Рак підшлункової залози (РПЗ) у світовій статистиці посідає 12-те місце у структурі захворюваності. В українській статистиці захворюваності на злоякісні новоутворення РПЗ не полишає високі позиції. Згідно з Національним канцер-реєстром України [1], захворюваність на РПЗ у 2020 році в Україні більше ніж у 2 рази перевищує аналогічні показники у світі (10,1 і 4,9 відповідно на 100 тис. населення). Аналогічна ситуація і з показниками смертності — 7,9 в Україні та 4,5 у світі на 100 тис. населення [2]. На жаль, 66,8 % хворих українців помирають уже на першому році від встановлення діагнозу, адже в половині випадків діагноз встановлюють на пізніх стадіях, а спеціальне лікування отримують менше від третини хворих на РПЗ.
Причиною пізнього звернення хворих до лікаря є в основному безсимптомний перебіг РПЗ на ранніх стадіях. По медичну допомогу найчастіше звертаються на етапі яскравої клінічної маніфестації ускладнень — при появі жовтяниці, темного забарвлення сечі, знебарвлення калових мас. Також пацієнти пред’являють скарги на шкірний свербіж, оперізуючий біль в епігастрії, ниючий біль у спині, проноси, відчуття переповнення в надчеревній ділянці, відрижку, блювання, втрату ваги, збільшення об’єму живота, загальну слабкість. Багато запущених форм стали наслідком вимушеної ізоляції при пандемії COVID-19, а через військову агресію Росії для українських пацієнтів доступ до медичної допомоги ускладнився як ніколи, особливо для населення прифронтових зон.
Гемцитабін став препаратом вибору при проведенні медикаментозної терапії у хворих на РПЗ у кінці 90-х років. Підставою для цього стали результати рандомізованого дослідження, у якому порівнювали 5-фторурацил (5-ФУ) і гемцитабін. Останній збільшив медіану загальної виживаності (ЗВ) з 4,4 до 5,6 місяця (р = 0,025) і показники поліпшення загального стану з 5 до 24 % (р = 0,0022) [3]. У подальшому численні дослідження з використанням гемцитабіну демонстрували приблизно однакові результати: медіана ЗВ — близько 6 місяців і 1-річна виживаність — 20 %. Усі спроби поліпшити результати лікування за рахунок комбінування гемцитабіну з іншими протипухлинними препаратами (фторпіримідини, іринотекан, оксаліплатин, цисплатин, пеметрексед тощо) зазнали невдачі. Комбінація гемцитабіну й капецитабіну збільшила частоту об’єктивного ефекту і час до прогресування, що, однак, не позначилося на тривалості життя хворих [4]. З величезного переліку таргетних препаратів, які додавали до гемцитабіну з метою поліпшення результатів лікування, лише ерлотиніб спромігся вірогідно збільшити медіану тривалості життя хворих [5]. Однак збільшення медіани виживаності від додавання ерлотинібу становило всього 10 днів.
У 2011 році Т. Conroy і співавт. оприлюднили результати рандомізованого дослідження ACCORD 11, у якому порівнювали стандартний режим використання гемцитабіну і комбінацію FOLFIRINOX (оксаліплатин, іринотекан, лейковорин, 5-ФУ) у хворих на метастатичний РПЗ (мРПЗ) [6]. Дана програма вірогідно збільшила рівень об’єктивних ефектів з 9,4 до 31,6 % (р < 0,0001), медіану часу до прогресування — з 3,3 до 6,4 місяця (р < 0,0001), загальну тривалість життя — з 6,8 до 11,1 місяця (р < 0,0001), однорічна виживаність збільшилася з 20,6 до 48,4 %. Медіана тривалості життя після прогресування та ініціації ІІ лінії становила 4 місяці в обох групах. Автори дійшли висновку, що комбінація FOLFIRINOX є єдиною програмою терапії, що вірогідно поліпшує результати лікування хворих на РПЗ порівняно з монорежимом гемцитабіну. Однак такі клінічні результати FOLFIRINOX супроводжувалися вираженою токсичністю, що вірогідно погіршила якість життя хворих порівняно з терапією гемцитабіном. Відчутна перевага в ефективності стимулювала багатьох онкологів замінити гемцитабін на програму FOLFIRINOX при лікуванні хворих на РПЗ. Однак виявилося, що комбінацію FOLFIRINOX у тих дозах, які були використані в рандомізованому дослідженні, більшість хворих не переносять у зв’язку з токсичністю (головним чином гематологічною і діареєю), що вимагає редукції доз, збільшення інтервалів лікування і профілактичного призначення колонієстимулюючих факторів [7].
Обнадійливими стали результати дослідження MPACT, висвітлені на конференції ASCO у 2013 році, у якому проводилося порівняння ефективності й токсичності гемцитабіну і комбінації гемцитабіну і nab-паклітакселу (Abraxane) (Gem + NabP) [8]. Того ж року FDA схвалила використання nab-паклітакселу для лікування мРПЗ.
