Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №2, 2023

Вернуться к номеру

Особливості циркадіанної регуляції роботи щитоподібної залози

Особливості циркадіанної регуляції роботи щитоподібної залози

Авторы: Бойчук Т.М., Попова І.С.
Заклад вищої освіти «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Циркадіанна ритмічність — це автономний період роботи клітин органа, що контролюється сталими механізмами зворотного зв’язку і специфічними генами. Щитоподібна залоза, як периферичний орган ендокринної системи людини, підпорядковується аденогіпофізу й шишкоподібному тілу. Мелатонін, як один із головних медіаторів циркадіанного впливу на тканини, є загальновідомим своїми протипухлинними й регулювальними впливами на низку тканин, проте його взаємозв’язок з гормонпродукуючою активністю щитоподібної залози досліджений недостатньо. Метою роботи було проаналізувати сучасні дані щодо циркадіанної регуляції роботи щитоподібної залози шляхом дослідження доказових наукових публікацій з відкритих баз даних за останні п’ять років. Пінеалоцити, що продукують мелатонін, мають гомеозисні гени Otx2 і Crx, дезактивація яких призводить до значного зниження продукції мелатоніну шишкоподібним тілом. Крім пінеалоцитів, мелатонін може синтезуватись і аденогіпофіз-незалежними парафолікулярними клітинами. Вплив мелатоніну на тиреоцити забезпечується зв’язуванням з рецепторами MT1 і впливом на експресію генів тиреоглобуліну, РАХ-8 і ТТF-1 (NKX2-1). За умови короткого фотоперіоду мелатонін пригнічує вироблення тиреотропного гормону β, який, у свою чергу, діє на таніцити гіпоталамуса, регулюючи баланс дейодинази (Dio2/Dio3). Це приводить до чітко налаштованого сезонного контролю виділення тиреоїдного гормону трийодтироніну. За умови розвитку патологічних станів щитоподібної залози спостерігається порушення роботи й контролю циркадіанних ритмів, зокрема зниження рівнів мелатоніну і, відповідно, зниження експресії генів Clock. Висновки. Циркадіанна регуляція роботи тиреоцитів відбувається під впливом мелатоніну, що секретується пінеалоцитами та інколи — парафолікулярними клітинами. Тиреотропний гормон секретується з певною циркадіанною періодичністю під впливом активації хроноритмічних генів. Замісна гормональна терапія має бути скерована не тільки на відновлення рівнів гіпофізарних гормонів, але й на повернення біологічного ритму виділення тиреотропного гормону. Мелатонін впливає на циркадіанну роботу тиреоцитів, що доведено визначенням експресії генів хроноритмів Bmal-1, Dio2, ТТF-1. При тиреоїдній патології спостерігається порушення циркадіанних ритмів, зниження рівнів мелатоніну й зниження експресії генів Clock.

Circadian rhythmicity is an autonomous period of organ cells’ functioning that is controlled by feedback mechanisms and specific genes. The thyroid gland, as a peripheral organ of the endocrine system, is subordinate to the adenohypophysis and pineal gland. Melatonin, as one of the main mediators of circadian influence, is well known for its antitumor and regulatory effects on a number of tissues, but its relationship with the hormone-producing activity of the thyroid gland has not been sufficiently studied. The purpose of the work was to analyze the current data on circadian regulation of the thyroid gland by examining evidence-based scientific publications from open databases over the past five years. Melatonin-producing pineal cells possess the homeotic genes Otx2 and Crx whose deactivation leads to a significant decrease in melatonin production by the pineal gland. In addition to pineal cells, melatonin can be synthesized by adenohypophysis-independent parafollicular cells. The effect of melatonin on thyrocytes is provided by binding to MT1 receptors and affecting the expression of thyroglobulin, RX-8, and TTF-1 (NKX2-1) genes. Under conditions of short photoperiod, melatonin inhibits the production of thyroid-stimulating hormone (TSH) β, which, in turn, acts on hypothalamic tanycytes by regulating the balance of deiodinase (Dio2/Dio3). This leads to a well-regulated seasonal control of the release of the thyroid hormone triiodothyronine. Conclusions. Circadian regulation of thyrocyte activity occurs under the influence of melatonin, which is secreted by pinealocytes and sometimes by parafollicular cells. TSH is secreted with a certain circadian periodicity under the influence of the activation of chronorhythmic genes. Hormone replacement therapy should be aimed not only at restoring the levels of pituitary hormones, but also at restoring the biological rhythm of TSH secretion. Melatonin affects the circadian work of thyrocytes, which is proven by determining the expression of the chronorhythm genes Bmal-1, Dio2, TTF-1. In thyroid pathology, there is a violation of circadian rhythms, a decrease in melatonin levels, and a decrease in the expression of Clock genes.


