Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный эндокринологический журнал Том 19, №2, 2023

Вернуться к номеру

Підліткова менструальна дисфункція як маркер майбутніх розладів сексуального та репродуктивного здоров’я жінок

Авторы: Семенюк Л.М., Паньків В.І., Чернуха Л.В., Юзвенко Т.Ю.
Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Огляд літератури присвячений стану здоров’я жінок раннього репродуктивного віку. Це пов’язано із спільними чинниками формування, які виникають у підлітковому віці, а клінічно проявляються в репродуктивному. Розлади функціонування репродуктивної системи у пубертатному віці часто призводять до безпліддя, акушерських ускладнень та перинатальних втрат. Чинником патогенезу функціональної аменореї при втраті маси тіла є грелін. Його концентрація має негативний кореляційний зв’язок між ІМТ та рівнями андрогенів у жіночому організмі. Надмірні фізичні навантаження є однією з причин функціональної аменореї, адже при цій патології фіксуються підвищені рівні β-ендорфіну та греліну, а також надзвичайно низькі концентрації лептину. Дослідження останніх років продемонстрували значення прихованих генетичних репродуктивних поліморфізмів у жінок із вищеозначеними чинниками ризику аменореї щодо майбутнього порушення фертильності в цих жінок. Саме тому жінки без генетичних поліморфізмів після усунення впливу чинників ризику здатні до відновлення як менструальної, так і репродуктивної функцій. Однак у пацієнтів з деякими типами генетичних мутацій аменорея зберігається, незважаючи на нормалізацію маси тіла, зникнення стресу та/або зменшення фізичних навантажень За умов війни відзначається зростання частоти гіпоталамічних дисфункцій у жінок активного репродуктивного віку із зниженням маси тіла на тлі стресу, травм голови, що надає проблемі надзвичайної гостроти та актуальності. Прикладом клінічного прояву функціональної гонадотропної недостатності є порушення менструального циклу з формуванням у 35 % випадків вторинної аменореї. Викликана стресом («психогенна») аменорея — одна з найпоширеніших причин функціональної гонадотропної недостатності. Менструальна та сексуальна жіноча дисфункція — це багатофакторний розлад, який погіршує фертильність жінок, призводить до втрат вагітності, безпліддя, аномального перебігу гестації. Дисметаболічні розлади, порушення оваріального стероїдогенезу при гіпоталамо-гіпофізарному дисбалансі надають проблемі мультидисциплінарності.

The literature review considers the health state in wo­men of early reproductive age. This is related to the common factors of formation that arise in adolescence, and are clinically manifested in the reproductive age. Disorders of the reproductive system functioning in puberty often lead to infertility, obstetric complications and perinatal losses. Ghrelin is a factor in the pathogenesis of functional amenorrhea during weight loss. Its concentration has a negative correlation with body mass index and androgen levels in the female body. Excessive physical exertion is one of the causes of functional amenorrhea, because this pathology is associated with increased levels of β-endorphin and ghrelin, as well as extremely low concentrations of leptin. Recent researches have demonstrated the importance of hidden genetic reproductive polymorphisms in women with the above-mentioned risk factors for amenorrhea for the future impairment of fertility. That is why women without genetic polymorphisms are able to restore both menstrual and reproductive functions after eliminating the influence of risk factors. However, in patients with some types of genetic mutations, amenorrhea persists despite the normalization of body weight, disappearance of stress and/or reduction of physical exertion. Under conditions of war in Ukraine, there is an increase in the frequency of hypothalamic dysfunctions in women of active reproductive age with a decrease in body weight against the background of stress, head injuries, which gives the problem an extreme acuteness and urgency. An example of a clinical mani­festation of functional gonadotropin insufficiency is a menstrual disorder with the formation of secondary amenorrhea in 35 % of cases. Stress-induced (psychogenic) amenorrhea is one of the most common causes of functional gonadotropin deficiency. Menstrual and sexual female dysfunction is a multifactorial disorder that impairs women’s fertility, leads to pregnancy loss, infertility, and abnormal gestation. Due to dysmetabolic disorders, violations of ovarian steroidogenesis with hypothalamic-pituitary imbalance, this problem becomes multidisciplinary.


