Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №3, 2023

Вернуться к номеру

Зв’язок між вмістом 25-гідроксивітаміну D і неалкогольною жировою хворобою печінки

Зв’язок між вмістом 25-гідроксивітаміну D і неалкогольною жировою хворобою печінки

Авторы: Ткач С.М. (1, 2), Паньків В.І. (1), Дорофєєв А.Е. (2)
(1) — Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. На сьогодні неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є вкрай поширеним захворюванням, яке вражає приблизно 25 % населення світу. Очікується, що поширеність НАЖХП у найближчі роки ще більше зросте через пандемію ожиріння, зростання захворюваності на цукровий діабет та інші фактори. Пошук факторів ризику НАЖХП, що можна модифікувати, є актуальним і невідкладним для запобігання збільшенню поширеності, захворюваності та прогресуванню цього захворювання. Останніми дослідженнями було показано, що таким фактором ризику може бути вітамін D, який завдяки своїм плейотропним ефектам модулює запалення печінки та фіброгенез, а також здатний покращити відповідь печінки на інсулін. Але остаточної думки відносно взаємозв’язку між рівнем вітаміну D і ризиком виникнення та прогресування НАЖХП поки що немає. Мета: дослідити сироватковий рівень 25(OH)D у хворих на НАЖХП і встановити його можливий зв’язок з розвитком і прогресуванням цього захворювання. Матеріали та методи. Усього обстежено 120 пацієнтів (78 жінок, 42 чоловіки) зі встановленим діагнозом НАЖХП віком від 18 до 60 років. Діагноз НАЖХП встановлювали на підставі проведеного мультимодального ультразвукового дослідження зі стеатометрією та еластографією, підвищення рівня трансаміназ при двох і більше вимірюваннях, присутності таких факторів ризику, як цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і/або ожиріння. Недостатністю 25-гідроксивітаміну D вважали його рівень у сироватці крові ≥ 20 і < 30 нг/мл, а дефіцитом — рівень < 20 нг/мл. Результати. Середній рівень 25-гідроксивітаміну D (25,7 ± 2,6 нг/мл) в усіх хворих з НАЖХП був значно і вірогідно нижче, ніж у групі контролю (52,2 ± 6,8 нг/мл, P < 0,01), а у хворих на стеатогепатит (НАСГ) — нижче, ніж у хворих із простим стеатозом (24,3 ± 3,0 проти 27,1 ± 2,2), хоча різниця була невірогідною (Р > 0,05). У хворих з НАСГ із фіброзом печінки середній рівень 25-гідроксивітаміну D також був нижче, ніж у всіх хворих із НАЖХП/НАСГ, особливо при вираженому фіброзі F3-4, хоча ця різниця також не досягала вірогідних значень. Нормальний статус вітаміну D спостерігався тільки в 42 хворих із НАЖХП/НАСГ (35 %), у той час як зниження рівня вітаміну D у сироватці крові спостерігали в більшості пацієнтів (78 хворих, 65 %; Р < 0,005) у вигляді його недостатності або дефіциту в 66 (55 %) і 12 хворих (10 %) відповідно. Висновки. У відкритому дослідженні виявлено обернений зв’язок між рівнем 25(OH)D і ризиком розвитку і прогресування НАЖХП. Оскільки вітамін D розглядають як модифікуючий фактор ризику НАЖХП, цей висновок може мати клінічне значення через можливу профілактичну дію вітаміну D при НАЖХП.

