Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023
Вернуться к номеру
Щодо ситуації із захворюваності на туберкульоз в Одеській області
Авторы: Анташян А.А., Дементєв С.О., Степанова Л.В., Варецька О.Ю., Бондаренко Д.А., Тєряєв В.М., Потієнко Л.П., Максименко Ю.А.
Державна установа «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», м. Одеса, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Протидія туберкульозу (ТБ) в Україні є одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань. У 2014 р. Україна вперше увійшла до п’ятірки країн світу з найвищим тягарем мультирезистентного ТБ. Особливо загрозливим є несвоєчасне звернення хворих по медичну допомогу, пізнє виявлення ТБ і поєднаних форм ВІЛ/ТБ, що зумовлює високий рівень смертності від ТБ і є результатом відсутності комплексного підходу до поєднання профілактичних і лікувальних програм на державному й регіональному рівнях у єдину ефективну систему протидії. Головним завданням нової Глобальної стратегії ВООЗ із протидії ТБ до 2035 р. є звільнення світу від ТБ з досягненням нульового рівня захворюваності, смертності та страждань від цієї недуги.
Мета дослідження: вивчити епідемічну ситуацію, що склалася із захворюваності на ТБ в Одеській області за останні 15 років (2007–2022 рр.).
Матеріали та методи. У дослідженні використовувались дані статистичної звітності ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (форма № 40), КУ «Одеський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Одеської обласної ради. Обробку й аналіз матеріалів проводили за допомогою епідеміологічних, санітарно-статистичних методів.
Результати. Дослідження показало, що 15 років тому поширеність ТБ в Україні та Одеській області була майже на одному рівні (Україна — 212,3 на 100 тис. нас.; Одеська область — 210,0 на 100 тис. нас.). З 2006 року в Україні відбувалося зниження показника поширеності ТБ у 4,5 раза (2021 р. — 47,8 на 100 тис. нас.), у той час як в Одеській області зниження рівня поширеності ТБ унаслідок значних коливань показника протягом минулих років відбулося лише на третину (2021 р. — 136,7 на 100 тис. нас.). У 2021 році рівень поширеності ТБ в Одеській області вже перевищував показник по Україні майже в 3 рази.
Слід зазначити, що від’ємний приріст показника поширеності ТБ в Одеській області спостерігався у 2007 (–3,95 %), 2009–2011 (–29,75 %), 2013 (–30,42 %), 2017 (–0,89 %), 2019–2020 (–27,14 %) роках. Позитивний приріст показника поширеності ТБ в Одеській області спостерігався у 2008 (+13,84 %), 2012 (+0,87 %), 2014–2016 (+39,13 %), 2018 (+3,14 %), 2021 (+16,54 %) роках.
Аналіз рівня захворюваності на ТБ показав, що у 2006 році показник в Одеській області перевищував показник по Україні на 13,70 % (Україна — 83,2 на 100 тис. нас.; Одеська область — 94,6 на 100 тис. нас.). Рівень захворюваності на ТБ в Україні знижувався з 2006 по 2011 рік (на 32,48 %) і з 2013 по 2020 рік (на 49,63 %). Узагалі за 15 років від’ємний приріст становив –57,33 % (2021 р. — 35,5 на 100 тис. нас.), у той час як в Одеській області рівень захворюваності на ТБ унаслідок значних коливань знизився тільки на 10,25 % (2021 р. — 84,9 на 100 тис. нас.). Отже, рівень захворюваності на ТБ в Одеський області вище від відповідного показника по Україні в 2,4 раза.
Від’ємний приріст показника захворюваності на ТБ в Одеській області спостерігався у 2007 (–7,92 %), 2009–2010 (–11,44 %), 2013 (–3,63 %), 2017 (–1,09 %), 2019–2020 (–36,11 %) роках. Позитивний приріст показника захворюваності на ТБ в Одеській області спостерігався у 2008 (+0,34 %), 2011–2012 (+21,47 %), 2014–2016 (+20,31 %), 2018 (+6,85 %), 2021 (+15,35 %) роках.
Як видно з вищезазначеного, зміни в рівнях поширеності ТБ і захворюваності на ТБ по області неоднорідні. Так, максимальний рівень поширеності ТБ припадав на 2008 рік, у той час як максимальний рівень захворюваності — на 2018 рік (115,2 на 100 тис. нас.). Однак з 2014 року (рік початку воєнних дій на Сході України) по 2018 рік включно спостерігалося поступове зростання показників поширеності ТБ (на 42,23 %) і захворюваності на ТБ (на 27,15 %). Початок епідемії COVID-19 привів до поступового зниження показників поширеності ТБ і захворюваності на ТБ з подальшим значним зростанням показників у 2021 році.
Висновки. Отже, аналіз статистичних даних за минулі 15 років показав, що: рівень поширеності ТБ і захворюваності на ТБ в Україні поступово знижувався; незважаючи на те, що 15 років тому поширеність ТБ в Україні та Одеській області була майже на одному рівні, у 2021 році рівень поширеності ТБ в Одеській області вже перевищував показник по Україні майже в 3 рази; максимальний рівень поширеності ТБ в області припадав на 2008 рік, максимальний рівень захворюваності на ТБ — на 2018 рік; воєнні дії на Сході України, у тому числі внаслідок викликаної війною міграції населення, соціальної неблагоустроєності біженців, протягом 2014–2018 років призвели до зростання показників поширеності ТБ і захворюваності на ТБ в Одеській області; початок епідемії COVID-19 призвів до дезорганізації надання медичної допомоги внаслідок карантинних заходів, високого рівня смертності від COVID-19 у людей із супутніми хронічними захворюваннями і спричинив зниження показників поширеності ТБ і захворюваності на ТБ з подальшим значним зростанням показників у 2021 році.