Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023

Мета дослідження: оцінити ефективність хірургічного лікування грижі стравохідного отвору діафрагми (ГСОД), порівнявши якість життя (ЯЖ) пацієнтів після лапароскопічної фундоплікації за Nissеn, Toupet, Dor.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження ефективності відомих способів антирефлюксних оперативних втручань при ГСОД у терміни спостереження від 2 до 4 років у 131 пацієнта, у тому числі 74 (56,5 %) пацієнтів після фундоплікації за Nissen (1 група), 37 (28,2 %) пацієнтів після фундоплікації за Toupet (2 група) і 20 (15,3 %) пацієнтів після фундоплікації за Dor (3 група). Для суб’єктивної оцінки ЯЖ застосовували опитувальник GERD-HRQL і MOS SF-36. При клінічному обстеженні невдалих результатів лікування проводили ендоскопічне й рентгенологічне дослідження.

Результати. Дані порівняння якості життя в обстежених пацієнтів з використанням опитувальника якості життя GERD-HRQL: незадоволені хірургічним втручанням за методикою Nissen 21,6 % хворих проти 19,0 % після Toupet і 15,0 % після Dor. За шкалами опитувальника MOS SF-36 встановлено, що вірогідно найгірша ЯЖ була в пацієнтів після фундоплікації за Nissen за показниками як фізичного (р < 0,05), так і психічного (р < 0,05) компонентів здоров’я, у той час як у пацієнтів після фундоплікацій за Toupet i Dor — лише за фізичним компонентом здоров’я (р < 0,05). У віддаленому післяопераційному періоді на тлі зниження ЯЖ пілороспазм, дисфагію, диспептичні розлади, рефлюкс-езофагіт, стриктури стравоходу частіше діагностовано в пацієнтів після фундоплікації за Nissen (40/54,1 %, р < 0,05) порівняно з пацієнтами після фундоплікації за Toupet (14/37,8 %) і за Dor (6/30,0 %). При аналізі скарг обстежених хворих у пацієнтів 1 групи найбільш характерними були дисфагія (28/37,8 %, p < 0,05), здуття живота (25/33,8 %, p < 0,05), відрижка (14/18,9 %, p < 0,05). Для 2 групи були характерні відрижка (8/10,8 %, p < 0,05) і відсутність дисфагії (p < 0,05). У 3 групі характерними скаргами були регургітація та печія (3/15,0 %, p < 0,05), кашель (3/15,0 %, p < 0,05). При оцінці окремих видів ускладнень встановлено, що дисфагія та пілороспазм в 7,0 і 5,0 раза частіше виявлялися в 1 групі порівняно як з 2, так і з 3 групою відповідно (p < 0,05). Диспептичні розлади частіше спостерігалися також у 1 групі (33,8 %), що переважало частоту виявлення у 2 і 3 групах у 6,7 і 4,1 раза відповідно (p < 0,05). Рецидиви ГСОД виявлено в 13,5 % пацієнтів після фундоплікації за Nissen, у 13,5 % — після фундоплікації за Toupet, у 10,0 % — після фундоплікації за Dor (р > 0,05).

Висновки. За опитувальником GERD-HRQL доведено, що незадоволені хірургічним втручанням після фундоплікації за Nissen були 21,6 % пацієнтів ((11,0 ± 5,5) бала) проти 19,0 % ((19,0 ± 8,0) бала) після Toupet і 15,0 % ((16,0 ± 7,3) бала) після Dor. За опитувальником MOS SF-36 найгірша ЯЖ — у пацієнтів після фундоплікації за Nissen (р < 0,05). У віддаленому післяопераційному періоді пілороспазм, дисфагію, диспептичні розлади частіше діагностовано в пацієнтів після фундоплікації за Nissen (54,1 %, р < 0,05). За частотою вияв–лення стриктур стравоходу й рефлюкс-езофагіту вірогідної різниці не визначено (p > 0,05).