Мобильная версия

Архив офтальмологии Украины Том 11, №1, 2023

Аналіз cучасних технологій діагностики й лікування бінокулярного зору і слабкозорості, набутих унаслідок травматичних уражень ока й головного мозку

Авторы: Петров В.В. (1), Риков С.О. (2), Крючин А.А. (1), Антонов Є.Є. (1), Шаргородська І.В. (2), Шанойло С.М. (1), Бутенко Л.В. (1)
(1) — Інститут проблем реєстрації інформації НАН України, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Офтальмология

Разделы: Справочник специалиста

Проведено аналіз базових технологій використання мікропризмових структур для лікування порушень зору, набутих унаслідок травмування ока й головного мозку. Визначені переваги неінвазивного лікування таких порушень зору. Наведено результати використання мікропризмових структур для лікування порушень зору. Показано, що застосування мікропризмових структур дозволяє в багатьох випадках здійснювати ефективне лікування порушень зору, набутих унаслідок травмування ока й головного мозку. Аналіз результатів використання мікропризмових структур для неінвазивного лікування таких порушень зору показує, що висока якість лікування може бути досягнута при використанні мікропризмових структур високої оптичної якості. Досвід використання спеціально розроблених жорстких призм Френеля показує, що вони є ефективним методом лікування бінокулярного зору.

An analysis of the basic technologies of using microprism structures for the treatment of visual impairments acquired as a result of eye and brain injuries has been carried out. The advantages of non-invasive treatment for such vision disorders have been determined. The results of using microprism structures for the treatment of vision disorders are given. It is shown that the use of microprism structures in many cases allows to effectively treat visual impairments acquired due to eye and brain injuries. Analysis of the results of non-invasive treatment for such vision disorders shows that its high quality can be achieved when using microprism structures of high optical quality. Experience of using specially designed rigid Fresnel prisms shows that they are an effective method of treating binocular vision.

Ключевые слова

мікропризмові структури; неінвазивне лікування порушень зору; черепно-мозкові травми; лікування бінокулярного зору

microprism structures; non-invasive treatment of vision disorders; craniocerebral injuries; treatment of binocular vision

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.11.1.2023.319

Вступ

Для неінвазійного лікування порушень зору, набутих унаслідок травмування ока й головного мозку, необхідно використовувати сучасні технології лікування. Досить поширеними тяжкими травмами є саме черепно-мозкові. Наприклад, у 2013 році в Сполучених Штатах Америки ~2,8 млн громадян отримали черепно-мозкову травму (ЧМТ), найчастіше через падіння, удар об’єктом або об нього, а також унаслідок аварій на транспортних засобах [1]. Ця кількість не включає 30 тис. або більше осіб на рік, які госпіталізуються з приводу інших форм ураження головного мозку, таких як порушення мозкового кровообігу, а також таких захворювань, як церебральний параліч, розсіяний склероз тощо [2, 3]. Військові рятувальники і жертви терористичних атак також ризикують отримати такі травми [4]. З 2000 року в армії США було зареєстровано понад 375 000 випадків черепно-мозкових травм серед військовослужбовців, багато з них були результатом сильних вибухових подій [1].

Війна і бойові дії становлять великий ризик для системи зору. Подальше зростання випадків черепно-мозкових травм і порушень зору стає звичайним явищем зі збільшенням використання потужних вибухових пристроїв. З розробкою потужних вибухових речовин, які мають значну осколкову здатність, кількість випадків травм очей, отриманих військовослужбовцями, значно зросла з ХІХ по ХХ століття. До Другої світової війни частота травм очей, пов’язаних із війною, становила менше за 2 %, і вона зросла до 13 % під час операції «Буря в пустелі» в 1991 р. [5]. Сучасні дослідження показують, що приблизно 80 % пацієнтів, які отримали черепно-мозкові травми, страждають від хвороб зору, що є прямим результатом травм.

Існує безліч типів травм головного мозку, які можуть призвести до розладів зору [6]. У цивільному середовищі травматична косоокість може бути наслідком дорожньо-транспортних пригод або інших травм, пов’язаних з гальмуванням, що призводять переважно до паралічу черепних нервів. Орбітальні переломи також можуть призвести до стійкої косоокості й проблеми диплопії [7].