Ключевые слова

хроноритми; циркадіанна активність; шишкоподібне тіло; мелатонін; тиреоцити; гормональна секреція

chronorhythms; circadian activity; pineal body; melatonin; thyrocytes; hormonal secretion

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.19.2.2023.1257

Вступ

Організми ссавців адаптуються до зміни пори року чи дня і ночі за допомогою нейроендокринних механізмів, які визначаються фотоперіодичною секрецією мелатоніну. Циркадіанна ритмічність являє собою автономний період роботи клітини, який контролюється завдяки механізму зворотного зв’язку транскрипції та трансляції специфічних генів циркадіанного годинника (Clock) [1]. У ссавців центральний циркадіанний водій ритму, який розташований у супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса, контролює циркадіанні ритми роботи периферичних органів [2]. Гіпофізарно-щитоподібна вісь також перебуває під контролем центрального годинника [3], проте останні дослідження показують вплив шишкоподібного тіла (ШТ) на активність та інтенсивність гормонсекретуючої роботи щитоподібної залози (ЩЗ) у межах цієї осі. Більшість фундаментальних робіт минулого століття присвячені дослідженню впливу ШТ на гонади [4, 5], що в переважній більшості виявився пригнічувальним, тоді як зв’язок із ЩЗ вивчався недостатньо. Мелатонін, як один із основних агентів контролю циркадіанних змін у тканинах організму, продукується ШТ і має прямий вплив на ЩЗ [6, 7], проте механізми цієї взаємодії досі досліджені недостатньо.
Метою роботи було проаналізувати сучасні дані щодо циркадіанної регуляції роботи щитоподібної залози шляхом дослідження доказових наукових публікацій з відкритих баз даних за останні п’ять років.

