Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 13, №1, 2023

Вернуться к номеру

Дефіцит вітаміну D під час пандемії COVID-19 і війни в Україні

Дефіцит вітаміну D під час пандемії COVID-19 і війни в Україні

Авторы: Григор’єва Н.В., Солоненко Т.Ю., Мусієнко А.С.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Дані численних досліджень свідчать про значну поширеність дефіциту вітаміну D в Україні та світі. Останніми роками українська медична спільнота зіткнулася з двома важливими викликами — пандемією COVID-19 і російським вторгненням, які значно вплинули на організацію і доступність надання медичної допомоги населенню. Незважаючи на проведені раніше в Україні епідеміологічні дослідження щодо статусу вітаміну D, даних протягом останніх 5 років немає, що і стало підґрунтям для виконання даної роботи. Мета: проаналізувати статус вітаміну D у населення України під час пандемії COVID-19 і російської агресії. Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовані дані щодо сироваткового рівня 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у 5029 дорослих осіб віком 20–99 років, які з різних причин звернулися для його вимірювання. Аналіз проводили залежно від року й місяця спостереження, віку й статі обстежених, рівня 25(OH)D. Результати. Середній сироватковий рівень 25(OH)D у загальній групі становив 33,2 [24,1–43,8] нг/мл. Оцінка кількості тестувань рівня 25(OH)D за 2018–2022 роки не виявила вірогідних відмінностей у 2018 і 2019 роках, проте встановила вірогідне зменшення під час повномасштабної агресії Росії в Україну у 2022 році (на 55,7 %) порівняно з показниками 2018 року, а також показниками в період пандемії COVID-19 (на 21,6 % порівняно з 2020 роком, на 23,5 % — з 2021 роком). Протягом періоду спостереження отримано зменшення частки дефіциту вітаміну D з 20,6 % у 2018 році до 9,3 % у 2022 році й відзначено збільшення частки осіб із субоптимальними (з 6,6 до 11,4 % відповідно) і високими концентраціями сироваткового рівня 25(OH)D (з 2,2 до 12,7 %). Висновки. Отримані результати свідчать про збільшення середнього сироваткового рівня 25(OH)D протягом 2020–2022 років у дорослого населення України порівняно з показниками попередніх років й зменшення частки дефіциту вітаміну D в українській популяції. Крім того, встановлено зменшення кількості тестувань рівня 25(OH)D, особливо в період російського вторгнення, що необхідно враховувати для планування заходів щодо оптимізації статусу вітаміну D у дорослого населення України.

Background. Data from numerous studies indicate a significant prevalence of vitamin D deficiency in Ukraine and the world. In recent years, the Ukrainian medical community has faced two important challenges — the COVID-19 pandemic and the russian aggression, which significantly affected the organization and availability of medical care. Despite the previous epidemiological studies in Ukraine devoted to the vitamin D status, there are no data during the past 5 years that became the background for this research. The purpose was to analyze the vitamin D status in the adult population of Ukraine during the COVID-19 pandemic and russian aggression. Materials and methods. Data of the serum level of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) in 5029 adults aged 20–99 years, who for various reasons applied for its measurement, were retrospectively analyzed. The analysis was performed depending on the year and month of observation, the age and gender of the subjects, and the 25(OH)D level. Results. The mean serum level of 25(OH)D in the total group was 33.2 [24.1–43.8] ng/ml. The assessment of the number of 25(OH)D tests for 2018–2022 did not reveal any signi­ficant differences in 2018 and 2019 but established a significant decrease during the russian aggression in Ukraine in 2022 (by 55.7 %) compared to 2018, as well as indices during the COVID-19 pandemic (by 21.6 % compared to 2020, by 23.5 % in 2021). During the observation period, it was established a decrease in the vitamin D deficiency proportion from 20.6 % in 2018 to 9.3 % in 2022, and an increase in the proportion of subjects with suboptimal (from 6.6 to 11.4 %, respectively) and high serum concentrations of 25(OH)D (from 2.2 to 12.7 %). Conclusions. Our results indicate a grown serum 25(OH)D level during 2020–2022 in the adult population of Ukraine compared to the indices of previous years and a decreased share of vitamin D deficiency in the Ukrainian population. In addition, a decrease in the number of 25(OH)D level tests was established, especially during the period of the russian aggression, which should be taken into account during the planning measures to optimize the vitamin D status in the adult population of Ukraine.