Background. Today, non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a very common condition that affects ~ 25 % of the world’s population. The prevalence of NAFLD is expected to increase further in the coming years due to the obesity pandemic, rising incidence of diabetes and other factors. The search for modi­fiable risk factors for NAFLD is relevant and urgent to prevent the spread, morbidity and progression of this disease. Recent studies have shown that vitamin D may be a risk factor, which, due to its pleiotropic effects, modulates liver inflammation and fibrogenesis and can improve the liver response to insulin. But there is no definitive opinion on the relationship between vitamin D level and the risk of NAFLD. The purpose of the study was to investigate the serum level of 25(OH)D in patients with NAFLD and to establish its possible relationship with the development and progression of this disease. Materials and methods. A total of 120 patients (78 wo­men, 42 men) with a diagnosis of NAFLD aged 18 to 60 years were exa­mined. The diagnosis of NAFLD was made based on multimodal ultrasound with steatometry and elastography, increased transaminases in 2 or more measurements, the presence of risk factors such as type 2 diabetes mellitus and/or obesity. Serum 25-hydroxyvitamin D deficiency was considered at its serum level ≥ 20 and < 30 ng/ml, and deficiency at < 20 ng/ml. Results. The mean level of 25-hydroxyvitamin D (25.7 ± 2.6 ng/ml) in all patients with NAFLD was significantly and reliably lower than in the control group (52.2 ± 6.8 ng/ml, P < 0.01), and in people with non-alcoholic steatohepatitis (NASH), it was lower than in those with simple steatosis (24.3 ± 3.0 vs. 27.1 ± 2.2), although the difference was non-significant (P > 0.05). In patients with NASH and liver fibrosis, the mean level of 25-hydroxyvitamin D was also lower than in all patients with NAFLD/NASH, especially in severe F3–4 fibrosis, although this difference was also non-significant. Normal vitamin D status was observed in only 42 (35 %) patients with NAFLD/NASH, while most people (78 patients, 65 %; P < 0.005) had a decrease in serum vitamin D levels in the form of its insufficiency or deficiency: 66 (55 %) and 12 individuals (10 %), respectively. Conclusions. An open-label study found an inverse relationship between 25(OH)D levels and the risk of NAFLD development and progression. Because vitamin D is considered a modifiable risk factor for NAFLD, this finding may be of clinical significance due to the possible preventive effect of vitamin D in this disease.


Ключевые слова

недостатність вітаміну D; неалкогольна жирова хвороба печінки; неалкогольний стеатогепатит

vitamin D deficiency; non-alcoholic fatty liver disease; non-alcoholic steatohepatitis

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.19.3.2023.1271

Вступ

Останнім часом у розвинених країнах світу суттєво зросла кількість хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП), таких як неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖБП), алкогольна хвороба печінки і хронічні вірусні гепатити. Зокрема, поширеність НАЖХП за останнє десятиріччя зросла в 1,9 раза, а її частка в структурі ХДЗП становить вже 75,1 % [1]. На сьогодні НАЖХП є вкрай поширеним захворюванням, що вражає приблизно 25 % населення світу [1, 2]. Очікується, що поширеність НАЖХП у найближчі роки ще більше зросте внаслідок пандемії ожиріння, зростання захворюваності на цукровий діабет та інші чинники [1, 2]. Пацієнти з НАЖХП і неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) мають вищий ризик подальшого розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми, серцево-судинної патології, злоякісних новоутворень і смерті порівняно з ризиком у загальній популяції [3, 4]. Пошук факторів ризику НАЖХП/НАСГ, які можна модифікувати, є актуальним і невідкладним для запобігання збільшенню поширеності, захворюваності та прогресуванню цього захворювання.
Останніми дослідженнями було показано, що таким фактором ризику може бути вітамін D, який завдяки своїм плейотропним ефектам модулює запалення печінки та фіброгенез, а також здатний покращити відповідь печінки на інсулін [5]. Встановлено обернену асоціацію між вмістом 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці (клінічний маркер статусу вітаміну D) і НАЖХП, яку спостерігали в декількох перехресних дослідженнях і дослідженнях «випадок — контроль» [6–9]. 
Крім того, у деяких клінічних дослідженнях спостерігали терапевтичний ефект лікування вітаміном D, такий як послаблення запалення печінки та покращення її функції [11–14]. Однак у деяких інших обсерваційних дослідженнях ці висновки не підтвердились, що заважає зробити остаточний висновок про зв’язок між вітаміном D і НАЖХП. 
Слід сказати, що зв’язок між 25(OH)D і НАЖХП може залежати від генетичних особливостей та етнічного чинника [15–17]. Так, нещодавнє дослідження за участю 4614 хворих на НАЖХП і 4568 контрольних осіб зі Східного Китаю не виявило асоціації рівня 25(OH)D із ризиком розвитку НАЖХП при вивченні чотирьох генетичних варіантів [16]. Однак при інтерпретації цього результату було декілька обмежень, таких як висока поширеність дефіциту вітаміну D у досліджуваній популяції та невелика фенотипова дисперсія, що пояснювалась особливістю генетичних досліджень [16]. 
Отже, остаточної думки відносно взаємозв’язку між рівнем вітаміну D і ризиком виникнення й прогресування НАЖХП на сьогодні немає. Тому нами проведено власне дослідження із цього питання.
Мета дослідження: дослідити сироватковий рівень 25(OH)D у хворих на НАЖХП і встановити його можливий зв’язок з розвитком і прогресуванням цього захворювання. 