Результати та обговорення

Відомо, що циркадіанний контроль реалізується транскрипційно-трансляційними механізмами зворотного зв’язку. У денний час продукція циркадіанного локомоторного циклу (CLOCK — circadian locomotor production cycle kaput) і факторів транскрипції ядерного транслокатора 1 (Bmal-1), подібного до ядерного транслокатора 2 мозку і м’язів, гетеродимеризується і зв’язується з елементами промотора E-box для керування тривалістю (Per1-3) і криптохромом (Cry1/2) експресії гена [8, 9]. Розлади, у тому числі імунологічні захворювання, можуть бути пов’язаними з порушенням роботи циркадіанного годинника. ШТ синтезує мелатонін, який зв’язується з мембранними рецепторами МТ1 і МТ2 клітин і бере участь у контролі циркадіанних ритмів [10], а також широко досліджується як потенційний терапевтичний засіб для корекції автоімунних захворювань завдяки його імунорегуляторному впливу [11]. 
Робота ЩЗ залежить від продукції тиреотропного гормону (ТТГ), який, у свою чергу, активується тиреотропін-рилізинг-гормоном (ТРГ) гіпоталамуса. Вплив ТТГ на ЩЗ супроводжується активацією низки генів, таких як симпортер йодиду натрію, тиреоїдна пероксидаза і тиреоглобулін [12]. ТТГ також контролює функціональну активність факторів транскрипції PAX8, TTF1/NKx2.1 і TTF2/FoxE1, необхідних для експресії цих генів. ТТГ контролює транскрипцію гена тиреоглобуліну на плазмалемі тиреоцитів через взаємодію з його рецептором, а цАМФ і PAX8 є основними фізіологічними медіаторами даної активації. Існують публікації, які показують, що ЩЗ також продукує мелатонін [13–15]. Секреція ТТГ відбувається за умови сталого водно-сольового гомеостазу в організмі, адже відомо, що порушення в системі «аденогіпофіз — щитоподібна залоза» в експериментальних тварин за умови позаклітинного зневоднення призводять до гіпотиреозу [16] навіть при експериментальному дослідженні тривалістю 60 днів. Біохімічні й ультрасонографічні ознаки гіпотиреозу, які супроводжуються збільшенням об’єму і маси ЩЗ через компенсаторний вплив аденогіпофіза, що відзначені в експериментальній роботі на тваринах [16], у клініці можуть слугувати маркерами підвищеного ризику розвитку вузлового зоба в пацієнтів з можливим післяопераційним рецидивом [17]. 
R. Garcia-Marin і співавт. доводять, що мелатонін на рівні ЩЗ у щурів синтезується парафолікулярними клітинами. Рецептори мелатоніну MT1 присутні у фолікулярних клітинах ЩЗ [14]. Біосинтез трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) містить декілька окисних реакцій, що каталізуються ферментним комплексом, запропонованим як тироксисома. Комплекс обмежений апікальною мембраною на межі мікроворсинок і колоїду. На сьогодні було описано багато механізмів контролю і самозбереження ЩЗ, і було встановлено, що їх дисбаланс є відповідальним за розвиток патологій ЩЗ [18]. Отже, з огляду на її потужні антиоксидантні властивості й у контексті унікальних окиснювальних потреб ЩЗ мелатонін, що секретується С-клітинами, може бути посередником активності фолікулярних клітин і функції ЩЗ загалом.
Згідно з нещодавніми дослідженнями, пінеалоцити є чи не єдиними клітинами, що мають гомеозисні гени для кодування факторів транскрипції, які регулюють процеси розвитку [19, 20]: Otx2 (ортодентикулярний гомеозисний ген 2) і Crx (конус-стрижневий гомеозисний ген), які зберігаються і постнатально. Otx2 і Crx присутні виключно в пінеалоцитах ШТ, що продукують мелатонін. У цьому експерименті [20, 21] за допомогою технології siRNA досліджувались культивовані пінеалоцити щурів з імітацією нічного періоду шляхом додавання норадреналіну до культурального середовища. Було виявлено, що дезактивація Otx2 знижує рівні експресії ферментів, які беруть участь у синтезі мелатоніну як на рівні транскрипту, так і на рівні білка. Подібні результати були отримані при дезактивації Crx [22]. Одночасне знищення Otx2 і Crx призвело до ще більшого зниження рівнів транскрипту і білка ферментів, що продукують мелатонін, а також знизило рівень мелатоніну, що виділяється в культуральне середовище.
