Oral and General Health Том 4, №2, 2023
Вернуться к номеру
Внутрішній контроль якості при наданні медичної допомоги в медичному закладі
Авторы: Вахненко О.М.
ГО «Асоціація стоматологів України», Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Стоматология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Резюме
У статті висвітлено складові та принципи побудови системи внутрішнього контролю якості медичної допомоги в медичному закладі. Подано аналіз ступенів контролю якості медичної допомоги на рівні медичного закладу. Показано, як розробляється й оформлюється на рівні закладу охорони здоров’я безперервна система контролю якості медичної допомоги. Наводяться вимоги до Положення про систему контролю якості медичної допомоги закладу. Пояснюються складові експертного оцінювання рівня діагностики, лікування та реабілітації, правила проведення соціологічних досліджень. Також подано аналіз проведення клінічного аудиту (внутрішнього і зовнішнього).
The article highlights the components and principles of the system of internal control of health care quality in a medical institution. An analysis of the degrees of quality control of health care at the level of a medical institution is presented. It is shown how a continuous system of quality control of medical care is developed and formalized at the level of a health care institution. The requirements for the Regulation on the quality control system of medical care of the institution are given. The components of expert evaluation of the level of diagnosis, treatment and rehabilitation, the rules of sociological research are described. An analysis of clinical audit (internal and external) is also presented.
Ключевые слова
якість медичної допомоги; система внутрішнього контролю якості медичної допомоги на рівні закладу; ступені контролю якості медичної допомоги; положення про систему внутрішнього контролю якості медичної допомоги; соціологічні дослідження серед пацієнтів щодо якості надання медичної допомоги; клінічний аудит
quality of medical care; system of internal control of health care quality at the level of institution; degrees of control of medical care quality; provisions on the system of internal control of medical care quality; sociological research among patients regar-ding the quality of medical care; clinical audit
Якість медичної допомоги — це відповідність потребам пацієнта з урахуванням сучасних можливостей медичної науки та практики і за умови ефективного використання наявних ресурсів. Організація внутрішнього контролю якості медичної допомоги здійснюється на рівні закладу охорони здоров’я (ЗОЗ) і його структурних підрозділів.
Як створити систему внутрішнього контролю якості в медичному закладі
На рівні закладу охорони здоров’я повинні діяти такі ступені контролю якості медичної допомоги:
— перший ступінь контролю — завідуючий структурним підрозділом поліклініки оцінює якість медичної допомоги, наданої окремим лікарем пацієнтам, які закінчили лікування в поліклініці;
— другий ступінь контролю — медичний директор (заступники головного лікаря з медичної частини), використовуючи основні облікові документи, проводить щоденно експертну оцінку не менше за 10 % пацієнтів, які проліковані амбулаторно;
— третій ступінь контролю — експертна комісія лікувально-профілактичного закладу оцінює якість роботи підрозділів щомісячно.
Наступні ступені контролю якості медичної допомоги на рівні ЗОЗ здійснюють спеціалісти (спеціальної комісії) територіальних і регіональних органів управління охороною здоров’я:
— четвертий ступінь контролю — експертна комісія при міському органі управління охороною здоров’я (чи при територіальному медичному об’єднанні) оцінює якість діяльності кожного закладу щоквартально;
— п’ятий ступінь контролю — експертна комісія при обласному органі управління охороною здоров’я оцінює діяльність закладів щоквартально.
Якщо медична допомога надається на засадах медичного страхування, контроль доцільно проводити за триступеневою схемою. На I ступені внутрішньовідомча оцінка діяльності закладів проводиться експертною комісією відповідних органів управління охороною здоров’я. На II ступені експертна комісія страхової медичної організації проводить позавідомчий контроль. На III ступені контроль здійснює незалежна експертна комісія у випадку виникнення конфліктів. Для аналізу й оцінки якості лікувально-профілактичної допомоги застосовують медико-технологічні документи (клінічні протоколи/стандарти медичних технологій).
З метою забезпечення контролю якості медичної допомоги директором (головним лікарем) закладу охорони здоров’я розробляється на рівні ЗОЗ безперервна система контролю якості медичної допомоги, яка затверджується наказом по ЗОЗ.