Отже, є актуальною розробка методів діагностики й лікування травматичних порушень бінокулярного зору з використанням модифікованих мікропризмових елементів, які показали свою ефективність при лікуванні косоокості в дітей [8] і дорослих [9]. Високу точність діагностики та ефективність лікування можуть забезпечити тільки мікропризмові елементи (лінзи Френеля) високої оптичної якості. Обмежене їх використання для неінвазійного лікування дефектів бінокулярного зору в даний час значною мірою пов’язане з невисокою оптичною якістю гнучких лінз Френеля [9, 10], виготовлених з полімерних матеріалів, найчастіше з полівінілхлориду.

Загальні візуальні симптоми, які асоціюють із набутою травмою головного мозку

Через глобальну природу травми головного мозку багато ділянок мозку й пов’язаних з ними функцій зазнають несприятливого впливу. Зокрема, це стосується зору — основної сенсорної модальності; половина черепних нервів пов’язана із зором. Пошкодження ділянок мозку, пов’язаних із зором, може призвести до низки дисфункцій, у тому числі окорухових, кольорового бачення й системи поля зору [4, 11]. Після черепно-мозкових травм часто виникає переривання зв’язку між очима й мозком. Дослідження показують, що пацієнти із ЧМТ страждають від зорових дисфункцій, виникає розмитість зору, підвищена чутливість до світла, труднощі з читанням, головні болі під час зорових завдань, зменшення або втрата поля зору й труднощі з рухами очей.

Функції зору часто не враховуються при діагностиці симптомів травми головного мозку, особливо під час початкового лікування травми. Проблеми із зором, якщо їх не лікувати, можуть мати серйозні наслідки [12]. Сучасні дослідження показують, що приблизно у 80 % людей, які отримали черепно-мозкові травми, виникає проблема із зором, яка є прямим результатом травм. Існує безліч типів травм головного мозку, які можуть призвести до розладів зору [13]. Перелік зорових симптомів, які асоціюють із набутою травмою головного мозку, наведено в табл. 1.

Черепно-мозкова травма і пов’язаний з нею струс головного мозку призводять до різноманітних проблем із зором, включно із зоровим сприйняттям. У багатьох пацієнтів спостерігаються численні дефекти зору в поєднанні з погіршенням загального стану здоров’я. Таким пацієнтам може бути корисна реабілітація зору, заснована на призначенні окулярів із різними фільтрами й комбінаціями призм. Окрім того, пацієнти з хронічною дисфункцією зору після ЧМТ можуть потребувати професійної, вестибулярної, когнітивної та інших форм фізичної терапії [14]. Зорові дисфункції та симптоми зазвичай виникають навіть після легкої черепно-мозкової травми, незважаючи на наявність відмінної гостроти зору. Усі особи, які перенесли ЧМТ або струс мозку, повинні пройти скринінг на наявність симптомів зору й зорової дисфункції. Спеціальне обстеження зору при ЧМТ необхідне для виявлення візуальних наслідків ЧМТ і вирішення будь-яких проблем із зором та очами, які можуть сприяти появі інших скарг після ЧМТ. План реабілітації зору, який включає зорову терапію, може поліпшити вторинну зорову дисфункцію після отримання ЧМТ [15].

Нейрооптометристи давно розпізнали симптоми й проблеми із зором, пов’язані з травмою, які впливають на функціональну зорову систему, і визначили посттравматичний зоровий синдром [2]. Найпоширенішими зоровими симптомами при ЧМТ були напруга очей при баченні поблизу (52 %), підвищена світлочутливість (50 %), головний біль при баченні поблизу (44 %) і розмитість зору поблизу (44 %). Дефіцит акомодації був присутній у 41 % пацієнтів з ЧМТ і 12,5 % пацієнтів із порушенням мозкового кровообігу, причому недостатність акомодації та відсутність акомодаційного засобу були найпоширенішими типами симптомів. Набута косоокість була присутня в 26 % випадків ЧМТ. Було виявлено, що однакова кількість пацієнтів із ЧМТ і порушеннями мозкового кровообігу має постійну косоокість або переривчасту та односторонню або альтернуючу косоокість [16]. Травматичнa косоокість зазвичай виникає внаслідок локального ушкодження обличчя із защемленням м’язів або крововиливом або внаслідок парезу черепних нервів [17].