Мелатонін, який синтезується ШТ, окрім добре відомої хронобіотичної функції, бере участь у механізмах регуляції окисного стресу, апоптозу, мітохондріального гомеостазу, каскадах онкостатичної та імуномодулюючої активності клітин [14]. На сьогодні в літературі є дані, що вказують на зв’язок між мелатоніном і активністю ЩЗ [7, 15, 23]. Повідомлялося про деякі ефекти мелатоніну в рамках осі «гіпоталамус — гіпофіз — ЩЗ» [24]. Описано експеримент, у якому відбулося зниження рівня циркулюючих гормонів ЩЗ після введення мелатоніну, а також доведено центральну роль мелатоніну в контролі йодтиронін-дейодиназ і їх вплив на сезонну репродуктивну фізіологію [25]. Існують дані щодо інгібуючої дії мелатоніну на проліферацію клітин і синтез гормонів ЩЗ і захисної дії мелатоніну проти окисного пошкодження ЩЗ [26]. Існує низка публікацій щодо дослідження впливу мелатоніну на синтез тиреоїдних гормонів тиреоцитами та їх загальну синтетичну активність [27, 28], зокрема експресію специфічних для ЩЗ генів: тиреоглобуліну, РАХ-8 і ТТF-1 (NKX2-1) разом із впливом ТТГ на регуляцію основних ферментів синтезу мелатоніну (аралкіламін-N-ацетилтрансфераза (AANAT), ацетилсеротонін-метилтрансфераза (ASMT), раніше відома як гідрокси-індол-о-метил-трансфераза (HIOMT)). Однак, наскільки відомо, відсутні дослідження, проведені на молекулярному рівні, щодо впливу мелатоніну на активність нормальних тиреоцитів ЩЗ у стані спокою залози.
Мелатонін зв’язується з G-білок-зв’язаними рецепторами МТ1 і МТ2 у туберальній частці гіпоталамуса й супрахіазматичному ядрі [28]. Попередньо зазначений рецептор МТ1 має підвищену спорідненість з мелатоніном [30], і зв’язування з ним призводить до пригнічення активації нейронів супрахіазматичного ядра (регулятора циркадіанних ритмів). Довгий пік секреції мелатоніну за умови короткого фотоперіоду пригнічує експресію β-субодиниці гена ТТГ у туберальній частці гіпофіза, тому сигнальна функція мелатоніну розшифровується у фотоперіодичні зміни шляхом вироблення ТТГ [21]. ТТГ, у свою чергу, зв’язується з рецепторами, розташованими на таніцитах (специфічних гліальних клітинах), що вистилають базальну частину третього шлуночка, викликаючи підвищення рівня дейодинази 2 (Dio2) і зниження експресії гена дейодинази 3 (Dio3). Оскільки Dio2 конвертує T4 у біоактивний T3, а Dio3 інактивує T3, викликане мелатоніном ТТГ перемикання в Dio2/Dio3 спричиняє підвищення рівня інтрагіпоталамічного Т3 за умови довгого фотоперіоду [30]. Ця фотоперіодична зміна сигналу ТТГ/Т3 є ключовою для сезонної синхронізації, а також контролю маси тіла й температури [21]. Існує дослідження ролі рецепторів мелатоніну МТ1 і МТ2 у модуляції гіпофізарно-тиреоїдної функції в експериментальних мишей з індукованим пропілтіоурацилом гіпотиреозом [28]. Лікування мелатоніном у групі мишей з гіпотиреозом спричинило протилежні щодо застосування пропілтіоурацилу зміни [29] в рівнях циркулюючих Т3, Т4 і ТТГ; спостерігалось підвищення рівня білка рецептора ТТГ у тиреоцитах, активації експресії білків МТ2 рецепторів як у клітинах ЩЗ, так і у ШТ, і МТ1 рецептора у ШТ.
Мелатонін впливає на фізіологічні процеси як рецептор-опосередкованим шляхом, так і рецептор-неопосередкованим [28]. Нейрозахисна функція мелатоніну базується на його стимулюючій активності щодо глутатіонпероксидази [31], яка слугує антиоксидантним ферментом головного мозку. Оскільки ШТ отримує інформацію щодо освітлення з сітківки ока, гангліонарні клітини містять меланопсин (що кодується геном OPN4), який, у свою чергу, регулює сигнальний шлях для секреції мелатоніну. ШТ також секретує простагландини при стимуляції норепінефрину через альфа-адренергічні рецептори та підвищену активність внутрішньоклітинної аденилатциклази. Простагландини виступають у ролі фасилітаторів секреції мелатоніну. Протипухлинна дія мелатоніну [32] асоційована з його впливом на судинний ендотеліальний фактор росту (VEGF), активацією апоптозу і пригніченням мітозу (через вплив на Всl-2 і Notch1) у малігнізованих клітинах. Антиоксидантна дія мелатоніну показана в експерименті з тканиною ЩЗ експериментальних тварин [33]. Оксидативний стрес тканин був змодельований шляхом введення високих концентрацій йодату калію, який спричиняв перекисне окиснення ліпідів. Лікування мелатоніном показало ефективні результати як у клітинах ЩЗ, так і в інших тканинах. Найсильніший захисний ефект мелатоніну спостерігався саме в ЩЗ, тому автори доходять висновку, що ЩЗ сильніше реагує на антиоксидантну дію мелатоніну. Завдяки останнім дослідженням було заперечено стимулюючу дію мелатоніну щодо ЩЗ в умовах виконання порогових фізичних навантажень [34]. Проведений експеримент на студентах-атлетах не показав зв’язку між введенням мелатоніну й підвищенням Т4 і Т3. ТТГ підвищувався рівносильно в групі студентів із попередньо введеним мелатоніном і в групі з використанням плацебо після виконання фізичних вправ.