Матеріали та методи

Усього обстежено 120 пацієнтів (78 жінок, 42 чоловіки) зі встановленим діагнозом НАЖХП/НАСГ віком від 18 до 60 років. Діагноз НАЖХП/НАСГ встановлювали на підставі проведеного мультимодального ультразвукового дослідження (УЗД) із стеатометрією та еластографією, підвищення рівня трансаміназ при двох і більше вимірюваннях, наявності таких факторів ризику, як цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і/або ожиріння. 
Критерії виключення: поточне споживання алкоголю ≥ 14 порцій на тиждень для чоловіків і не менше ніж 7 порцій на тиждень для жінок; серологічні свідчення альтернативних форм хронічних захворювань печінки (наприклад, хронічний вірусний гепатит, первинний біліарний цироз, автоімунний гепатит, гемохроматоз, хвороба Вільсона); пацієнти із цирозом печінки; баріатрична хірургія в анамнезі.
Усім хворим проводилося клініко-анамнестичне, загальноклінічне, біохімічне дослідження з визначенням показників печінкових проб і ліпідного спектра, визначення рівня 25(OH)D, глікованого гемоглобіну (HbA1c) і глюкози натще, мультимодальне УЗД з визначенням стеатозу (стеатометрія) і фіброзу (еластографія) печінки (апарат Sonius фірми Sonoline). Вираженість стеатозу визначалася при стеатометрії за ступенем згасання ультразвуку (S1-S2-S3). Вираженість фіброзу печінки визначалася при еластографії за ступенем жорсткості паренхіми (F1-F4). 
Недостатністю 25-гідроксивітаміну D вважали його рівень у сироватці крові ≥ 20 і < 30 нг/мл, а дефіцитом — рівень < 20 нг/мл. Діагноз ЦД2 (68 хворих, 56,6 %) визначали при HbA1c ≥ 6,5 % і принаймні двох значеннях глюкози натще ≥ 7,0 ммоль/л з інтервалом понад шість місяців, наявності діагнозу ЦД2, підтвердженого лікарем в історії хвороби, або постійному застосуванні цукрознижувальних засобів. Ожиріння (72 хворі, 60 %) встановлювали при значенні індексу маси тіла понад 30 кг/м2.
Залежно від нозології всі пацієнти з НАЖХП рандомізовані на дві групи: перша група (72 пацієнти) — хворі з простим стеатозом, друга група (48 пацієнтів) — хворі з НАСГ. Окрему контрольну групу становили 30 умовно здорових осіб (табл. 1).
Для аналізу результатів дослідження використовувалися методи варіаційної статистики з розрахунком частотних характеристик досліджуваних показників, середніх величин (середньої арифметичної та середньої помилки відповідного показника) та оцінки їхньої варіабельності. Статистичну обробку всіх зазначених параметрів проводили за допомогою пакета статистичних програм Statistica 7.0.

