Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023

Вернуться к номеру

Прояви пневмонії в поранених під час повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. за даними інструментальних методів обстеження (стендова доповідь)

Авторы: Вітомська-Мельник А.О., Трихліб В.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Актуальною проблемою в поранених є різноманітні ускладнення, різновид і частота яких залежать від багатьох факторів. 
За даними різних джерел, частота вогнепальних поранень грудної клітки в сучасних військових конфліктах становить 8–11 %.
Частка інфекційних ускладнень при мінно-вибуховій травмі грудей становила 27,5 %, при травмі живота — 1,5 %, при травмі кінцівок нагноєння ран фіксували в 36,4 % випадків, ранову інфекцію решток кінцівок при відривах і руйнуваннях реєстрували у 26,9 %, вогнепальний остеомієліт — у 28,3 % випадків. 
При вогнепальних пораненнях різної локалізації доволі часто спостерігаються захворювання органів дихання, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи. Найбільш частими ускладненнями вогнепальних поранень є хвороби легень і плеври: пульмоніт, крововиливи в легені, пневмонії, нагнійні процеси, пневмоторакс, гемоторакс, емпієма плеври.
Пневмонія — гостре інфекційне захворювання переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням легень та обов’язковою наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації. Розрізняють позагоспітальну пневмонію, яка набувається в громаді, тобто поза межами медичного закладу, і внутрішньогоспітальну (нозокоміальну) пневмонію.
Мета роботи: проаналізувати отримані інструментальні дані (комп’ютерна томографія (КТ) і рентген органів грудної клітки (ОГК)) у поранених під час повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році з пневмонією.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 43 медичних карток стаціонарних хворих пацієнтів із пневмоніями на фоні різноманітних бойових поранень, у яких не виявлено РНК вірусу SARS-CoV-2 (COVID-19) і які лікувались в інфекційному відділенні Національного військово-медичного клінічного центра «Головний військовий клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») і Військово-медичного клінічного центра Центрального регіону.
Результати. Перша КТ ОГК була зроблена в 36 (83,72 %) поранених у першу добу після госпіталізації, у 2 (4,65 %) — на 2-гу добу, в 1 (2,32 %) — на 4-й день, в 1 (2,32 %) — на 13-ту добу, в 1 (2,32 %) — на 15-ту добу після госпіталізації. Протягом перших трьох днів після поранення — в 4 осіб, з 4-ї по 6-ту добу — у 20 осіб, із 7-ї по 9-ту добу — в 5 пацієнтів, з 9-ї по 12-ту добу — в 4 осіб, після 12-ї доби — у 8 осіб. Перша КТ ОГК була виконана від дня госпіталізації в середньому (Ме) на 1-шу добу (Q25 = 1, Q75 = 1), min = 1, max = 15, а від дня поранення — на 6-ту добу (Q25 = 4, Q75 = 11), min = 1, max = 21.
На час виконання першої КТ ОГК у поранених середня температура тіла (Ме) була 37,0 °С (Q25 = 36,7, Q75 = 37,5), min = 36,2, max = 39,7. Рівень сатурації: Ме = 96 % (Q25 = 94, Q75 = 98), min = 88, max = 99. Серед поранених 35 осіб дихали самостійно, 3 особи перебували на штучній вентиляції легень (ШВЛ), одна особа дихала за допомогою трахеостоми/ендотрахеальної трубки. В одного пораненого сатурація становила 88 %, в одного — 92 %, у трьох — 93 %, у чотирьох — 94 %, в інших — 95 % і більше, у 13 осіб сатурація не вимірювалась. Середня частота дихання (Ме) — 17 дихальних рухів за хвилину (Q25 = 16, Q75 = 18), min = 14, max = 27. 
Нижньочасткова лівобічна локалізація виявлена в 5 (11,63 %) осіб, верхньочасткова лівобічна — в 1 (2,32 %) особи, нижньочасткова правобічна — у 5 (11,63 %) осіб, полісегментарна правобічна — у 4 (9,3 %) осіб, полісегментарна лівобічна — у 4 (9,3 %) осіб, двобічна пневмонія — у 15 (34,88 %) осіб. У 9 осіб даних за пневмонію немає.
