Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Почки» Том 12, №1, 2023

Вернуться к номеру

Моніторинг та особливості антибіотикорезистентності під час пандемії COVID-19

Моніторинг та особливості антибіотикорезистентності під час пандемії COVID-19

Авторы: Безрук В.В. (1), Іванов Д.Д. (2), Шкробанець І.Д. (3)
(1) — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
(2) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(3) — Національна академія медичних наук України, м. Київ, Україна

Рубрики: Нефрология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) — актуальна проблема нефрології. Сучасний стан антибіотикорезистентності до антимікробних препаратів ускладнює емпіричний вибір антибактеріальної терапії, а показання до застосування антимікробних препаратів не завжди є клінічно обґрунтованими. Мета дослідження: порівняти дані про антибіотикорезистентність основних груп збудників ІСШ під час пандемії коронавірусу 2019 (COVID-19) за період 2020–2022 рр. з результатами моніторингу 2014–2016 рр. серед дітей Чернівецької області. Матеріали та методи. Зразки сечі відібрано в 657 дітей (0–17 років), яким надавалася спеціалізована медична допомога в закладах охорони здоров’я Чернівецької області (2014–2016 рр.). Упродовж 2020–2022 років проведено клініко-лабораторне обстеження 180 дітей (0–17 років). Результати. Результати моніторингу засвідчили хвилеподібність динамічних змін антибіотикорезистентності до напівсинтетичних пеніцилінів і цефалоспоринів зі збереженням достатнього рівня чутливості до цих антимікробних препаратів серед основних груп збудників ІСШ; отримані дані дають підстави говорити про негативну тенденцію щодо збільшення резистентності з часом (2020–2022 рр. — період пандемії COVID-19) до фторхінолонів, препаратів тетрациклінового ряду; констатовано різнонаправлену й залежну від часу різницю в чутливості до аміноглікозидів — гентаміцину, амікацину й канаміцину в дітей Чернівецької області; реєструється негативна тенденція щодо збільшення частки штамів уропатогенів, резистентних до карбапенемів, — 55,8 ± 5,1 % резистентних штамів (іміпенем — χ2 = 5,432; p = 0,020). Висновки. Результати моніторингу свідчать про необхідність дотримання стандартів у наданні медичної допомоги (призначення антибактеріальної терапії з урахуванням даних регіонального моніторингу щодо антибіотикорезистентності), адміністрування використання антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу в амбулаторних і стаціонарних умовах. Високі показники рівня антибіотикорезистентності уропатогенів ІСШ до карбапенемів (2020–2022 рр.), що застосовуються для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, вимагають виключно цільового їх призначення в повсякденній педіатричній практиці.

Background. Urinary tract infection (UTI) is an urgent problem in nephrology. The current state of antibiotic resistance to antimicrobial drugs complicates the empirical choice of antibacterial therapy, and indications for the use of antimicrobial drugs are not always clinically justified. The purpose of the study: to compare the antibiotic resistance of the main groups of UTI pathogens during coronavirus 2019 (COVID-19) pandemic in 2020–2022 with the results of 2014–2016 monitoring among children of the Chernivtsi region. Materials and methods. Urine samples were collected from 657 children (0–17 years old) who received specialized medical care in health care institutions of the Chernivtsi region (2014–2016). During 2020–2022, a clinical and laboratory examination of 180 children (0–17 years old) was conducted. ­Results. The results of the monitoring proved the wave-like nature of changes in antibiotic resistance to semi-synthetic penicillins and cephalosporins with the maintenance of a sufficient level of sensitivity to these antimicrobial drugs among the main groups of UTI pathogens; the data obtained give reason to suggest a negative trend to increasing resistance to fluoroquinolones, tetracyclines over time (2020–2022 — the period of the COVID-19 pandemic); a multidirectional and time-dependent differences were revealed in sensitivity to aminoglycosides: gentamicin, amikacin and kanamycin in children of Chernivtsi region, as well as a negative trend to increasing the share of carbapenem-resistant strains of uropathogens — 55.8 ± 5.1 % (imipenem — χ2 = 5.432; p = 0.020). Conclusions. The monitoring results indicate the need to comply with standards in the provision of medical care (prescribing antibacterial therapy taking into account the data of regional monitoring on antibiotic resistance to antimicrobial drugs), administration of antimicrobial drugs in health care institutions that provide medical care in outpatient and inpatient settings. High level of antibiotic resistance of UTI uropathogens to carbapenems (2020–2022), used for the treatment of severe bacterial infections, requires their exclusively targeted prescription in everyday pediatric practice.