Результати

Із 120 усіх хворих на НАЖХП/НАСГ загалом 68 осіб (56,6 %) мали ЦД2, а 72 пацієнти (60 %) — ожиріння різного ступеня. Середній вік хворих становив 48,6 ± 11,0 року, більшість з них (78 хворих, 65 %) були жінки. 
У 72 хворих (60 %) визначали простий стеатоз печінки, у 48 (40 %) — стеатогепатит з фіброзом печінки або без нього. Серед пацієнтів із ЦД2 50 хворих (73,5 %) постійно отримували метформін. У табл. 2 і 3 подані рівень сироваткового 25-гідроксивітаміну D і кількість хворих із простим стеатозом, НАСГ і фіброзом печінки різного ступеня залежно від статусу вітаміну D (норма, недостатність або дефіцит).
Як видно з даних табл. 2, в усіх хворих з НАЖХП/НАСГ середній рівень 25-гідроксивітаміну D (25,7 ± ± 2,6 нг/мл) був значно і вірогідно нижче, ніж у групі контролю (52,2 ± 6,8 нг/мл, P < 0,01), а у хворих на НАСГ — нижче, ніж у хворих із простим стеатозом (24,3 ± 3,0 нг/мл проти 27,1 ± 2,2 нг/мл), хоча різниця була невірогідною (Р > 0,05).
У хворих на НАСГ із фіброзом печінки (42 випадки) середній рівень 25-гідроксивітаміну D також був нижче, ніж у всіх осіб з НАЖХП/НАСГ, особливо при вираженому фіброзі F3-F4, хоча ця різниця також не досягала вірогідних значень. З даних табл. 3 можна побачити, що нормальний статус вітаміну D спостерігався тільки в 42 хворих із НАЖХП/НАСГ (35 %), у той час як зниження рівня вітаміну D у сироватці крові спостерігали в більшості пацієнтів (78 хворих, 65 %; Р < 0,005) у вигляді його недостатності або дефіциту — у 66 (55 %) і 12 (10 %) хворих відповідно. 
У більшості пацієнтів з НАСГ і фіброзом печінки (33 з 42 хворих, 78,6 %) також виявлялися недостатність або дефіцит вітаміну D, частота виявлення яких збільшувалась у міру зростання тяжкості фіброзу від F1 до F4.
Отже, відповідно до отриманих результатів, була виявлена обернена кореляція між рівнем сироваткового 25(OH)D і наявністю НАЖХП/НАСГ і фіброзу печінки. Тобто вищі рівні 25(OH)D були чітко пов’язані зі зниженням ризику НАЖХП/НАСГ і фіброзу печінки. 

Обговорення

Попередні висновки щодо зв’язку між рівнями 25(OH)D і НАЖХП були неоднозначні. Метааналіз, що включав 17 перехресних досліджень і досліджень «випадок — контроль», опублікованих до 2013 року, показав, що в пацієнтів із НАЖХП рівень 25(OH)D знижений і є більша ймовірність мати дефіцит вітаміну D порівняно з тими, у кого немає НАЖХП [6]. 
Також було показано, що ця обернена асоціація не залежить від метаболічних характеристик [8, 9, 17–19]. Крім того, рівні 25(OH)D також були обернено пов’язані зі ступенем стеатозу і фіброзу печінки [20]. Однак корейське дослідження «випадок — контроль» показало, що рівні 25(OH)D у 409 хворих з НАЖХП і 803 осіб контрольної групи без НАЖХП суттєво не відрізнялись [10]. У дослідженні, у якому було 4614 пацієнтів з НАЖХП і 4568 осіб контролю східноазіатського походження, генетично прогнозовані рівні 25(OH)D також не були пов’язані з ризиком розвитку НАЖХП [16]. 
Навпаки, наше відкрите дослідження виявило обернений зв’язок рівня 25(OH)D з ризиком розвитку НАЖХП та її прогресування у НАСГ із фіброзом печінки. Цю розбіжність можна пояснити етнічними особливостями асоціації між 25(OH)D і НАЖХП. Так, у багатоетнічному дослідженні хворих з атеросклерозом, що включило 3484 учасників, обернений зв’язок між рівнями 25(OH)D і НАЖХП спостерігали в корінних європейців, але не в американців китайського або африканського походження та іспанців [17]. Відсутність встановленого нами зв’язку серед неєвропейців у цьому та інших дослідженнях може бути викликана недостатньою потужністю або такими неспостережуваними не–зрозумілими ефектами, як обернена асоціація, принаймні в азіатських популяціях [6]. Інші можливі причини, що пояснюють розбіжність результатів, можуть бути пов’язані з невеликою кількістю хворих, відсутністю гістологічної верифікації НАСГ і фіброзу, а також різними характеристиками популяції (наприклад, поширеність дефіциту вітаміну D). 
Отримані нами дані можуть частково підтримувати захисну роль високих рівнів 25(OH)D при захворюваннях печінки, зокрема при НАЖХП [21]. Крім того, вітамін D впливає на імунну модуляцію, диференціацію і проліферацію клітин, а також на запальну реакцію і може впливати на ризик НАЖХП через ці шляхи [22]. 
Експериментальне дослідження показало, що дефіцит вітаміну D був пов’язаний зі збільшенням стеатозу печінки, лобулярним запаленням і показником активності НАЖХП у щурів [23]. Виявляється, що вітамін D також пов’язаний з активізацією запальних процесів та окисного стресу в печінці з подальшим впливом на адипонектин, лептин, резистин, фактор некрозу пухлини і інтерлейкін-6 [23, 25–27]. Крім того, вітамін D може впливати на мікробіом кишечника та жовчні кислоти, тим самим також впливаючи на ризик НАЖХП [24, 28]. Дослідження виявило обернений зв’язок рівня 25(OH)D з ризиком розвитку та прогресування НАЖХП/НАСГ у європейців.