Окрім того, залежно від ступеня травми часто спостерігаються численні проблеми щодо здатності до обробки візуальної інформації. Проблеми з обробкою візуальної інформації можуть сприяти виникненню і/або посиленню симптомів напруги очей, втоми, головного болю, труднощів із рівновагою, сприйняттям глибини, втрати пам’яті та надмірно повільної зорово-моторної роботи, що впливає на почерк людини [2, 3]. Першим кроком у лікуванні будь-якої дисфункції зору є виявлення й розуміння аномального стану зору разом із пов’язаними з ним симптомами. Лише після цього можна застосувати відповідну терапію для її виправлення (наприклад, зорову терапію) або отримати додаткову допомогу (наприклад, нейропсихологічні консультації). Завдяки успіху на цьому етапі лікування можна підвищити якість життя.

Отже, якщо не провести відповідну зорову діагностику, зорові симптоми в пацієнта збережуться і, можливо, навіть посиляться. Пацієнт, швидше за все, матиме труднощі з читанням і письмом, вивченням письмових інструкцій, пересуванням у складних умовах [11].

Консервативні технології лікування зорових дисфункцій

Клінічний досвід довів, що мікропризми є потужним інструментом для лікування симптомів посттравматичного зорового синдрому. Автори дослідження визначають, що, можливо, більшість змін у стані здоров’я були миттєвими, за винятком головного болю. Подальше застосування мікропризм у пацієнтів, які мали подібні проблеми, привело до дуже високого відсотка полегшення симптомів [8]. Пропонується застосовування низки пристроїв у сфері нейрооптометричної реабілітації для лікування стійких зорових скарг після легких черепно-мозкових травм. Інформація про оптичні пристрої наведена в табл. 2 [18].

До таких оптичних пристроїв належать окуляри для біназальної оклюзії (в окулярах розміщується спеціальна непрозора стрічка на внутрішній третині лінз; рис. 1), ярмові призми (призми однакової сили, розташовані перед обома очима так, що вони відхиляють зображення на однакову величину в одному напрямку; рис. 2), вертикальні призми (корисні для постійного або тимчасового полегшення астенопічних симптомів, що виникають через вертикальне зміщення зорових осей) і світлофільтри.

Докази щодо використання розглянутих методів і пристроїв візуальної терапії для лікування симптомів після ЧМТ, на думку авторів дослідження [18], є обмеженими, логіка деяких викликає сумніви. Пояснення ефектів біназальної оклюзії не є правдоподібними, і немає доказів того, що вони забезпечують полегшення симптомів. Логічно, що призми відіграють роль в управлінні недостатністю конвергенції, але немає даних, які пояснюють їх корисність саме в посттравматичному стані. Потрібна додаткова робота для вивчення зорової терапії при легких черепно-мозкових травмах [18].

Спеціальні окуляри з мікропризматичними лінзами можуть бути дуже ефективними для полегшення симптомів черепно-мозкової травми. Струс мозку може спричинити проблеми із зором; зв’язок між відповідними симптомами (наприклад, головним болем, запамороченням, болем у шиї, тривогою) і зором з’ясовано [2]. Завдяки застосуванню методів нейровізуальної медицини в пацієнтів (включно з тими, хто має струс мозку або ЧМТ), у яких діагностовано вертикальну гетерофорію і які лікуються мікропризматичними лінзами, спостерігається загальне зменшення симптомів на 70–80 % [5].

Були проведені дослідження з лікування вертикальної гетерофорії, набутої внаслідок ЧМТ, з використанням призматичних окулярних лінз. Підгрупа пацієнтів із ЧМТ отримувала стандартне лікування, члени підгрупи мали стійкі симптоми після струсу мозку. Потім ті пацієнти, у яких була виявлена вертикальна гетерофорія, отримували індивідуальні призматичні окулярні лінзи. Усього на обстеження направлено 83 хворі; 77 були позитивними щодо вертикальної гетерофорії під час скринінгу, з них 43 мали повні набори даних і були включені для аналізу. Усі пацієнти отримували індивідуальні призматичні окулярні лінзи для корекції вертикальної гетерофорії. Результати оцінювали за різницею балів до і після втручання за допомогою об’єктивного інструменту — вертикального навантаження на симптоми гетерофорії (опитувальник симптомів вертикальної гетерофорії (VHS-Q)) і за суб’єктивним поліпшенням симптомів за словами пацієнта наприкінці втручання. Спостерігалося зменшення тягаря суб’єктивних симптомів на 71,8 % порівняно з вихідним рівнем до втручання. За 75-бальною шкалою спостерігалося абсолютне зниження оцінки VHS-Q на 16,7 бала, що означає відносне зниження оцінки VHS-Q на 48,1 %. Вертикальну гетерофорію було виявлено в групі пацієнтів із ЧМТ із симптомами постконтузії, і лікування вертикальної гетерофорії за допомогою індивідуальних призматичних окулярних лінз призвело до зменшення навантаження суб’єктивних симптомів на 71,8 % і відносного зниження оцінки VHS-Q на 48,1 % [20].

