Резюме
Актуальність. Проблема ефективного проведення пролонгованої (продовженої) епідуральної аналгезії (ПЕА) при слабкості родової діяльності, що дозволяє мінімально втручатися у процес пологової діяльності та при цьому забезпечує адекватне знеболювання, залишається не вирішеною. Проведено дослідження з метою підвищення ефективності застосування ПЕА при знеболюванні І періоду пологів у жінок зі слабкістю пологової діяльності. Мета роботи: підвищити ефективність проведення ПЕА при слабкості пологової діяльності під час пологів через природні пологові шляхи. Матеріали та методи. Було проведено аналгезію 60 породіллям з діагнозом: І період пологів, слабкість пологової діяльності. Їх було розподілено на дві групи — основну та контрольну. Статус щодо ASA в обох групах І–ІІ. В обох групах пункція епідурального простору на рівні L1–L2. Вводили тест-дозу Sol. Lidocaini 2% 4 мл. Через 5 хвилин після тест-дози встановлювали епідуральний катетер. Далі: в основній групі в епідуральний простір вводився Sol. Phentanyli 1 мл + Sol. NaСl 0,9% 6 мл; у конт-рольній групі — Sol. Bupivacaina 0,125% 6–8 мл. Ефективність оцінювалася за ВАШ, гемодинамічними змінами та результатом пологів (консервативні або оперативні). Стан плода оцінювався за даними кардіотокографії. Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою Exсel. Результати. Застосування фентанілу у 69 % випадків дозволило закінчити пологи консервативно, стан плода та новонародженого було визнано задовільним. У контрольній групі 72 % пологів закінчилися кесаревим розтином. Показаннями до операції були слабкість пологової діяльності та дистрес плода. Висновки. Застосування наркотичного аналгетика фентанілу для проведення ПЕА у жінок зі слабкістю пологової діяльності ефективно знеболює та підвищує ймовірність консервативних пологів. Причому це безпечно для матері, плода та новонародженого.
Background. The problem of effective prolonged epidural analgesia (PEA) in case of hypotonic labor, which allows minimal intervention in the process of labor activity while providing adequate analgesia, remains unresolved. A study was conducted to increase the effectiveness of PEA use during the first state of childbirth in women with hypotonic labor. The purpose: to increase the effectiveness of prolonged epidural analgesia in case of hypotonic labor during vaginal childbirth. Materials and methods. We performed analgesia to 60 women with a diagnosis of stage 1 hypotonic labor who were divided in 2 groups: the main one (n = 35) and the controls (n = 25). ASA status in both groups was I–II. In both groups, the epidural space was punctured at L1-L2. A test 4-ml dose of 2% lidocaine solution was administered and 5 minutes after, the epidural catheter was inserted. Then, in the main group, 1 ml of fentanyl solution and 6 ml of 0.9% NaCl were injected into the epidural space; in the control group, 6–8 ml of 0.125% bupivacaine solution. The effectiveness was evaluated according to the visual analogue scale, hemodynamic changes and the outcome of childbirth (conservative or operative). The condition of the fetus was assessed according to cardiotocography data. Statistical processing of the material was carried out using Excel. Results. The use of fentanyl in 69 % of cases allowed finishing the birth conservatively, the condition of the fetus and newborn was considered satisfactory. In the control group, 72 % of births resulted in cesarean section. Indications for surgery were hypotonic labor and fetal distress. Conclusions. The use of the narcotic analgesic fentanyl for prolonged epidural analgesia in hypotonic labor effectively relieves pain and increases the likelihood of conservative childbirth. It is safe for mother, fetus and newborn.
Вступ
Від початку розвитку акушерської анестезіології продовжуються пошуки найбільш оптимального способу аналгезії пологів. Вже давно доведено, що пологи без болю — це реально. На сучасному етапі лікарі-анестезіологи можуть запропонувати два способи лікування пологового болю. Перший ґрунтується на парентеральному введенні аналгетиків як наркотичного, так і ненаркотичного ряду. Другий — це застосування регіонарних методів аналгезії. Широко використовуються продовжена епідуральна аналгезія (ПЕА) та комбінована спінально-епідуральна аналгезія (КСЕА). Також застосовують спінальну та продовжену епідуральну аналгезію з проколом dura mater [1, 3, 5]. Одним з ускладнень проведення ПЕА під час пологів є слабкість пологової діяльності. З іншого боку, все частіше породіллі вимагають проведення адекватної аналгезії методом ПЕА. Проблема ефективного проведення ПЕА при слабкості родової діяльності, що дозволяє мінімально втручатися у процес пологової діяльності та при цьому забезпечує адекватну аналгезію, залишається не вирішеною.
Мета роботи: підвищити ефективність проведення ПЕА при слабкості пологової діяльності під час пологів через природні пологові шляхи.
Матеріали та методи
Дослідження було проведено на базі Київського обласного перинатального центру та Київського муніципального пологового будинку № 6. Нами було виконано аналгезію 60 породіллям з діагнозом: І період пологів, слабкість пологової діяльності. Їх було розподілено на дві групи — основну та контрольну. Статус щодо ASA в обох групах І–ІІ. Стан плода за даними кардіотокографії (КТГ) 7–8 балів.
