Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023
Вернуться к номеру
Ультразвукова оцінка структурно-функціонального стану жовчного міхура при органозберігаючій операції холецистолітотомії
Авторы: Бабій О.М., Шевченко Б.Ф., Дементій Н.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета дослідження: оцінити структурно-функціональний стан жовчного міхура (ЖМ) при ультразвуковому дослідженні до і після виконання холецистолітотомії.
Матеріали та методи. За період з 2017 по 2022 р. досліджено 38 пацієнтів з неускладненим симптомним/безсимптомним холецистолітіазом. Чоловіки — 10/26,3 %, жінки — 28/73,7 %, вік 21–70 (36,2 ± 4,6) років. УЗД виконано до і через 4–6 років після ендолапароскопічної холецистолітотомії. Оцінка структурного стану ЖМ: об’єм, товщина стінки, деформація; кількість, розміри, рухливість конкрементів. Оцінка скоротливої функції ЖМ: після визначення початкового об’єму (V1) ЖМ призначали холекінетичний сніданок (сорбіт) і визначали об’єм ЖМ через 1, 3, 5, 7, 10, 15, 20, 30, 40, 50, 60 хв. За об’ємом максимального скорочення (V2) ЖМ визначали ефективність жовчовиділення (ЕЖ): (V1–V2)/V1 × 100 %. Оцінку функціонального стану ЖМ проводили з урахуванням первинної реакції, латентного періоду, часу максимального скорочення ЖМ.
Результати. Об’єм ЖМ становив 22,5–36,6 (29,9 ± ± 1,4) мл. Товщина стінки ЖМ 1,8–4,2 (3,4 ± 0,2) мм. Деформації ЖМ визначались у 24 (63,2 %) випадках: 16/42,1 % — перегини, 8/21,1 % — перетяжки, 12/31,6 % — складні деформації (перегини + перетяжки) з переважанням у ділянці тіла й шийки — 6/15,7 %. Ознаки перипроцесу — у 4 (10,5 %) випадках. У порожнині ЖМ лоцирувалися від одного до 60 рухливих конкрементів округлої, овальної, трикутної форми з гладкою або нерівною поверхнею, з акустичною тінню розміром 5–36 (20,3 ± 2,2) мм. Негомогенний вміст ЖМ у вигляді осаду або сладжу — 9/23,7 %. Нормотонія (< 30 %) ЖМ визначена в усіх хворих. ЕЖ 32,3–68,6 (46,7 ± 2,1) %. Дискінезія ЖМ — 9/23,7 %. У віддаленому періоді після холецистолітотомії ЕЖ вірогідно не змінювалась — (48,5 ± 2,4) % (р > 0,05). У 17 (44,7 %) випадках відмічалось зменшення товщини стінки з 3,1–4,2 (3,6 ± 0,1) мм до 2,0–3,4 (2,6 ± 0,2) мм (р < 0,05). Рецидив холецистолітіазу — у 3/7,8 % пацієнтів з поодиноким конкрементом (можливі причини — набутий гіпотиреоз, розвиток метаболічного синдрому, тяжкий перебіг COVID-19), сладж-синдром — у 8/21,1 % па–цієнтів. Дискінезія ЖМ залишалась і після операції.
Висновки. У пацієнтів з діагнозом «холецистолітіаз» УЗД з оцінкою структурно-функціонального стану жовч–ного міхура дозволяє провести відбір для виконання органозберігаючої операції — холецистолітотомії та дослідити результати у віддаленому післяопераційному періоді.