Ключевые слова

інфекція сечовивідних шляхів; антибіотикорезистентність; діти; COVID-19

urinary tract infection; antibiotic resistance; children; COVID-19

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.12.1.2023.391

Вступ

Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ) є поширеною в дітей. Своєчасна діагностика й відповідне лікування дуже важливі для зниження дитячої захворюваності, пов’язаної із цією патологією [14, 18].
Глобальний тягар антимікробної стійкості чинить тиск на світові системи охорони здоров’я і призводить до суттєвих медико-соціальних та економічних втрат [9, 22].
На сьогодні актуальними є дослідження впливу пандемії коронавірусу 2019 (COVID-19) на динаміку антимікробної резистентності у зв’язку з руйнуванням стандартних шляхів медичної допомоги і ширшим використанням антибіотиків [10–13, 15, 16, 21].
Мета дослідження: порівняти дані про антибіотикорезистентність основних груп збудників ІСШ під час пандемії COVID-19 за період 2020–2022 рр. із результатами моніторингу 2014–2016 рр. серед дітей Чернівецької області.

Матеріали та методи

Дослідження з метою вивчення регіональної етіо–логічної структури збудників ІСШ, її динаміки, залежності від гендеру й взаємозв’язку з резидентною мікрофлорою сечі (регіональний моніторинг) у дитячого населення Чернівецької області було розпочато в 2009 році. За період 2009–2013 рр. було проведено скринінгове бактеріологічне дослідження зразків сечі 2432 пацієнтів (0–17 р.) лікувальних закладів Чернівецької області, які обстежувалися з метою верифікації ІСШ. Упродовж 2014–2016 рр. з метою визначення етіологічної структури й антибіотикорезистентності серед основних груп уропатогенів ІСШ було проведено клініко-лабораторне обстеження 657 дітей (0–17 р.), яким надавалася спеціалізована медична допомога: 482 (73,36 %) пацієнти дитячого віку з інфекційно-запальними захворюваннями сечовидільної системи — основна група (встановлений діагноз згідно з МКХ-10: «N10–11.1 Інфекції нирок», у тому числі: «N10 Гострий тубулоінтерстиційний (тубулоінтерстиціальний) нефрит» — 262 пацієнти; «N11 Хронічний тубулоінтерстиційний (тубулоінтерстиціальний) нефрит» — 161 пацієнт; «N11.1 Хронічний обструктивний пієлонефрит» — 38 пацієнтів; «N30.0 Гострий цистит» — 10 пацієнтів; «N30.1 Хронічний цистит» — 11 пацієнтів) і 175 (26,64 %) пацієнтів з неінфекційними захворюваннями сечовидільної системи — група порівняння (згідно з МКХ-10: «N00 Гострий нефротичний синдром» — 52; «N03 Хронічний нефротичний синдром» — 34; «N04 Нефротичний синдром» — 29; «N15 Інші ниркові тубулоінтерстиціальні хвороби» — 10; «N18 Хронічна ниркова недостатність» — 6; «N39 Інші розлади сечовидільної системи» — 14; «N39.2 Ортостатична протеїнурія, неуточнена» — 6 пацієнтів; «R30 Біль, пов’язаний із сечовипусканням» — 10 пацієнтів; «R30.1 Тенезми сечового міхура» — 10 пацієнтів; «R32 Нетримання сечі, неуточнене» — 4 пацієнти).
З метою проведення динамічного контролю й оцінки можливих змін у регіональній етіологічній структурі й антибіотикорезистентності основних груп уропатогенів ІСШ під час пандемії COVID-19 за період 2020–2022 рр. проведено клініко-лабораторне обстеження 140 дітей (0–17 років), які отримували спеціалізовану медичну допомогу, з них 105 (75,0 %) дітей з інфекційно-запальними захворюваннями сечовивідних шляхів (діагноз встановлено за МКХ-10: «N10–11.1 Інфекції нирок», у тому числі «N10 Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит» — 55 хворих; «N11 Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит» — 21 хворий; «N11.1 Хронічний обструктивний пієлонефрит» — 8 хворих; «N30.0 Гострий цистит» — 10 хворих; «N30.1 Хронічний цистит» — 11 хворих) і 35 (25,0 %) дітей з неінфекційними захворюваннями сечовивідних шляхів (за МКХ-10: «N00 Гострий нефротичний синдром» — 6 хворих; «N03 Хронічний нефротичний синдром» — 5 хворих; «N04 Нефротичний синдром» — 10 пацієнтів; «N15 Інші тубулоінтерстиціальні захворювання нирок» — 3 пацієнти; «N18 Хронічна ниркова недостатність» — 6 пацієнтів; «N39.2 Ортостатична протеїнурія, неуточнена» — 2 пацієнти; «R30 Біль, пов’язаний із сечовипусканням» — 1 хворий; «R30.1 Тенезми сечового міхура» — 1 хворий; «R32 Енурез, неуточнений» — 1 хворий).
Згідно з метою дослідження використовувались наступні методи: бібліосемантичний — для проведення теоретичного аналізу джерел наукової літератури; клініко-лабораторний — для діагностики нозологічних форм інфекцій сечової системи згідно з МКХ-10; мікробіологічний — з метою визначення етіологічної структури збудників ІСШ серед дитячого населення Чернівецької області та їх антибіотикочутливості; медико-статистичний — з метою збору, обробки, аналізу, оцінки вірогідності статистичних даних. Статистичну обробку результатів проводили з використанням комп’ютерної програми Statistica 10.0 for Windows. Визначення вірогідності різниці якісних показників між групами порівняння, що виражалися частками, проводилося за критерієм χ-квадрат. Результати вважали вірогідними при p < 0,05. 
Під час проведення досліджень 2009–2013 рр., 2014–2016 рр. і 2020–2022 рр. загальна чисельність одиниць спостереження (n) в усіх вибірках була достатньою для забезпечення їх репрезентативності.