Сучасні публікації свідчать [33, 35], що за умови короткотривалого фотоперіоду мелатонін інгібує вироблення ТТГ-β, який, у свою чергу, діє на клітини епендими — таніцити гіпоталамуса, регулюючи баланс дейодинази. Це приводить до чітко налаштованого сезонного контролю виділення інтрагіпоталамічного тиреоїдного гормону Т3 [21]. Доведено, що нічні введення мелатоніну експериментальним мишам з дефіцитом мелатоніну імітують фотоперіодичні варіації експресії генів Tshb, Dio2 і 3 і Rfrp, як це спостерігалось у ссавців з нормальним виробленням мелатоніну. У результаті висунуто теорію, згідно з якою керований мелатоніном сигнал Т3 регулює нейрони RFRP-3 через позанейронні, можливо таніцитарні, рецептори до тиреоїдних гормонів α. Також досліджено циркадіанну функціональну роль тучних клітин, мелатоніну й гістаміну при мастоцит-залежних запальних захворюваннях [36]. 
Є дані щодо зміни кількості й активності мастоцитів під впливом циркадіанних ритмів при регуляції активності вищезазначених генів Clock, Bmal-1, Per1/2. Результати дослідження, проведеного на пацієнтах з Єгипту з діагностованим тиреоїдитом Хашимото [10], показали низькі рівні мелатоніну разом із класичною картиною гормонального дисбалансу в пацієнтів з діагностованим тиреоїдитом. Окрім біохімічного показника, було визначено гіпофункцію генів Bmal-1, Per-2 i TNF-α. Отже, автори дійшли висновку про зв’язок між хронічним тиреоїдитом і порушенням циркадіанного ритму в пацієнтів, що підтверджувалось зниженням експресії ключових генів хронорегуляції.
Розуміння взаємозв’язку ШТ і ЩЗ у першу чергу базується на фундаментальних роботах минулого століття [27, 37]. Експеримент з екстирпацією ШТ у новонароджених щурів [5] показав вплив на розвиток дезорганізаційних процесів морфології тимуса, а саме злоякісного перетворення епітеліальних і сполучнотканинних елементів, збільшення частки сполучної тканини у ЩЗ. Фолікулярні клітини ЩЗ містили кристалоподібні тільця й везикули, тоді як у парафолікулярних клітинах ендоплазматичний ретикулум збільшувався з появою світлих гранул-включень у цитоплазмі [5]. Інше дослідження з довгостроковим спостереженням за тваринами після видалення ШТ виявило гіпертрофічні й гіперпластичні зміни у фолікулах ЩЗ з колоїдною резорбцією на другий місяць після видалення [38]. Далі в клітинах ЩЗ відбувались поліморфні зміни, які в експерименті підлягали оборотному розвитку при введенні йоду. Окрім того, введення екстрактів ШТ протидіяло впливу ТТГ на швидкість основного метаболізму.
Фундаментальне дослідження 1978 року визначало особливості впливу ТТГ, Т3 і Т4 на основний та індукований норадреналіном метаболізм індолеаміну на культурі щурів [27]. Основою моделі слугувало спостереження щодо утворення мелатоніну з його попередника — амінокислоти триптофану. При додаванні до культурального середовища окремо або в присутності норадреналіну ТТГ у дозах 5 і 20 мОд не чинив суттєвого впливу на метаболізм триптофану епіфіза, проте Т4 у дозі 2,5 мкг підвищував концентрацію мелатоніну, а в присутності норадреналіну також індукував збільшення N-ацетилсеротоніну. Гормон T3 при введенні низької дози мелатоніну підвищував його концентрацію, тоді як підвищення дози викликало значне підвищення концентрації всіх досліджуваних індоламінів ШТ. Остання доза Ts також посилювала NAS, стимульовану норадреналіном. Отже, отримані результати свідчили про прямий позитивний зворотний зв’язок між ЩЗ і ШТ.
Важливу стимулюючу й синхронізуючу роль у гормональних секреціях осі «гіпоталамус — гіпофіз — ЩЗ» відіграють світлові подразники, які надходять від сітківки безпосередньо до SCN-Clock через ретиногіпоталамічний тракт [23, 35]. З іншого боку, світлові подразники досягають ШТ і пригнічують секрецію мелатоніну. Показано, що мелатонін може відігравати гальмівну роль у секреції осі «гіпоталамус — гіпофіз — ЩЗ» [39]. Інші дослідження показують, що виділення ТТГ відбувається за пульсуючим, ультрадіанним типом під впливом рівнів циркулюючих гормонів ЩЗ і надниркових залоз [1]. Пониження кривизни пульсуючого виділення ТТГ спостерігали під час голодування. У ссавців фенотипова варіативність виникає пренатально й пов’язана з характером фотоперіодичного впливу матері під час вагітності. Материнський фотоперіод програмує гіпоталамічний статус ЩЗ нащадків через трансплацентарну комунікацію за допомогою мелатоніну, обумовлюючи особливості хроноорганізації дітей уже з моменту народження [35, 40]. Автори даної роботи також визначили особливості циркадіанних ритмів секреції ТТГ з річним піковим приростом у грудні, тоді як T4 і T3 не показали патерну циркадіанного ритму. Пацієнти з центральним гіпотиреозом, особливо якщо він викликаний дефіцитом ТРГ, демонструють порушення [23] або відсутність циркадіанного ритму секреції ТТГ.