Ключевые слова

менструальна дисфункція; підлітки; розлади сексуального та репродуктивного здоров’я жінок

menstrual dysfunction; adolescents; disorders of wo­men’s sexual and reproductive health

Стан здоров’я жінок раннього репродуктивного віку має прямий зв’язок із станом здоров’я дівчаток-підлітків. Це повязано із спільними чинниками формування, які виникають у підлітковому віці, а клінічно проявляються в репродуктивному [1]. Умови сьогодення ще більш загострили проблему відтворення населення, адже війна в Україні зруйнувала тисячі сімей молодого, фертильного віку, частина молодого населення була вимушена виїхати із країни, частина була вбита та скалічена [2]. Розуміючи значення безпечного перебігу пубертату у відтворенні народонаселення України, науковці звертають увагу на значення оптимальної маси тіла у цей віковий період [3].
Пубертат (12–17 років) — це фізіологічний період із зростанням частки жирової тканини, що природно необхідна для функціонування репродуктивної системи майбутньої жінки [4]. Загальновідомим є факт, що нормальна менструальна функція може формуватися, коли частка жирової тканини в жіночому організмі становить понад 17 %, а овуляція — коли частка жирової тканини перевищує 22 % [5]. 
Фізіологічно зростання частки жирової тканини призводить до підвищення рівня лептину в сироватці крові, що збігається з черговим фізіологічним піком росту (11–12 років). Лептин надсилає сигнали у вищі центральні структури головного мозку про досягнення критичної маси жирової тканини, що, у свою чергу, ініціює початок пубертату [6]. Під впливом лептину в пубертатному періоді стимулюється експресія кіспептину в нейронах гіпоталамуса, яка, у свою чергу, стимулює пульсуючу секрецію гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) та появу менархе. Зниження чутливості тканин до інсуліну у цьому віці відіграє роль фізіологічного феномена, який сприяє підвищенню рівня статевих гормонів, соматотропного гормону та кортизолу. Саме тому виникають умови для фізіологічної інсулінорезистентності (ІР), гіперінсулінемії, гіперкортизолізму, що призводить до транзиторної гіперандрогенії та порушення менструального циклу [7]. За наявності генетичної неповноцінності ферментних систем будь-яка зміна стилю життя, що супроводжується стресом, призводить до порушення балансу споживання й витрати енергії та може спровокувати перименархеальний початок розладів майбутньої фертильності [7, 8]. Розлади функціонування репродуктивної системи у пубертатному віці часто призводять до безпліддя, акушерських ускладнень та перинатальних втрат [9]. 
Донедавна широко досліджуваною проблемою у підлітковому віці був надлишок маси тіла та його негативний вплив на формування метаболічного синдрому (МС) й зростання частоти порушень менструальної функції в цьому віці. Попри це за умов сьогодення не існує загальноприйнятого уніфікованого визначення МС у дітей і підлітків [10]. Та все ж більшість дослідників із проблеми вважають, що для встановлення діагнозу необхідна наявність центрального ожиріння, артеріальної гіпертензії, порушення толерантності до глюкози або цукрового діабету (ЦД) та дисліпідемії. При цьому порушення менструального циклу в підлітків розглядається як компонент МС [11]. 
Домінування андрогенів, зумовлене ІР, створює тло для виникнення такого ендокринно-обмінного синдрому, як полікістоз яєчників (СПКЯ) [12, 13]. При цьому порочне коло обмінно-метаболічних розладів нерідко супроводжується ожирінням. Розглядаючи вплив різних складових жирової тканини на репродуктивну функцію жінки при СПКЯ, дослідники з проблеми відзначають особливе значення лептину, адипокіну, резистину та фактора некрозу пухлини α [13, 14]. 