Ключевые слова

дефіцит вітаміну D; 25(OH)D; COVID-19; війна; Україна

vitamin D deficiency; 25(OH)D; COVID-19; war; Ukraine

doi: http://dx.doi.org/10.22141/pjs.13.1.2023.352

Вступ

Дані сучасних досліджень свідчать про значну поширеність дефіциту вітаміну D у світі [1–7], частка якого відрізняється залежно від країни проживання, віку і статі, супутньої патології обстежених, а також пори року. Дефіцит вітаміну D становить приблизно 37 % загалом у світі [5], нижчим він є у США (18 %) на відміну від країн Європейського Союзу (40 %) та Африки (34 %). Аналіз, проведений у різних країнах Європи, виявив 20 % дефіциту вітаміну D у населення Північної Європи та 30–60 % — у решти європейських країн [7].
Дослідження, проведені раніше в Україні, також виявили значну частку дефіциту вітаміну D у населення незалежно від віку, статі й регіону проживання [8–11] і стали підґрунтям для більш широкого впровадження додаткового прийому вітаміну D відповідно до рекомендацій для країн Центральної Європи [12].
Сучасні дані демонструють збільшення останніми роками кількості тестувань на концентрацію 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у світі [13, 14], що, зокрема, може бути пов’язано зі збільшенням знань щодо позитивних ефектів вітаміну D, хоча на сьогодні немає достатнього підтвердження доцільності загального скринінгу рівня 25(OH)D [15, 16]. Крім того, останнім часом інтерес до вітаміну D зріс у зв’язку з пандемією COVID-19 через його здатність зменшувати ризик інфекційних захворювань загалом і пневмонії зокрема [17–20]. Існуючі на сьогодні дослідження демонструють більший ризик захворювання і тяжкість перебігу в осіб з COVID-19. Незважаючи на низку виконаних в Україні досліджень щодо статусу вітаміну D, усі вони були проведені до пандемії COVID-19, тому актуальні дані за останні п’ять років на сьогодні відсутні. Крім того, російська агресія, яка розпочалась у лютому 2022 року, могла значною мірою вплинути як на рівень тестування щодо вітаміну D, так і на його саплементацію, хоча подібні дані в літературних джерелах відсутні. З огляду на вищезазначене метою дослідження стало оцінити статус вітаміну D у населення України під час пандемії COVID-19 і російського вторгнення в Україну.

Матеріали та методи

Матеріали дослідження
У рамках дослідження, проведеного на базі ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Українського науково-практичного центру остеопорозу, ретроспективно проаналізовані дані щодо рівня 25(OH)D у сироватці крові 5029 дорослих осіб віком від 20 до 99 років, які з різних причин звернулися по консультативну допомогу в Інститут чи Центр протягом 2018–2022 років. У 2018 р. обстежено 1390 осіб, у 2019 р. — 1432, у 2020 р. — 786, у 2021 р. — 805 і у 2022 році — 616 осіб.
Дослідження, проведене згідно з рішенням Комісії з питань етики Інституту (протокол № 6 від 26.07.2022), повною мірою відповідало етичним і морально-правовим вимогам відповідно до наказу МОЗ України № 281 від 01.11.2000, Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини. Усі його учасники підписали інформовану згоду на використання своїх даних у рамках наукових досліджень згідно з вимогами Інституту.
Критеріями включення в дослідження були вік 20–99 років незалежно від статі, добровільна інформована згода на забір крові згідно з протоколом дослідження і використання результатів обстежених у рамках наукового дослідження.
Критеріями виключення з дослідження були наявність в обстежених онкологічних захворювань в анамнезі та на момент проведення дослідження, соматичної патології в стані суб- і декомпенсації, захворювань з доведеним впливом на метаболізм вітаміну D (ниркова недостатність, печінкова недостатність тощо), а також прийом дієтичних добавок чи лікарських препаратів вітаміну D у лікувальних дозах (понад 4000 МО/д на момент обстеження і 3 місяці до нього).
Для аналізу обстежені були розподілені на групи залежно від року і місяця спостереження, а також залежно від віку обстежених (поділ проведено за десятиріччями), статі, рівня 25(OH)D у сироватці крові (дефіцит, недостатність і нормальні показники). Зразки крові не були відібрані в березні 2022 року через російське вторгнення в Україну і неможливість проведення наукових досліджень.

