Мобильная версия

Журнал «» Том 16, №1-2, 2023

Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у пацієнтів під час широкомасштабного вторгнення в Україні

Авторы: Торбас О.О., Прогонов С.О.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Клинические исследования

Мета: оцінити вплив різних зовнішніх чинників та стресу внаслідок широкомасштабного військового вторгнення на добовий профіль артеріального тиску (АТ). Матеріали та методи. Це ретроспективний аналіз обстежених пацієнтів, яким було проведено ДМАТ за останні 5 років. Ми розділили умовно період спостереження на декілька часових інтервалів: група «Війна», група «До війни», група «Ковід», група «Спокій», у які методом випадкових чисел було відібрано по 20 пацієнтів. Усім пацієнтам було проведено ДМАТ за допомогою приладу Watch BP 03 (Microlife AG, Швейцарія). Було сформовано базу даних та проведено статистичний аналіз результатів за допомогою програмного пакета IBM SPSS 26.0. Результати. Усі групи були порівнянними за віком, гендерним складом та середньодобовими параметрами АТ і ЧСС. Пацієнти були середнього віку, чоловіків і жінок у всіх групах було порівну, порівнянні за результатами середньодобових САТ, ДАТ, ПАТ і ЧСС. Ми виявили, що у групі «Війна» був достовірно нижчий відсоток зниження САТ і ДАТ уночі порівняно із усіма іншими групами (7,6 ± 1,3 % для САТ і 10,2 ± 1,4 % для ДАТ). Стандартне відхилення САТ і ДАТ було достовірно вищим у групі «До війни» (19,8 ± 1,1 та 14,2 ± 0,7 відповідно) порівняно із групами «Війна» (16,0 ± 0,9 та 11,7 ± 0,6 відповідно) та «Ковід» (16,2 ± 0,7 та 11,8 ± 0,7 відповідно). Найбільша частота нон-диперів для САТ і ДАТ спостерігалася у групі «Війна» (60 і 45 % відповідно). Висновки. Під час війни у пацієнтів із АГ зниження САТ і ДАТ вночі виявилося достовірно нижчим, ніж у групах «До війни», «Ковід», «Спокій». Також у цій групі відмічалася більша кількість нон-диперів.

Background. The purpose was to assess the influence of various external factors and stress due to a large-scale military invasion on the daily blood pressure profile. Materials and methods. This was a retrospective analysis of examined patients who underwent ambulatory blood pressure monitoring in the last 5 years. We conditionally divided the observation period into several time intervals: “War”, “Before the war”, “Covid”, and “Peace” groups, 20 patients in each who were selected by the method of random numbers. All patients underwent ambulatory blood pressure monitoring using the WatchBP O3 device (Microlife AG, Switzerland). The database was formed, and statistical analysis of the results was carried out using the IBM SPSS 26.0 software package. Results. All groups were comparable in terms of the age, gender, average daily blood pressure and heart rate parameters of participants. Patients were middle-aged, the number of men and women was equal in all groups, groups were comparable according to the results of average daily systolic (SBP), diastolic blood pressure (DBP), pulse pressure and heart rate. We found that “War” group had a significantly lower percentage of SBP and DBP decrease at night compared to other groups (7.6 ± 1.3 % for SBP and 10.2 ± 1.4 % for DBP). The standard deviation of SBP and DBP was significantly higher in “Before the war” group (19.8 ± 1.1 and 14.2 ± 0.7, respectively) compared to “War” (16.0 ± 0.9 and 11.7 ± 0.6, respectively) and “Covid” groups (16.2 ± 0.7 and 11.8 ± 0.7, respectively). The highest frequency of non-dippers for SBP and DBP was observed in “War” group (60 and 45 %, respectively). Conclusions. During the war, the reduction of SBP and DBP at night in hypertensive patients was significantly lower than in “Before the war”, “Covid”, and “Peace” groups. There was also a higher number of non-dippers in this group.

