Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №1, 2023

Вернуться к номеру

Аналіз поширеності COVID-19 серед дитячого населення України в перший рік пандемії

Авторы: Антипкін Ю.Г. (1), Лапшин В.Ф. (1), Уманець Т.Р. (1), Камінська Т.М. (2), Банадига Н.В. (3), Колоскова О.К. (4), Личкoвська О.Л. (5) , Гаращенко Т.А. (1), Подольський Вл.В. (1), Подольський В.В.(1)
(1) — ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — КНП «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня», м. Київ, Україна
(3) — Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна (4) — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
(5) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Вивчення показників поширеності COVID-19 у дітей є важливим для постійного моніторингу епідемічної ситуації, визначення найбільш вразливої категорії дітей і планування профілактичних заходів. Метою нашого дослідження було ретроспективне вивчення поширеності COVID-19 у дітей України за період 2020 року. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз поширеності COVID-19 серед дитячого населення різних областей України за даними офіційної статистичної звітності МОЗ України. Поширеність COVID-19 розраховувалась як число випадків на 100 тисяч дитячого населення. Результати. Серед населення України діти, у яких зареєстрована SARS-CoV-2-інфекція, становили 0,12 %, серед дитячого населення України — 0,7 %, показник поширеності — 688,64. Найбільша поширеність COVID-19 у дітей за період 2020 року спостерігалась в м. Києві, Чернівецькій, Запорізькій областях, а найменша реєструвалась у Кіровоградській, Луганській і Донецькій областях. У віковій структурі дітей України із зареєстрованими випадками SARS-CoV-2-інфекції переважали підлітки (63,8 %). Висновки. Найбільш вразливою до інфікування SARS-CoV-2 віковою групою дітей України були підлітки. Відносно низька поширеність COVID-19 серед дітей в Україні може свідчити про гіподіагностику внаслідок недостатнього охоплення лабораторним тестуванням на SARS-CoV-2-інфекцію в перший рік пандемії.

Background. Studying COVID-19 prevalence among children is important for constant monitoring of the epidemiological situation, determination of the most vulnerable categories of children, and planning preventive measures. The aim of our research was a retrospective study of COVID-19 prevalence among children of Ukraine in 2020. Materials and methods. A retrospective study of COVID-19 prevalence among children from different regions of Ukraine was conducted, based on official statistical reports of the Ministry of Health of Ukraine. The prevalence of COVID-19 was measured as the number of cases per 100,000 children. Results. Among the population of Ukraine, children with confirmed SARS-CoV-2 infection amounted to 0.12 %, and among the children’s population of Ukraine — 0.7 %, while the prevalence rate reached 688.64. The incidence of COVID-19 among children in 2020 was highest in Kyiv, Chernivtsi, and Zaporizhzhia regions, and the lowest one was recorded in Kirovohrad, Luhansk, and Donetsk regions. In the age structure of Ukrainian children with SARS-CoV-2 infection, adolescents (63.8 %) prevailed. Conclusions. Adolescents were the age group of children most vulnerable to SARS-CoV-2 in Ukraine. The relatively low COVID-19 prevalence among children in Ukraine may be evidence of underdiagnosis due to insufficient coverage of laboratory testing for SARS-CoV-2 infection in the first year of the pandemic.


Ключевые слова

COVID-19; SARS-CoV-2; поширеність; діти

COVID-19; SARS-CoV-2; prevalence; children

Вступ

Пандемія коронавірусного захворювання 2019 (від англ. Corona Virus Disease 2019, COVID-19), викликана вірусом SARS-CoV-2 (Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus), почалась у грудні 2019 року в провінції Хубей Китайської Народної Республіки, а 30 січня 2020 року Надзвичайний комітет ВООЗ оголосив глобальну надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я [1].
Збудником коронавірусної інфекції COVID-19 є вірус SARS-CoV-2, що належить до бета-коронавірусів підродини Orthocoronavirinae родини одноланцюгових РНК-вірусів Coronaviridae. Станом на 2020 рік це сьомий відомий коронавірус, що здатний викликати інфекцію в людей [2].
Хоча поширеність COVID-19 серед дітей нижче, ніж у дорослих, захворювання реєструється в різному віці, навіть у новонароджених і дітей до року, а сімейні випадки добре задокументовані [3, 4]. 
Поширеність COVID-19 у дітей із часом змінювалась. Так, китайські центри з контролю й профілактики захворювань повідомляли, що тільки 2 % з 72 314 зареєстрованих випадків мали місце в дітей [5]. Пізніше дані США показали, що діти становлять 9–12 %, і вже до середини листопада 2020 року кількість випадків COVID-19 у дітей перевищила позначку в 1 мільйон [6]. 
Серед країн з найвищою поширеністю COVID-19 у дітей були: Китай — 2,2 % [8]; США — 2,0 % [7]; Італія — 1,2 % [9] та Іспанія — 0,8 % [10]. 
COVID-19 частіше реєструвався в дітей вікової групи від 12 до 17 років порівняно з віковою групою від 5 до 11 років [11]. Немовлята становили 0,3 % усіх дітей з COVID-19 [12]. Отже, до SARS-CoV-2-інфекції вразливі всі вікові категорії дітей.
Вивчення показників поширеності COVID-19 у дітей є вкрай важливим для постійного моніторингу епідемічної ситуації та менеджменту, визначення найбільш вразливої категорії дітей і планування профілактичних заходів.
Метою нашого дослідження було ретроспективне вивчення поширеності COVID-19 у дітей України за період 2020 року. 