На формування менструальної дисфункції може впливати і знижена маса тіла. За даними авторів, аменорея у відповідь на нутрієнтний голод є захисною реакцією на обмеження їжі, оскільки метаболізм потенційного материнського організму може забезпечити виживання лише жіночого організму. Гіпофізарним пептидним гормонам автори відводять основну координуючу роль між харчуванням та фертильністю [15]. У випадку втрати 10–15 % (помірна) або > 30 % (критична втрата) маси тіла периферичний метаболізм та функціональна активність статевих стероїдів порушуються [15]. Дослідження останніх років показали, що гормональна активність адипоцитів не обмежується метаболізмом статевих стероїдів, але також включає секрецію деяких метаболічних гормонів, які регулюють репродуктивну функцію (наприклад, лептину, греліну тощо). Концентрація лептину корелює з масою тіла, а індекс маси тіла (ІМТ) — з відсотком жирової тканини [16]. 
З іншого боку, жінки з аменореєю мали меншу концентрацію лептину порівняно зі здоровими жінками, які були репрезентативними за віком, масою тіла та вмістом жирової тканини [17]. Зменшення маси жиру в жінок з функціональним центральним гіпогонадизмом — найважливіший фактор зниження концентрації лептину. Авторами відзначено, що функціональний гонадотропний дефіцит виникає рідше при ІМТ від 18 до 25 кг/м2, ніж у пацієнток із ІМТ < 17 кг/м2 [16]. Низька концентрація лептину супроводжується подальшою зміною пульсаційної секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ) [18]. Крім того, гіполептинемія призводить до активації адренергічної системи і збільшення секреції ГнРГ та інших нейропептидних гормонів. У свою чергу, це стимулює секрецію адренокортикотропного гормону (АКТГ) та кортизолу, що стає додатковим чинником пригнічення секреції ГнРГ/ЛГ [16]. Є повідомлення про успішне лікування функціональної гіпоталамічної аменореї рекомбінантним лептином [19]. Це свідчить про важливість лептину в регуляції репродуктивної функції. Низька базальна концентрація нейрогормонів спостерігається у пацієнтів з функціональною гіпоталамічною аменореєю [20]. 
Чинником патогенезу функціональної аменореї при втраті маси тіла є грелін. Його концентрація має негативний кореляційний зв’язок з ІМТ та рівнями андрогенів у жіночому організмі [21, 22]. Авторами відзначається зростання концентрації греліну після втрати маси тіла, неповноцінної дієти або перенесених травм, під час неадекватного харчування (навіть еукалорійного) та негативного балансу енергії [23, 24]. Рівні греліну були набагато вищі у жінок з функціональним центральним гіпогонадизмом, ніж у здорових жінок [25]. Оскільки грелін пригнічує активність гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі, дисбаланс нейропептидів може бути причиною стійкої аменореї після нормалізації маси тіла та концентрації лептину [25]. 
Надмірні фізичні навантаження є однією з причин функціональної аменореї, адже при цій патології фіксуються підвищені рівні ГнРГ, β-ендорфіну та греліну, а також надзвичайно низькі концентрації лептину. Дослідження останніх років продемонстрували значення прихованих генетичних репродуктивних поліморфізмів у жінок із вищезазначеними чинниками ризику аменореї щодо майбутнього порушення фертильності цих жінок. Саме тому жінки без генетичних поліморфізмів після усунення впливу чинників ризику здатні до відновлення як менструальної, так і репродуктивної функцій. Однак у пацієнтів з деякими типами генетичних мутацій аменорея зберігається, незважаючи на нормалізацію маси тіла, зникнення стресу та/або зменшення фізичних навантажень [26]. Неадекватна продукція фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) і ЛГ є провідним патогенним механізмом менструальних розладів. Дослідники з цієї проблеми відзначають, що яєчникова структура при цьому залишається неушкодженою. Цей стан також часто називають гіпогонадотропним гіпогонадизмом через показники концентрації гонадотропіну в межах чи дещо нижче показників референтних норм для здорових жінок. 
За умов війни відзначається зростання частоти гіпоталамічних дисфункцій у жінок активного репродуктивного віку із зниженням маси тіла на тлі стресу, травм голови, що надає проблемі надзвичайної гостроти та актуальності. Клінічна картина посттравматичного гіпопітуїтаризму маніфестує у 17–23 % пацієнтів через 12 місяців після травми [27]. Вважається, що всі ці чинники є провідними щодо порушень секреції різних нейропептидів, насамперед нейропептиду Y (NPY), кортикотропін-рилізинг-гормону (КРГ), лептину, греліну та β-ендорфіну [17, 20, 28]. 