У наказі по ЗОЗ визначаються відповідальні за забезпечення і контроль якості медичної допомоги на рівні закладу охорони здоров’я — медичний директор (заступник головного лікаря з медичної роботи), а на рівні структурних підрозділів — завідувачі структурних підрозділів. Цим же наказом затверджується Положення про систему контролю якості медичної допомоги та склад постійно діючої комісії з проведення внутрішнього аудиту якості медичної допомоги. Голова комісії повинен розробити й подати на затвердження план роботи комісії. Також мають бути розроблені й затверджені індикатори структури, процесу і результативності щодо забезпечення якості медичної допомоги в закладі охорони здоров’я і структурних підрозділах. Необхідно розробити й затвердити анкету соціологічного дослідження серед пацієнтів щодо вивчення й аналізу їх оцінки якості отриманої медичної допомоги. Медичний директор (заступник головного лікаря з медичної роботи) має розробити комплексний план забезпечення і контролю якості медичної допомоги на рівні закладу охорони здоров’я, організувати вивчення лікарями закладу охорони здоров’я клінічних протоколів, затверджених МОЗ України. Він також забезпечує використання результатів внутрішнього аудиту якості медичної допомоги в процесі навчання медичного персоналу з безперервного підвищення професійної майстерності та щоквартальне проведення соціологічних досліджень серед пацієнтів з забезпеченням конфіденційності інформації про респондентів і незалежним аналізом отриманих результатів. Проводиться регулярне заслуховування питань забезпечення якості медичної допомоги на засіданнях медичної ради, ради медичних сестер, оперативних нарадах.
У Положенні про систему контролю якості медичної допомоги необхідно відобразити мету системи контролю якості медичної допомоги — об’єктивне оцінювання й підвищення ефективності медичної допомоги. У закладі має застосовуватись метод експертного оцінювання закінчених випадків лікування пацієнтів. Метод базується на порівнянні стандарту обсягів і якості медичної допомоги (клінічний протокол, клінічний маршрут пацієнта) хворим з фактично наданою медичною допомогою конкретному хворому.
Система контролю якості медичної допомоги по-винна включати:
— статистичний аналіз медичних результатів діяльності лікарні, структурних підрозділів;
— експертну оцінку якості лікувально-діагностичного процесу і його результатів;
— виявлення дефектів технології лікувально-діагностичного процесу і запобігання їм;
— планування індикаторів оцінювання інтенсивності роботи закладу.
Організація системи контролю якості медичної допомоги передбачає, що медпрацівники мають дотримуватись вимог щодо посадових інструкцій, клінічних маршрутів пацієнта відповідно до профілю відділення, положення про систему контролю якості медичної допомоги, правил оформлення і ведення медичної документації, порядку взаємодії з іншими підрозділами й лікувальними закладами.
Експертне оцінювання рівня діагностики, лікування та реабілітації того чи іншого пацієнта дає змогу виявити дефекти, які допустили конкретні спеціалісти, визначити рівень і чинники медичного забезпечення, що призводять до запущеності й хронізації захворювань, похибок лікарської тактики, серйозних ускладнень під час лікувального процесу (перебігу захворювання) з внесенням необхідних корективів у лікувально-діагностичний процес і організацію медичної допомоги.
Наявність дефектів надання медичної допомоги може бути зумовлена:
— недостатнім рівнем знань і вмінь фахівців;
— ступенем оснащеності лікувально-профілактичного закладу лікувально-діагностичною апаратурою, недосконалим володінням апаратурою;
— якістю управління;
— дефектами в наступності роботи з іншими медичними закладами та органами управління охорони здоров’я;
— особистістю хворого.
При проведенні соціологічних досліджень серед пацієнтів щодо якості надання медичної допомоги для отримання більш повної інформації є доцільним поєднувати вивчення думки населення з опитуванням лікарів з різних питань організації їх роботи. При цьому дуже важливим є розмежування критеріїв, які формують задоволеність пацієнтів. Анкетування має проводитися з урахуванням 4 груп чинників: соціально-професійних, медико-організаційних, соціально-психологічних і задоволеності пацієнтів якістю медичної допомоги.
Дієвим механізмом контролю якості є клінічний аудит (внутрішній і зовнішній). Уперше його запровадили у Великій Британії, а за останні 30 років він запрацював і в більшості країн світу. Зовнішній аудит здійснюють відповідні державні організації, внутрішній — безпосередньо команда лікарів медичного закладу (самоконтроль), оскільки вони зацікавлені в належній якості медичної допомоги (у тому числі фінансово). Завдання клінічного аудиту — порівняти наявну клінічну практику з передовою заради вдосконалення надання медичної допомоги. Аудит може включати оцінку процесу надання медичної допомоги і/або її результату (відповідно до теми й завдань). Таку оцінку здійснюють за відповідними критеріями, які вказують, чого потрібно досягти, щоб відповідати найкращій практиці.