Висновки

У відкритому дослідженні виявлено обернений зв’язок між рівнем 25(OH)D і ризиком розвитку й прогресування НАЖХП.
Вітамін D, будучи модифікуючим фактором, може відігравати певну роль у профілактиці НАЖХП. 
Причинний вплив НАЖХП на зниження рівня 25(OH)D потребує додаткового вивчення.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Внесок авторів. Ткач с.М. — концепція і дизайн дослідження, збір та опрацювання матеріалу, написання тексту; Паньків В.І. — написання тексту, редагування; Дорофєєв А.Е. — збір та опрацювання матеріалу, редагування. 
 
Отримано/Received 26.01.2023
Рецензовано/Revised 15.03.2023
Прийнято до друку/Accepted 10.04.2023

Список литературы

  1. Cotter T.G., Rinella M. Nonalcoholic Fatty Liver Disease 2020: The State of the Disease. Gastroenterology. 2020 May. 158(7). 1851-1864. doi: 10.1053/j.gastro.2020.01.052. Epub 2020 Feb 13. PMID: 32061595.
  2. Powell E.E., Wong V.W., Rinella M. Non-alcoholic fatty liver disease. Lancet. 2021 Jun 5. 397(10290). 2212-2224. doi: 10.1016/S0140-6736(20)32511-3. Epub 2021 Apr 21. PMID: 33894145.
  3. Targher G., Day C.P., Bonora E. Risk of cardiovascular disease in patients with nonalcoholic fatty liver disease. N. Engl. J. Med. 2010 Sep 30. 363(14). 1341-50. doi: 10.1056/NEJMra0912063. PMID: 20879883.
  4. Younossi Z., Henry L. Contribution of Alcoholic and Nonalcoholic Fatty Liver Disease to the Burden of Liver-Related Morbidity and Mortality. Gastroenterology. 2016 Jun. 150(8). 1778-85. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.005. Epub 2016 Mar 12. PMID: 26980624.
  5. Eliades M., Spyrou E. Vitamin D: a new player in non-alcoholic fatty liver disease? World J. Gastroenterol. 2015 Feb 14. 21(6). 1718-27. doi: 10.3748/wjg.v21.i6.1718. PMID: 25684936; PMCID: PMC4323447.
  6. Eliades M., Spyrou E., Agrawal N., Lazo M., Brancati F.L., Potter J.J. et al. Meta-analysis: vitamin D and non-alcoholic fatty liver disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2013 Aug. 38(3). 246-54. doi: 10.1111/apt.12377. Epub 2013 Jun 20. PMID: 23786213.
  7. Zhai H.L., Wang N.J., Han B., Li Q., Chen Y., Zhu C.F. et al. Low vitamin D levels and non-alcoholic fatty liver disease, evidence for their independent association in men in East China: a cross-sectional study (Survey on Prevalence in East China for Metabolic Diseases and Risk Factors (SPECT-China)). Br. J. Nutr. 2016 Apr. 115(8). 1352-9. doi: 10.1017/S0007114516000386. Epub 2016 Feb 18. PMID: 26888280.
  8. Liu T., Xu L., Chen F.H., Zhou Y.B. Association of serum vitamin D level and nonalcoholic fatty liver disease: a meta-analysis. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. 2020 Feb. 32(2). 140-147. doi: 10.1097/MEG.0000000000001486. PMID: 31895886.
  9. Hao Y.P., Ma X.J., Luo Y.Q., Ni J., Dou J.X., Hu Y.Q. et al. Serum vitamin D is associated with non-alcoholic fatty liver disease in Chinese males with normal weight and liver enzymes. Acta Pharmacol. Sin. 2014 Sep. 35(9). 1150-6. doi: 10.1038/aps.2014.48. Epub 2014 Aug 4. PMID: 25087999; PMCID: PMC4155526.