Висновки

1. Циркадіанна регуляція роботи тиреоцитів відбувається під впливом мелатоніну, що секретується пінеалоцитами та інколи — парафолікулярними клітинами. 
2. Тиреотропний гормон секретується з певною циркадіанною періодичністю під впливом активації хроноритмічних генів. Замісна гормональна терапія має бути скерована не тільки на відновлення рівнів гіпофізарних гормонів, але й на повернення біологічного ритму виділення ТТГ. 
3. Мелатонін впливає на циркадіанну роботу тиреоцитів, що доведено визначенням експресії генів хроноритмів Bmal-1, Dio2, ТТF-1. 
4. При патологіях ЩЗ спостерігається порушення циркадіанних ритмів, зниження рівнів мелатоніну і зниження експресії генів Clock. 
5. Хронічні захворювання ЩЗ, що супроводжуються об’єктивними ознаками порушення роботи ШТ, мають підвищений ризик рецидиву й ускладнень. 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про внесок кожного автора. Бойчук Т.М. — концепція і дизайн дослідження, написання тексту; Попова І.С. — збирання і аналіз матеріалів, написання тексту.
 
Отримано/Received 17.01.2023
Рецензовано/Revised 06.03.2023
Прийнято до друку/Accepted 14.03.2023

Список литературы

  1. Ikegami K., Refetoff S., Van Cauter E., Yoshimura T. Interconnection between circadian clocks and thyroid function. Nat. Rev. Endocrinol. 2019. 15. 590-600. https://doi.org/10.1038/s41574-019-0237-z. 
  2. Malaguarnera R., Ledda C., Filippello A., Frasca F., Francavilla V.C., Ramaci T. et al. Thyroid cancer and circadian clock disruption. Cancers. 2020. 12(11). 3109. https://doi.org/10.3390/cancers12113109. 
  3. Ehrenkranz J., Bach P.R., Snow G.L., Schneider A., Lee J.L., Ilstrup S. et al. Circadian and Circannual Rhythms in Thyroid Hormones: Determining the TSH and Free T4 Reference Intervals Based Upon Time of Day, Age, and Sex. Thyroid. 2015 Aug. 25(8). 954-61. doi: 10.1089/thy.2014.0589. PMID: 26061389.
  4. Gordon J., Morley J.E., Hershman J.M. Melatonin and the thyroid. Hormone and Metabolic Research. 1980. 12(02). 71-73. https://doi.org/10.1055/s-2007-996203. 
  5. Csaba G., Barath P. Morphological changes of thymus and the thyroid gland after postnatal extirpation of pineal body. Endocrinologia experimentalis. 1975. 9(1). 59-67. PMID: 1084274.
  6. de Albuquerque Y.M.L., Ferreira C.G., Assunção C.G., Baptista M.G., Alves R.D.C., Wanderley Teixeira V., Teixeira Á.A. Effect of melatonin on gonad and thyroid development of offspring of hypothyroid pregnant rats. Biotechnic & Histochemistry. 2020. 95(7). 522-531. https://doi.org/10.1080/10520295.2020.1729416.
  7. Alagbonsi A.I., Olayaki L.A., Abdulrahim H.A., Suleiman M.T., Bojuwade I., Omeiza N.A. et al. Melatonin ameliorates ketoconazole-induced increase in thyroid function. Rwanda Journal of Medicine and Health Sciences. 2020. 3(1). 3-10. https://doi.org/10.4314/rjmhs.v3i1.2.
  8. Nicolaides N.C., Chrousos G.P. Sex differences in circadian endocrine rhythms: clinical implications. European Journal of Neuroscience. 2020. 52(1). 2575-2585. https://doi.org/10.1111/ejn.14692. 
  9. Kamyshna I., Pavlovych L., Pankiv I., Pankiv V., Maslyan–ko V., Bytsko N., Kamyshnyi A. The complex influence of the combination of the BDNF (rs6265), VDR (rs2228570), and NMDA (rs4880213) genotypes on the development of cognitive disorders in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023. 19(1). 9-15. DOI: 10.22141/2224-0721.19.1.2023.1235.
  10. Shaker S.A., Meghad M.A., Mahfouz M., Hassanien T.E., Mahmoud B.F., Salem T.M. Thyroid-pineal axis: Melatonin, circadian clock genes expression and vitamin D in Hashimoto’s thyroiditis patients. 2022. 1-22. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-1498029/v1.
  11. Wajid F., Poolacherla R., Mim F.K., Bangash A., Rutkofsky I.H. Therapeutic potential of melatonin as a chronobiotic and cytoprotective agent in diabetes mellitus. Journal of Diabetes & Metabolic Disorders. 2020. 19. 1797-1825. https://doi.org/10.1007/s40200-020-00585-2.