Ключевые слова

стрес; артеріальна гіпертензія; добове моніторування артеріального тиску

stress; hypertension; daily blood pressure monitoring

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.16.1-2.2023.348

Вступ

Протягом декількох останніх років Україна стала свідком багатьох важких випробувань, які вплинули на хід історії не лише нашої держави, а і усього світу, — від світової пандемії COVID-19 до початку широкомасштабного військового вторгнення на території нашої країни. Звісно, такі події не могли не вплинути на стан здоров’я населення. І якщо те, яким чином на нас вплинули пандемія і локдаун, ми вже зараз можемо попередньо оцінити, то наслідки від такого тяжкого стресу і травми ми ще багато років будемо спостерігати у наших пацієнтів. І найважче, напевне, у цій ситуації буде лікарям-кардіологам, адже, за різними оцінками експертів, саме серцево-судинна патологія залишається однією з провідних причин смертності цивільного населення. Окрім того, найважливішим чинником ризику вважають артеріальну гіпертензією (АГ), лікування якої значно ускладнилося в сучасних умовах.

АГ залишається однією з найпоширеніших неінфекційних патологій у всьому світі [9]. Саме боротьбі із АГ останнім часом приділяють найбільшу увагу не лише науковці, але і представники громади загалом, адже лише спільними зусиллями можна поліпшити контроль артеріального тиску (АТ). І саме контроль АТ є ключовим компонентом не тільки первинної, але й вторинної профілактики серцево-судинних подій у загальній популяції. Тому в наш час проблема АГ набуває найбільшого соціального значення, адже очевидно, що внаслідок широкомасштабного військового вторгнення та стресу, викликаного різними чинниками, зросте навантаження на систему охорони здоров’я, що в першу чергу стосуватиметься кардіологічної служби.

У нормальних умовах за фізіологічну регуляцію АТ відповідає нейрогуморальна регуляція, яка, у свою чергу, залежить від нормального циркадного ритму [10]. Однак в умовах хронічного стресу та психоемоційного навантаження відбувається глибоке порушення усіх фізіологічних процесів в організмі, що загалом призводить до порушення гомео-стазу [8]. У здорових осіб такі хронічні стани можуть призвести до виникнення різних серцево-судинних захворювань у майбутньому, у пацієнтів з АГ — до виникнення тяжких серцево-судинних ускладнень. Розкриття механізмів цих порушень наблизить нас до найбільш оптимальної стратегії первинної та вторинної профілактики кардіоваскулярних ускладнень.

На практиці добове моніторування АТ (ДМАТ) дає нам найбільш широке уявлення щодо профілю АТ та його регуляції протягом доби у кожного окремого пацієнта. Результати добового моніторування дозволяють оцінити середні показники рівня АТ протягом доби, його коливання від мінімального до максимального, навантаження гіпертензією або гіпотензією, вранішній підйом АТ, його швидкість і величину, а також добовий індекс. Кожен із вищенаведених показників має надзвичайно важливе значення, оскільки асоціюється з підвищенням ризику певних кардіоваскулярних подій. Очевидно, для того, щоб оцінити, як саме стресові ситуації впливають на контроль АТ, ДМАТ є найбільш доцільним інструментом.

Відділ вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» не припиняв свою роботу і продовжував надавати медичну допомогу населенню України і під час пандемії коронавірусної хвороби, і з моменту широкомасштабного вторгнення, і під час часткової облоги Києва та часткової окупації Київської області. Протягом цього часу до установи зверталися різні категорії пацієнтів, а тому ми накопичили чимало унікальних даних, які дозволили нам провести детальну оцінку впливу стресових чинників на профіль АТ у пацієнтів, які були направлені до нас на діагностику.