Мікропризматичні лінзи допомагають також тим, хто страждає від неправильної орієнтації очей, що може викликати численні симптоми дисфункції бінокулярного зору [20]. Проведені дослідження показали, що призми допомагають вирішити зазначені проблеми з орієнтацією очей [21].

Призми є потужним інструментом, який можна використовувати для успішного лікування різноманітних захворювань очей, що призводять до диплопії. При паралітичній косоокості призми використовуються для усунення диплопії шляхом направлення додаткового зображення в зону пригнічення або на периферію сітківки, де його можна легко ігнорувати. Зараз у призматичній практиці частіше використовуються призми Френеля, оскільки вони дуже тонкі, мають незначну вагу і більш косметично прийнятні навіть при великих значеннях призматичної дії (~30 PD), ніж звичайні призми. Їм надають перевагу в більшості випадків при лікуванні зорових проблем, спричинених травмою.

Призми Френеля також ефективні для полегшення диплопії різної етіології [21]. Оптичні методи лікування, включно з призмовими технологіями, можуть використовуватися для лікування пацієнтів з диплопією, пов’язаною з паралітичною косоокістю. Оптичні методи лікування включають призначення призм прямого напрямку на першому етапі та часткову оклюзію в інших напрямках або зонах, де пацієнти скаржаться на диплопію. Це дозволяє пацієнтам мати ширші бінокулярні поля зору на периферії в усіх напрямках погляду [22]. Призма Френеля є відмінним пристроєм для лікування диплопії в дорослих пацієнтів [23].

Відомі дослідження з використання призми Френеля, розміщеної на лінзах окулярів пацієнта з атрофією зорового нерва, що виникла внаслідок нещасного випадку. Електродіагностичні тести використовувалися для підтвердження й оцінки тяжкості нервового дефіциту на рівні сітківки й кори в результаті тривалої черепно-мозкової травми. Використання призми Френеля дозволило усунути постійну диплопію в полі зору. Незважаючи на зниження гостроти зору і контрастної чутливості, пацієнт вважав за краще мати призму Френеля на окулярних лінзах для перегляду на відстані. Диплопія викликала більше роздратування в пацієнта, ніж зниження зору [9].

Гострота зору з мембранною призмою Френеля дійсно є значно нижчою порівняно зі звичайною призмою. Суттєво знижена здатність підтримувати злиття зорових образів від обох очей може бути пов’язана з оптичними абераціями, які, у свою чергу, можуть бути спричинені самим процесом формування таких призм, а також використанням полівінілхлориду як матеріалу для формування призм [10]. Наведені дані вказують на те, що при виготовленні призм Френеля для лікувальних окулярів особлива увага в першу чергу повинна приділятись якості призм [8, 20].

Призматична корекція для відновлення бінокулярності в дорослих із диплопією може бути складною. Задоволення призматичною корекцією досягається приблизно у 80 % усіх дорослих пацієнтів зі складними випадками диплопії. Серед пацієнтів із вертикальною диплопією, косим відхиленням і паралічем четвертого нерва найвищі показники задоволеності становлять 100 і 92 % відповідно. Пацієнти із захворюваннями щитоподібної залози та переломами орбіти, пов’язаними з диплопією, мали найнижчий рівень задоволеності — 55 і 8 % відповідно. Для випадку горизонтальних відхилень найнижчі показники задоволеності мали пацієнти з декомпенсованою дитячою косоокістю з поєднанням горизонтальних і вертикальних відхилень і пацієнти з недостатністю конвергенції, ці показники становлять 71 і 50 % відповідно. Пацієнти мають успіх при тривалому застосуванні призм. В одному дослідженні протягом періоду спостереження від 2 місяців до 6 років 86 % пацієнтів продовжували використовувати призму, тоді як 14 % пацієнтів вибрали хірургічне втручання. Хоча пацієнти з більшими відхиленнями в первинне положення були менш задоволені, на диво, 80 % все ще мали в основному задовільне використання призми. Пацієнти, старші від 65 років, швидше за все, були задоволені призмою в цьому дослідженні. Стать, сила призми, тривалість диплопії і подальше спостереження не були статистично пов’язані з успішним використанням призми.