У червні 2017 року були оприлюднені результати ретроспективного порівняння FOLFIRINOX з режимом Gem + NabP у лікуванні метастатичного РПЗ [9]. Частота об’єктивної відповіді в групі FOLFIRINOX становила 6,3 %, а в групі Gem + NabP — 40,9 % (р = 0,025). Середній безрецидивний період становив 3,7 місяця на фоні терапії FOLFIRINOX і 6,5 місяця в групі Gem + NabP (p = 0,031). Токсичність у групі Gem + NabP була меншою, ніж у групі FOLFIRINOX. Саме тому дані програми поліхіміотерапії і їх модифікації залишалися основними для лікування РПЗ [10].
Міжнародне рандомізоване відкрите контрольоване клінічне дослідження NAPOLI-1 було проведено з метою оцінки клінічної ефективності та безпеки монотерапії ліпосомальним іринотеканом або комбінації «ліпосомальний іринотекан + 5-ФУ/лейковорин» порівняно з групою активного контролю, що застосовувала 5-ФУ/лейковорин [11]. Лікування комбінацією «ліпосомальний іринотекан + 5-ФУ/лейковорин» удвічі збільшило медіану виживаності без прогресування захворювання (ВБП) — 3,1 місяця порівняно з 1,5 місяця при застосуванні 5-ФУ/лейковорину (ВР = 0,56; Р = 0,0001). Медіана ЗВ була значно більшою в пацієнтів, які отримували ліпосомальний іринотекан з 5-ФУ/лейковорином, порівняно з пацієнтами, які отримували 5-ФУ/лейковорин (6,2 місяця проти 4,2 місяця; ВР = 0,75; P = 0,042) [12]. Побічними явищами 3-го або 4-го ступеня, які найчастіше виникали при цій схемі лікування, були нейтропенія (27 %), втома (14 %), діарея (13 %) і блювання (11 %). За результатами NAPOLI-1 програма хіміотерапії «ліпосомальний іринотекан + 5-ФУ/лейковорин» посідає належне місце в рекомендаціях з лікування мРПЗ після прогресування на гемцитабін-вмісних схемах [13].
Подальше рандомізоване відкрите багатоцентрове випробування NAPOLI-3 (NCT04083235) було ініційоване для визначення ефективності й безпеки комбінації ліпосомального іринотекану, 5-ФУ/лейковорину й оксаліплатину (NALIRIFOX) у першій лінії терапії раніше не лікованого мРПЗ порівняно з комбінацією Gem + NabP [11]. Пацієнтам з мРПЗ було випадковим чином (1 : 1) призначено NALIRIFOX (ліпосомальний іринотекан 50 мг/м2, 5-ФУ 2400 мг/м2, лейковорин 400 мг/м2 і оксаліплатин 60 мг/м2 (1-й і 15-й дні 28-денного циклу)) або гемцитабін 1000 мг/м2 + nab-паклітаксел 125 мг/м2 (1, 8 і 15-й дні 28-денного циклу). ЗВ була основною кінцевою точкою. Вторинні кінцеві точки включали тривалість ВБП, загальний рівень відповіді й безпеку. Це було глобальне дослідження в понад 200 клінічних центрах по всьому світу. Серед 770 пацієнтів 383 отримували NALIRIFOX, 387 — Gem + NabP. Демографічні дані пацієнтів і вихідні характеристики захворювання були збалансовані між досліджуваними групами [14].
19–21 січня 2023 р. відбулася одна із знакових подій у світовій онкології — Симпозіум Американського товариства клінічної онкології з гастроінтестинальних раків — 2023 ASCO Gastrointestinal Cancers Symposium. Традиційно були подані інноваційні відкриття щодо дослідження й лікування раку шлунково-кишкового тракту. Однією з найочікуваніших була сесія з доповіддю Prof. Zev A. Wainberg (University of California, USA), який презентував результати дослідження NAPOLI-3.
Первинний аналіз кінцевої точки проводився після 544 подій (середнє спостереження — 16,1 місяця). У групі NALIRIFOX медіана ЗВ становила 11,1 місяця проти 9,2 місяця у групі Gem + NabP (p = 0,0355). Медіана ВБП становила 7,4 місяця для NALIRIFOX проти 5,6 місяця для Gem + NabP; p < 0,0001. Побічні реакції 3-го або 4-го ступеня проявлялись у ≥ 10 % пацієнтів, які отримували NALIRIFOX, порівняно з Gem + NabP, серед них діарея (20,3 % проти 4,5 %), нудота (11,9 % проти 2,6 %), гіпокаліємія (15,1 % проти 4,0 %), анемія (10,5 % проти 17,4 %) і нейтропенія (14,1 % проти 24,5 %). Дослідники розглядають відмінності в профілях безпеки як пов’язані з механізмами дії препаратів [15].
Отже, програма NALIRIFOX з використанням пегільованого ліпосомального іринотекану демонструє відчутне поліпшення медіан ЗВ і ВБП у пацієнтів із мРПЗ, ECOG 0–1 і сприятливим профілем коморбідності. Оприлюднені результати дослідження NAPOLI-3 продемонстрували потенціал для подальшого оновлення стандартів терапії мРПЗ у І лінії.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 10.02.2023
Рецензовано/Revised 21.02.2023
Прийнято до друку/Accepted 01.03.2023