Другу КТ ОГК було виконано 6 пацієнтам із пневмоніями. На час виконання другої КТ ОГК у поранених середня температура тіла (Ме) була 37,8 °С (Q25 = 37,4, Q75 = 38), min = 36,4; max = 38. Рівень сатурації: Ме = 96 % (Q25 = 95, Q75 = 96,5), min = 94 %, max = 97 %. Серед цих пацієнтів усі дихали самостійно. Частота дихання: Ме = 21 дихальний рух за хвилину (Q25 = 20, Q75 = 22), min = 20, max = 22. 
Третя КТ ОГК була виконана 3 пацієнтам із пневмоніями. На час виконання третьої КТ ОГК у поранених середня температура тіла (Ме) була 36,8 °С (Q25 = 36,2, Q75 = 37), min = 36,2; max = 37. Рівень сатурації: Ме = 93 %. Усі дихали самостійно. Частота дихання: Ме = 22 дихальних рухи за хвилину.
На другій КТ ОГК залишалися зміни при виконанні на 12, 14, 18, 19, 24, 28-й дні від часу поранення. При проведенні третьої КТ ОКГ залишались зміни при виконанні на 29-ту і 34-ту добу від часу поранення, позитивна динаміка у вигляді розсмоктування пневмонії — на 28-му добу.
Перший рентген ОГК був виконаний в середньому (Ме) на 9-ту добу від дня поранення (Q25 = 7, Q75 = 11,5), min = 1, max = 27, а від дня госпіталізації — на 4-ту добу (Q25 = 1, Q75 = 6), min = 1, max = 18. Перший рентген ОГК був виконаний у 6 (13,95 %) осіб в першу добу після госпіталізації, в 1 (2,32 %) пораненого рентгенографія ОГК проводилась на 2-гу, 10, 13, 18-ту добу, у 2 (4,65 %) осіб — на 3, 4, 6-й день, у 5 (11,63 %) поранених — на 5-ту добу, у 4 (9,3 %) осіб — на 7-му добу після госпіталізації. Протягом перших трьох днів після поранення — у 2 осіб, з 4-ї по 6-ту добу — у 3 осіб, із 7-ї по 9-ту добу — у 13, з 9-ї по 12-ту добу — у 6 осіб, після 12-ї доби — у 6 осіб. На час виконання першого рентгену ОГК у поранених з пневмонією середня температура тіла (Ме) була 36,9 °С (Q25 = 36,7, Q75 = 37,5), min = 36,1, max = 39. Рівень сатурації: Ме = 97 % (Q25 = 93, Q75 = 98), min = 92, max = 99. Серед цих пацієнтів 29 осіб дихали самостійно, 3 перебували на ШВЛ і 2 дихали за допомогою трахеостоми. Частота дихання: Ме = 18 дихальних рухів за хвилину (Q25 = 17, Q75 = 20), min = 14, max = 26. 
Другий рентген ОГК був виконаний у 12 хворих на пневмонію. Від дня поранення другий рентген ОГК був виконаний у середньому (Ме) на 17-ту добу (Q25 = 11, Q75 = 23), min = 5, max = 28, а від дня госпіталізації — на 13,5 добу (Q25 = 5,5, Q75 = 19,5), min = 2, max = 28. На час виконання рентгенограми в поранених середня температура тіла (Ме) була 37,25 °С (Q25 = 36,8, Q75 = 37,5), min = 36,4; max = 38,2. Рівень сатурації: Ме = 98 % (Q25 = 96, Q75 = 98,5), min = 94, max = 99. Серед цих пацієнтів усі дихали самостійно. Частота дихання: Ме = 20 дихальних рухів за хвилину (Q25 = 20, Q75 = 20), min = 18, max = 26. 
Третій рентген ОГК був виконаний у 7 хворих на пневмонію від дня поранення у середньому (Ме) на 26-ту добу (Q25 = 19, Q 75 = 36), min = 15, max = 37, а від дня госпіталізації — на 23-тю добу (Q25 = 16, Q75 = 32), min = 6, max = 33. На час виконання рентгенографії в поранених з пневмонією середня температура тіла (Ме) була 37,2 °С (Q25 = 36,7, Q75 = 37,4), min = 36,6; max = 38,8. Рівень сатурації: Ме = 98 % (Q25 = 97, Q75 = 98), min = 96, max = 100. Серед цих пацієнтів усі дихали самостійно. Частота дихання: Ме = 20 дихальних рухів за хвилину (Q25 = 18, Q75 = 21,5), min = 18, max = 22. 
На другій рентгенограмі залишались зміни на 8-му, 11, 15, 19-ту, 22-гу, 23-тю, 28-му добу від часу поранення, позитивна динаміка у вигляді розсмоктування пневмонії — на 5, 9, 15, 20, 26-ту добу. На третій рентгенограмі залишались зміни на 15, 19, 26-ту, 32-гу добу від часу поранення, позитивна динаміка у вигляді розсмоктування пневмонії — на 16, 25, 36-ту, 37-му добу.
Висновки. За даними нашого спостереження можна зробити висновок, що в більшості хворих на пневмонію перше КТ ОГК проводилось у 1-шу добу після госпіталізації — 37 (86,05 %). Перша рентгенографія проводилась частіше в 1-шу добу після госпіталізації — 6 (13,95 %) осіб, і з 7-ї по 9-ту добу — у 13 (30,2 %) осіб. Переважала двобічна локалізація пневмонії (р > 0,05). Позитивна динаміка за даними променевих методів діагностики спостерігалася з третього тижня після поранення на фоні стаціонарного лікування.


Вернуться к номеру