Успішне використання призми вимагає корекції повного відхилення у випадках вертикальних відхилень, таких як набутий параліч четвертого нерва, для досягнення задоволення пацієнтів. Найменш імовірно, що призми успішно контролюють симптоми при недостатній конвергенції. Підвищує задоволеність пацієнтів застосування частого спостереження за пацієнтами для забезпечення контролю симптомів і відповідної модифікації призм [24, 25].

Досліджувалось використання мембранних призм Френеля перед призначенням призмових окулярів для дорослих для поліпшення зору. До моменту призначення призматичних окулярів для дорослих із диплопією виявилися корисними дослідження з використанням саме мембранних призм Френеля для визначення точного типу і сили призматичних окулярів, щоб допомоги пацієнтам продовжувати застосування призматичних окулярів [26].

Висновки

1. Неінвазійне лікування порушень зору, набутих унаслідок травмування ока і головного мозку, є актуаль–ним завданням, для вирішення якого широко використовуються нейрооптометричні пристрої.

2. Проведені дослідження в багатьох медичних центрах різних країн показали досить високу ефективність лікування порушень зору, набутих унаслідок травмування ока й головного мозку, призмовими елементами. Для лікування і реабілітації найчастіше використовуються масивні призмові елементи.

3. Головною причиною обмеженого використання мікропризмових лінз Френеля є невисока оптична якість існуючих гнучких лінз Френеля, виготовлених з полімерних матеріалів, зокрема полівінілхлориду. У той же час розроблено технології виготовлення високоякісних жорстких лінз Френеля, які успішно використовуються для діагностики й лікування бінокулярного зору.

4. Досвід, отриманий при лікуванні косоокості в 4000 дітей в Україні і набутої косоокості у дорослих з використанням призмових елементів, може бути використаний для діагностики й лікування різних порушень бінокулярного зору.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 20.02.2023

