Мобильная версия

Архив офтальмологии Украины Том 11, №1, 2023

Клінічні випадки токсичного ураження очей на фоні застосування антиаритмічного препарату аміодарон

Авторы: Лаврик Н.С. (1), Зінченко Ю.В. (2), Міхалєва Т.В. (2), Новак Л.П. (1)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Справочник специалиста

Аміодарон — один із найбільш широко застосовуваних антиаритмічних препаратів. Незважаючи на високу фармакологічну ефективність, аміодарон має широкий спектр ускладнень, як кардіальних, так і екстракардіальних. Аміодароніндуковані дисфункції легень, щитоподібної залози, печінки та інших органів є приводом до відміни препарату. Можливість розвитку офтальмологічних порушень унаслідок використання препарату потребує обов’язкового динамічного спостереження офтальмологом таких пацієнтів.

Amiodarone is one of the most widely used antiarrhythmic drugs. Despite its high pharmacological activity, amiodarone has a wide range of complications, both cardiac and extracardiac. Amiodarone-induced dysfunctions of the lungs, thyroid gland, liver and other organs are grounds for discontinuation of the drug. Due to the risk of developing ophthalmic disorders caused by the use of amiodarone, such patients require mandatory dynamic monitoring by an ophthalmologist.

Ключевые слова

аміодарон; побічна дія; кератопатія

amiodarone; side effect; keratopathy

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.11.1.2023.318

Вступ

Деякі з лікарських засобів, надаючи терапевтичну дію, викликають небажані токсичні ускладнення. Відомо, що побічні реакції при застосуванні ліків перебувають на п’ятому місці у світі після захворювань серця, легень, онкологічної та травматичної патології. До побічної дії ліків відносять будь-які небажані прояви при призначенні препаратів з метою діагностики або лікування. Відомо про багато фактів щодо виникнення побічної дії різної тяжкості при застосуванні будь-яких ліків. Вони залежать від таких особливостей, як вік пацієнтів, стать, захворювання, а також від характеристик самих препаратів, а саме: фармакодинаміки, дозування, термінів застосування. Відмічено, що 73 % випадків побічної дії пов’язані з алергією, а 21 % — з особливостями фармакологічного впливу на тканини. Побічна дія ліків на орган зору недостатньо вивчена, але знайшла відображення в нечисленній літературі [1].

Аміодарон — високоефективний антиаритмічний препарат. Частота побічних ефектів, що виникають при застосуванні препарату, становить 15 % у перший рік і до 50 % — при тривалому призначенні. Відомо про розвиток деяких побічних ефектів: неврологічні (до 30 %), дерматологічні (25–75 %) та офтальмологічні (100 %). Найбільш поширене офтальмологічне ускладнення на фоні прийому аміодарону — це кератопатія. Аміодарон здатний виділятися сльозною залозою та акумулюватися на поверхні рогівки. Це призводить до виникнення рогівкових депозитів. Вони виявляються при біомікроскопії — «вихороподібні завитки», що були описані в 1911 р. як «котячи вуса» або лінії Стелі — Гудзона (Stahli, Godson) (цит. за: Черепнин А.И., 2014). Аміодаронова, або «мутовчата», кератопатія зустрічається часто, майже у 100 % хворих, які приймають аміодарон. Можливо, формування субепітеліальних депозитів при аміодароновій дистрофії рогівки пов’язане з накопиченням нерозчинних полярних ліпідів, що утворюються в лізосомах при зв’язуванні молекул аміодарону з іонами водню. Припускається, що певну роль у появі рогівкових депозитів можуть відігравати субепітеліальні відкладення гранул ліпофусцину [2–6]. Також відомо, що аміодарон може бути причиною розвитку аміодароніндукованої оптичної нейропатії (АІОН) як ускладнення, що розвивається після тривалого застосування препарату. АІОН проявляється набряком диска зорового нерва (ДЗН), перипапілярною геморагією. У 2/3 випадків АІОН була двобічною [7].

Мета: повідомити про спостереження випадків токсичного ураження органа зору, що індуковане застосуванням аміодарону у хворих на аритмію.

Матеріали та методи

Проведено стандартне офтальмологічне обстеження, що включало: візометрію, рефрактометрію, статичну периметрію, тонометрію (внутрішньоочний тиск, ВОТ), біомікроскопію (фото), офтальмоскопію.

Результати та обговорення

Клінічний випадок 1

Хворий Р., 63 роки, звернувся (за направленням кардіолога) із скаргами на відчуття стороннього предмета в обох очах, зниження зору. Відомо, що пацієнт приймав аміодарон з приводу шлуночкової екстрасистолії протягом 2 років у дозі 200 мг. Упродовж останнього року у хворого з’явилися пароксизми фібриляції передсердь (ФП).

Гострота зору: праве око — 0,8, з +0,5 = 1,0; ліве око — 0,9–1,0. Поле зору в межах норми. ВОТ: праве око — 14 мм рт.ст., ліве око — 13 мм рт.ст. При біомікроскопії обох очей: повіки та кон’юнктива без особливостей, поверхня рогової оболонки блискуча, у нижній половині рогівки та в центральній зіничній зоні в –субепітеліальному шарі помічені тонкі сіруваті ліні — за всіма ознаками, лінії Стелі — Гудзона, або «котячі вуса». Флюоресцеїном не забарвлюється (рис. 1). Райдужна оболонка з чітким рисунком, зіниця реагує на світло. Кришталик прозорий. Очне дно в межах вікової норми, з ознаками ангіосклерозу, ДЗН з чіткими межами, блідо-рожевий.