Результати та обговорення

Аналіз результатів етапів моніторингу і їх порівняння свідчать, що домінуючими уропатогенами серед дитячого населення в регіоні є представники родини Enterobacteriaceae. Серед штамів родини Enterobacteriaceae (за винятком протея) найбільш суттєвою виявилась різниця в чутливості до напівсинтетичних пеніцилінів (ампіцилін, амоксиклав — 29,8 % чутливості штамів у хлопчиків проти 31,6 % чутливості у дівчат, р < 0,01) і цефалоспоринів (цефазолін — 64,4 % проти 40,1 % відповідно, р < 0,001) [3–5].
Антибіотикочутливість бактерій роду протей, що є збудниками ІСШ, має певні особливості: у сечі дівчат визначено вірогідно нижчий відсоток резистентних штамів протею порівняно з іншими ентеробактеріями до карбеніциліну (k = 259, р < 0,05); амоксиклаву (k = 131, р < 0,05); офлоксацину (k = 378, р < 0,01); ципрофлоксацину (k = 390, р < 0,01); у хлопців встановлено статистично значущу різницю чутливості між бактеріями роду протей та іншими ентеробактеріями для карбеніциліну (k = 105, р < 0,001); цефоперазону (k = 100, р < 0,001); цефтріаксону (k = 145, р < 0,001); офлоксацину (k = 134, р < 0,05); ципрофлоксацину (k = 145, р < 0,05); пефлоксацину (k = 103, р < 0,05); канаміцину (k = 102, р < 0,01) [3–5].
Регіональний моніторинг (2009–2022 рр.) антибіотикочутливості уропатогенів родини Enterobacteriaceae (за винятком протея), як провідного етіологічного агента ІСШ у дитячого населення Чернівецької області, засвідчив хвилеподібність динамічних змін антибіотикорезистентності до напівсинтетичних пеніцилінів і цефалоспоринів зі збереженням достатнього рівня чутливості до цих антимікробних препаратів серед основних груп збудників ІСШ; отримані дані дають підстави говорити про негативну тенденцію щодо збільшення резистентності в часі (2020–2022 рр. — період пандемії COVID-19) до фторхінолонів, препаратів тетрациклінового ряду; констатовано різнонаправлену й залежну від часу різницю чутливості до аміноглікозидів: гентаміцину, амікацину й канаміцину в дітей Чернівецької області; реєструється негативна тенденція щодо збільшення частки штамів уропатогенів, резистентних до карбапенемів — 55,8 ± 5,1 % резистентних штамів (іміпенем — χ2 = 5,432; p = 0,020) (табл. 1).
Результати моніторингів 2014–2016 рр. і 2020–2022 рр. підтвердили наявну вірогідну різницю в –етіологічній структурі мікробіоти в сечі дітей із ІСШ порівняно з виділенням уропатогенів при неінфекційних захворюваннях сечовивідних шляхів у дітей (табл. 2).
Вивчення антимікробної резистентності стало актуальним як ніколи під час пандемії COVID-2019; обґрунтований вибір у використанні антибактеріальної терапії під час пандемії COVID-19 веде до клінічного поліпшення перебігу захворювання, здешевлює фінансові витрати на лікування пацієнта і може сприяти збереженню чутливості збудників до антимікробних препаратів у віддаленій перспективі [13]. Результати регіонального моніторингу (2020–2022 рр. — період пандемії COVID-19) антибіотикорезистентності серед дітей Чернівецької області викликають певні побоювання щодо стійкої негативної тенденції щодо збільшення серед штамів уропатогенів ІСШ антимікробної резистентності до цілої низки антибіотиків, зокрема до карбапенемів — 55,8 ± 5,1 % резистентних штамів (іміпенем — χ2 = 5,432; p = 0,020) (табл. 1). Цей результат дослідження є вагомим з огляду на зростання резистентності до антимікробних препаратів групи карбапенемів під час пандемії COVID-19 [7, 11] і наявність карбапенемів в арсеналі лікаря, що є важливою складовою в контексті пандемічної полірезистентності [2, 8].
З огляду на отримані результати слід обґрунтовано підходити до призначення антибактеріальної терапії з урахуванням даних регіонального моніторингу щодо антибіотикорезистентності [19], дотримуючись стандартів медичної допомоги [6] та адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах [1], і регламентації отримання антибактеріальних лікарських засобів як рецептурних препаратів [20].