Прикладом клінічного прояву функціональної гонадотропної недостатності є порушення менструального циклу з формуванням у 35 % випадків вторинної аменореї [28, 29]. При цьому відбувається порушення секреції ГнРГ, що призводить до порушення вироблення гонадотропіну: ізольоване та комбіноване зниження частоти та амплітуд ЛГ- та ФСГ-імпульсів або їх повна відсутність і зниження базальної секреції гонадотропінів [17, 30, 31]. Автори [17] описують функціональну гонадотропну недостатність як відсутність менструації протягом більше ніж 6 місяців на тлі низької або «низьконормальної» (< 5 мОд/л) концентрації ЛГ та ФСГ [17]. 
Викликана стресом («психогенна») аменорея — одна з найпоширеніших причин функціональної гонадотропної недостатності [32, 33]. У цих випадках рівень КРГ відіграє провідну роль. Гострий стрес супроводжується збільшенням рівня КРГ, хронічний стрес пригнічує електрофізіологічну активність генератора імпульсів ГнРГ [34]. Підвищена секреція КРГ також стимулює вироблення β-ендорфіну, який має незалежну інгібуючу дію на гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову вісь [32]. ГнРГ та секреція кортизолу вищі у жінок з функціональним центральним гіпогонадизмом порівняно зі здоровими жінками [34]. Цей факт вважається таким, що, з одного боку, демонструє значення хронічного стресу в патогенезі зростання КРГ, з іншого — пояснює порушення ГнРГ/гонадотропної секреції. У жінок із стресовою аменореєю відзначається зниження рівня АКТГ та кортизолу, така ж реакція характерна у відповідь на екзогенну стимуляцію ГнРГ [32]. Це може бути свідченням компенсаторного зниження чутливості до ГнРГ в умовах її надмірної продукції. Підвищена активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі відзначається також у жінок із аменореєю внаслідок нервової анорексії [35]. 
Проводячи дослідження жінок раннього репродуктивного віку із втратами вагітності І триместру в анамнезі в рамках НДР «Розробка, вдосконалення та впровадження нових методів діагностики та лікування сексуальної дисфункції у жінок різного віку із дефіцитом андрогенів» (№ 0122U001153), ми звернули увагу на те, що більша частина обстежених на етапі становлення менструального циклу мала його порушення (олігоменорею — аменорею) та втрату маси тіла в анамнезі (45 із 69 обстежених — 65,2 %). На час настання першої вагітності жінки відзначали дискомфорт при статевому житті, зниження лубрикації та лібідо. Показник ІМТ на час гравідарного дебюту становив < 17 кг/м2. Визначення гормонального тла цих жінок при підготовці до наступної вагітності вказувало на андрогенну недостатність: рівень вільного тестостерону — 1,08 проти 3,38 пкг/мл групи контролю (р < 0,05), ДГЕА-С — 47,67 [31,1; 67,4] мкг/дл та 351,92 [281,27; 432,14] мкг/дл (р < 0,001). Концентрації статевих стероїдів прямо та статистично вірогідно корелювали з показниками гонадотропних гормонів: ЛГ та естрадіол — r = 0,67; ФСГ та естрадіол — r = 0,64; ЛГ та ДГЕА-С — r = 0,33 (p = 0,02), ФСГ та ДГЕА-С — r = 0,27 (p = 0,03). Усе це свідчило про наявність фізіологічного гіпогонадизму у жінок із гіперандрогенізмом: зниження рівня пептидних гормонів гіпофіза із значущим пригніченням рівня ЛГ (показники ФСГ 4,46 [3,89; 5,03] ОД/л проти контрольної групи 7,23 [6,91; 7,54] Од/л; показники ЛГ обстежених жінок із сексуальною дисфункцією становили 2,77 [2,13; 3,41] ОД/л проти показника контролю 6,63 [6,14; 7,11] ОД/л), що унеможливлює повноцінне залучення преантральних фолікулів із примордіального пула внаслідок дефіциту ДГЕА-С. Ці зміни, окрім класичної вторинної аменореї, нерідко супроводжуються патологією слизових оболонок репродуктивних шляхів: гіполубрикацією, зниженням лібідо, диспареунією [2, 7]. Зниження проліферативних процесів дозрівання вагінального епітелію та його потоншення сприяє формуванню дисбактеріальних станів вагіни та персистенції анаеробів. Змінюється і продукція цервікального слизу, що призводить до пригнічення імунного контролю в цій ділянці. У відповідь на недостатню продукцію естрогенів, прогестерону та андрогенів порушується глікозаміногліканова складова цервікального слизу, що пригнічує вагінальний імунітет та сприяє хронізації запальних процесів вагіни і цервікса [7].