Діагноз: аміодаронова кератопатія обох очей.

Рекомендовано: 1) консультація кардіолога з метою можливої відміни аміодарону; 2) місцево — для поліпшення метаболічних процесів у рогівці: вітамінні краплі (Офтан Катахром) — 2 краплі 3 р. на день та препарат на основі гіалуронової кислоти (Теалоз Дуо) — 2 краплі 3 р. на день.

Діагноз токсичних змін тканин ока при застосуванні аміодарону встановлений на основі визначених змін тканин рогової оболонки та анамнестичних даних.

Клінічний випадок 2

Хворий К., 69 років, звернувся зі скаргами на відчуття стороннього предмета в обох очах, зниження зору. Приймав аміодарон упродовж 3 років з метою профілактики пароксизмів ФП. При зверненні до нашої клініки препарат був неефективний, оскільки аритмія у своїй основі мала вагусний механізм запуску. Пароксизми виникали з частотою до кількох разів на тиждень, були нормосистолічними і задовільно толерувались пацієнтом.

Гострота зору: праве око — 0,5, з +2,0 Д = 1,0; ліве око — 0,4, з +2,5 Д = 1,0, поле зору в межах норми (світлочутливість (за Хамфрі) помірно знижена). ВОТ: праве око — 10 мм рт.ст., ліве око — 10 мм рт.ст. При біомікроскопії обох очей: повіки та кон’юнктива без особливостей, подразнення відсутнє, поверхня рогівки блискуча, флюоресцеїном не забарвлюється. У нижній половині рогівки між середньою та нижньою третинами (при інтактній зіничній зоні) в субепітеліальному шарі прослідковуються тонкі сіруваті лінії — лінії Стелі — Гудзона (рис. 2). Райдужна оболонка з чітким рисунком, зіниця реагує на світло. Кришталик — ущільнення ядра. При офтальмоскопії: ДЗН блідо-рожевий, межі чіткі, у зоні жовтої плями відмічені жовтуваті вогнища дистрофічного типу, артерії склерозовані, вени звичайного калібру.

Діагноз: кератопатія обох очей, індукована прийомом аміодарону. Факосклероз обох очей.

Рекомендовано: 1) відмінити призначення аміодарону (за дозволом кардіолога); 2) місцево: вітамінні краплі (Офтан Катахром) — 2 краплі 3 р. на день та препарат на основі гіалуронової кислоти (Теалоз Дуо) — 2 краплі 3 р. на день.

Важливо зазначити, що це не перший випадок фіксації нами токсичного ураження рогової оболонки при застосуванні аміодарону [2]. Це підтверджує необхідність спостереження офтальмологом хворих на аритмію, тому що відомо, що виникнення субепітеліальних депозитів при аміодароніндукованій дистрофії рогівки пов’язують з накопиченням нерозчинних ліпідів, що виникають при токсичній дії молекул препарату.

Висновки

1. Рання діагностика токсичного впливу аміодарону на орган зору й успішна терапія істотно знижують небезпеку переходу захворювання у хронічну форму.

2. Можливість розвитку офтальмологічних порушень унаслідок використання аміодарону (засобу лікування серцевої патології) потребує обов’язкового динамічного спостереження офтальмологом таких пацієнтів.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 10.02.2023

Рецензовано/Revised 02.03.2023

Прийнято до друку/Accepted 06.03.2023

Список литературы

Коритнюк Р.С., Риков С.О., Шаргородська І.В., Давтян Л.Л., Вишневська Л.І. Офтальмологічні ускладнення як результат побічної дії лікарських засобів. Архив офтальмологии Украины. 2019. Т. 7. № 2.
Zinchenko Yu.V., Mikhalieva T.V., Stasyshena O.V. та ін. Екстракардіальні токсичні ефекти аміодарону: огляд літератури і власні спостереження. Український кардіологічний журнал. 2021. Т. 28. № 6. С. 28-38.
Сивякова О.Н., Шманова Н.Ю., Дулеба А.П. Случай множественных побочных эффектов амиодарона. Consilium Medicum. 2018. Т. 20. № 5. С. 71-74.
Erven L., Schalij M.J. Amiodarone: an effective antiarrhythmic drug with unusual side effects. Heart. 2010. Vol. 96(19). P. 1593-1600.
Крачмер Д., Пелей Д. Роговица. Атлас. 2007. С. 371.
Черепнин А.И., Сипина Ю.В., Черепнин Д.А., Елсакова Н.В. Клинические случаи кератопатии, возникшие при приеме антиаритмического препарата Кордарона. Современные технологии в офтальмологии. 2014. № 2. С. 168-169.
Казарян А.А., Обвинцева Л.В., Лебенкова О.А., Барсегян А.С. Амиодарон-индуцированная оптическая нейропатия: клинический случай. Российский офтальмологический журнал. 2015. Т. 8. № 4. С. 43-53.