І група (основна) — 35 жінок. До групи ввійшли породіллі у терміні вагітності 35–41 тиждень, з масою тіла 68–120 кг, зростом 160–178 см, віком 18–35 років. Аналгезія проводилася за такою методикою: рівень пункції епідурального простору L1–L2, тест-доза Sol. Lidocaini 2% 4 мл, через 15 хвилин після тест-дози в епідуральний катетер вводився Sol. Phentanyli 1 мл + фізіо–логічний розчин 6 мл. Через 1–1,5 години вводився повторно розчин Sol. Phentanyli 1 мл + фізіологічний розчин 6 мл. Надалі проводилася аналгезія на вимогу з використанням Sol. Bupivacaini 0,125–0,25% 6–8 мл.
ІІ група (контрольна) — 25 жінок. До групи ввійшли породіллі у терміні 37–42 тижні, з масою тіла 72–118 кг, зростом 166–178 см, віком 16–37 років. Аналгезія проводилася за такою методикою: рівень пункції епідурального простору L1–L2, тест-доза Sol. Lidocaini 2% 4 мл, через 15 хвилин після тест-дози в епідуральний катетер на вимогу вводився Sol. Bupivacaini 0,125–0,25% 6–8 мл.
Ефективність оцінювалася за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), гемодинамічними змінами та результатом пологів (консервативні або оперативні). Стан плода оцінювався за даними КТГ. Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою Exсel.
Результати та обговорення
Всі породіллі були зіставні за терміном вагітності, фізичним статусом та віком. В обох групах аналгетичний ефект був 1–2 бали за ВАШ. Гемодинамічні зміни в обох групах були в межах ±10 % від початкового рівня. За впливом на пологову діяльність відзначені суттєві відмінності (рис. 1, 2).
/43.jpg)
В основній групі у 24 (69 %) породіль на фоні посилення пологової діяльності окситоцином сталися фізіологічні пологи. Привертає увагу те, що в анамнезі у 18 (75 %) з 24 були симптоми патологічного прелімінарного періоду, за зарубіжними джерелами — пролонгована латентна фаза (prolonged latent phase) [4, 6, 7]. За даними літератури, патологічний прелімінарний період передує слабкості пологової діяльності та викликає порушення функції центральних відділів вегетативної нервової системи (ВНС) і центральної нервової системи (ЦНС) [2, 4, 6, 7]. Таким чином, застосування наркотичного аналгетика для проведення ПЕА з метою нормалізації функції ВНС було патогенетично виправдане. При –цьому за даними КТГ стан плода оцінювався на 7–8 балів. 11 (31 %) породіль були розроджені оперативним шляхом. Показаннями до операції були слабкість пологової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції, та дистрес плода.
У контрольній групі відзначалася протилежна картина. 18 (72 %) породіль були прооперовані в екстреному порядку з приводу слабкості родової діяльності та дистресу плода, і лише 7 (18 %) жінок народили самостійно.
Таким чином, аналіз результатів показав, що введення наркотичного аналгетика фентанілу в епідуральний простір при проведенні аналгезії у породіль зі слабкістю пологової діяльності приводить до поліпшення прогнозу закінчення пологів.
Висновки
1. За необхідності аналгезії І періоду пологів можливе проведення знеболювання продовженою епідуральною аналгезією.
2. Для підвищення позитивного прогнозу консервативних пологів при слабкості пологової діяльності ефективним є використання наркотичного аналгетика фентанілу в епідуральний простір.
3. Введення наркотичного аналгетика фентанілу в епідуральний простір дозволяє ефективніше проводити посилення пологів при слабкості пологової діяльності.
4. Введення наркотичного аналгетика фентанілу в епідуральний простір безпечне як для матері, так і для плода та новонародженого.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Етика дослідження. Перед початком дослідження було отримано необхідний етичний дозвіл від місцевого комітету з етики Київського міського пологового будинку № 6. За потреби від кожного пацієнта була отримана письмова інформована згода. Дослідження проводилося відповідно до Гельсінської декларації.
Фінансування. Для виконання дослідження не були залучені кошти сторонніх організацій та осіб.
Внесок авторів. Жежер А.О. — збір матеріалу, статистична обробка, написання статті; Жежер Н.П. — збір матеріалу.
Отримано/Received 19.04.2023
Рецензовано/Revised 02.05.2023
Прийнято до друку/Accepted 11.05.2023
Список литературы
1. Вдовиченко Ю.П., Шлапак И.П., Ващук Ф.С., Жежер А.А. Применение эпидуральной анальгезии в родах. Методические рекомендации. Київ. 2011. 17 с.
2. Жежер А.А. Оптимальная комбинация препаратов для лечебного наркоза в акушерстве. Морфология и хирургия: сб. науч. работ. Новосибирск, 2000. Т. 151. С. 81-83.
3. Жежер А.А. Теория механизма действия продленной эпидуральной и сакральной анестезии при лечении рожениц с дискоординацией родовой деятельности. Мат-лы ІІІ Всероссийской междисципл. науч.-практ. конф. Петрозаводск: ИнтелТек, 2005. С. 239-241.
4. Захарова В.Ю. Современные представления о патологическом прелиминарном периоде. Ученые записки СПбГМУ им. И.П. Павлова. 2010. Т. XVII. № 4. С. 60-63.
5. Лоскутов О.А., Жежер А.О., Суліменко Є.М. Місце епідуральної аналгезії з проколом твердої мозкової оболонки як сучасного методу знеболювання пологів. Медицина невідкладних станів. 2021. Т. 17. № 2. С. 127-130.
6. Савицкий А.Г. Патологический прелиминарный период. Журналъ акушерства и женскихъ болъзней. 2003. Т. 11. Вып. 2. С. 139-144.
7. Friedman E.A. Labor: clinical evaluation and management. Appleton-century-Crofts, 1977. 450 p.