Усе це не може не відобразитися на подальших гестаційних можливостях ендометрія як головної структури в реалізації процесу вагітності. За отриманими нами даними [37], гравідарна перебудова ендометрія супроводжується змінами в обміні нуклеїнових кислот, глікогену, глікозаміногліканів та ліпідів. При цьому саме глікоген виступає основним субстратом залоз ендометрія. Ці дані є цікавими з огляду на те, що глюкоза всмоктується у травному тракті й транспортується у просвіт матки, де метаболізується як енергетичний субстрат, а її надлишок зберігається у вигляді глікогену. Самі ж механізми синтезу глікогену корелюються статевими гормонами та в жіночому організмі мають пряму залежність від овуляторності менструального циклу та функціонування жовтого тіла. Цей феномен забезпечує живлення бластоцисти при ранніх етапах вагітності та повноцінність процесів її нідації. Дослідники розглядають можливість зниженого рекрутингу запасів глікогену матки в період доембріонального розвитку та імплантації як базису для порушення гестаційної спроможності ендометрія в майбутньому [38]. 
Як відреагує організм жінки на втрату маси тіла в репродуктивному аспекті, залежить від багатьох чинників, але науковці підкреслюють значення віку пацієнтки, часу від початку менструальної функції, швидкості втрати маси тіла та наявності генетичних поліморфізмів кожної окремо взятої жінки. В обстежених нами жінок таким поліморфізмом була виявлена мутація MTHFR 677 C>T — гомозигота ТТ, що супроводжувалося гіпергомоцистеїнемією (10,13 [8,5; 13,3] ммоль/л, у контролі — 4,95 [4,52; 5,48] ммоль) та дефіцитом вітаміну D (16,8 [11,3; 19,5] нмоль/л).
Усе це призводить до майбутніх мультифакторіальних розладів здоров’я молодих жінок: розладів травної системи — у 22,6 %, а за даними деяких авторів, до 70 %; сечостатевої системи — у 15,0 %, органів дихання — 14,8 %, системи кровообігу — 13,9 % та опорно-рухової системи — 22 % [39, 40]. 

Висновки

Стан здоров’я жінок раннього репродуктивного віку має прямий зв’язок із станом здоров’я дівчаток-підлітків. Менструальна та сексуальна жіноча дисфункція — це багатофакторний розлад, який погіршує фертильність жінок, призводить до втрат вагітності, безпліддя, аномального перебігу гестації. Дисметаболічні розлади, порушення оваріального стероїдогенезу при гіпоталамо-гіпофізарному дисбалансі надають проблемі мультидисциплінарності.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 21.12.2022
Рецензовано/Revised 08.02.2023
Прийнято до друку/Accepted 07.03.2023

Список литературы

  1. Armijo P.R., Flores L., Huynh L., Strong S., Mukkamala S., Shillcutt S. Fertility and Reproductive Health in Women Physicians. J. Womens Health (Larchmt). 2021 Dec. 30(12). 1713-1719. doi: 10.1089/jwh.2020.8671. Epub 2021 Jan 18. PMID: 33465005.
  2. Semeniuk L.M., Yuzvenko T.Yu., Chernukha L.S. Hormonal aspects of reproductive health disorders in women with a history of female sexual dysfunction and early pregnancy loss. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2022. 1(77). 17-22. Doi: 10.30978/CEES-2022-1-17 (in Ukrainian).