Методи

Статус вітаміну D оцінювали за рівнем 25(OH)D у сироватці крові. Забір венозної крові здійснювали натще зранку з 8:30 до 10:00. Зразки крові набирали в пробірки Vacutainer з ЕДТА і гелем, центрифугували, розділяли й відправляли до лабораторії для визначення сироваткового рівня 25(OH)D, дотримуючись принципів холодового ланцюга.
Рівень 25(OH)D у сироватці крові визначали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу за допомогою аналізатора Cobas® e411 (RocheDiagnostics®, Germany). Дана методика дозволяє визначити загальний рівень 25(OH)D (25(ОН)D2 і 25(ОН)D3) у діапазоні від 3,0 до 70,0 нг/мл. Чутливість методу становить 3,01 нг/мл 25(OH)D, коефіцієнт варіації 7,5 %. Зразки з концентрацією вітаміну 25(OH)D, вищі від діапазону вимірювання, розводили вручну у співвідношенні 1 : 2 і множили отриманий результат на коефіцієнт розведення.
Результати вимірювання сироваткового рівня 25(OH)D аналізували відповідно до наступних діапазонів 25(OH)D: 1) дефіцит вітаміну D (< 20 нг/мл); 2) недостатність вітаміну D (20–30 нг/мл); 3) оптимальна концентрація (> 30–50 нг/мл); 4) висока концентрація (> 50–100 нг/мл); 5) потенційно токсична концентрація 25(OH)D (> 100 нг/мл) [21].
Статистичний аналіз
Статистичний аналіз проводили за допомогою програмного забезпечення Statistica 10 (Serial Number: STA999K347150-W). Застосовували методи описової статистики, дані наводили у вигляді середнього вибіркового і його стандартного відхилення (М ± SD) у випадку нормального розподілу й у вигляді медіани і квартилів (Ме [25Q-75Q]) у випадку розподілу, відмінного від нормального. Для порівняння результатів використовували критерій Стьюдента (для порівняння двох груп за умови нормального розподілу показників) і критерії Манна — Уїтні чи Крускала — Уолліса (для порівнянні двох або більше груп при аналізі показників, що демонстрували розподіл, відмінний від нормального). Відмінності розподілу двох вибірок оцінювали за допомогою критерію χ2. Кількісні дані подані у вигляді n (%). Розрахунок М ± SD за умови непараметричного розподілу показників використовували для порівняння отриманих нами результатів з даними інших дослідників. Відмінності між показниками вважали вірогідними за умови р < 0,05.

