Газета «Новости медицины и фармации» №1 (782), 2023
Вернуться к номеру
Ризик розвитку ішемічної хвороби серця та рівень холестерину ремнантних частинок
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
В одному із випусків журналу Американської колегії кардіологів Doi et al. повідомили про прогностичну здатність підвищеного холестерину ремнантних частинок (REM-C) щодо ризику розвитку інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця. У дослідженні брали участь > 40 000 дорослих пацієнтів з Копенгагена, які не страждають на цукровий діабет або ішемічну хворобу серця і не прий–мали статини на початку дослідження. Учасники спостерігалися протягом 10 років щодо виникнення ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та проведення реваскуляризації міокарда.
Після багатофакторного прогнозування був проведений рекласифікаційний баєсовський аналіз. Основний висновок полягає в тому, що підвищений REM-C є важливим предиктором результатів ішемічної хвороби серця.
REM-C зазвичай розраховується так: загальний холестерин (ХС) мінус холе–стерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) мінус холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ).
Основною моделлю дослідників був ризик атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (ССЗ) у дорослих пацієнтів, які не страждають на цукровий діабет і не приймають статини, прогнозований за віком, статтю, курінням, систолічним артеріальним тиском, рівнем ХС ЛПНЩ не натще і рівнем REM-С. Примітно, що рівень ХС ЛПВЩ не був включений до основної моделі прогнозування, оскільки в аналізі особлива увага приділялася атерогенним ліпідам. Розвиток цукрового діабету та початок прийому статинів після включення пацієнтів також не оцінювалися як модулятори ризику у 10-річному подальшому спостереженні.
Дослідники оцінили безліч багатовимірних моделей прогнозування, включаючи додаткові коригування для три–гліцеридів у плазмі, аполіпопротеїну В та рівнів холестерину, відмінного від ЛПВЩ, і ці аналізи суттєво не вплинули на загальні результати.
Дослідники повідомляють, що зразки крові з підвищеним REM-C, оцінені за результатами вимірювання рівня холестерину, ХС ЛПВЩ та тригліцеридів, мають додаткову цінність для прогнозування ішемічних серцево-судинних подій порівняно з оцінками ХС ЛПНЩ у багатовимірній моделі ризику, яка не включала інформацію про ХС ЛПВЩ. Інсульт не був включений до клінічних результатів ССЗ. Повідомлені результати знову викликають інтерес до аналізів атерогенних ліпідів не натще і підкреслюють важливу роль підвищеного рівня REM-C не натще як додаткового предиктора ішемічних подій.
Баєсовський рекласифікаційний аналіз у дослідженні Doi et al. показує, що зразки, отримані не натще, можуть бути використані для прогнозування виникнення ішемічного серцево-судинного захворювання у дорослих датчан, а підвищений REM-C > 61 мг/дл був пов’язаний приблизно з 20% рекласифікацією ішемічних подій. Оцінки рекласифікації, про які повідомлялося раніше, становили приблизно 10 % для підвищеного рівня С-реактивного білка та 25 % для кальцифікації коронарних артерій (MESA, багатоетнічне дослідження атеросклерозу). Аналізи рекласифікації С-реактивного білка та кальцифікації коронарних артерій зазвичай використовувалися з класичними моделями прогнозування, які включали вік, стать, артеріальний тиск, прийом антигіпертензивних препаратів, паління, цукровий діабет та ліпіди натще (ХС ЛПНЩ, загальний холестерин або ХС ЛПВЩ).
Відсутня докладна інформація про кількість годин голодування або попередній прийом їжі чи напоїв. Наприклад, прийом їжі зазвичай підвищує рівень тригліцеридів на 10–30 %, залежно від вихідного рівня тригліцеридів та вмісту жирів та вуглеводів у їжі. Як альтернатива, учасники дослідження, можливо, їли, але споживали мало калорій, і їх показники ліпідів не натще були відносно аналогічні показникам натще, і в цьому випадку не очікувалося б значного підвищення REM-C або рівнів тригліцеридів.
Як дослідники та клініцисти повинні інтерпретувати та потенційно використовувати ці результати?
По-перше, показники ліпідів як натще, так і не натще надають корисну інформацію для оцінки ризику ССЗ, а підвищений рівень тригліцеридів або REM-C не натще, мабуть, допомагає ідентифікувати осіб, схильних до більшого ризику початкової серцево-судинної ішемічної події. По-друге, підвищені рівні (вище від 75-го процентиля) REM-C не натще або тригліцеридів не натще заслуговують на подальшу оцінку як потенційно цінний «модифікатор ризику ССЗ», як обговорювалося в 2019 р. у США (Керівництво з контролю рівня холестерину у крові). По-третє, повторюваність результатів, особливо у дорослих без ішемічної хвороби серця, без цукрового діабету, які не отримують гіполіпідемічну терапію, потенційно може покращити прогнозування та надання медичної допомоги пацієнтам з ризиком розвитку ішемічної хвороби серця.
www.medscape.com