  3. Dereń K., Wyszyńska J., Nyankovskyy S., Nyankovska O., Yatsula M., Łuszczki E., et al. Secular Trends of Underweight, Overweight, and Obesity in Children and Adolescents from Ukraine. Int. J. Environ Res. Public Health. 2021 Mar 23. 18(6). 3302. doi: 10.3390/ijerph18063302. PMID: 33806798; PMCID: PMC8004989.
  4. Makarchuk M.O., Dziombak A.B. Characteristics of wo–men reproductive potential with disordered menstrual function, taking into account the body mass index. Current Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2017. 2. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8046 (in Ukrainian).
  5. Gould L.M., Cabre H.E., Brewer G.J., Hirsch K.R., Blue M.N.M., Smith-Ryan A.E. Impact of Follicular Menstrual Phase on Body Composition Measures and Resting Metabolism. Med. Sci. Sports Exerc. 2021 Nov 1. 53(11). 2396-2404. doi: 10.1249/MSS.0000000000002702. PMID: 34280938.
  6. Salem A.M. Variation of Leptin During Menstrual Cycle and Its Relation to the Hypothalamic-Pituitary-Gonadal (HPG) Axis: A Systematic Review. Int. J. Womens Health. 2021 May 10. 13. 445-458. doi: 10.2147/IJWH.S309299. PMID: 34007218; PMCID: PMC8121381.
  7. Semeniuk L.M., Yuzvenko T.Yu., Ventskivska I.B., Chernukha L.S. Hypoandrogenism as a manifestation of comorbid patho–logy in the violation of natural fertility of women of reproductive age. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2022. 3(79). 27-31. Doi: 10.30978/CEES-2022-3-27 (in Ukrainian).
  8. MacGregor K.A., Gallagher I.J., Moran C.N. Relationship Between Insulin Sensitivity and Menstrual Cycle Is Modified by BMI, Fitness, and Physical Activity in NHANES. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2021 Sep 27. 106(10). 2979-2990. doi: 10.1210/clinem/dgab415. PMID: 34111293; PMCID: PMC8475204.
  9. Konwisser A., Korytko O. Influence of obesity on reproductive health before and during pregnancy. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2022. 18(8). 446-450. Doi: 10.22141/2224-0721.18.8.2022.1224.
  10. Weihe P., Weihrauch-Blüher S. Metabolic Syndrome in Children and Adolescents: Diagnostic Criteria, Therapeutic Options and Perspectives. Curr. Obes. Rep. 2019 Dec. 8(4). 472-479. doi: 10.1007/s13679-019-00357-x. PMID: 31691175.
  11. Calcaterra V., Verduci E., Cena H., Magenes V.C., Todisco C.F., Tenuta E., Gregorio C., et al. Polycystic Ovary Syndrome in Insulin-Resistant Adolescents with Obesity: The Role of Nutrition Therapy and Food Supplements as a Strategy to Protect Fertility. Nutrients. 2021 May 28. 13(6). 1848. doi: 10.3390/nu13061848. PMID: 34071499; PMCID: PMC8228678.
  12. Falalyeyeva T., Mamula Y., Scarpellini E., Leshchenko I., Humeniuk A., Pankiv I., Kobyliak N. Probiotics and obesity associated disease: an extended view beyond traditional strains. Minerva Gastroenterol. (Torino). 2021 Dec. 67(4). 348-356. doi: 10.23736/S2724-5985.21.02909-0. PMID: 35040301.
  13. Bertapelli F., Pitetti K., Agiovlasitis S., Guerra-Junior G. Overweight and obesity in children and adolescents with Down syndrome-prevalence, determinants, consequences, and interventions: A literature review. Res. Dev. Disabil. 2016 Oct. 57. 181-92. doi: 10.1016/j.ridd.2016.06.018. Epub 2016 Jul 19. PMID: 27448331.
  14. Pankiv V., Yuzvenko T., Pankiv I. Vitamin D status among adolescent females with polycystic ovary syndrome. Child’s Health. 2022. 17(5). 217-220. https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.5.2022.1520.
