Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023

Вступ. Відомо, що інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть мати тяжкі наслідки, призводити до інвалідності, а деякі — навіть до летального кінця. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-краплинним шляхом.

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітету або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби. Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти її тяжкому перебігу та появі ускладнень від неї.

Зараз вакцинація залишається найефективнішим засобом боротьби з COVID-19 і є найважливішим способом виходу з пандемії. Останні статистичні дані показують, що повністю щеплені люди старше від 65 років потрапляють до лікарні приблизно в 13 разів рідше, ніж нещеплені. А частка летальних випадків серед вакцинованих у цій віковій групі приблизно в 15 разів менша, ніж у тих, хто з тієї чи іншої причини не вакцинувався.

Повна вакцинація від коронавірусу не лише зменшує ризик захворіти, але також знижує імовірність того, що хвороба буде перебігати з наявністю ускладнень.

Дані щодо ефективності вакцинації за допомогою CoviShield показали зниження госпіталізації на 80–88 %. При дослідженні ефективності первинної вакцинації спостерігали зниження смертності до 100 %. Повна вакцинація була пов’язана з нижчою смертністю, ніж у невакцинованих або частково вакцинованих.

У літніх людей, які отримали першу дозу вакцини, але не отримали другу, захворювання нирок, серця і легень були пов’язані з поствакцинальним зараженням. Значно знижені шанси щодо поствакцинальної інфекції були виявлені в молодих людей зі слабкістю після першої та другої дози вакцини, у молодих людей із захворюваннями серця після другої дози вакцини та в молодих людей із цукровим діабетом після першої дози вакцини. Порівняно з невакцинованими особами після першої або другої дози вакцини було менше шансів мати понад п’ять симптомів протягом першого тижня хвороби або звернення до лікарні, і частіше вони були повністю безсимптомними, особливо якщо їм було 60 років і старше. COVID-19 був менш тяжким (як щодо кількості симптомів на першому тижні інфікування, так і щодо потреби в госпіталізації) в учасників після першої чи другої дози вакцини порівняно з нещепленими учасниками.

Мета роботи: встановити особливості клініко-лабораторних проявів перебігу коронавірусної інфекції в щеплених від COVID-19 за період 2021–2022 років.

Матеріали та методи. Проведений аналіз даних 151 медичної картки стаціонарного хворого пацієнтів, які лікувались з приводу коронавірусної хвороби COVID-19 у інфекційному відділенні й у відділенні реанімації і інтенсивної терапії Національного військово-медичного клінічного центра «Головний військовий клінічний госпіталь», отриманих методом випадкової вибірки. Діагноз коронавірусної хвороби (COVID-19) був підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу на наявність РНК вірусу SARS-CoV-2. 

Статистична обробка матеріалів дослідження проводилася за допомогою персонального комп’ютера з використанням програми Statistica та Microsoft Excel.

