Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023
Вернуться к номеру
Предиктори розвитку неврологічних ускладнень у хворих на коронавірусну хворобу
Авторы: Юрко К.В., Кучерявченко В.В., Лєсна А.С.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Встановлено, що коронавірус SARS-CoV-2 уражає не тільки респіраторний тракт, але й усі органи та системи організму людини, у тому числі центральну нервову систему. Є декілька теорій щодо шляхів впливу і потрапляння коронавірусу до центральної нервової системи. Перший прямий шлях — через нюховий нерв, другий шлях — через систему кровотоку, інфікування моноцитів і макрофагів коронавірусом і їх проникнення через гематоенцефалічний бар’єр; не виключають шлях проникнення вірусу через транссинаптичну передачу за допомогою периферичних нервів. Також можливий опосередкований вплив на нервову систему через ураження легень і розвиток дихальної недостатності та гіпоксичної енцефалопатії. Через наявність різних теорій і суперечок науковців про механізми впливу коронавірусу на нервову систему ця проблема потребує подальшого вивчення.
Мета роботи: визначити клінічні прояви ураження нервової системи у хворих на коронавірусну хворобу і предиктори розвитку неврологічних ускладнень.
Матеріали та методи. Було обстежено 96 хворих з підтвердженим діагнозом COVID-2019, госпіталізованих у КНП «Обласна клінічна інфекційна лікарня» ХОР за період із травня по листопад 2021 р. Усім хворим було проведено комп’ютерну томографію (КТ) або рентгенографію органів грудної клітки (ОГК) у передній прямій і бічній проєкціях для підтвердження запалення легень.
Результати. Хворих було поділено на дві групи залежно від ступеня тяжкості хвороби, ступеня дихальної недостатності, вираженості цитокінового шторму і розвитку неврологічних ускладнень. Першу групу становили 43 пацієнти, які були госпіталізовані на 8,2 ± 2,2 добу від початку хвороби. Середній вік — 58,0 ± 2,3 року. Хворі мали середньотяжкий перебіг захворювання, зумовлений наявністю ІІ ступеня дихальної недостатності. Пацієнти другої групи (53 особи) були госпіталізовані на 7,1 ± 2,1 добу від початку хвороби з тяжким перебігом захворювання. Середній вік — 61,1 ± 2,4 року. Дихальна недостатність відповідала ІІІ ступеню тяжкості.
За результатами наших досліджень встановлено, що предикторами розвитку неврологічних ускладнень у хворих на коронавірусну хворобу можуть бути наступні.
Тяжкий перебіг полісегментарної пневмонії (SpO2 < 90 %; рентгенологічні зміни — полісегментарні двобічні інфільтрати у вигляді «матового скла»; тривалість респіраторної терапії понад 10 діб), що призводить до тривалої гіпоксії головного мозку.
Рівень інтерлейкіну-6 > 120; С-реактивний білок > 220.
Показники коагулограми: D-димер > 7500; активований частковий тромбопластиновий час ≤ 26,6; МНО ≤ 0,8, або візуалізація за даними УЗД нашарувань на клапанах серця.
Гіпертонічний криз (підвищення артеріального тиску понад 180/100 мм рт.ст., що важко піддається медикаментозній корекції).
Наявність супутньої патології в стадії субкомпенсації або декомпенсації (гіпертонічна хвороба; цукровий діабет, фібриляція передсердь).
Вік понад 60 років.
Висновки. Існує прямий зв’язок між розвитком неврологічних ускладнень і ступенем тяжкості дихальної недостатності та прозапальними маркерами (p < 0,02). Тяжкий перебіг захворювання, дихальна недостатність ІІІ ступеня (газовий склад крові) і підвищений рівень прозапальних маркерів можна використовувати як предиктори розвитку неврологічних ускладнень у хворих на коронавірусну інфекцію. Пацієнти з коронавірусною інфекцією з предикторами розвитку неврологічних ускладнень потребують консультації невропатолога з метою корекції додаткової терапії для запобігання виникненню неврологічних ускладнень.