  15. Muroi Y., Ishii T. A novel neuropeptide Y neuronal pathway linking energy state and reproductive behavior. Neuropeptides. 2016 Oct. 59. 1-8. doi: 10.1016/j.npep.2016.09.002. Epub 2016 Sep 14. PMID: 27659234.
  16. Best D., Avenell A., Bhattacharya S. How effective are weight-loss interventions for improving fertility in women and men who are overweight or obese? A systematic review and meta-analysis of the evidence. Hum. Reprod. Update. 2017 Nov 1. 23(6). 681-705. doi: 10.1093/humupd/dmx027. PMID: 28961722.
  17. Nestor C.C., Kelly M.J., Rønnekleiv O.K. Cross-talk between reproduction and energy homeostasis: central impact of estrogens, leptin and kisspeptin signaling. Horm. Mol. Biol. Clin. Investig. 2014 Mar. 17(3). 109-28. doi: 10.1515/hmbci-2013-0050. PMID: 25372735; PMCID: PMC4959432.
  18. Meczekalski B., Katulski K., Czyzyk A., Podfigurna-Stopa A., Maciejewska-Jeske M. Functional hypothalamic amenorrhea and its influence on women’s health. J. Endocrinol. Invest. 2014 Nov. 37(11). 1049-56. doi: 10.1007/s40618-014-0169-3.
  19. Tena-Sempere M. Interaction between energy homeostasis and reproduction: central effects of leptin and ghrelin on the reproductive axis. Horm. Metab. Res. 2013 Dec. 45(13). 919-27. doi: 10.1055/s-0033-1355399. Epub 2013 Oct 23. PMID: 24155252.
  20. Chou S.H., Chamberland J.P., Liu X., Matarese G., Gao C., Stefanakis R., et al. Leptin is an effective treatment for hypothala–mic amenorrhea. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2011 Apr 19. 108(16). 6585-90. doi: 10.1073/pnas.1015674108. Epub 2011 Apr 4. PMID: 21464293; PMCID: PMC3080974.
  21. Semenyna H.B., Pankiv V.І., Pashkovska N.V., Korytko O.O., Pankiv I.V. Ovarial factors in the pathogenesis of chronic ano–vulation in polycystic ovary syndrome. Problems of Endocrine Patho–logy. 2020. 71(1). 65-71. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.1.09. 
  22. Meczekalski B., Katulski K., Czyzyk A., Podfigurna-Stopa A., Maciejewska-Jeske M. Functional hypothalamic amenorrhea and its influence on women’s health. J. Endocrinol. Invest. 2014. 37(11). 1049-56. doi: 10.1007/s40618-014-0169-3.
  23. Gao T., Wu L., Chang F., Cao G. Low circulating ghrelin levels in women with polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Endocr. J. 2016. 63(1). 93-100. doi: 10.1507/endocrj.EJ15-0318. Epub 2015 Nov 26. PMID: 26607017; PMCID: PMC4975374. 
  24. Schneider L.F., Monaco S.E., Warren M.P. Elevated ghrelin level in women of normal weight with amenorrhea is related to disordered eating. Fertil. Steril. 2008 Jul. 90(1). 121-8. doi: 10.1016/j.fertnstert.2007.06.002. Epub 2007 Nov 14. PMID: 18001718.
  25. Andrews Z.B. The next big LEAP2 understanding ghrelin function. J. Clin. Invest. 2019 Sep 3. 129(9). 3542-3544. doi: 10.1172/JCI131023. PMID: 31424426; PMCID: PMC6715379.
  26. Becker K.R., Mancuso C., Dreier M.J., Asanza E., Breithaupt L., Slattery M., Plessow F., et al. Ghrelin and PYY in low-weight females with avoidant/restrictive food intake disorder compared to anorexia nervosa and healthy controls. Psychoneuroendocrinology. 2021 Jul. 129. 105243. doi: 10.1016/j.psyneuen.2021.105243. Epub 2021 Apr 28. PMID: 34049199; PMCID: PMC8363304.
  27. Yatsenko S.A., Rajkovic A. Genetics of human female inferti–lity. Biol. Reprod. 2019 Sep 1. 101(3). 549-566. doi: 10.1093/biolre/ioz084. PMID: 31077289; PMCID: PMC8127036.