  10. Ha Y., Hwang S.G., Rim K.S. The Association between Vitamin D Insufficiency and Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Population-Based Study. Nutrients. 2017 Jul 27. 9(8). 806. doi: 10.3390/nu9080806. PMID: 28749418; PMCID: PMC5579600.
  11. Della Corte C., Carpino G., De Vito R., De Stefanis C., Alisi A., Cianfarani S., Overi D. et al. Docosahexanoic Acid Plus Vitamin D Treatment Improves Features of NAFLD in Children with Serum Vitamin D Deficiency: Results from a Single Centre Trial. PLoS One. 2016 Dec 15. 11(12). e0168216. doi: 10.1371/journal.pone.0168216. PMID: 27977757; PMCID: PMC5158039.
  12. Sharifi N., Amani R., Hajiani E., Cheraghian B. Does vitamin D improve liver enzymes, oxidative stress, and inflammatory biomarkers in adults with non-alcoholic fatty liver disease? A randomized clinical trial. Endocrine. 2014 Sep. 47(1). 70-80. doi: 10.1007/s12020-014-0336-5. Epub 2014 Jun 27. PMID: 24968737.
  13. Lorvand Amiri H., Agah S., Tolouei Azar J., Hosseini S., Shidfar F., Mousavi S.N. Effect of daily calcitriol supplementation with and without calcium on disease regression in non-alcoholic fatty liver patients following an energy-restricted diet: Randomized, controlled, double-blind trial. Clin. Nutr. 2017 Dec. 36(6). 1490-1497. doi: 10.1016/j.clnu.2016.09.020. Epub 2016 Sep 28. PMID: 27720403.
  14. Barchetta I., Del Ben M., Angelico F., Di Martino M., Fraio–li A., La Torre G. et al. No effects of oral vitamin D supplementation on non-alcoholic fatty liver disease in patients with type 2 diabetes: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. BMC Med. 2016 Jun 29. 14. 92. doi: 10.1186/s12916-016-0638-y. PMID: 27353492; PMCID: PMC4926287.
  15. Rees J.M.B., Foley C.N., Burgess S. Factorial Mendelian randomization: using genetic variants to assess interactions. Int. J. Epidemiol. 2020 Aug 1. 49(4). 1147-1158. doi: 10.1093/ije/dyz161. PMID: 31369124; PMCID: PMC7750987.
  16. Wang N., Chen C., Zhao L., Chen Y., Han B., Xia F., Cheng J., Li Q., Lu Y. Vitamin D and Nonalcoholic Fatty Liver Di–sease: Bi-directional Mendelian Randomization Analysis. EBioMedicine. 2018 Feb. 28. 187-193. doi: 10.1016/j.ebiom.2017.12.027. Epub 2018 Jan 9. PMID: 29339098; PMCID: PMC5835542.
  17. El Khoudary S.R., Samargandy S., Zeb I., Foster T., de Boer I.H., Li D., Budoff M.J. Serum 25-hydroxyvitamin-D and nonalcoholic fatty liver disease: Does race/ethnicity matter? Findings from the MESA cohort. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. 2020 Jan 3. 30(1). 114-122. doi: 10.1016/j.numecd.2019.09.004. Epub 2019 Sep 10. PMID: 31761548; PMCID: PMC6934905.
  18. Seo J.A., Eun C.R., Cho H., Lee S.K., Yoo H.J., Kim S.G. et al. Low vitamin D status is associated with nonalcoholic Fatty li–ver disease independent of visceral obesity in Korean adults. PLoS One. 2013 Oct 9. 8(10). e75197. doi: 10.1371/journal.pone.0075197. PMID: 24130687; PMCID: PMC3793981.
