Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023

Вернуться к номеру

Кардіоваскулярні ризики при метаболічно-асоційованій жировій хворобі печінки: напрямки корекції

Авторы: Потабашній В.А., Фесенко В.І.
Дніпровський державний медичний університет, м. Кривий Ріг, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Актуальність. Серед пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) поширеними є компоненти метаболічного синдрому (МС), а саме: ожиріння, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет (ЦД), дисліпідемія (Lee S.Y. et al., 2021; Biccirè F.G. et al., 2022), які збільшують кардіоваскулярний ризик (КВР) (Pastori D. et al., 2020). Поширеність МС на тлі ССЗ коливається від 21,9 до 71 % (Biccirè F.G. et al., 2022). Починаючи з 2020 року кардіометаболічні фактори ризику на тлі жирової хвороби печінки в багатьох публікаціях розглядаються в контексті метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки (МАЖХП). МАЖХП у поєднанні з ССЗ зустрічається у 27,4–42,2 % пацієнтів (Long M.T. et al., 2017; Pastori D. et al., 2020).
Мета дослідження: провести аналіз публікацій в базі Medline, PubMed з питань КВР у пацієнтів з МАЖХП і напрямів їх корекції.
Матеріали та методи. До огляду включено 122 публікації, з них 10 систематичних оглядів і 6 погоджувальних документів, які розроблені експертами Американської асоціації серця/Американського коледжу кардіології (АНА/АСС), Європейського кардіологічного товариства (ESC), Американської і Європейської асоціації з вивчення печінки (AASLD/EASL).
Результати. МАЖХП негативно впливає на КВР, особливо пов’язаний з атеросклерозом, і поширеність МС. У свою чергу, МС також асоційований з підвищеним ризиком стеатогепатиту і цирозу (АНА, 2022). Базисним критерієм МАЖХП є стеатоз. Діагностичні критерії МАЖХП повинні включати надлишкову масу тіла/ожиріння, або ЦД 2 типу, або принаймні дві ознаки МС при нормальній або низькій масі тіла. Існують також фенотипи МАЖХП: з повільним і швидко прогресуючим перебігом. Формування фенотипів ураження печінки залежить від взаємодії генетичних і епігенетичних факторів, стилю життя, особливостей харчування, стану мікробіоти кишечника, метаболічних порушень. Ці чинники значною мірою впливають на відповідь на лікування. Запропоновано алгоритм визначення фіброзу печінки на основі тестів Fib-4 або NFS для стратифікації ризику в пацієнтів з МАЖХП. Для передбачення КВР при МС у пацієнтів з фібриляцією передсердь запропонована шкала 2MACE (Pastori D. еt al., 2016). МАЖХП позитивно корелює з КВР (Jung Min Choi et al., 2022). Передбачається декілька механізмів асоціації МАЖХП з КВР: системне запалення, оксидативний стрес, дисліпідемія, інсулінорезистентність і активація ренін-ангіотензинової системи. Утім, існує думка, що ССЗ можуть несприятливо впливати на перебіг МАЖХП через додатковий стимул щодо прогресування фіброзу печінки та її дисфункції на тлі застійної гепатопатії (Van Kleef L.A. et al., 2021). Є сподівання, що ідентифікація МАЖХП та її лікування будуть сприяти зменшенню КВР (Donnellan E. et al., 2020). На жаль, на сьогодні не існує якогось одного унікального методу лікування МАЖХП. Лікування ССЗ на тлі МАЖХП здійснюється згідно з існуючими рекомендаціями, а з метою корекції МАЖХП показано призначення метформіну, піоглітазону, вітаміну Е, урсодезоксихолевої кислоти, орлістату, адеметіоніну (Haghbin H. et al., 2020). Вибір конкретних препаратів для лікування МАЖХП має бути індивідуалізованим залежно від конкретного етапу континууму МАЖХП (стеатоз, стеатогепатит, цироз) і ССЗ, з урахуванням несприятливого впливу певних кардіологічних препаратів на структурно-функціональний стан печінки. Базисною є середземноморська дієта (Biccirè F.G. et al., 2022).
Висновки. У майбутньому необхідні епідеміологічні й рандомізовані клінічні дослідження для з’ясування причинних взаємозв’язків між ССЗ, КВР і МАЖХП, що дозволить на доказовій основі досягти персоніфікованого підходу до профілактики й лікування цієї частої коморбідності.


Вернуться к номеру