Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023
Вернуться к номеру
Остеопонтин як неінвазивний предиктор процесів фіброзу в пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом С
Авторы: Юрко К.В., Шейко А.Г.
Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Визначення неінвазивних маркерів фіброзування печінки в пацієнтів з хронічним вірусним гепатитом С (ХВГС) є актуальним завданням сучасної інфектології. Остеопонтин (ОПН) є фосфопротеїном, який бере безпосередню участь у перебігу процесів реплікації вірусу гепатиту С, запалення, фіброзування і канцерогенезу печінки. Він є одним з провідних білків, які стимулюють продукцію колагену І типу в гепатоцитах, що обумовлює його важливість у розвитку фіброзу в пацієнтів із ХВГС.
Мета дослідження: дослідити значення остеопонтину в прогнозуванні процесів фіброзу в пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом С.
Матеріали та методи. До дослідження було включено 47 пацієнтів (19 жінок і 28 чоловіків) із ХВГС. Серед них стадію фіброзу 0–2 було визначено в 65,0 % (n = 31), стадія 3–4 була діагностована в 35,0 % (n = 16) пацієнтів. Стадія фіброзу встановлювалася за результатами ультра–звукового дослідження печінки з фібросканом. Усі пацієнти надали інформовану згоду на участь у дослідженні.
Результати. Проведений аналіз показав вірогідне (р < 0,001) перевищення медіанних рівнів остеопонтину в пацієнтів зі стадією 3–4 порівняно зі стадією 0–2: 10,05 [8,42; 10,67] мкг/л і 6,59 [4,81; 7,49] мкг/л відповідно. Регресійний аналіз показав, що рівні остеопонтину вірогідно асоційовані зі стадією фіброзу. Так, в уніваріативному аналізі визначена пряма асоціація вищих рівнів остеопонтину з вищою стадією фіброзу в пацієнтів із ХВГС: співвідношення шансів (СШ) = 3,002 (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,619–5,567), р < 0,001. Подібна тенденція спостерігалася й при мультиваріативному аналізі з корекцією на кофактори: СШ = 2,510 (95% ДІ 1,125–5,599), р = 0,025.
Висновки. Вищі рівні остеопонтину вірогідно асоційовані зі збільшенням вірогідності прогресування фіброзу, що підтверджує його патогенетичну й прогностичну цінність у неінвазивній діагностиці ступеня ураження печінки при ХВГС і актуалізує проведення подальших досліджень.