Результати

Серед обстежених було 4456 жінок (88,6 %) і 573 чоловіки (11,4 %). Їхній середній вік становив 61,1 ± 13,4 року (у жінок він був вірогідно більшим, ніж у чоловіків, t = 16,03, р < 0,0001).
Оцінка динаміки визначення рівня 25(OH)D у сироватці крові за останні п’ять років (2018–2022) не виявила вірогідних відмінностей щодо кількості тестувань у 2018 і 2019 роках (на 3 % більше виконаних вимірювань у 2019 році порівняно з 2018 роком), проте встановила вірогідне їх зменшення на 43,5 % у 2020 році, на 42,1 % — у 2021 році та на 55,7 % — у 2022 році порівняно з показниками 2018 року. Подібна динаміка виявлена при порівнянні показника вимірювання сироваткового рівня 25(OH)D з показниками 2019 року (у 2020 р. — на 45,1 %, у 2021 р. — на 43,8 %, у 2022 р. — на 57,0 %). Аналіз динаміки тестувань сироваткового рівня 25(OH)D під час повномасштабної агресії Росії в Україну у 2022 році порівняно з роками пандемії COVID-19 також продемонстрував їх вірогідне зменшення (на 21,6 % порівняно з 2020 роком і на 23,5 % порівняно з 2021 роком).
Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові у загальній групі протягом періоду дослідження становив 33,2 [24,1–43,8] нг/мл при мінімальному й максимальному його значеннях 3,0 і 132,9 нг/мл відповідно (М ± SD: 34,9 ± 15,0 нг/мл). Рівень 25(OH)D був вірогідно вищим у жінок (33,6 [24,3–44,0] нг/мл) порівняно з показниками чоловіків (31,1 [22,2–41,1] нг/мл, Z = 3,83; р = 0,0001), хоча при аналізі у вікових підгрупах нами отримано вірогідні відмінності лише в осіб віком 50–59 (Z = 2,07; р = 0,04) і 60–69 років (Z = 3,73; р = 0,0002), серед яких показники в жінок були вірогідно вищими (табл. 1).
Нами встановлено вірогідний вплив віку на варіабельність показника сироваткового рівня 25(OH)D (у жінок: Н = 4149,4; p < 0,0001, і чоловіків: Н = 555,9; p < 0,0001). Найнижчими показники рівня 25(OH)D у жінок були в найстаршій віковій групі (90–99 років), вони вірогідно відрізнялись від показників осіб віком 20–69 років на відміну від чоловіків, у яких найнижчий рівень 25(OH)D зареєстровано в групі 60–69 років (табл. 1). У жінок у вікових групах 20–29, 30–39 і 40–49 років показники рівня 25(OH)D вірогідно не відрізнялись між собою, а відповідний рівень у жінок віком 20–29 років був вірогідно вищим за відповідні показники в осіб віком 50 років і старше. У чоловіків у вікових групах 20–29 і 30–39 років показники рівня 25(OH)D вірогідно не відрізнялись між собою, були вірогідно нижчими за відповідні у віковій групі 40–49 років і вищими за показники у вікових групах 80–89 і 90–99 років (табл. 1).
Серед обстежених у загальній групі оптимальну концентрацію 25(OH)D у сироватці крові мали 2225 осіб (44,2 %), недостатність вітаміну D — 1290 осіб (25,7 %), а в полі дефіциту вітаміну D перебувало 759 обстежених (15,1 %, табл. 2). Висока концентрація 25(OH)D у сироватці крові (> 60–100 нг/мл) у загальній групі була зареєстрована в 271 особи (5,4 %), у 13 обстежених (0,3 %) виявлені потенційно токсичні концентрації рівнів 25(OH)D (> 100 нг/мл).
Частка дефіциту вітаміну D вірогідно зменшилась з 20,6 % у 2018 року до 9,3 % у 2022 році й не відрізнялась у 2020–2022 роках (табл. 2). Найменша частка недостатності вітаміну D була зареєстрована у 2020 році (20,6 %) з подальшою тенденцією до зростання у 2021 і 2022 роках. Частка осіб з оптимальною сироватковою концентрацією 25(OH)D була найбільшою у 2020 році (49,2 %) і була приблизно на 7 % вищою за показники 2018, 2019 і 2022 років.
Слід зазначити, що протягом усього періоду дослідження серед обстежених збільшилась частка осіб з субоптимальними (з 6,6 % у 2018 році до 11,5 % у 2020 р. і 11,4 % у 2022 р.) і високими концентраціями сироваткового рівня 25(OH)D (з 2,2 % у 2018 році до 12,7 % у 2022 році), як і частка осіб з токсичною концентрацією вітаміну D (з 0 у 2018 році до 0,2 % у 2022 році) (табл. 2).