Результати. Найчастіше у військовослужбовців ЗСУ використовували вакцину CoronaVac як для першої, так і для другої вакцинації (67 і 80 %). Загалом для військовослужбовців строкової служби найчастіше використовували вакцину CoronaVac (91,0 %), для офіцерів ЗСУ — з однаковою частотою CoronaVac і Pfizer (по 25 %), для пенсіонерів МОУ — Moderna (10,1 %). Серед 151 досліджуваного пацієнта одну дозу вакцини отримала 91 (60,3 %) особа, дві дози вакцини отримали 75 (49,7 %) осіб, невакцинованих було 60 (39,7 %) хворих. З урахуванням ступеня тяжкості перебігу коронавірусного захворювання в досліджуваних після щеплення першою дозою вакцини вірогідно більша кількість пацієнтів мала легкий перебіг коронавірусного захворювання — у 51 (56,0 %) хворого (р < 0,05), після другої дози вакцини також вірогідно в більшості пацієнтів захворювання перебігало в легкій формі — у 49 (65,3 %) хворих (р < 0,05), а в хворих без щеплення від COVID-19 частіше спостерігався середньотяжкий перебіг — у 35 (58,5 %) хворих (р > 0,05). Госпіталізація вакцинованих хворих у середньому відбувалась на 3-й день захворювання (Ме = 3-й день (Q25 = 2, Q75 = 7) при min = 1, max = 15), а хворих без щеплення — на 7-й день захворювання (Ме = 7-й день (Q25 = 5, Q75 = 10) при min = 2, max = 14). Більше вакцинованих хворих було госпіталізовано на 2-й день — 17 (22,7 %) і на 3-й день — 15 (20,0 %) хворих, а невакцинованих найбільше було госпіталізовано на 5-й і 7-й день захворювання — по 10 хворих (13,2 %). У вакцинованих пацієнтів відносно частіше були скарги на сухий кашель при всіх ступенях тяжкості перебігу COVID-19, а у невакцинованих пацієнтів з приблизно однаковою частотою були скарги на сухий і малопродуктивний кашель при середньотяжкому й тяжкому перебігу захворювання (р > 0,05). Скарги на ломоту в тілі частіше були у вакцинованих пацієнтів при середньотяжкому перебігу, а в невакцинованих — при тяжкому (р > 0,05). Приблизно з однаковою частотою задишка при фізичному навантаженні зустрічалась як у вакцинованих, так і в невакцинованих пацієнтів, відчуття стиснення в грудях — при тяжкому перебігу в обох групах пацієнтів, а підвищення артеріального тиску — частіше в невакцинованих (р > 0,05). При легкому перебігу коронавірусної інфекції у вакцинованих хворих переважали скарги на закладеніть носа і сухість слизової оболонки носа, а у невакцинованих хворих скарг на утруднене носове дихання було відносно менше при різних ступенях тяжкості перебігу хвороби (р > 0,05). У вакцинованих пацієнтів з приблизно однаковою частотою були скарги на виражений і помірний головний біль, а у невакцинованих хворих переважали скарги на помірний головний біль (р < 0,05). Вірогідна більшість пацієнтів з обох груп при всіх ступенях тяжкості перебігу COVID-19 не мали скарг на втрату смаку та нюху (р < 0,05).

Встановлено, що нормоцитоз переважав у перші дні захворювання при легкій формі COVID-19 як у вакцинованих, так і в невакцинованих хворих, у решти вакцинованих хворих відносно частіше спостерігалися лейкопенія, лімфоцитоз і тромбоцитопенія (р < 0,05).

Суттєвої різниці в середніх значеннях біохімічних показників аналізу крові при легкому перебігу COVID-19 у вакцинованих і невакцинованих хворих не було, і в динаміці у вакцинованих ці показники суттєво не змінювалися. У невакцинованих спостерігалося підвищення рівня трансаміназ під час проведення лікування в стаціонарі.

Показники коагулограми у вакцинованих хворих суттєво не відрізнялись від показників коагулограми в невакцинованих хворих при легкому перебігу COVID-19 і були в межах норми. 

Встановлено, що у хворих із середньотяжким перебігом нормоцитоз переважав як у більшості вакцинованих, так і в більшості невакцинованих хворих протягом усього періоду захворювання. Також у більшої частки вакцинованих і невакцинованих хворих спостерігались лімфопенія, гранулоцитоз, але в деяких вакцинованих була тромбоцитопенія в перші дні захворювання, у невакцинованих — тромбоцитоз з 4-го по 9-й день хвороби (р < 0,05).

У хворих із щепленням і без щеплення від COVID-19 спостерігався ріст рівня лейкоцитів і тромбоцитів пропорційно до днів захворювання при середньотяжкому перебігу. Решта показників у середньому коливались у межах норми протягом усього періоду захворювання. У невакцинованих хворих спостерігалося зниження рівня гранулоцитів із часом. 

У вакцинованих пацієнтів спостерігалося підвищення рівня трансаміназ і рівня сечовини найчастіше із 7-го по 9-й день захворювання, що може бути пов’язано з розвитком реактивного (токсичного) гепатиту на фоні лікування, решта показників коливалися в межах норми. У невакцинованих хворих середній рівень АлАТ був найвищим із 7-го по 9-й дні захворювання, а рівень АсАТ — з 4-го по 6-й дні захворювання, решта показників коливалися у межах норми. Рівень СРБ у середньому найвищим був у перші 3 дні захворювання в обох групах пацієнтів.

Середні значення показників коагулограми у вакцинованих хворих суттєво не відрізнялись від показників коагулограми в невакцинованих хворих при середньотяжкому перебігу COVID-19 і були в межах норми.

