Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023
Вернуться к номеру
Зв’язок морфологічних змін слизової оболонки кишечника і клінічних показників крові при виразковому коліті
Авторы: Гайдар Ю.А., Стойкевич М.В., Милостива Д.Ф., Шевцова З.І.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити зв’язок морфологічних змін слизової оболонки (СО) товстого кишечника (ТК) і клінічних показників крові у хворих на виразковий коліт (ВК).
Матеріали та методи. Дослідження проведені на біологічному матеріалі (кров і колонобіоптати) 86 пацієнтів з ВК. Морфологічним і морфометричним шляхом у біоптатах підраховували товщину СО, щільність запального інфільтрату і його склад, розміри крипт, їх архітектоніку, наявність крипт-абцесів, атрофічних і фібротичних змін. З клінічних показників враховували кількість еритроцитів, лейкоцитів, рівень гемоглобіну, показники лейкоцитарної формули. Статистичне опрацювання результатів виконали за допомогою прикладних програм Statistica 10.0. Для перевірки нормальності вибірок використовували W-критерій Шапіро — Уїлка. Статистичну значущість оцінювали на рівні не нижче ніж 95,0 % (р < 0,05). Взаємозв’язки між показниками оцінювали за допомогою значущих коефіцієнтів кореляції Спірмена (r).
Результати. При гістологічному дослідженні колонобіоптатів відзначалась картина неспецифічного запалення (зміни архітектоніки крипт, атрофічні зміни, помірна поліморфно-клітинна запальна інфільтрація власної пластинки). З боку показників крові виявлені зміни вмісту еритроцитів і гемоглобіну, лейкоцитів і лейкоцитарної формули, що в сукупності свідчить про розвиток загального запалення на фоні прогресування запальних змін у стінці ТК. Запальний інфільтрат є причиною пошкодження клітин епітелію з утворенням виразок та ерозій, причому ерозії зустрічались у 3,5 раза частіше, ніж виразки. Середній рівень інфільтрації зустрічався в 1,44 раза частіше за посилений. Показник клітинної інфільтрації мав прямі кореляційні зв’язки зі складом запального інфільтрату: лімфоцитами (r = 26; Р < 0,05), нейтрофілами (r = 53; Р < 0,01), макрофагами (r = 46; Р < 0,01), фібробластами (r = 41; Р < 0,01), а також з лімфоцитами (r = 45; Р < 0,01), лейкоцитами (r = 26; Р < 0,05) крові. Також відзначалась позитивна кореляція між товщиною СО та рівнем лейкоцитів крові (r = 26; Р < 0,05), лімфоцитами крові (r = 45; Р < 0,01) і негативна — з моноцитами, % (r = –30; Р < 0,05) і сегментоядерними формами лейкоцитів, % (r = –31; Р < 0,05).
Висновки. Кореляційні зв’язки між показниками крові у вигляді значного збільшення загального числа лейкоцитів, нейтрофілів, еозинофілів, базофілів, лімфоцитів і моноцитів і наявністю в тканинному інфільтраті СО ТК клітин запалення відображають наявність системного гострого запалення. Збільшення популяції лімфоцитів у крові, імовірно, свідчить про активне залучення в патологічний процес клітин імунної системи та участь реакцій гострої фази.