  12. Yuan Y., Sckaff M., Simon J., Nguyen P., Pendleton M., Cauwenberghs G. Enhancing the Natural Biological Control in the Thyroid Hormone Homeostasis As a First-Order Control System. 43rd Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine & Biology Society (EMBC). 2021. 1. 4440-4443. https://doi.org/10.1109/EMBC46164.2021.9630381.
  13. Ertek S. Molecular economy of nature with two thyrotropins from different parts of the pituitary: pars tuberalis thyroid-stimulating hormone and pars distalis thyroid-stimulating hormone. Archives of Medical Science: AMS. 2021. 17(1). 189. https://doi.org/10.5114/aoms/102476.
  14. Garcia-Marin R., Fernandez-Santos J.M., Morillo-Bernal J., Gordillo-Martinez F., Vazquez-Roman V. et al. Melatonin in the thyroid gland: regulation by thyroid-stimulating hormone and role in thyroglobulin gene expression. J. Physiol. Pharmacol. 2015. 66(5). 643-52. PMID: 26579570.
  15. Laskar P., Singh S.S. Receptor Mediated Effect of Melatonin in Pituitary Regulated Thyroid Secretions of Hyperthyroid Mice. Journal of Health Science Research. 2020. 5 (2). 77-83. https://doi.org/10.18311/jhsr/2020/25921.
  16. Hryntsova N.B., Khomenko I.V., Romaniuk A.M., Bumeister V.I., Kravtsova I.A. Morphological and morphometric rearrangements of the rat adenohypophysial-thyroid system under the experimental extracellular dehydration. World of medicine and biology. 2019. 15(68). 174-179. (In Ukrainian) https://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-2-68-174-179.
  17. Tkachuk N.P. Thyroid homeostasis changes as the cause of a recurrence of benign focal thyroid gland pathology. Сlinical and experimental pathology. 2020. 19(2). 71-7. (In Ukrainian) https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIX.2.72.2020.10.
  18. Yanko R., Levashov M., Chaka E., Litovka I., Safonov S. Seasonal features of the combined effects of intermittent normobabic hypoxia and melatonin on the thyroid gland morphofunctional state. Journal of Education, Health and Sport. 2020. 10(4). 186-198. https://doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.04.021.
  19. Rohde K., Hertz H., Rath M.F. Homeobox genes in melatonin-producing pinealocytes: Otx2 and Crx act to promote hormone synthesis in the mature rat pineal gland. Journal of pineal research. 2019. 66(4). e12567. https://doi.org/10.1111/jpi.12567.
  20. Hertz H., Blancas-Velazquez A.S., Rath M.F. The role of homeobox gene-encoded transcription factors in regulation of phototransduction: Implementing the primary pinealocyte culture as a photoreceptor model. Journal of Pineal Research. 2021. 71(2). e12753. https://doi.org/10.1111/jpi.12753.
  21. Quignon C., Beymer M., Gauthier K., Gauer F., Simonneaux V. Thyroid hormone receptors are required for the melatonin-dependent control of Rfrp gene expression in mice. FASEB Journal. 2020. 34(9). 12072-12082. https://doi.org/10.1096/fj.202000961R.
  22. Carstensen M.B., Hertz H., Bering T., Moller M., Rohde K., Klein D.C., Rath M.F. Circadian regulation and molecular role of the Bsx homeobox gene in the adult pineal gland. Journal of Pineal Research. 2020. 68(2). e12629. https://doi.org/10.1111/jpi.12629.
  23. Bargi-Souza P., Peliciari-Garcia R.A., Nunes M.T. Disruption of the Pituitary Circadian Clock Induced by Hypothyroidism and Hyperthyroidism: Consequences on Daily Pituitary Hormone Expression Profiles. Thyroid. 2019. 29. 502-512. https://doi.org/10.1089/thy.2018.0578.
  24. Gorman M.R. Temporal organization of pineal melatonin signaling in mammals. Molecular and cellular endocrinology. 2020. 503. 110687. https://doi.org/10.1016/j.mce.2019.110687.
  25. Prendergast B.J., Pyter L.M., Kampf-Lassin A., Patel P.N., Stevenson T.J. 2013. Rapid induction of hypothalamic iodothyronine deiodinase expression by photoperiod and melatonin in juvenile Siberian hamsters (Phodopus sungorus). Endocrinology. 154(2). 831-841. https://doi.org/10.1210/en.2012-1990.