Матеріали та методи

Проведено ретроспективний аналіз поширеності COVID-19 серед дитячого населення областей України. Реєстрація випадків хвороби COVID-19 проводилась на основі даних первинної облікової документації № 058/0 «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення», затвердженої наказом МОЗ України від 10 січня 2006 року № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 червня 2006 року за № 686/12560. 
Застосовувались методи статистичної оцінки та епідеміологічного аналізу відповідних даних Центру громадського здоров’я МОЗ України, Державного центру статистики України, Департаментів охорони здоров’я та обласних лабораторних центрів МОЗ України.
Поширеність COVID-19 розраховувалась як число випадків на 100 тисяч дитячого населення за 2020 рік. 
Математичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою стандартних статистичних пакетів програми Statistica 13.0 (StatSoft Inc., серія № ZZS9990000099100363DEMO-L) з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel (Microsoft Office 2013 Professional Plus, ліцензійна угода EULAID:O15_RTM_VL.1_RTM_RU). 

Результати та обговорення

Серед населення України діти, у яких зареєстрована SARS-CoV-2-інфекція, становили 0,12 % за 2020 рік, а поширеність на 100 000 дитячого населення визначена як 688,64. Серед дитячого населення України частка зареєстрованих випадків SARS-CoV-2-інфекції в дітей становила 0,7 %. 
Найбільша поширеність COVID-19 у дітей за період 2020 року спостерігалась у м. Києві (1428,53), Чернівецькій (1293,13), Запорізькій (1218,57) і Миколаївській (762,62) областях, а найменша реєструвалась у Кіровоградській (155,67), Луганській (160,11), Донецькій (264,46) областях. А показники у Волинській (667,05), Житомирській (690,26), Чернігівський (686,60) областях вірогідно не відрізнялися від поширеності COVID-19 в Україні у 2020 році (табл. 1). Слід відзначити, що серед усіх випадків COVID-19, зареєстрованих у 2020 році у м. Києві як регіоні з найбільшим поширенням даної хвороби, захворювання дітей становили 7,2 %. 
Шанси поширення SARS-CoV-2-інфекції серед дітей були вірогідно вищі порівняно з Україною у 2,09 раза в м. Києві (співвідношення шансів (СШ) = 2,09; 95% довірчий інтервал (ДІ) 2,04–2,14), у 1,89 раза — в Чернівецькій (СШ = 1,89; 95% ДІ 1,81–1,97), у 1,78 раза — в Запорізькій (СШ = 1,78; 95% ДІ 1,72–1,84), у 1,74 раза — в Миколаївській (СШ = 1,74; 95% ДІ 1,67–1,82), у 1,62 раза — в Тернопільській (СШ = 1,62; 95% ДІ 1,55–1,69), у 1,48 раза — в Черкаський (СШ = 1,48; 95% ДІ 1,42–1,55), у 1,44 раза — в Київській (СШ = 1,44; 95% ДІ 1,4–1,49), у 1,33 раза — в Сумській (СШ = 1,33; 95% ДІ 1,26–1,4), у 1,13 раза — в Одеській (СШ = 1,13; 95% ДІ 1,09–1,17) і Рівненський (СШ = 1,13; 95% ДІ 1,08–1,18) областях. 
Аналіз вікової структури дітей, у яких було підтверджено COVID-19, показав, що переважали підлітки віком 10–14 і 15–17 років (35,4 і 28,4 % відповідно) (рис. 1). Аналогічна тенденція спостерігалась в дітей і по регіонах України (табл. 2). У всіх областях України, окрім Полтавської (там переважали діти 15–17 років), у віковій структурі дітей, які перенесли COVID-19, перше рангове місце посідали діти 10–14 років. Друге рангове місце за поширеністю COVID-19 у Вінницькій, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій областях і в м. Києві посідали діти 4–9 років, а в решті областей України — діти 15–17 років.
При порівнянні поширеності COVID-19 серед дітей України в перший пандемічний рік з даними літературних джерел [7–10, 13] встановлено відносно низький показник, що можна пояснити недостатнім охопленням тестуванням на SARS-CoV-2-інфекцію на той період часу і, можливо, асимптоматичним і легким перебігом захворювання. Щодо вікової структури дітей України, які хворіли на COVID-19 у 2020 році, спостерігається схожість з результатами досліджень у США [11, 14 ], у яких переважали діти віком понад 12 років. 