Рецензовано/Revised 04.03.2023

Прийнято до друку/Accepted 10.03.2023

Список литературы

Merezhinskaya N., Mallia R.K., Park D., Bryden D.W., Mathur K.B.S., Barker F. Visual Deficits and Dysfunctions Associated with Traumatic Brain Injury: A Systematic Review and Meta-analysis. Optometry and Vision Science. 2019. 96(8). P. 542-555. doi: 10.1097/OPX.0000000000001407.
Russel L. Post Trauma Vision Syndrome. April 12, 2020. https://www.optometrists.org/vision-therapy/neuro-optometry/vision-and-brain-injuries/traumatic-brain-injury-and-neuro-optometry/vision-problems-and-traumatic-brain-injury.
https://www.neurovisionaustin.com/2019/08/05/micro-prism-lenses-may-be-the-answer.
Langlois J.A., Rutland-Brown W., Wald M.W. The epidemio–logy and impact of traumatic brain injury. J. Head Trauma Rehabil. 2006. 21(5). P. 375-378. doi: 10.1097/00001199-200609000-00001.
Hussain S.F., Raza Z., Cash A.T.G., Zampieri T., Mazzoli R.A., Kardon R.H., Gomes R.S.M. Traumatic brain injury and sight loss in military and veteran populations — a review. Mil. Med. Res. 2021. 8(1). P. 42. doi: 10.1186/s40779-021-00334-3.
Vision Problems After Traumatic or Acquired Brain Injury. https://www.visiontherapysuccess.com/headtrauma.php.
Subramanian P.S., Birdsong R.H. Surgical management of traumatic strabismus after combat-related injury. Mil. Med. 2008 Jul. 173(7). 693-6. doi: 10.7205/milmed.173.7.693. PMID: 18700606.
Петров В.В., Антонов Е.Е., Крючин А.А., Шанойло С.М. Микропризмы в офтальмологии К.: Наук. думка, 2019. 224 с.
Woo G.C., Lovasik J.V. Fresnel prism correction for trauma-induced diplopia. Ophthalmic Physiol. Opt. 1985. 5(1). P. 59-62. https://doi.org/10.1111/j.1475-1313.1985.tb00636.xPMID: 3975046.
Véronneau-Troutman S. Fresnel prisms and their effects on visual acuity and binocularity. Trans. Am. Ophthalmol. Soc. 1978. 76. P. 610-653. PMID: 754384; PMCID: PMC1311638.
Ciuffreda K.J., Kapoor N., Rutner D., Suchoff I.B., Han M.E., Craig S. Occurrence of oculomotor dysfunctions in acquired brain injury: a retrospective analysis. Optometry. 2007. 78(4). 155-61. doi: 10.1016/j.optm.2006.11.011.
About brain injuries & vision. https://noravisionrehab.org/patients-caregivers/about-brain-injuries-vision.
Vision Problems After Traumatic or Acquired Brain Injury. https://www.visiontherapysuccess.com/headtrauma.php.
Armstrong R.A. Visual problems associated with trauma–tic brain injury. Clin. Exp. Optom. 2018 Nov. 101(6). 716-726. doi: 10.1111/cxo.12670. Epub 2018 Feb 28. PMID: 29488253.
Fox S.M., Koons P., Dang S.H. Vision Rehabilitation After Traumatic Brain Injury. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2018. doi: 10.1016/j.pmr.2018.09.001.
Conrad J.S., Mitchell G.L., Kulp M.T. Vision Therapy for Binocular Dysfunction Post Brain Injury. Optom. Vis. Sci. 2017 Jan. 94(1). Р. 101-107. doi: 10.1097/OPX.0000000000000937. PMID: 27464572.
Subramanian P.S., Birdsong R.H. Surgical Management of Traumatic Strabismus after Combat-Related Injury. Military Medicine. 2008. 173(7). P. 693-696. https://doi.org/10.7205/MILMED.173.7.693.
Barton J.J.S., Ranalli P. Vision therapy: occlusion, prisms, filters and vestibular exercises for mild traumatic brain injury. Survey of Ophthalmology. 2020. doi: 10.1016/j.survophthal.2020.08.001.
Taub M.B., Harris P., Groce А. Make Way For Yoked Prism. https://www.reviewofoptometry.com/article/make-way-for-yoked-prism.
Bowan M. Microprism Application in Acquired Brain Injury: A significant treatment intervention. 2015. doi: 10.13140/RG.2.1.1997.3602.
Visual dysfunctions common in even mild TBI patients. https://health.mil/News/Articles/2021/03/30/Visual-dysfunctions-common-in-even-mild-TBI-patients.
Suzuki T. Treatment at paralytic strabismus and indication of prism spectacles. Japanese Orthoptic Journal. 2018. 47. P. 25-28. doi: 10.4263/jorthoptic.047S002.
Flanders M., Sarkis N. Fresnel membrane prisms: clinical experience. Can. J. Ophthalmol. 1999 Oct. 34(6). P. 335-40. PMID: 10604055.
Gunton K.B., Brown A. Prism use in adult diplopia. Current Opinion in Ophthalmology. 2012. 23(5). P. 400-404. doi: 10.1097/icu.0b013e3283567276.
Doble J., Feinberg D., Rosner M., Rosner A. Identification of Binocular Vision Dysfunction (Vertical Heterophoria) in Traumatic Brain Injury Patients and Effects of Individualized Prismatic Spectacle Lenses in the Treatment of Postconcussive Symptoms: A Retrospective Analysis. PM & R: the Journal of Injury, Function, and Rehabilitation. 2010. 2. P. 244-253. doi: 10.1016/j.pmrj.2010.01.011.
Fujiwara K., Ukai K., Takai Y., Ito Y., Terasaki H. Usefulness of Trial Fresnel Membrane Prisms before Prism Glasses Prescription to Improve Double Vision in Adults. Japanese Orthoptic Journal. 2015. 44. P. 35-42. doi: 10.4263/jorthoptic.044F002.