Газета «Новости медицины и фармации» №1 (782), 2023
Вернуться к номеру
Група крові пов’язана з високим ризиком раннього інсульту
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Асоціації з ризиком були значно більш виражені у пацієнтів з раннім інсультом (РІ), ніж у пацієнтів з пізнім інсультом, що вказує на сильнішу роль протромботичних факторів у молодших пацієнтів.
«Можливо, те, що робить вас сприйнятливими до інсульту в молодому віці, — це група крові, яка насправді несе набагато більший ризик згортання крові та інсульту порівняно з пізнім початком інсульту», — розповів співавтор дослідження Брекстон Мітчелл, доктор філософії, професор медицини, епідеміології та громадської охорони здоров’я, медичний факультет Університету Меріленду у Балтиморі.
Загальногеномне дослідження асоціацій (GWAS) було проведено в рамках Консорціуму генетики раннього ішемічного інсульту, що поєднує 48 різних досліджень у Північній Америці, Європі, Японії, Пакистані та Австралії. У ньому оцінювався ранній початок ішемічного інсульту у пацієнтів віком від 18 до 59 років.
Дослідники включили дані 16 927 пацієнтів з інсультом. Із них 5825 перенесли інсульт у віці до 60 років, що визначається як ранній початок. У GWAS також були вивчені дані майже 600 000 осіб без інсульту.
Результати показали, що два генетичні варіанти, пов’язані з групами крові А (II) та 0 (I), були тісно пов’язаними з ризиком раннього інсульту. Дослідники виявили, що захисні ефекти групи 0 (I) були значно більш виражені при ранньому інсульті порівняно з пізнім інсультом (відношення шансів [ВШ] 0,88 проти 0,96 відповідно; P = 0,001). Аналогічно зв’язок між групою А (II) та підвищеним ризиком раннього інсульту був значно сильнішим, ніж для пізнього інсульту (ВШ 1,16 проти 1,05; Р = 0,005).
Використовуючи оцінки полігенного ризику, дослідники також виявили, що більший генетичний ризик венозної тромбоемболії, іншого протромботичного стану був більш тісно пов’язаний з раннім інсультом порівняно з пізнім інсультом (Р = 0,008).
Попередні дослідження показали зв’язок між ризиком інсульту та варіантами гена AB0, який визначає групу крові. Новий аналіз показує, що варіанти генів типу А і 0 майже всі генетично пов’язані з раннім інсультом.
Хоча отримані дані вказують на групу крові як фактор ризику розвитку інсульту у молодих людей, Мітчелл попереджає, що «на даний момент група крові не має значення для профілактичних заходів. Ризик інсульту через групу крові менший, ніж для інших відомих факторів ризику, таких як куріння та артеріальна гіпертензія».
Наступним кроком у дослідженні є оцінка того, як група крові взаємодіє з іншими відомими факторами підвищення ризику інсульту. «Може бути підгрупа людей, які, якщо у них група крові А та є деякі із цих інших факторів ризику, цілком можливо, наражаються на особливо високий ризик», — відзначають дослідники. Необхідні також додаткові дослідження для молодших пацієнтів.
У супровідній редакційній статті Дженніфер Юл Маєрсік, доктор медичних наук, доцент неврології в Університеті Юти, Солт-Лейк-Сіті, та Пол Лаказ, доктор філо–софії, доцент і керівник Програми геноміки громадської охорони здоров’я в Університеті Монаш, Австралія, зазначають, що дослідження інсульту часто фокусуються в основному на людях похилого віку. «Приблизно у 40 % людей ранній інсульт є криптогенним, і існує мало даних клінічних випробувань, які б допомогли у виборі профілактичних стратегій у цій популяції, оскільки особи з РІ часто виключаються з досліджень. Ця робота поглибила розуміння патофізіології РІ».
Автори відзначають, що майбутні дослідження можуть ґрунтуватися на результатах цього аналізу «з метою більш точного розуміння патофізіології інсульту, що призведе до цілеспрямованих профілактичних заходів для РІ та зниження інвалідності у найбільш продуктивні роки життя пацієнтів».
Мітчелл підтримав заклик до активнішого включення молодих пацієнтів з інсультом у клінічні дослідження.
www.medscape.com