальний рівень вітаміну D спостерігається лише в 32,4 % вагітних. Дефіцит чи недостатність встановлено в 67,6 % вагітних жінок у першому триместрі вагітності. У вагітних з дефіцитом/недостатністю вітаміну в анамнезі частіше спостерігали викидні (29,2 %).
Нами не встановлено залежності ваги, довжини тіла дитини, оцінки за шкалою Апгар від вмісту вітаміну D у вагітних. Тенденція до нижчих показників співвідношення МРК і гестаційного віку дитини вказує на необхідність подальших досліджень з вивчення впливу рівня вітаміну D вагітних на антропометричні показники дитини.
Конфлікт інтересів. Автори декларують відсутність явних і потенційних конфліктів інтересів, пов’язаних з публікацією цієї статті.
Внесок авторів. Бойчук А.В. — концепція і дизайн дослідження, редагування тексту статті; Буднік Т.О. — залучення пацієнток в дослідження, пошук та аналіз літератури, створення електронної бази даних, обстеження, обробка клінічних даних, статистична обробка матеріалу, написання тексту.
 
Отримано/Received 08.12.2022
Рецензовано/Revised 16.01.2023
Прийнято до друку/Accepted 27.01.2023

Список литературы

  1. Charoenngam N., Holick M.F. Immunologic Effects of Vitamin D on Human Health and Disease. Nutrients. 2020. 12(7). 2097. doi: 10.3390/nu12072097. PMID: 32679784; PMCID: PMC7400911.
  2. Zmijewski M.A. Vitamin D and Human Health. Int. J. Mol. Sci. 2019. 20(1). 145. doi: 10.3390/ijms20010145. PMID: 30609781; PMCID: PMC6337085.
  3. Sîrbe C., Rednic S., Grama A., Pop T.L. An Update on the Effects of Vitamin D on the Immune System and Autoimmune Disea–ses. Int. J. Mol. Sci. 2022. 23(17). 9784. doi: 10.3390/ijms23179784. PMID: 36077185; PMCID: PMC9456003.
  4. Grant W.B., Boucher B.J., Pludowski P., Wimalawansa S.J. The emerging evidence for non-skeletal health benefits of vitamin D supplementation in adults. Nat. Rev. Endocrinol. 2022. 18(5). 323. doi: 10.1038/s41574-022-00646-x. PMID: 35194178.
  5. Hajianfar H., Esmailzadeh A., Feizi A., Shahshahan Z., Azadbakht L. Association of Maternal Serum Vitamin D Level with Risk of Pregnancy-Related Complications and Neonatal Anthropometric Measures: A Prospective Observational Study. Int. J. Prev. Med. 2019. 10. 208. doi: 10.4103/ijpvm.IJPVM_543_17. PMID: 31921400; PMCID: PMC6941301.
  6. Eggemoen Å.R., Jenum A.K., Mdala I., Knutsen K.V., Lagerløv P., Sletner L. Vitamin D levels during pregnancy and associations with birth weight and body composition of the newborn: a longitudinal multiethnic population-based study. Br. J. Nutr. 2017. 117(7). 985-993. doi: 10.1017/S000711451700068X. Epub 2017 May 4. PMID: 28468694.
  7. Woon F.C., Chin Y.S., Ismail I.H., Batterham M., Abdul La–tiff A.H., Gan W.Y., Appannah G., et al. Vitamin D deficiency during pregnancy and its associated factors among third trimester Malaysian pregnant women. PLoS One. 2019. 14(6). e0216439. doi: 10.1371/journal.pone.0216439. PMID: 31233513; PMCID: PMC6590777.
  8. Pérez-López F.R., Pilz S., Chedraui P. Vitamin D supplementation during pregnancy: an overview. Curr. Opin. Obstet. Gynecol. 2020. 32(5). 316-321. doi: 10.1097/GCO.0000000000000641. PMID: 32487800.
  9. Gallo S., McDermid J.M., Al-Nimr R.I., Hakeem R., Moreschi J.M., Pari-Keener M., Stahnke B., et al. Vitamin D Supplementation during Pregnancy: An Evidence Analysis Center Systematic Review and Meta-Analysis. J. Acad. Nutr. Diet. 2020. 120(5). 898-924.e4. doi: 10.1016/j.jand.2019.07.002. Epub 2019 Oct 25. PMID: 31669079.
  10. Dovnik A., Mujezinović F. The Association of Vitamin D Levels with Common Pregnancy Complications. Nutrients. 2018. 10(7). 867. doi: 10.3390/nu10070867. PMID: 29976852; PMCID: PMC6073751.
  11. Chen B., Chen Y., Xu Y. Vitamin D deficiency in pregnant women: Influenced by multiple risk factors and increase the risks of spontaneous abortion and small-for-gestational age. Medicine (Baltimore). 2021. 100(41). e27505. doi: 10.1097/MD.0000000000027505. PMID: 34731133; PMCID: PMC8519205.
  12. Tammo Ö., Yıldız S. Vitamin D Deficiency and Its Clinical Results in Preeclamptic Mothers and Their Babies. Cureus. 2022. 14(3). e23519. doi: 10.7759/cureus.23519. PMID: 35494893; PMCID: PMC9038580.
  13. Lian R.H., Qi P.A., Yuan T., Yan P.J., Qiu W.W., Wei Y., Hu Y.G. et al. Systematic review and meta-analysis of vitamin D deficiency in different pregnancy on preterm birth: Deficiency in middle pregnancy might be at risk. Medicine (Baltimore). 2021. 100(24). e26303. doi: 10.1097/MD.0000000000026303. PMID: 34128867; PMCID: PMC8213249.
  14. Baki Yildirim S., Koşar Can Ö. An investigation of vitamin D deficiency in pregnant women and their infants in Giresun province located in the Black Sea region of Turkey. J. Obstet. Gynaecol. 2019 May. 39(4). 498-503. doi: 10.1080/01443615.2018.1539469. Epub 2019 Feb 16. PMID: 30773966.