Метою цієї роботи було оцінити вплив різних зовнішніх чинників та стресу на добовий профіль АТ.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети ми вирішили провести ретроспективний аналіз обстежених пацієнтів, яким було проведено ДМАТ у відділі вторинних і легеневих гіпертензій Інституту кардіології за останні 5 років з приводу того, що в них виявилося підвищення АТ. У це дослідження ми відбирали пацієнтів, яким було встановлено діагноз есенціальної артеріальної гіпертензії 1–2-го ступеня. Пацієнти були на обстеженні амбулаторно, стаціонарного лікування з приводу артеріальної гіпертензії не проводилося. Критеріями невключення у цей аналіз були 3-й ступінь та 3-тя стадія артеріальної гіпертензії, вторинна артеріальна гіпертензія, резистентні та рефрактерні до лікування форми артеріальної гіпертензії, наявність клінічно значимої супутньої патології (стенозуючий атеросклероз сонних артерій, цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, ішемічна хвороба серця, ТІА/інсульт в анамнезі, будь-яка гостра патологія на момент обстеження).

Ми розділили умовно період спостереження на декілька часових інтервалів: спостереження під час війни (група «Війна», період з 24 грудня 2022 р. до моменту відбору даних 1 липня 2022 р.), спостереження в період стресу та перенапруження внаслідок анонсованих бойових дій (група «До війни», від моменту попередження від різних організацій про можливий початок широкомасштабного військового вторгнення 3 грудня 2022 до початку бойових дій 24 лютого 2022 року), спостереження в період психоемоційного перенапруження внаслідок пандемії коронавірусної інфекції та локдауну (група «Ковід», з березня 2020 року по жовтень 2021 року) та група контролю у відносно спокійний період (група «Спокій», з січня по грудень 2018 року). Відповідно до цих часових інтервалів із загальної бази даних обстежених методом випадкових чисел було відібрано по 20 пацієнтів у групи порівняння. Детальна клінічна характеристика включених пацієнтів наведена у табл. 1.

Як видно з табл. 1, достовірних відмінностей ні за стажем АГ, ні за структурою антигіпертензивної терапії нами виявлено не було. Отже, можна сказати, що порівнювати групи між собою було коректно.

Усім пацієнтам було проведено ДМАТ за допомогою приладу Watch BP 03 (Microlife AG, Швейцарія), сертифікованого та рекомендованого до використання в клінічній практиці (http://www.dableducational.org/manufacturers/microlife.html). Результати добового моніторування кожного пацієнта було отримано у форматі таблиці Excel, у яку було додано вручну формули для розрахунку добових індексів та виконано оцінку результатів із визначенням абсолютних, середньодобових, максимальних і мінімальних показників АТ і частоти серцевих скорочень (ЧСС), а також варіабельності цих показників протягом доби за допомогою стандартного відхилення (СВ). Ми також провели оцінку навантаження гіпертензією та гіпотензією, розрахунок показників вранішньої динаміки АТ, усі параметри для обчислення було обрано із рекомендацій [9]. Варіабельність АТ та ЧСС протягом доби оцінювали за допомогою показника стандартного відхилення від середньої величини, а також середніх рівнів АТ і ЧСС вдень та вночі [6]. Для того щоб визначити негативний вплив від підвищення або, навпаки, зниження АТ протягом доби, ми розраховували індекс площі та індекс часу гіпертензії або гіпотензії відповідно до стандартизованих методик [4]. Вранішню динаміку АТ розраховували відповідно до методів, запропонованих Каріо та співавторами [3], а також оцінювали амплітуду підвищення АТ, швидкість та величину вранішнього підйому АТ [3]. Ми також розраховували показник добового індексу за формулою [2]:

де ДІ — добовий індекс, АТ — артеріальний тиск, д — у денний час, н — у нічний час, ср — середній рівень.