Висновки

Результати моніторингу свідчать про необхідність дотримання стандартів надання медичної допомоги (призначення антибактеріальної терапії з урахуванням даних регіонального моніторингу щодо антибіотикорезистентності), адміністрування використання антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в амбулаторних та стаціонарних умовах. Високі показники антибіотикорезистентності уропатогенів ІСШ до карбапенемів (2020–2022 рр.), що застосовуються для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, вимагають виключно цільового їх призначення в повсякденній педіатричній практиці.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Внесок авторів в роботу над статтею. Безрук В.В. — концепція і дизайн роботи, пошук і обробка матеріалів, написання тексту; Іванов Д.Д. — написання тексту; Шкробанець І.Д. — написання тексту.
 
Отримано/Received 10.01.2023
Рецензовано/Revised 18.01.2023
Прийнято до друку/Accepted 21.01.2023

Список литературы

  1. Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення. Наказ МОЗ України від 03.08.2021 № 1614. https://zakononline.com.ua/documents/show/502234___684240.
  2. Baba H., Kanamori H., Seike I., Niitsuma-Sugaya I., Takei K., Oshima K. et al. Multiple Secondary Healthcare-Associated Infections Due to Carbapenem-Resistant Organisms in a Critically Ill COVID-19 Patient on Extensively Prolonged Venovenous Extracorporeal Membrane Oxygenation Support — A Case Report. Microorganisms. 2021 Dec 23. 10(1). 19. doi: 10.3390/microorganisms10010019.
  3. Безрук В.В., Безрук Т.О., Годованець О.С., Юрнюк С.В., Веля М.І., Сенюк Б.П. Клініко-лабораторна характеристика, вікові, гендерні та адміністративно-територіальні відмінності інфекцій сечових шляхів у дитячого населення та вибір раціональної антибактеріальної терапії. Неонатологія, хірургія і перинатальна медицина. 2019. 3(33). 81-5. doi: 10.24061/2413-4260.IX.3.33.2019.4.
  4. Безрук В.В., Безрук Т.О., Бабій О.Р., Сокольник С.О., Шеремет M.I., Максимчук В.В. та ін. Регіональний моніторинг етіологічного спектра збудників інфекцій сечової системи серед дитячого населення Чернівецької області: динамічні зміни, вікові, гендерні та адміністративно-територіальні особливості. Запорізький медичний журнал. 2017. 5(104). 647-51. doi: 10.14739/2310-1210.2017.5.110222.
  5. Безрук В.В., Безрук Т.О., Стегницька Л.В., Сокольник С.О., Шеремет M.I., Максимчук В.В. та ін. Регіональний моніторинг антибіотикорезистентності збудників інфекцій сечової системи серед дитячого населення Чернівецької області. Запорізький медичний журнал. 2017. 6(105). 780-85. doi: 10.14739/2310¬1210.2017.6.115088.
  6. Безрук В.В., Іванов Д.Д., Фоміна С.П., Андрійчук Т.П., Первозванська О.І., Андрійчук Т.Р. Стандартизація надання медичної допомоги дітям: спільний узгоджений локальний клінічний протокол медичної допомоги дітям з інфекціями сечової системи на рівні госпітального округу. Нирки. 2022. Т. 11. № 2. С. 60-71. doi: https://doi.org/10.22141/2307-1257.11.2.2022.366.
  7. Despotovic A., Milosevic B., Cirkovic A., Vujovic A., Cucanic K., Cucanic T., Stevanovic G. The Impact of COVID-19 on the Profile of Hospital-Acquired Infections in Adult Intensive Care Units. Antibiotics (Basel). 2021 Sep 23. 10(10). 1146. doi: 10.3390/antibio–tics10101146.
  8. Dlewati M.M., Aung P.P., Park K., Rodriguez J.A., Poon K.K. Meropenem-Resistant Pandoraea Pneumonia in a Critically Ill Patient with COVID-19. Cureus. 2021 Nov 12. 13(11). e19498. doi: 10.7759/cureus.19498.
