Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023
Вернуться к номеру
Клінічні прояви коронавірусної інфекції під час циркуляції штаму омікрон у 2021–2022 рр. на фоні вакцинації при легкому й середньотяжкому перебігу (стендова доповідь)
Авторы: Дімов П.В., Трихліб В.І.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) є гострою респіраторною інфекцією, спричиненою вірусом тяжкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-CoV-2). Коронавірусна інфекція зберігає свою актуальність навіть після масового проведення вакцинації. Змінився і штам, який циркулює в Україні та країнах світу. Значно збільшився відсоток хворих, які проходять лікування в амбулаторних умовах.
Тяжкість перебігу може варіювати від легкого (навіть безсимптомного) перебігу до розвитку тяжкої пневмонії, сепсису, гострого респіраторного дистрес-синдрому. На перебіг інфекції значною мірою впливає наявність супутніх захворювань.
Втрата відчуття смаку й запаху є специфічним симптомом, що майже однозначно вказує на COVID-19, оскільки він дуже рідко трапляється при інших інфекційних захворюваннях.
Пацієнти з легким перебігом захворювання можуть також скаржитися на біль у горлі, головний біль, міалгії та нездужання, спотворення нюху (дизосмія), смаку (дизгевзія) і/або втрату нюху (аносмія), смаку (агевзія). У пацієнтів з легким перебігом відсутні ознаки зневоднення, сепсису, задишка або утруднене дихання з відчуттям стискання за грудниною, збільшення частоти дихальних рухів, мокротиння або кровохаркання, нудота, блювання і/або діарея, немає змін психічного стану, сплутаності свідомості, млявості.
Поліморфність клінічної симптоматики та відсутність патогномонічних ознак ускладнюють діагностику COVID-19.
Отримані результати ще раз підтверджують, що лікар далеко не завжди може оцінити ймовірність тяжкого перебігу хвороби й передбачити розвиток ускладнень, спираючись лише на клінічні симптоми, і не може використовувати їх як прогностичні й діагностичні –критерії.
Важливим завданням для лікарів є своєчасне виявлення ускладнень для призначення відповідної терапії, щоб запобігти прогресуванню хвороби. Вчасне виявлення клінічних проявів ускладнень і тяжкого перебігу має важливе значення для поліпшення наслідків лікування.
Мета роботи: проаналізувати клінічні прояви у хворих на коронавірусну хворобу при легкому і середньотяжкому перебігу під час останньої хвилі захворювань в 2021–2022 рр.
Матеріали та методи. Проведений аналіз даних 118 медичних карток стаціонарних хворих із підтвердженим діагнозом COVID-19, які лікувались в інфекційному відділенні Національного військово-медичного клінічного центра «Головний військово-клінічний госпіталь» (НВМКЦ «ГВКГ») з приводу коронавірусної хвороби (COVID-19), яка була підтверджена за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу на наявність РНК вірусу SARS-CoV-2.
Результати. Серед 52 пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування в НВМКЦ «ГВКГ» з діагнозом коронавірусної хвороби (COVID-19) з легким перебігом, отримані такі дані щодо клінічних проявів.
Скарги на виражену загальну слабкість пред’являли 8 (15,3 %) хворих, на помірну загальну слабкість — 44 (84,6 %) хворі, задишку при фізичному навантаженні — 1 (1,9 %) хворий, відчуття стиснення в грудях — 2 (3,8 %) хворі, ломоту в тілі — 7 (13,4 %) хворих, нежить — 20 (39,2 %), закладеність носа — 13 (25,4 %) хворих, виражений біль у горлі — 6 (11,5 %) хворих, помірний біль у горлі — 11 (21,1 %) хворих, виражений головний біль — 10 (19,2 %) хворих, помірний головний біль — 9 (17,3 %) хворих, підвищення артеріального тиску (АТ) — 2 (3,8 %) хворі, артралгію — 4 (7,6 %) хворі, втрату одночасно смаку і нюху — 14 (26,9 %) хворих. Скарги на кашель: на сухий — у 12 (23,5 %) осіб, малопродуктивний — у 6 (11,7 %) осіб, вологий — у 9 (17,6 %) осіб.
Температура тіла при госпіталізації була: субфебрильна — у 28 (53,8 %), фебрильна — у 4 (7,6 %), піретична — в 1 (1,9 %).
При аускультації в легенях вислуховувалось жорстке дихання — у 7 (13,4 %) осіб, сухі хрипи — в 1 (1,9 %) хворого, вологі дрібнопухирчасті хрипи — в 1 (1,9 %) хворого. При перкусії легень вислуховувався коробковий звук в 1 (1,9 %) хворого.
Із 66 хворих із середньотяжким перебігом скарги на виражену загальну слабкість були у 25 (37,8 %) осіб, на помірну загальну слабкість — у 41 (63,12 %), задишку при фізичному навантаженні — у 29 (43,9 %), задишку в спокої — у 5 (7,5 %), відчуття стиснення в грудях — у 14 (21,2 %), ломоту в тілі — у 17 (25,7 %), ринорею — у 9 (13,6 %), закладеність носа — у 5 (7,5 %), виражений біль у горлі — у 4 (6,1 %), помірний біль у горлі — у 6 (9,2 %), запаморочення — у 6 (9,0 %), втрату свідомості — у 2 (3,0 %), виражений головний біль — у 9 (13,6 %), помірний головний біль — у 20 (30,3 %), підвищення артеріального тиску — у 20 (30,3 %), артралгію — у 6 (9,0 %), міалгію — у 5 (7,5 %), втрату одночасно смаку і нюху — у 4 (6,0 %). На сухий кашель скаржились 12 (23,5 %) хворих, малопродуктивний — 6 (11,7 %), вологий — 9 (17,6 %).
Температура тіла при госпіталізації у хворих даної групи була: субфебрильна — у 28 (42,4 %), фебрильна — у 16 (24,2 %), піретична — у 2 (3,0 %).
При аускультації в легенях було жорстке дихання в 47 (71,21 %) пацієнтів та ослаблене дихання — у 3 (4,5 %), сухі хрипи вислуховувались у 9 (13,6 %), вологі дрібнопухирчасті — у 4 (6,0 %), крепітація — у 3 (4,5 %).
Перкуторно коробковий звук вислуховувався в 1 (1,5 %) хворого, вкорочений звук — у 2 (3,0 %).
Висновки. Хворі на коронавірусну хворобу при середньотяжкому перебігу частіше скаржились на виражену загальну слабкість, сухий, малопродуктивний кашель, відчуття стиснення в грудях, задишку при фізичному навантаженні й у спокої, ломоту в тілі, помірний головний біль, запаморочення, втрату свідомості, підвищення артеріального тиску, міалгію та артралгію. Частіше реєструвалась фебрильна й піретична температура тіла при госпіталізації. При аускультації переважно вислуховувалось жорстке, ослаблене дихання, крепітація, сухі й вологі хрипи. Перкуторно був укорочений звук.