Відповідно до результатів ми розподілили пацієнтів на підкатегорії: пацієнти із профілем АТ «дипер» — пацієнти з нормальним зниженням АТ у нічні години, у яких ДІ становить 10–20 % (цей тип, за даними літератури, зустрічається у 52–82 % осіб), пацієнти із профілем АТ «нон-дипер» — пацієнти з недостатнім нічним зниженням АТ, у яких ДІ менше ніж 10 % (16–26 % хворих з АГ, за даними джерел), пацієнти із профілем АТ «гіпердипер» — пацієнти з надмірним зниженням тиску вночі, у яких ДІ більше ніж 20 % (близько 19 % хворих відповідно до результатів досліджень), пацієнти із профілем АТ «найт-пікер» — особи з нічною гіпертензією, у яких показники АТ у нічний час перевищують денні і ДІ має негативне значення (близько 3 % хворих відповідно до даних літератури) [2].

Було сформовано базу даних та проведено статистичний аналіз результатів за допомогою програмного пакета IBM SPSS 26.0. Для оцінки середніх величин і їх порівняння використовували t-критерій для оцінки незалежних вибірок. Для оцінки достовірності частот використовували розрахунок методом хі-квадрат для визначення достовірності частотної відмінності між групами.

Результати

Вихідні характеристики включених у дослідження пацієнтів наведені у табл. 2. Як видно із табл. 2, групи були порівнянними за віком, гендерним складом та середньодобовими параметрами АТ і ЧСС.

Як вже було зазначено, початково усі групи були порівнянні за основними демографічними характеристиками — віком, гендерним складом та середніми показниками АТ і ЧСС. Пацієнти усіх груп були середнього віку, чоловіків і жінок у всіх групах було порівну. Більш того, цілком порівнянними були дані середньодобових САТ, ДАТ, ПАТ і ЧСС. Тобто в цілому можна сказати, що це були пацієнти еквівалентного профілю, які відрізнялися виключно терміном, коли вони звернулися до клініки Інституту.

Однак єдиною відмінною рисою, що можна побачити з наведених даних, був достовірно нижчий відсоток зниження САТ і ДАТ вночі у першій групі порівняно із усіма іншими групами. Окрім цієї групи, подібних результатів ми не виявили в жодній іншій групі. Такі зміни означають, що під час широкомасштабного військового вторгнення ступінь зниження АТ уночі погіршився, а нормальний циркадний ритм профілю АТ протягом доби у всіх пацієнтів було втрачено.

Дані більш детального аналізу показників ДМАТ наведено у табл. 3.

Основний показник варіабельності АТ протягом доби характеризує значення СВ, достовірно було вищим у другій групі порівняно із першою та третьою групами як для систолічного, так і для діастолічного АТ. Для ДАТ показник СВ також був вищим і порівняно із четвертою групою. Крім того, СВ середнього АТ також достовірно було вищим у другій групі проти третьої. А тому можна стверджувати, що до початку повномасштабного вторгнення на території України у пацієнтів спостерігалися достовірно більші коливання АТ протягом доби, ніж під час бойових дій або пандемії коронавірусної інфекції.

Окрім того, у другій групі спостерігалася достовірно найвища амплітуда підйому (різниця між середньонічним рівнем АТ та рівнем АТ у ранковий час) САТ, ДАТ і середнього АТ протягом доби. Найнижчу амплітуду вранішніх САТ і ДАТ у першій групі можна пояснити знову ж таки тим, що у цій групі відмічалося найбільше зниження АТ уночі, а отже, і різниця тиску на цьому фоні відповідним чином нівелювалася. Окрім того, саме у другій групі спостерігався найвищий рівень САТ уранці, а різниця виявилася достовірною порівняно із третьою групою.

Для того щоб більш детально оцінити профіль добового індексу у групах, ми оцінили частоту виявлення пацієнтів із профілем АТ «дипер», «нон-дипер», «найт-пікер» і «гіпердипер» у групах. Дані наведено у табл. 4.