  9. Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. Lancet. 2022. 399. 629-55. Published Online January 20, 2022. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)02724-0. Available from: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(21)02724-0/fulltext. 
  10. Knight G.M., Glover R.E., McQuaid C.F., Olaru I.D., Gallandat K., Leclerc Q.J. et al. Antimicrobial resistance and COVID-19: Intersections and implications. Elife. 2021 Feb 16. 10. e64139. doi: 10.7554/eLife.64139. 
  11. Langford B.J., So M., Raybardhan S., Leung V., Soucy J.-P., Westwood D. et al. Antibiotic prescribing in patients with –COVID-19: rapid review and meta-analysis. Clinical Microbiology and Infection. 2021. 1. 18. doi: 10.1016/j.cmi.2020.12.018.
  12. Langford B.J., So M., Raybardhan S., Leung V., Westwood D., MacFadden D.R. et al. Bacterial co-infection and secondary infection in patients with COVID-19: a living rapid review and meta-analysis. Clinical Microbiology and Infection. 2020. 26. 1622-1629. doi: 10.1016/j.cmi.2020.07.016.
  13. Lansbury L., Lim B., Baskaran V., Lim W.S. Co-infections in people with COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Journal of Infection. 2020. 81. 266-275. doi: 10.1016/j.jinf.2020.05.046. 
  14. Leung A.K.C., Wong A.H.C., Leung A.A.M., Hon K.L. Urinary Tract Infection in Children. Recent Pat. Inflamm. Allergy Drug Discov. 2019. 13(1). 2-18. doi: 10.2174/1872213X13666181228154940. 
  15. López-Jácome L.E., Fernández-Rodríguez D., Franco-Cendejas R., Camacho-Ortiz A., Morfin-Otero M.D.R., Rodríguez-Noriega E. et al. Increment Antimicrobial Resistance During the –COVID-19 Pandemic: Results from the Invifar Network. Microb. Drug Resist. 2021 Dec 6. doi: 10.1089/mdr.2021.0231.
  16. Mahmoudi H. Bacterial co-infections and antibiotic resistance in patients with COVID-19. GMS Hyg. Infect. Control. 2020 Dec 17. 15. Doc35. doi: 10.3205/dgkh000370.
  17. Mamishi S., Mahmoudi S., Naserzadeh N., Hosseinpour Sadeghi R., Haghi Ashtiani M.T., Bahador A. et al. Antibiotic resistance and genotyping of gram-negative bacteria causing hospital-acquired infection in patients referred to Children’s Medical Center. Infect. Drug Resist. 2019 Oct 29. 12. 3377-3384. doi: 10.2147/IDR.S195126.
  18. Mattoo T.K., Shaikh N., Nelson C.P. Contemporary Management of Urinary Tract Infection in Children. Pediatrics. 2021 Feb. 147(2). e2020012138. doi: 10.1542/peds.2020-012138. 
  19. Безрук В.В. Медико-соціальне обґрунтування удосконаленої моделі надання медичної допомоги дітям з інфекційно-запальними захворюваннями сечовидільної системи на регіональному рівні: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.02.03 — соціальна медицина, 14.01.10 — педіатрія. Київ, 2021. 44 с. 
  20. Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України. Наказ МОЗ України від 21.07.2022 № 1284. https://www.apteka.ua/article/642203.
  21. Rawson T.M., Moore L.S.P., Castro-Sanchez E., Charani E., Davies F., Satta G., Ellington M.J., Holmes A.H. COVID-19 and the potential long-term impact on antimicrobial resistance. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 2020b. 75. 1681-1684. doi: 10.1093/jac/dkaa194.
  22. WHO. Antimicrobial resistance. https://www.who.int/health-topics/antimicrobial-resistance.

Вернуться к номеру