Варіабельність показників сироваткового рівня 25(OH)D залежно від року спостереження підтверджено також за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA (H = 162,6; p = 0,0001). Середні рівні 25(OH)D зросли значною мірою в жінок (з 30,3 [21,8–40,6] нг/мл у 2018 році до 36,9 [27,1–50,3] нг/мл у 2022 році), проте не відрізнялись між собою в чоловіків (31,1 [20,3–40,4] нг/мл у 2018 році, 32,3 [22,8–42,1] нг/мл 
у 2022 році, табл. 3). Середньорічні показники рівня 25(OH)D за 2020–2022 роки вірогідно не відрізнялись між собою, проте були вірогідно вищими за показники, зареєстровані в 2018–2019 роках. Так, рівень 25(OH)D у 2020 році був вірогідно вищим за відповідний у 2018 (Z = 9,5; р < 0,0001) і 2019 (Z = 7,0; р < 0,0001) роках, як і рівень 25(OH)D у 2021 році (порівняно з показниками 2018 (Z = 8,0; р < 0,0001) і 2019 років (Z = 5,5; р < 0,0001)). Ще більше зростання середньорічного рівня 25(OH)D встановлено у 2022 році порівняно з показниками 2018 (Z = 9,3; р < 0,0001) і 2019 (Z = 7,0; р < 0,0001) років.
Отримані нами дані також продемонстрували виражені сезонні коливання рівнів 25(OH)D у сироватці крові залежно від місяця забору зразків крові, що відрізнялись залежно від року спостереження. Так, якщо в 2018 році найвищі рівні були у вересні й жовтні, а найнижчі — у січні й лютому, то у 2019 році найвищими вони були також у вересні й жовтні, а найнижчими — у грудні й січні. У 2020 році найвищі рівні 25(ОН)D зареєстровано в жовтні й грудні, а найнижчі — у квітні й липні, у 2021 році — у січні й лютому та квітні й жовтні відповідно. У 2022 році найвищі рівні 25(ОН)D зареєстровано в січні й квітні, а найнижчі — у червні й серпні (табл. 4).
При цьому в кожному році виявлено вплив сезонності на показники варіабельності рівня 25(ОН)D протягом усього досліджуваного періоду (2018: H = 49,1; p < 0,0001; 2019: H = 29,6; p < 0,0001; 2020: H = 35,5; p < 0,0001; 2021: H = 31,9; p < 0,0001; 2022: H = 45,6; p < 0,0001). У 2018 році показники рівня 25(ОН)D влітку (Z = 3,5; р = 0,002) і восени (Z = 6,4; p < 0,0001) вірогідно відрізнялись від показників узимку. Крім того, показники восени були вірогідно вищими, ніж відповідні навесні (Z = 5,4; p < 0,0001) і влітку (Z = 3,0; р = 0,01). У 2019 році рівень 25(ОН)D восени був вірогідно вищим за відповідний в усі інші пори року (зима (Z = 4,6; p < 0,0001), весна (Z =4,1; p < 0,001), літо (Z = 4,1; p < 0,0001)) на тлі відсутності відмінностей між іншими сезонами. У 2020 і 2021 роках рівень 25(ОН)D взимку був вірогідно вищим порівняно з показниками у весняні й осінні періоди. Навесні 2020 року він був найнижчим порівняно з усіма іншими сезонами року, а влітку не відрізнявся від показника взимку й був вищим за показники навесні (Z = 2,8; p < 0,001) та восени (Z = 3,1; p < 0,001) того ж року. Показник влітку був вірогідно вищим, ніж відповідний навесні (Z = 3,3; p < 0,001), і не відрізнявся від показника восени. У 2022 році, навпаки, рівень 25(ОН)D взимку й навесні був вірогідно вищим, ніж відповідні показники влітку й восени.
Узимку 2022 року рівень 25(ОН)D був вірогідно вищим за показники 2018–2020 років і не відрізнявся від показників 2020–2021 років. У 2021 році рівень 25(ОН)D також перевищував відповідні показники 2018–2019 років, хоч і не відрізнявся від показника 2020 року. При аналізі показників рівня 25(ОН)D навесні встановлено вірогідно більші показники у 2022 році порівняно з усіма попередніми роками. Оцінка рівня 25(ОН)D влітку 2018–2021 років не виявила вірогідних відмінностей порівняно з 2022 роком, хоча показники у 2018–2019 роки були вірогідно нижчими за показники 2021 року. Аналіз рівня 25(ОН)D восени продемонстрував найвищі показники у 2020 році порівняно з усіма іншими роками, при цьому рівень 25(ОН)D у 2022 році був вірогідно меншим порівняно з показником 2020 року.

