Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №2, 2023
Вернуться к номеру
Малоінвазивні маркери неалкогольного фіброзу печінки в дітей з ожирінням
Авторы: Степанов Ю.М., Завгородня Н.Ю., Татарчук О.М., Кленіна І.А., Петішко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: оцінити рівень сироваткових маркерів фіброзу при формуванні неалкогольного фіброзу печінки в дітей з ожирінням.
Матеріали та методи. Обстежено 94 дитини віком від 9 до 17 років.
За даними транзієнтної еластографії (FibroScan® 502touch, Echosence, Франція) і відповідно до індексу маси тіла діти були розподілені на групи: І група — 27 дітей, хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) з фіброзом ≥ F1, ІІ група — 35 дітей із НАЖХП без фіброзу, ІІІ група — 18 дітей з ожирінням або надмірною вагою без НАЖХП і фіброзу. Контрольну ІV групу становили 14 дітей з нормальною вагою без НАЖХП і фіброзу.
У сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу визначали рівень судинного ендотеліального фактора росту (Vascular endothelial growth factor — VEGF) (Wuhan Fine Biotech Co Ltd, КНР), трансформуючого фактора росту бета-1 (Transforming growth factor beta 1 — TGF-β1) (IBL International, ФРН), цитокератину-18 (cytokeratin-18 — СК-18) (IDL Biotech AB, Швеція), спектрофотометрично визначали рівень гідроксипроліну білковозв’язаного (ГПб/зв), гідроксипроліну вільного (ГПв) і глікозаміногліканів (ГАГ).
Результати. У дітей І групи виявлено вірогідне збільшення медіани рівня СК-18 (у 2,2 раза, р < 0,05), VEGF (у 2,4 раза, р < 0,05), TGF-β1 (у 2,7 раза, р < 0,05) порівняно з ІV групою. Крім того, спостерігалось підвищення рівня СК-18 у хворих І групи порівняно з показниками дітей ІІ групи (в 1,4 раза, р < 0,05) і ІІІ групи (в 1,8 раза, р < 0,05).
У дітей усіх груп виявлено статистично значуще збільшення вмісту ГПб/зв у сироватці крові: у І групі — в 1,2 раза (р < 0,01), у ІІ групі — в 1,2 раза (р < 0,05), у ІІІ групі — у 1,3 раза (р < 0,05) порівняно з ІV групою. Одночасно зі збільшенням рівня ГПб/зв у І групі дітей спостерігалось підвищення вмісту ГАГ в 1,3 раза (р < 0,001), що свідчить про активацію фіброгенезу. Дисбаланс вмісту гідроксипролінів призводив до підвищення kГПб/зв/ГПв у всіх групах: у І і ІІ групах — в 1,4 раза (р < 0,01), у ІІІ групі — в 1,3 раза (р < 0,01) порівняно з ІV групою. У дітей з НАЖХП були виявлені негативні кореляційні взаємозв’язки між рівнями ГПв/CAP (r = –0,408; р < 0,01), ГПв/СК-18 (r = –0,469; р < 0,01), співвідношення kГПб/зв/ГПв позитивно корелювало з CAP (r = 0,307; р < 0,05), СК-18 — зі ступенем фіброзу (за METAVIR) (r = 0,468; р = 0,008) і ступенем стеатозу печінки (r = 0,357; р = 0,048); VEGF — зі ступенем фіброзу печінки (r = 0,372; р = 0,036).
Висновки. У дітей з неалкогольним фіброзом печінки спостерігається значуще підвищення вмісту СК-18, VEGF, TGF-β1, ГПб/зв і ГАГ у сироватці крові. Оцінка рівня цих показників може бути корисною для ранньої неінвазивної діагностики фіброзу печінки в дітей з НАЖХП.