Як видно із табл. 4, найбільша частота нон-диперів для САТ і ДАТ спостерігалася у першій групі, що відповідає попереднім результатам щодо найменш вираженого зниження АТ уночі у цій групі пацієнтів. Також привертає увагу, що друга та четверта групи були порівнянними за частотою статусу зниження АТ уночі. Окрім того, варто зазначити, що достовірно більшою кількість пацієнтів із профілем АТ «гіпердипер» була у четвертій групі, ніж в інших групах спостереження. Примітно, що кількість пацієнтів із профілем АТ «найт-пікер» була однаковою в усіх чотирьох групах; це, ймовірно, може свідчити про те, що статус «найт-пікер» пов’язаний із іншими чинниками та супутніми захворюваннями і зустрічається у популяції пацієнтів із АГ із приблизно однаковою частотою, наведеною нами у табл. 4.

Також варто зазначити, що більше жодних достовірних відмінностей для ключових показників добового профілю АТ ми не спостерігали (середній рівень АТ у денний та нічний період, максимальні і мінімальні значення АТ, навантаження гіпертензією або гіпотензією тощо). І тут важливо, що, ймовірно, вплив цих стресогенних чинників настільки специфічний, однак очевидний і значимий, що лише детальний аналіз параметрів ДМАТ дозволив нам його оцінити.

Обговорення

На регуляцію АТ, окрім автономної і гуморальної реакції організму, впливає ціла низка чинників, у тому числі і типи призначеної антигіпертензивної терапії, прийом фіксованої або вільної комбінації препаратів, прийом терапії ввечері або вранці, прихильність до лікування, наявність супутніх захворювань та чинників ризику та багато іншого. У нашому дослідженні ми спробували нівелювати вплив додаткових чинників шляхом вибіркового рандомізованого підходу до формування груп порівняння, саме тому вибірки були репрезентативними одна щодо одної. У такій ситуації ми можемо умовно нехтувати впливом додаткових чинників у кожного конкретного хворого, ці групи цілком відповідають тому профілю пацієнтів, які зверталися у наш відділ. Принциповою відмінністю були лише терміни та умови під час звернення, які впливали на циркадний профіль АТ.

Слід зазначити, що варіабельність АТ протягом доби — це нормальне явище, навіть у пацієнтів із АГ, якщо коливання АТ протягом доби відповідає фізіологічним циркадним ритмам. Проте, як показує практика, навіть на ранніх етапах АГ може відбуватися дисбаланс вегетативної та ендокринної регуляції АТ, тим більше на фоні впливу стресорних чинників різного типу, що відображається у зміні нормального профілю АТ протягом доби. ДІ є основним показником варіабельності АТ протягом доби, який використовують у клінічній практиці, а тому в нашому аналізі ми спиралися саме на його значення. Щоб порівняти отримані нами дані із частотою виявлення статусу добового профілю АТ у популяції пацієнтів з АГ, ми звернулися до даних літератури та виявили, що нормальне зниження АТ у нічні години відповідає ДІ 10–20 % та зустрічається у 52–82 % осіб [2]. У нашому аналізі подібні дані ми спостерігали у групах «До війни» та «Спокій».

Пацієнти із профілем АТ «нон-дипер» — це пацієнти, у яких ДІ менше ніж 10 %, і така ситуація спостерігається у 16–26 % хворих з АГ за даними джерел [2], у той час як у нашому дослідженні у групі «Війна» частота виявлення такого статусу сягала 60 %, що є набагато вищим за наведені середні дані. Пацієнти із профілем АТ «гіпердипер» мають ДІ більше ніж 20 %, що зустрічається у близько 19 % хворих відповідно до результатів досліджень [2]. Цікаво, що у нашому аналізі подібну частоту ми побачили лише у групі «Ковід» (20 %), у той час як у групі «Вій-на» не було жодного такого пацієнта. Пацієнти із профілем АТ «найт-пікер» — особи з нічною гіпертензією, у яких показники АТ у нічний час перевищують денні і ДІ має негативне значення (близько 3 % хворих відповідно до даних літератури).