Висновки

Вивчення поширеності інфікування на SARS-CoV-2 серед дітей в Україні в перший пандемічний рік показало, що частка зареєстрованих випадків становила 0,7 %, а показник поширеності — 688,64. Значна поширеність SARS-CoV-2-інфікування серед дітей у 2020 році спостерігалась у м. Києві (1428,53), Чернівецькій (1293,13), Запорізькій (1218,57) і Миколаївській (762,62) областях, а найменша — у Кіровоградській (155,67), Луганській (160,11), Донецькій (264,46) областях. Найбільш вразливою до SARS-CoV-2-інфікування віковою групою серед дитячого населення України були підлітки. 
Відносно низька поширеність COVID-19 серед дітей в Україні може свідчити про гіподіагностику внаслідок можливо недостатнього охоплення лабораторним тестуванням на SARS-CoV-2-інфекцію в перший рік пандемії.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 04.01.2023
Рецензовано/Revised 12.01.2023
Прийнято до друку/Accepted 18.01.2023

Список литературы

  1. Velavan T.P., Meyer C.G. The COVID-19 epidemic. Trop. Med. Int. Health. 2020 Mar. 25(3). 278-280. doi: 10.1111/tmi.13383. Epub 2020 Feb 16. PMID: 32052514. PMCID: PMC7169770.
  2. Zhu N., Zhang D., Wang W., Li X., Yang B., Song J., Zhao X. et al.; China Novel Coronavirus Investigating and Research Team. A No–vel Coronavirus from Patients with Pneumonia in China, 2019. N. Engl. J. Med. 2020 Feb 20. 382(8). 727-733. doi: 10.1056/NEJMoa2001017. Epub 2020 Jan 24. PMID: 31978945; PMCID: PMC7092803.
  3. Chan J.F., Yuan S., Kok K.H., To K.K., Chu H., Yang J., Xing F. et al. A familial cluster of pneumonia associated with the 2019 novel coronavirus indicating person-to-person transmission: a study of a fa–mily cluster. Lancet. 2020 Feb 15. 395(10223). 514-523. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30154-9. Epub 2020 Jan 24. PMID: 31986261; PMCID: PMC7159286.
  4. Sun D., Zhu F., Wang C., Wu J., Liu J., Chen X., Liu Z. et al. Children Infected With SARS-CoV-2 From Family Clusters. Front. Pediatr. 2020 Jun 23. 8. 386. doi: 10.3389/fped.2020.00386. PMID: 32656172; PMCID: PMC7324777.
  5. Wu Z., McGoogan J.M. Characteristics of and Important Lessons From the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak in China: Summary of a Report of 72 314 Cases From the Chinese Center for Di–sease Control and Prevention. JAMA. 2020 Apr. 323(13). 1239-1242. DOI: 10.1001/jama.2020.2648. PMID: 32091533.
  6. Jenco M. Pediatric COVID-19 cases surpass ‘tragic’ 1 million mark. AAP News. Published online December 9, 2020. Accessed December 11, 2020. https://www.aappublications.org/news/2020/11/16/covid19children111620
  7. WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. Accessed December 12, 2020. https://covid19.who.int.
  8. CDC COVID-19 Response Team. Coronavirus Disease 2019 in Children — United States, February 12 — April 2, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Apr 10. 69(14). 422-426. doi: 10.15585/mmwr.mm6914e4. PMID: 32271728; PMCID: PMC7147903.
  9. Livingston E., Bucher K. Coronavirus Disease 2019 –(COVID-19) in Italy. JAMA. 2020 Apr 14. 323(14). 1335. doi: 10.1001/jama.2020.4344. PMID: 32181795.
  10. Tagarro A., Epalza C., Santos M., Sanz-Santaeufemia F.J., Otheo E., Moraleda C., Calvo C. Screening and Severity of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in Children in Madrid, Spain. JAMA Pediatr. 2020 Apr 8. e201346. doi: 10.1001/jamapediatrics.2020.1346. Epub ahead of print. Erratum in: JAMA Pediatr. 2020 Oct 1. 174(10). 1009. PMID: 32267485; PMCID: PMC7142799.
  11. Leeb R.T., Price S., Sliwa S., Kimball A., Szucs L., Caruso E., Godfred-Cato S. et al. COVID-19 Trends Among School-Aged Children — United States, March 1 — September 19, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Oct 2. 69(39). 1410-1415. doi: 10.15585/mmwr.mm6939e2. Erratum in: MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2021 Jan 1. 69(5152). 1661-1662. PMID: 33001869; PMCID: PMC7537558.
  12. Patel A., Jernigan D.B.; 2019-nCoV CDC Response Team. Initial Public Health Response and Interim Clinical Guidance for the 2019 Novel Coronavirus Outbreak — United States, December 31, 2019 — February 4, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Feb 7. 69(5). 140-146. doi: 10.15585/mmwr.mm6905e1. PMID: 32027631; PMCID: PMC7004396.
  13. World Health Organization. Coronavirus disease (COVID-19): Schools 2020. https://www.who.int/news-room/q-a-detail/coronavirus-disease-covid-19-schools.
  14. Leidman E., Duca L.M., Omura J.D., Proia K., Stephens J.W., Sauber-Schatz E.K. COVID-19 Trends Among Persons Aged 0–24 Years — United States, March 1 — December 12, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2021 Jan 22. 70(3). 88-94. doi: 10.15585/mmwr.mm7003e1. PMID: 33476314; PMCID: PMC7821770.

Вернуться к номеру