Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023
Вернуться к номеру
Мінімальний цитоліз: що робити?
Авторы: Палій І.Г.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Доповідь присвячена одному з основних клініко-лабораторних синдромів при захворюваннях печінки — цитолізу. Розглядаються особливості оцінки таких функціональних проб печінки, як АСТ, АЛТ, печінкові (неалкогольна жирова хвороба печінки) і позапечінкові причини їх підвищення.
У доповіді наведений клінічний випадок з особистого лікарського архіву проф. І.Г. Палій. Молода пацієнтка звернулась по допомогу в клініко-діагностичну гастроентерологічну лабораторію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова зі скаргами на біль в епігастрії, печію, здуття живота, слабкість і нерегулярні менструації. Після обстеження їй був встановлений діагноз: хронічний гастродуоденіт, загострення (ФГДС); стеатоз печінки, F0 за Metavir, гіпокінезія жовчного міхура (УЗД). Ступінь цитолізу в межах стеатозу вимагав уточнення. Після додаткового обстеження (УЗД щитоподібної залози) було встановлено, що в пацієнтки гіпотиреоз, вперше виявлений, у результаті автоімунного тиреоїдиту. Хворій було призначене лікування, у результаті якого трансамінази нормалізувались, відновились місячні. При подальшому спостереженні протягом року трансамінази не підвищувались.
У доповіді наведений перелік діагностичних заходів при цитолізі та алгоритм дій лікаря при безсимптомному ізольованому цитолізі.