  26. Stepniak J., Lewinski A., Karbownik-Lewinska M. Oxidative damage to membrane lipids in the thyroid — no differences between sexes. Drug and Chemical Toxicology. 2021. 44(6). 655-660. https://doi.org/10.1080/01480545.2019.1643878.
  27. Nir I., Hirschmann N. The effect of thyroid hormones on rat pineal indoleamine metabolism in vitro. Journal of Neural Transmission. 1978. 42. 117-126. https://doi.org/10.1007/BF01675350.
  28. Singh S.S., Laskar P., Deb A., Sutradhar S. Melatonin Modulates Hypophyseal-Thyroid Function through Differential Activation of MT1 and MT2 Receptors in Hypothyroid Mice. In Hypothyroi–dism-New Aspects of an Old Disease. London: IntechOpen, BoD; 2022. 178 p.
  29. Comai S., Lopez-Canul M., De Gregorio D., Posner A., Ettaoussi M., Guarnieri F.C., Gobbi G. Melatonin MT1 receptor as a novel target in neuropsychopharmacology: MT1 ligands, pathophysio–logical and therapeutic implications, and perspectives. Pharmacological research. 2019. 144. 343-356. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2019.04.015.
  30. Hernandez A., Martinez M.E., Ng L., Forrest D. Thyroid hormone deiodinases: dynamic switches in developmental transitions. Endocrinology. 2021. 162(8). bqab091. https://doi.org/10.1210/endocr/bqab091.
  31. Lee J.G., Woo Y.S., Park S.W., Seog D.H., Seo M.K., Bahk W.M. The neuroprotective effects of melatonin: Possible role in the pathophysiology of neuropsychiatric disease. Brain sciences. 2019. 9(10). 285. https://doi.org/10.3390/brainsci9100285.
  32. Franco P.R., do Carmo Neto J.R., Milhomem A.C., Machado J.R., Miguel M.P. Antitumor effect of melatonin on breast cancer in experimental models: A systematic review. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) — Reviews on Cancer. 2022. 5. 188838. https://doi.org/10.1016/j.bbcan.2022.188838.
  33. Iwan P., Stepniak J., Karbownik-Lewinska M. Pro-Oxidative Effect of KIO3 and Protective Effect of Melatonin in the Thyroid-Comparison to Other Tissues. Life. 2021. 11(6). 592. https://doi.org/10.3390/life11060592.
  34. Souissi A., Dergaa I., Chtourou H., Ben Saad H. The effect of daytime ingestion of melatonin on thyroid hormones responses to acute submaximal exercise in healthy active males: a pilot study. American Journal of Men’s Health. 2022. 16(1). 15579883211070383. https://doi.org/10.1177/15579883211070.
  35. Bellastella G., Maiorino M.I., Scappaticcio L., De Bellis A., Mercadante S., Esposito K., Bellastella A. Chronothyroidology: chronobiological aspects in thyroid function and diseases. Life. 2021. 11(5). 426. https://doi.org/10.3390/life11050426.
  36. Pham L., Baiocchi L., Kennedy L., Sato K., Meadows V., Meng F. et al. The interplay between mast cells, pineal gland, and circadian rhythm: Links between histamine, melatonin, and inflammatory mediators. Journal of Pineal Research. 2021. 70(2). e12699. https://doi.org/10.1111/jpi.12699.
  37. Reiter R.J. The ageing pineal gland and its physiological consequences. Bioessays. 1992. 14(3). 169-175. https://doi.org/10.1002/bies.950140307.
  38. Li W., Li T., Liu L., Han Q., Zhang Н., Sun Y., Ma S. Seasonal photoperiodic influence of pineal melatonin on hypothalamic-pituitary-adrenal axis-hippocampal-receptor in male rats. Journal of Traditional Chinese Medical Sciences. 2022. 9(2). 143-152. https://doi.org/10.1016/j.jtcms.2022.03.005.
  39. Yoshihara A., Noh J.Y., Watanabe N., Iwaku K., Kunii Y., Ohye H. et al. Seasonal Changes in Serum Thyrotropin Concentrations Observed from Big Data Obtained During Six Consecutive Years from 2010 to 2015 at a Single Hospital in Japan. Thyroid. 2018. 28. 429-436. https://doi.org/10.1089/thy.2017.0600.
  40. De Miera C.S., Bothorel B., Jaeger C., Simonneaux V., Hazlerigg D. Maternal photoperiod programs hypothalamic thyroid status via the fetal pituitary gland. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 2017. 114. 8408-8413. https://doi.org/10.1073/pnas.1702943114.

Вернуться к номеру