Найперше, що привертає увагу, це велика кількість пацієнтів із статусом «нон-дипер» та найменше зниження САТ і ДАТ у нічний час у першій групі порівняно з усіма іншими. Відмінною рисою широкомасштабного військового вторгнення на території України стало те, що ракетні удари, зокрема і по цивільних об’єктах, наносилися вночі. Цим можна пояснити, чому вночі не було повного розслаблення, ймовірно, зменшення тривалості фази глибокого сну, а це дуже негативно впливає на зміну початково навіть нормального добового циркадного ритму, викривлюючи нормальний профіль коливання АТ. Варто зазначити, що дискусія щодо прогностичного значення статусу «нон-дипер» і дотепер точиться у науковій літературі [1]. Нам теж складно оцінити, наскільки цей ефект буде негативно впливати на здоров’я українців у майбутньому, однак уже сьогодні ми можемо констатувати досить значне порушення нормальної регуляції основних систем організму вночі, що в подальшому може призвести до погіршення контролю АТ у пацієнтів із АГ, розвитку АГ у нормотензивних осіб, ожиріння, порушення рівня глюкози крові та цілої низки інших захворювань та станів, асоційованих з хронічним стресом [1]. Тому вже сьогодні доцільно звернути увагу на таке порушення.

З іншого боку, у групі «До війни» профіль нічного зниження АТ відповідав такому у конт-рольній групі «Спокій», що начебто говорить про нормальний профіль регуляції АТ протягом доби. Період до початку широкомасштабного військового вторгнення на території України був обраний нами із тих міркувань, що саме цей період відзначався найбільшою тривожністю і передчуттям біди, що є стресогенним чинником зовсім іншої природи. Протягом тривалого періоду часу населення України перебувало під впливом інформації із масмедіа, які намагалися донести до свідомості громадян проблему і попередити про ймовірний військовий конфлікт. У цей час до нас зверталися пацієнти, які скаржилися на погіршення контролю АТ на фоні стандартної для них антигіпертензивної терапії, часті перепади АТ і неможливість підібрати оптимальні дози антигіпертензивних препаратів. І дійсно, ми це побачили завдяки показнику СВ, який виявився найвищим у цій групі. Така значна варіабельність АТ протягом доби може бути ознакою тривожності, яку лікарі помічали у своїх пацієнтів протягом цього періоду. Більш того, існують дані, що СВ САТ пов’язана із більшою кількістю серцево-судинних подій, адже при різкому підвищенні АТ від низького або нормального до високого рівня судини можуть не витримати такого навантаження [7]. Крім того, саме у групі «До війни» відмічався найвищий САТ уранці, що може бути додатковим підтвердженням цієї гіпотези.

На нашу думку, цікавим виявився той факт, що у групі «Ковід» ми не виявили жодних достовірних відмінностей ізольовано порівняно з групою «Спокій». Протягом тривалого часу світові експерти стверджували, що пандемія коронавірусної хвороби буде мати негативний вплив на віддалені наслідки як у пацієнтів із наявними серцево-судинними захворюваннями, так і у здорової популяції [5]. Основна роль серед чинників стресу відводилася, власне, самій коронавірусній інфекції, особливо при її тяжкому перебігу, стресу від ізоляції і порушення соціальних зв’язків, стресу від фінансової кризи, викликаної пандемією, від страху втратити роботу або фінансову стабільність тощо. Однак наше дослідження продемонструвало, що достовірного короткочасного негативного впливу на регуляцію АТ усі ці чинники не мали. Натомість ми спостерігали, що люди почали більш ретельно та уважно ставитися до свого здоров’я, контролювати рівень АТ, також поліпшилася прихильність пацієнтів до терапії. Більш того, малосимптомні пацієнти з АГ, які ніколи не зверталися по медичну допомогу з приводу підвищення АТ, саме внаслідок захворювання і лікування в стаціонарі також починали лікування антигіпертензивними препаратами. Тобто зростання частоти звернень з приводу коронавірусної хвороби призвело до збільшення частоти виявлення АГ, а також поліпшення її лікування.