У вакцинованих хворих із тяжким перебігом з більшою частотою спостерігався нормальний рівень лейкоцитів протягом усього періоду захворювання, а в невакцинованих — лейкоцитоз. Зниження рівня лімфоцитів спостерігалося в обох групах пацієнтів. Рівень гранулоцитів здебільшого був у нормі в перші дні захворювання у вакцинованих пацієнтів і підвищувався з 4-го дня захворювання, а в невакцинованих гранулоцитоз переважав протягом усього періоду хвороби. Тромбоцитопенія у вакцинованих хворих спостерігалася в перші 3 дні тяжкого перебігу коронавірусу, далі відбувалась їх нормалізація, а в невакцинованих — тромбоцитопенія протягом усього періоду захворювання (р < 0,05).

Середні показники загального аналізу крові переважно коливались у межах норми у вакцинованих і невакцинованих пацієнтів протягом усього перебігу тяжкої форми коронавірусного захворювання, але число лейкоцитів у вакцинованих пацієнтів було найвищим після 9-го дня захворювання, а в невакцинованих — із 7-го по 9-й дні.

Середнє значення АлАТ у вакцинованих пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19 підвищувалось із 7-го дня захворювання і залишалося високим і після 9-го дня, середнє значення АсАТ у цих же хворих було високим з 1-го по 6-й дні захворювання, решта показників суттєво не коливалась. У невакцинованих хворих середнє значення АлАТ підвищувалося з 4-го дня захворювання і далі, а рівень АсАТ був підвищеним з 1-го по 6-й дні захворювання, а далі нормалізувався, решта показників була в межах норми. Підвищений рівень С-реактивного білка зберігався в обох групах пацієнтів з тяжким перебігом коронавірусу з 1-го по 9-й день захворювання, а середнє значення рівня глюкози в крові вище від норми спостерігалось протягом усього періоду захворювання.

Середні значення показників коагулограми у вакцинованих хворих суттєво не відрізнялись від показників коагулограми у невакцинованих хворих при тяжкому перебігу COVID-19 і були в межах норми.

Порівняння рентгенологічних даних коронавірусного захворювання. За даними променевої діагностики встановлено, що в більшості вакцинованих хворих не було описано жодних ознак пневмонії (52 хворі (69,3 %)), і рідше було описано двостороннє ураження легень (13 хворих (17,3 %)), зміни на знімках частіше описувались як інфільтративні зміни або посилення легеневого рисунка. У невакцинованих хворих відносно частіше були описані ознаки двостороннього ураження легень (31 хворий (51,7 %)), і найчастіше описувалися інфільтративні/інтерстиціальні зміни, і з дещо меншою частотою були ознаки вірусної пневмонії, але через маленьку вибірку та відсутність опису в усіх пацієнтів ми не можемо вважати ці дані вірогідними (р > 0,05).

Структура ускладнень у вакцинованих і невакцинованих пацієнтів. Встановлено, що найчастіше ускладнення розвивалися у невакцинованих хворих (у 52 хворих (86,7 %)), а в пацієнтів, які отримали одну чи дві дози вакцини, захворювання переважно перебігало без ускладнень (у 52 осіб (57,1 %) і 50 осіб (66,7 %) відповідно, р < 0,05). В структурі ускладнень переважали пневмонія, дихальна недостатність і реактивний гепатит. У щеплених однією дозою пневмонія розвинулась у 20 (51,3 %) хворих, дихальна недостатність — у 17 (43,6 %), реактивний гепатит — у 2 (5,1 %) хворих, у щеплених двома дозами пневмонія розвинулась у 13 (52,0 %) хворих, дихальна недостатність — у 11 (44,0 %), реактивний гепатит — в 1 (4,0 %) хворого (р < 0,05).

Висновки. Найчастіше для вакцинації військово–службовців ЗСУ використовували вакцину CoronaVac як для першої, так і для другої вакцинації (67 і 80 %). Вакцинація від COVID-19 є досить ефективною і є найважливішим способом виходу з пандемії. Захворювання на коронавірус перебігало в легкій формі в щеплених пацієнтів, лабораторні показники аналізу крові мало змінювались у період хвороби і швидше відновлювались до норми, ніж у хворих без щеплення. У вакцинованих пацієнтів ускладнення у вигляді пневмонії, дихальної недостатності й реактивного гепатиту розвивались рідше.