Обговорення

Незважаючи на збільшення знань щодо позитивних скелетних і позаскелетних ефектів [22–24] вітаміну D, на сьогодні дані численних досліджень свідчать про значну поширеність дефіциту вітаміну D у світі й Україні [1–7]. Крім того, останніми роками з’являються дані [25] щодо збільшення кількості тестувань сироваткового рівня 25(OH)D, на яке могла вплинути пандемія COVID-19. У 2022 році Україна зіткнулася з ще одним надзвичайним викликом, який значуще вплинув на організацію і доступність надання медичної допомоги українцям, — російською агресією. Проведені в Україні дослідження щодо статусу вітаміну D усі були опубліковані в 2011–2019 роках і аналізували дані, отримані дослідниками раніше. Епідеміологічних досліджень щодо статусу вітаміну D протягом останніх 5 років в Україні не проводилось, що і стало підґрунтям до виконання даної роботи.
Нами проаналізовано рівні 25(OH)D у сироватці крові 5029 дорослих осіб віком від 20 до 99 років, які з різних причин звернулися по консультативну допомогу в Інститут з 2018 по 2022 рік.
Як зазначалось вище, нами не виявлено вірогідних відмінностей щодо кількості тестувань рівня 25(OH)D 
у 2018–2019 роках, проте встановлено їх вірогідне зменшення під час пандемії COVID-19 (2020–2021) і російської агресії. На відміну від існуючих даних [25] щодо збільшення кількості тестувань рівня 25(OH)D під час COVID-19 отримані нами результати можуть бути пояснені як обмеженнями проведення лабораторних тестувань, які були на початку пандемії у зв’язку з карантинними заходами, так і, можливо, виконанням цих тестувань в інших лабораторіях. Ще значніше зменшення кількості тестувань рівня 25(OH)D зареєстровано під час російського вторгнення (на 21,6 % порівняно з 2020 роком і на 23,5 % порівняно з 2021 роком), що також може бути пов’язано з обмеженнями в роботі Інституту під час війни, міграцією населення, зменшенням інтересу до проблеми й можливостей пацієнтів тощо.
Як зазначалось раніше, до цього часу в Україні проведено декілька епідеміологічних досліджень щодо статусу вітаміну D. Перше дослідження, опубліковане в 2011 р. [8], за участі 1575 осіб віком 20–89 років з різних регіонів України встановило значну частку дефіциту (81,8 %) і недостатності (13,6 %) вітаміну D (середній рівень 25(OH)D у сироватці крові становив 34,49 ± 0,53 нмоль/л (13,80 нг/мл)). У 2017 році було опубліковано ще одне епідеміологічне дослідження [10] за участі 3460 осіб віком від 1 до 92 років із патологією опорно-рухового апарату. Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові в загальній групі становив 26,2 ± 11,9 нг/мл і був найвищим у віковій групі 1–9 років (30,6 ± 15,1 нг/мл) і найнижчим у віковій групі 80 років і старше (20,4 ± 11,4 нг/мл). Частота дефіциту й недостатності вітаміну D була нижчою, ніж у попередньому українському дослідженні, і становила 37,3 і 30,6 % відповідно.
Також статус вітаміну D оцінено у двох регіональних українських дослідженнях (на Буковині, Прикарпатті [9] і Закарпатті [11]). Перше дослідження, опубліковане у 2016 році, включало 482 осіб віком 18–88 років і виявило нормальний статус вітаміну D лише в 7,7 % обстежених, в інших випадках спостерігали дефіцит (46,9 %) і недостатність вітаміну D (45,4 %). Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові в загальній групі становив 21,6 ± 7,2 нг/мл [9]. Друге регіональне дослідження [11], проведене на Закарпатті за участю 1823 осіб, яке включало дітей і дорослих, встановило значно нижчі середньорічні концентрації 25(OH)D у сироватці крові в жінок порівняно з чоловіками (22,29 ±  8,46 нг/мл і 25,75  ±  9,38 нг/мл, p <  0,001). Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові в дорослих становив 22,67  ±  8,63 нг/мл.
Наше дослідження є останнім українським епідеміологічним дослідженням щодо статусу вітаміну D в Україні. Дане дослідження продемонструвало вищі рівні 25(OH)D у сироватці крові у 2016–2022 роках (34,9 ± 15,0 нг/мл у загальній групі) порівняно з усіма попередніми українськими дослідженнями (2,34,49 ± 0,53 нмоль/л (13,80 нг/мл) [8], 21,6 ± 7,2 нг/мл [9], 26,2 ± 11,9 нг/мл [10], 22,67  ±  8,63 нг/мл [11] відповідно) і найнижчу частку дефіциту вітаміну D (19,9 % у цьому дослідженні та 81,8 % [8], 46,9 % [9] і 37,4 % [10] у трьох інших українських дослідженнях).
Оцінка показників сироваткового рівня 25(OH)D залежно від року спостереження виявила його вірогідне зростання з плином часу, що може бути пов’язано зі збільшенням обізнаності з приводу глобального дефіциту вітаміну D та його позитивного скелетного й позаскелетного впливу протягом останніх років як серед медичних працівників, так і серед населення. Вищі значення 25(OH)D були зареєстровані з початком пандемії COVID-19 в Україні, що, імовірно, пов’язано зі збільшеною увагою громадськості до позитивних впливів вітаміну D, зокрема, у профілактиці інфекцій дихальних шляхів [26–29]. Отримані результати, імовірно, можуть бути пояснені збільшеним споживанням вітаміну D у профілактичних дозах з метою захисту від інфекції COVID-19 для запобігання тяжкому його перебігу, особливо в групах ризику з початком пандемії. Середньорічні показники рівня вітаміну D у 2020–2022 роках вірогідно не відрізнялись між собою і становили, відповідно, 36,8 [27,5–47,2]; 35,0 [26,8–45,8] і 36,0 [26,8–49,5] нг/мл. Проте оцінка сезонного впливу на рівень 25(OH)D за останні три роки продемонструвала його зменшення восени 2021 і 2022 років порівняно з відповідним показником 2020 року, що може бути пов’язано як зі зниженням уваги до пандемії COVID-19 у 2021 році, так і з російським вторгненням у 2022 році.
Обмеженням даного дослідження є те, що досліджувані зразки не є загальною вибіркою України. Хоча наш інститут надає діагностичну й консультативну допомогу пацієнтам з усіх регіонів країни, переважну більшість обстежених становили особи з її центральних регіонів. Крім того, у березні 2022 року зразки крові не були відібрані у зв’язку з російською агресією і неможливістю проведення наукових досліджень, що могло вплинути на середньорічний рівень 25(OH)D у 2022 році. Також у нашому дослідженні не оцінювали форми й режими додаткового споживання профілактичних доз вітаміну D.