Отже, загалом можна сказати, що кожна стресова ситуація унікальна і має притаманний лише їй набір стресогенних чинників, більшість з яких може вплинути і на регуляцію АТ. Розуміння цих чинників і того, як вони впливають на здоров’я пацієнтів із АГ, дозволить нам прогнозувати розвиток тяжких серцево-судинних ускладнень у майбутньому і запобігати йому.

Звісно, не можемо не зазначити обмеження, які мало наше дослідження. До них відносяться ретроспективний дизайн дослідження, відсутність даних про супутні захворювання, прийом терапії та інші діагностичні тести, а також неможливість оцінити вплив додаткових чинників.

Висновки

1. Під час війни у пацієнтів із АГ середні рівні САТ і ДАТ уночі виявилися достовірно вищими, ніж у групах «До війни», «Ковід», «Спокій». Також у цій групі відмічалася більша кількість нон-диперів.

2. До війни у пацієнтів спостерігалися достовірно вищі показники СВ АТ протягом доби, а також достовірно вищою була амплітуда підвищення САТ вранці.

3. Якщо враховувати виключно компонент психоемоційного навантаження протягом світової пандемії, можна стверджувати, що період COVID-19 істотно не вплинув на показники циркадного ритму АТ.

4. Виявлені нами дані можуть допомогти у прогнозуванні виникнення та перебігу серцево-судинних захворювань у населення в повоєнні часи, оскільки, розуміючи процеси порушення нормального циркадного ритму пацієнта вже зараз, ми можемо прогнозувати, які ускладнення та стани можуть розвинутися у нього в майбутньому, аби вже сьогодні знизити цей ризик.

5. Рутинного офісного вимірювання і домашнього моніторування недостатньо для індивідуалізованої оцінки кардіоваскулярного ризику під час різних стресогенних ситуацій. Ми рекомендуємо використання ДМАТ у більшості пацієнтів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 01.04.2023

Рецензовано/Revised 12.04.2023

Прийнято до друку/Accepted 18.04.2023

Список литературы

1. Boos C.J., Toon L.T., Almahdi H. The relationship between ambulatory arterial stiffness, inflammation, blood pressure dipping and cardiovascular outcomes. BMC Cardiovasc. Disord. Vol. 16. 21(1). P. 139.

2. Kammila S., Campbell N.R., Brant R. et al. Systematic error in the determination of nocturnal blood pressure dipping status by ambulatory blood pressure monitoring. Blood Press. Monit. Vol. 7(2). P. 131-134.

3. Kario K. Morning surge in blood pressure and cardiovascular risk: evidence and perspectives. Hypertension. Vol. 56(5). P. 765-773.

4. Krakoff L.R. Ambulatory blood pressure improves prediction of cardiovascular risk: implications for better antihypertensive management. Curr. Atheroscler. Rep. Vol. 15(4). P. 317.

5. Lip S., Mccallum L., Delles C. et al. Rationale and Design for the LOnger-term effects of SARS-CoV-2 INfection on blood Vessels And blood pRessure (LOCHINVAR): an observational phenotyping study. Open Heart. Vol. 9(1). e002057.

6. Parati G., Stergiou G.S., Dolan E. et al. Blood pressure variability: clinical relevance and application. J. Clin. Hypertens. (Greenwich). Vol. 20(7). P. 1133-1137.

7. Stevens S.L., Wood S., Koshiaris C. et al. Blood pressure variability and cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. BMJ. Vol. 354. Р. i4098.

8. Strawn J.R., Ekhator N.N., Horn P.S. et al. Blood pressure and cerebrospinal fluid norepinephrine in combat-related posttraumatic stress disorder. Psychosom. Med. Vol. 66(5). P. 757-759.

9. Williams B., Mancia G., Spiering W. et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. Vol. 39(33). P. 3021-3104.

10. Zanutto B.S., Frías B.C., Valentinuzzi M.E. Blood pressure long term regulation: a neural network model of the set point development. Biomed Eng. Online. Vol. 10. P. 54.