Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023

Вернуться к номеру

Сучасні підходи до доклінічних досліджень противиразкової дії біологічно активних сполук in vivo

Авторы: Гладких Ф.В., Кошурба І.В., Чиж М.О., Бєлочкіна І.В.
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України, м. Харків, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Мета роботи: узагальнити літературні дані про сучасні тенденції в методології досліджень противиразкової дії біологічно активних сполук.
Матеріали та методи. Підбір літературних джерел проводили за ключовими словами: противиразкова активність, експериментальні дослідження, модель виразкової хвороби. На другому етапі вивчались резюме статей і публікації, які не відповідали критеріям дослідження. На третьому етапі вивчали повні тексти відібраних статей на релевантність досліджень.
Результати. Сучасні підходи до доклінічних досліджень противиразкової дії біологічно активних сполук in vivo включають використання різноманітних тваринних моделей, оцінку параметрів вразливості слизової оболонки шлунка (СОШ), вивчення механізмів захисту слизової оболонки, аналіз біохімічних показників, вимірювання гастроінтестинальних функцій і проведення гістологічного аналізу. Одним з найпоширеніших підходів до моделювання виразкового ураження СОШ є застосування ульцерогенних агентів, найуживанішими з яких є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — ацетилсаліцилова кислота в 50% ульцерогенній дозі (УД50) 240 мг/кг, диклофенак натрію (УД50 = 45 мг/кг), індометацин (УД50 = 10 мг/кг), ібупрофен (УД50 = 310 мг/кг), кетопрофен (УД50 = 62 мг/кг), напроксен (УД50 = 49 мг/кг), піроксикам (УД50 = 36 мг/кг), мелоксикам (УД50 = 15 мг/кг) та ін. (Гладких Ф.В., 2022). Указані засоби можуть вводитись як перорально, так і парентерально, адже ульцерогенна дія НПЗЗ є їх системним побічним ефектом. Крім НПЗЗ-індукованих виразок шлунка при дослідженні противиразкової активності широко застосовують модель спиртово-преднізолонового ураження СОШ, яке відтворюють внутрішньошлунковим одноразовим введенням преднізолону (20 мг/кг), розчиненого у 80,0% етиловому спирті (0,6 мл/100 г маси тіла тварини), пошкодження СОШ в умовах водно-іммобілізаційного стресу за методикою K.Y. Takagi et al., гостре серотонінове (30 мг/кг) і хронічне оцтовокисле пошкодження СОШ (0,05 мл 30,0% розчину оцтової кислоти субсерозно в стінку шлунка). 
Висновки. Сучасні підходи до доклінічних досліджень противиразкової дії біологічно активних сполук in vivo включають використання різноманітних тваринних моделей і методів, таких як оцінка параметрів СОШ, вивчення механізмів захисту, аналіз біохімічних показників, вимірювання функцій і гістологічний аналіз. –Однією з найпоширеніших моделей для вивчення противиразкової дії є НПЗЗ-індуковане ураження СОШ.


Вернуться к номеру