Висновки

Середній рівень 25(OH)D у сироватці крові в загальній групі становив 33,2 [24,1–43,8] нг/мл. Оцінка рівня 25(OH)D протягом періоду спостереження виявила зменшення частки дефіциту вітаміну D з 20,6 % у 2018 році до 9,3 % у 2022 році й збільшення частки осіб з субоптимальними (з 6,6 до 11,4 % відповідно) і високими концентраціями сироваткового рівня 25(OH)D (з 2,2 до 12,7 %). Отримані результати свідчать про збільшення середнього сироваткового рівня 25(OH)D протягом останніх років у дорослого населення України порівняно з показниками попередніх досліджень і зменшення дефіциту вітаміну D в українській популяції при збереженні їх вікових і сезонних особливостей. Виявлене зменшення кількості тестувань рівня 25(OH)D, особливо в період російського вторгнення, необхідно враховувати для планування заходів щодо оптимізації статусу вітаміну D у дорослого населення України.
Конфлікт інтересів і фінансова підтримка. Автори декларують відсутність конфлікту інтересів і будь-якої фінансової зацікавленості при проведенні дослідження й написанні статті.
Інформація про внесок кожного автора в підготовку статті. Н.В. Григор’єва — розробка концепції і дизайну дослідження, аналіз отриманих даних, написання тексту; Т.Ю. Солоненко — збір та аналіз матеріалів, редагування статті; А.С. Мусієнко — збір матеріалу, редагування статті.
 
Отримано/Received 11.01.2023
Рецензовано/Revised 02.03.2023
Прийнято до друку/Accepted 04.03.2023