  19. Manco M., Ciampalini P., Nobili V. Low levels of 25-hydroxyvitamin D(3) in children with biopsy-proven nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2010 Jun. 51(6). 2229; author reply 2230. doi: 10.1002/hep.23724. PMID: 20513013.
  20. Kim H.S., Rotundo L., Kothari N., Kim S.H., Pyrsopoulos N. Vitamin D Is Associated with Severity and Mortality of Non-alcoholic Fatty Liver Disease: A US Population-based Study. J. Clin. Transl. Hepatol. 2017 Sep 28. 5(3). 185-192. doi: 10.14218/JCTH.2017.00025. Epub 2017 Jul 7. PMID: 28936398; PMCID: PMC5606963.
  21. Skaaby T., Husemoen L.L., Borglykke A., Jørgensen T., Thuesen B.H., Pisinger C., Schmidt L.E., Linneberg A. Vitamin D status, liver enzymes, and incident liver disease and mortality: a general population study. Endocrine. 2014 Sep. 47(1). 213-20. doi: 10.1007/s12020-013-0107-8. Epub 2013 Nov 23. PMID: 24272594.
  22. Izadi A., Aliasghari F., Gargari B.P., Ebrahimi S. Strong association between serum Vitamin D and Vaspin Levels, AIP, VAI and liver enzymes in NAFLD patients. Int. J. Vitam. Nutr. Res. 2020 Jan. 90(1–2). 59-66. doi: 10.1024/0300-9831/a000443. Epub 2019 Apr 1. PMID: 30932788.
  23. Guo X.F., Wang C., Yang T., Li S., Li K.L., Li D. Vitamin D and non-alcoholic fatty liver disease: a meta-analysis of randomized controlled trials. Food Funct. 2020 Sep 23. 11(9). 7389-7399. doi: 10.1039/d0fo01095b. PMID: 32966467.
  24. Kwok R.M., Torres D.M., Harrison S.A. Vitamin D and nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD): is it more than just an association? Hepatology. 2013 Sep. 58(3). 1166-74. doi: 10.1002/hep.26390. Epub 2013 Jul 29. PMID: 23504808.
  25. Roth C.L., Elfers C.T., Figlewicz D.P., Melhorn S.J., Morton G.J., Hoofnagle A. et al. Vitamin D deficiency in obese rats exacerbates nonalcoholic fatty liver disease and increases hepatic resistin and Toll-like receptor activation. Hepatology. 2012 Apr. 55(4). 1103-11. doi: 10.1002/hep.24737. Epub 2012 Feb 15. PMID: 21994008.
  26. Vaidya A., Williams J.S., Forman J.P. The independent association between 25-hydroxyvitamin D and adiponectin and its relation with BMI in two large cohorts: the NHS and the HPFS. Obesity (Silver Spring). 2012 Jan. 20(1). 186-91. doi: 10.1038/oby.2011.210. Epub 2011 Jul 14. PMID: 21760630; PMCID: PMC3461263.
  27. Sharifi N., Amani R. Vitamin D supplementation and non-alcoholic fatty liver disease: A critical and systematic review of clinical trials. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2019. 59(4). 693-703. doi: 10.1080/10408398.2017.1389693. Epub 2017 Nov 30. PMID: 29035092.
  28. Tkach S., Pankiv V., Pankiv I. Modern views on the metabolism and biological effects of vitamin D. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2022. 18(2). 109-117. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.2.2022.1156

Вернуться к номеру