  28. Tanriverdi F., Kelestimur F. Pituitary dysfunction follo–wing traumatic brain injury: clinical perspectives. Neuropsychiatr. Dis. Treat. 2015. 11. 1835-1843. doi: 10.2147/NDT.S65814.
  29. Fourman L.T., Fazeli P.K. Neuroendocrine causes of amenorrhea — an update. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2015 Mar. 100(3). 812-24. doi: 10.1210/jc.2014-3344. Epub 2015 Jan 12. PMID: 25581597; PMCID: PMC4333037.
  30. Vezzoli V., Duminuco P., Bassi I., Guizzardi F., Persani L., Bonomi M. The complex genetic basis of congenital hypogonadotropic hypogonadism. Minerva Endocrinol. 2016 Jun. 41(2). 223-39. Epub 2016 Mar 2. PMID: 26934720.
  31. Sophie Gibson M.E., Fleming N., Zuijdwijk C., Dumont T. Where Have the Periods Gone? The Evaluation and Management of Functional Hypothalamic Amenorrhea. J. Clin. Res. Pediatr. Endocrinol. 2020 Feb 6. 12(Suppl. 1). 18-27. doi: 10.4274/jcrpe.galenos.2019.2019.S0178. PMID: 32041389; PMCID: PMC7053439.
  32. Roberts R.E., Farahani L., Webber L., Jayasena C. Current understanding of hypothalamic amenorrhoea. Ther. Adv. Endocrinol. Metab. 2020 Jul 30. 11. 2042018820945854. doi: 10.1177/2042018820945854. PMID: 32843957; PMCID: PMC7418467.
  33. Garg D., Berga S.L. Neuroendocrine mechanisms of reproduction. Handb. Clin. Neurol. 2020. 171. 3-23. doi: 10.1016/B978-0-444-64239-4.00001-1. PMID: 32736757.
  34. Schliep K.C., Mumford S.L., Vladutiu C.J., Ahrens K.A., Perkins N.J., Sjaarda L.A., Kissell K.A., et al. Perceived stress, reproductive hormones, and ovulatory function: a prospective cohort study. Epidemiology. 2015 Mar. 26(2). 177-84. doi: 10.1097/EDE.0000000000000238. PMID: 25643098; PMCID: PMC4315337.
  35. Prokai D., Berga S.L. Neuroprotection via Reduction in Stress: Altered Menstrual Patterns as a Marker for Stress and Implications for Long-Term Neurologic Health in Women. Int. J. Mol. Sci. 2016 Dec 20. 17(12). 2147. doi: 10.3390/ijms17122147. PMID: 27999413; PMCID: PMC5187947.
  36. Monteleone P., Scognamiglio P., Monteleone A.M., Perillo D., Maj M. Cortisol awakening response in patients with anorexia nervosa or bulimia nervosa: relationships to sensitivity to reward and sensitivity to punishment. Psychol. Med. 2014 Sep. 44(12). 2653-60. doi: 10.1017/S0033291714000270. PMID: 25055178.
  37. Semeniuk L.M. Insufficient luteal phase of menstrual cycle — alarm bell for the future reproductive losses. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2019. 1(65). 94-97. Doi: 0.30978/CEES-2019-1-94 (in Ukrainian).
  38. Mishyna K.M., Kuzyk P.V., Gychka S.G. Morphological mani–festation of gylcogen synthesis in the uterus as one of the target markers of reproductive success. UMJ. 2020. 2(136). 1-4. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.136.176080 (in Ukrainian).
  39. Bowman K., Rose J. Estradiol stimulates glycogen synthesis whereas progesterone promotes glycogen catabolism in the uterus of the American mink (Neovison vison). Anim. Sci. J. 2017 Jan. 88(1). 45-54. doi: 10.1111/asj.12564. Epub 2016 May 12. PMID: 27170562; PMCID: PMC5107167.
  40. Hoellen F., Hornemann A., Haertel C., Reh A., Rody A., Schneider S., et al. Does maternal underweight prior to conception influence pregnancy risks and outcome? In Vivo. 2014 Nov-Dec. 28(6). 1165-70. PMID: 25398817.

Вернуться к номеру