Список литературы

  1. Поворознюк В.В., Плудовскі П., Балацька Н.І., Муц В.Я., Климовицький Ф.В. та ін. Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування. Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2014. 262 с.
  2. Amrein K., Scherkl M., Hoffmann M., Neuwersch-Sommeregger S., Köstenberger M., Tmava Berisha A. et al. Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur. J. Clin. Nutr. 2020 Nov. 74(11). 1498-1513. doi: 10.1038/s41430-020-0558-y. 
  3. Roth D.E., Abrams S.A., Aloia J., Bergeron G., Bourassa M.W., Brown K.H. et al. Global prevalence and disease burden of vitamin D deficiency: a roadmap for action in low- and middle-income countries. Ann. N. Y. Acad. Sci. 2018 Oct. 1430(1). 44-79. doi: 10.1111/nyas.13968.
  4. Cashman K.D. Global differences in vitamin D status and dietary intake: a review of the data. Endocr. Connect. 2022 Jan 11. 11(1). e210282. doi: 10.1530/EC–21–0282.
  5. Bouillon R. Vitamin D status in Africa is worse than in other continents. Lancet Glob. Health. 2020 Jan. 8(1). e20-e21. doi: 10.1016/S2214-109X(19)30492-9.
  6. Herrick K.A., Storandt R.J., Afful J., Pfeiffer C.M., Schleicher R.L., Gahche J.J., Potischman N. Vitamin D status in the United States, 2011–2014. Am. J. Clin. Nutr. 2019 Jul 1. 110(1). 150-157. doi: 10.1093/ajcn/nqz037.
  7. Lips P., Cashman K.D., Lamberg-Allardt C., Bischoff-Ferrari H.A., Obermayer-Pietsch B., Bianchi M.L. et al. Current vitamin D status in European and Middle East countries and strategies to prevent vitamin D deficiency: a position statement of the European Calcified Tissue Society. Eur. J. Endocrinol. 2019. 180(4). P23-P54. doi: 10.1530/EJE-18-0736.
  8. Поворознюк В.В., Балацька Н.І., Муц В.Я., Вдовіна О.А. Дефіцит та недостатність вітаміну D у жителів України. Боль. Суставы. Позвоночник. 2011. 4(04). 5-13.
  9. Поворознюк В.В., Паньків І.В. Дефіцит та недостатність вітаміну D у жителів Буковини та Прикарпаття. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2016. 4. 22-25. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_4_5.
  10. Povoroznyuk V.V., Pludowski P., Holick M., Balatska N.I., Dzerovych N.I. et al. 25-hydroxy vitamin D levels, vitamin d deficiency and insufficiency in patients with boneand musculoskeletal disorders. Pain Joints Spine. 2017. 7(3). 80-88. doi: 10.22141/2224-1507.7.3.2017.116858.
  11. Shchubelka K. Vitamin D status in adults and children in Transcarpathia, Ukraine in 2019. BMC Nutr. 2020 Nov 6. 6(1). 48. doi: 10.1186/s40795-020-00380-5.
  12. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M., Car–ter G., Chlebna-Sokół D., Czech-Kowalska J. et al. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe — recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynol. Pol. 2013. 64(4). 319-27. doi: 10.5603/ep.2013.0012.
  13. Woodford H.J., Barrett S., Pattman S. Vitamin D: too much testing and treating? Clinical Medicine. 2018. 18. 196-200. doi: 10.7861/clinmedicine.18-3-196.
  14. Zhao S., Gardner K., Taylor W., Marks E., Goodson N. Vitamin D assessment in primary care: changing patterns of testing. London J. Prim. Care (Abingdon). 2015. 7(2). 15-22. doi: 10.1080/17571472.2015.11493430. PMID: 26217398; PMCID: PMC4494470.
  15. Burnett-Bowie S.M., Cappola A.R. The USPSTF 2021 Recommendations on Screening for Asymptomatic Vitamin D Deficiency in Adults: The Challenge for Clinicians Continues. JAMA. 2021. 325. 1401-1402.
  16. US Preventive Services Task Force; Krist A.H., Davidson K.W., Mangione C.M., Cabana M., Caughey A.B., Davis E.M., Donahue K.E., Doubeni C.A., Epling J.W. Jr. et al. Screening for Vitamin D Deficiency in Adults: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 2021. 325. 1436-1442. doi: 10.1001/jama.2021.3069. PMID: 33847711.
  17. Григор’єва Н.В. Вітамін D і COVID-19: наскільки тісний зв’язок? Біль. Суглоби. Хребет. 2021. 11(4). 147-154. doi: 10.22141/2224-1507.11.4.2021.248245.
  18. Zemb P., Bergman P., Camargo C.A. Jr, Cavalier E., Cormier C., Courbebaisse M. et al. Vitamin D deficiency and the COVID-19 pandemic. J. Glob. Antimicrob. Resist. 2020 Sep. 22. 133-134. doi: 10.1016/j.jgar.2020.05.006. Epub 2020 May 29. PMID: 32474141; PMCID: PMC7256612.
  19. Oristrell J., Oliva J.C., Casado E., Subirana I., Domínguez D., Toloba A. et al. Vitamin D supplementation and COVID-19 risk: a population-based, cohort study. J. Endocrinol. Invest. 2022 Jan. 45(1). 167-179. doi: 10.1007/s40618-021-01639-9. Epub 2021 Jul 17. PMID: 34273098; PMCID: PMC8285728.
  20. Lin L.Y., Mulick A., Mathur R., Smeeth L., Warren-Gash C., Langan S.M. The association between vitamin D status and COVID-19 in England: A cohort study using UK Biobank. PLoS One. 2022 Jun 6. 17(6). e0269064. doi: 10.1371/journal.pone.0269064. PMID: 35666716; –PMCID: PMC9170112.
  21. Pludowski P., Takacs I., Boyanov M., Belaya Z., Diaconu C.C., Mokhort T. et al. Clinical Practice in the Prevention, Diagnosis and Treatment of Vitamin D Deficiency: A Central and Eastern European Expert Consensus Statement. Nutrients. 2022 Apr 2. 14(7). 1483. doi: 10.3390/nu14071483. PMID: 35406098; PMCID: PMC9002638.
  22. Craveiro V., Araújo J., Santos A., Ramos E. Vitamin D — From the pro-hormone to the biological actions. Acta portuguesa de nutrição. 2019. 19. 50-54. doi: 10.21011/apn.2019.1909.
  23. Pludowski P., Holick M.F., Pilz S., Wagner C.L., Hollis B.W., Grant W.B. et al. Vitamin D effects on musculoskeletal health, immunity, autoimmunity, cardiovascular disease, cancer, fertility, pregnancy, dementia and morta–lity — a review of recent evidence. Autoimmun. Rev. 2013 Aug. 12(10). 976-89. doi: 10.1016/j.autrev.2013.02.004.
  24. Zmijewski M.A. Vitamin D and Human Health. International Journal of Molecular Sciences. 2019. 20(1). 145. doi: 10.3390/ijms20010145.
  25. Global Vitamin D Testing Market. https://www.expertmarketresearch.com/reports/vitamin-D-testing-market.
  26. Panagiotou G., Tee S.A., Ihsan Y., Athar W. et al. Low serum 25-hydroxyvitamin D (25[OH]D) levels in patients hospitalized with COVID-19 are associated with greater disease severity. Clin. Endocrinol. 2020. 93. 508-511. doi: 10.1111/cen.14276.
  27. Carpagnano G.E., Di Lecce V., Quaranta V.N., Zito A., Buonamico E., Capozza E. et al. Vitamin D Status in Hospitalized Patients With SARS-CoV-2 Infection. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2020. doi: 10.1210/clinem/dgaa733.
  28. Radujkovic A., Hippchen T., Tiwari-Heckler S., Dreher S., Boxberger M., Merle U. Vitamin D Deficiency and Outcome of COVID-19 Patients. Nutrients. 2020. 12. 2757. doi: 10.3390/nu12092757.
  29. Palumbo A., Di Gioia G., Valerio V.N., Resta O. Vitamin D deficiency as a predictor of poor prognosis in patients with acute respiratory failure due to COVID-19. J. Endocrinol. Invest. 2020. doi: 10.1007/s40618-020-01370-x.

Вернуться к номеру