  15. Bialy L., Fenton T., Shulhan-Kilroy J., Johnson D.W., McNeil D.A., Hartling L. Vitamin D supplementation to improve pregnancy and perinatal outcomes: an overview of 42 systematic reviews. BMJ Open. 2020. 10(1). e032626. doi: 10.1136/bmjopen-2019-032626. PMID: 31964667; PMCID: PMC7044866.
  16. Villar J., Cheikh Ismail L., Victora C.G., Ohuma E.O., Bertino E., Altman D.G., Lambert A., et al.; International Fetal and Newborn Growth Consortium for the 21st Century (INTERGROWTH-21st). International standards for newborn weight, length, and head circumference by gestational age and sex: the Newborn Cross-Sectional Study of the INTERGROWTH-21st Project. Lancet. 2014 Sep 6. 384(9946). 857-68. doi: 10.1016/S0140-6736(14)60932-6. PMID: 25209487.
  17. Villar J., Puglia F.A., Fenton T.R., Cheikh Ismail L., Staines-Urias E., Giuliani F., Ohuma E.O. et al. Body composition at birth and its relationship with neonatal anthropometric ratios: the newborn body composition study of the INTERGROWTH-21st project. Pediatr. Res. 2017 Aug. 82(2). 305-316. doi: 10.1038/pr.2017.52. Epub 2017 May 31. PMID: 28445454; PMCID: PMC5605677.
  18. Maugeri A., Barchitta M., Blanco I., Agodi A. Effects of Vitamin D Supplementation During Pregnancy on Birth Size: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Nut–rients. 2019 Feb 20. 11(2). 442. doi: 10.3390/nu11020442. PMID: 30791641; PMCID: PMC6412248.
  19. Fang K., He Y., Mu M., Liu K. Maternal vitamin D deficiency during pregnancy and low birth weight: a systematic review and meta-analysis. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2021 Apr. 34(7). 1167-1173. doi: 10.1080/14767058.2019.1623780. Epub 2019 Jul 8. PMID: 31122092.
  20. Amberntsson A., Papadopoulou E., Winkvist A., Lissner L., Meltzer H.M., Brantsaeter A.L., Augustin H. Maternal vitamin D intake and BMI during pregnancy in relation to child’s growth and weight status from birth to 8 years: a large national cohort study. BMJ Open. 2021 Oct 1. 11(10). e048980. doi: 10.1136/bmjopen-2021-048980. PMID: 34598984; PMCID: PMC8488702.
  21. Adnan M., Wu S.Y., Khilfeh M., Davis V. Vitamin D status in very low birth weight infants and response to vitamin D intake during their NICU stays: a prospective cohort study. J. Perinatol. 2022 Feb. 42(2). 209-216. doi: 10.1038/s41372-021-01238-9. Epub 2021 Oct 21. PMID: 34675370; PMCID: PMC8528940.
  22. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M., Carter G., Chlebna-Sokół D., Czech-Kowalska J., Dębski R. et al. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe — recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol. Pol. 2013. 64(4). 319-27. doi: 10.5603/ep.2013.0012. PMID: 24002961.
  23. Lee C.L., Ng B.K., Wu L.L., Cheah F.C., Othman H., Ismail N.A.M. Vitamin D deficiency in pregnancy at term: risk factors and pregnancy outcomes. Horm. Mol. Biol. Clin. Investig. 2017 May 26. 31(3). /j/hmbci.2017.31.issue-3/hmbci-2017-0005/hmbci-2017-0005.xml. doi: 10.1515/hmbci-2017-0005. PMID: 28593917.
  24. van der Pligt P., Willcox J., Szymlek-Gay E.A., Murray E., Worsley A., Daly R.M. Associations of Maternal Vitamin D Deficiency with Pregnancy and Neonatal Complications in Developing Countries: A Systematic Review. Nutrients. 2018 May 18. 10(5). 640. doi: 10.3390/nu10050640. PMID: 29783717; PMCID: PMC5986519.
  25. Бойчук А.В., Буднік Т.О. Вміст вітаміну D у вагітних і його вплив на перебіг і завершення вагітності. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2022. 18(6). 324-330. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.6.2022.1202.
  26. Pirdehghan A., Vakili M., Dehghan R., Zare F. High Preva–lence of Vitamin D Deficiency and Adverse Pregnancy Outcomes in Yazd, a Central Province of Iran. J. Reprod. Infertil. 2016 Jan-Mar. 17(1). 34-8. PMID: 26962481; PMCID: PMC4769853.
  27. Ates S., Sevket O., Ozcan P., Ozkal F., Kaya M.O., Dane B. Vitamin D status in the first-trimester: effects of Vitamin D deficiency on pregnancy outcomes. Afr. Health Sci. 2016 Mar. 16(1). 36-43. doi: 10.4314/ahs.v16i1.5. PMID: 27358611; PMCID: PMC4915398.
  28. Hossain N., Kanani F.H., Ramzan S., Kausar R., Ayaz S., Khanani R., Pal L. Obstetric and neonatal outcomes of maternal vitamin D supplementation: results of an open-label, randomized controlled trial of antenatal vitamin D supplementation in Pakistani women. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2014 Jul. 99(7). 2448-55. doi: 10.1210/jc.2013-3491. Epub 2014 Mar 19. PMID: 24646102.

Вернуться к номеру