Журнал «» Том 16, №3-4, 2023
Вернуться к номеру
Моніторування концентрацій антигіпертензивних препаратів задля визначення неприхильності до лікування в пацієнтів з гіпертензією і з перенесеною або відсутньою трансплантацією нирки
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Джерело: Peeters L.E.J., Hesselink D.A., Lafeber M. et al. Monitoring antihypertensive drug concentrations to determine nonadherence in hypertensive patients with or without a kidney transplant. Journal of Hypertension. August 2023. 41(8). Р. 1239-1244. DOI: 10.1097/HJH.0000000000003459.
Довідкова інформація. Відсутність прихильності до антигіпертензивних препаратів є основною причиною виникнення псевдорезистентної гіпертензії. Основною метою цього дослідження було визначити поширеність неприхильності до зазначених медикаментів серед пацієнтів, які відвідують нефрологічні та судинні амбулаторії.
Методи. У даному проспективному обсерваційному дослідженні брали участь пацієнти в тому разі, якщо вони використовували принаймні два антигіпертензивні препарати, концентрацію яких можна було виміряти за допомогою валідованого методу UHPLC-MS/MS [Ultra-high performance liquid chromatography-mass spectrometry — ультрависокоефективна рідинна хроматографія — мас-спектрометрія (прим. пер.)], і якщо вони мали офісний артеріальний тиск принаймні 140 і/або принаймні 90 мм рт.ст. Пацієнти, віднесені до категорії резистентної артеріальної гіпертензії, повинні були використовувати принаймні три антигіпертензивні препарати включно з діуретиком або чотири антигіпертензивні препарати. Прихильність оцінювали шляхом вимірювання концентрації препарату в крові. Повна відсутність препарату в крові була визначена як неприхильність до нього. Для визначення впливу трансплантації нирок на показники прихильності було проведено post hoc аналіз.
Результати. Було включено 142 пацієнтів, з яких 66 пацієнтів підпадали під категорію резистентної гіпертензії. Загальний рівень прихильності до антигіпертензивних препаратів становив 78,2 % (n = 111 пацієнтів) з найвищим рівнем прихильності для ірбесартану (100 %, n = 9) і найнижчим рівнем прихильності для буметаніду (n = 69 %, n = 13). При подальшому аналізі лише трансплантація нирки могла бути визначена як важливий фактор прихильності (скориговане співвідношення шансів = 3,35; 95% довірчий інтервал 1,23–9,09). Post hoc аналіз показав, що пацієнти з трансплантатом нирки з більшою імовірністю будуть прихильними до антигіпертензивних препаратів (когорта без трансплантата 64,0 % проти когорти з трансплантатом 85,7 %; χ2(2) = 10,34; P = 0,006).
Висновок. Рівень прихильності до антигіпертензивних препаратів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією був високим (78,2 %) і навіть вищим після трансплантації нирки (85,7 %). Крім того, пацієнти після трансплантації нирки мали менший ризик неприхильності до антигіпертензивних препаратів.