Міжнародні стандарти контролю якості визначають внутрішній аудит як оцінювальну діяльність служби, створеної суб’єктом господарювання. Внутрішній аудит є джерелом інформації, що допомагає організаторам охорони здоров’я об’єктивно оцінити реальний стан якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я і приймати управлінські рішення. Метою внутрішнього аудиту є забезпечення необхідною інформацією менеджменту закладів охорони здоров’я.
Основними завданнями внутрішнього аудиту є:
— виявлення проблеми надання медичної допомоги;
— визначення мети і розробка стандартів якості надання медичної допомоги в закладі охорони здоров’я;
— виявлення причин низької якості медичного обслуговування;
— розроблення заходів для покращення якості та її впровадження;
— оцінка якості медичної допомоги після впровадження заходів, розроблених у процесі внутрішнього аудиту.
Принципами аудиту мають бути вірогідність, конфіденційність, анонімність, об’єктивність. Ефективність процесів внутрішнього аудиту забезпечується ініціативністю та професіоналізмом керівництва. У поняття внутрішнього аудиту закладена ідея спрямованості процесу на постійне підвищення якості клінічної практики на основі результатів аудиту, тобто внутрішній аудит являє собою циклічний процес, який має кілька послідовних етапів. Важливий перший етап — це планування або підготовка до внутрішнього аудиту, що включає вибір теми, визначення цілі, погодження з найкращою практикою, забезпечення необхідної структури (моно- або мультидисциплінарних команд) — навчання членів команд; залучення користувачів послуг у процесі аудиту; створення сприятливого середовища, підтримка керівництва; забезпечення етичних норм. Правильно організований процес підготовки внутрішнього аудиту є ключовим для запровадження змін. Другий етап — процес аудиту. Для цього етапу важливо вибрати методологію, індикатори, зібрати інформацію, проаналізувати її, надати пропозиції. На етапі впровадження змін відбувається впровадження вдосконалень. І, нарешті, кінцевий етап — це моніторинг упроваджень, або повторний аудит. За критеріями аналізу й перевірки внутрішній аудит класифікується на такі види: фінансово-економічний аудит, аудит кадрового забезпечення, аудит матеріального забезпечення, аудит медичної документації.
Висновки
Важливою складовою успішної діяльності закладу охорони здоров’я є система контролю якості медичної допомоги, яка має бути створена в кожному закладі незалежно від форми власності й підпорядкування. Є певні алгоритми створення такої системи. З метою забезпечення контролю якості медичної допомоги директором (головним лікарем) закладу охорони здоров’я розробляється безперервна система конт-ролю якості медичної допомоги, яка затверджується наказом по закладу охорони здоров’я. На рівні закладу охорони здоров’я повинні діяти три ступені контролю якості медичної допомоги. У закладі повинно бути розроблене й затверджене наказом керівника Положення про систему контролю якості медичної допомоги. Для контролю якості лікувального процесу використовується експертне оцінювання рівня діагностики, лікування і соціологічного дослідження серед пацієнтів. Дієвим механізмом контролю якості є клінічний аудит (внутрішній і зовнішній). Усе це має слугувати наданню якісної медичної допомоги кожному пацієнтові.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 22.06.2023
Рецензовано/Revised 11.07.2023
Прийнято до друку/Accepted 17.07.2023
Список литературы
1. Рогач І.М., Слабкий Г.О., Качала Л.О., Погоріляк Р.Ю., Качур О.Ю., Картавцев Р.Л. Контроль якості медичної допомоги на рівні закладу охорони здоров’я: методичні рекомендації). Ужгород, 2003. 47 с.
2. Вороненко Ю.В., Гойда Н.Г. та ін. Організація контролю якості медичної допомоги в закладах охорони здоров’я: методичні рекомендації. Київ, 2014. 31 с.
3. Наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 752 «Про порядок контролю якості медичної допомоги».
4. Порядок контролю та управління якістю медичної допомоги. Управління закладом охорони здоров’я. 2021. № 5.
5. Мазур І.П., Лехан В.М., Рибачук А.В. Трансформації стоматологічної галузі за період незалежності України та їх вплив на доступність стоматологічної допомоги. Медичні перспективи. 2022. № 1. С. 184-192.
6. Вороненко Ю.В., Мазур І.П., Павленко О.В. Стоматологічна допомога в Україні: аналіз основних показників діяльності за 2020 рік: довідник. Кропивницький: Поліум, 2021. 101 с.
7. Мазур І.П., Вахненко О.М., Рибачук А.В., Мазур П.В. Аналіз основних показників стоматологічної допомоги в Україні за 2020 рік. Oral and General Health. 2021. Т. 2. № 3. С. 44-50.
8. Horachuk V. Accreditation as a tool for improving the quality of medical care. Oral and General Health. 2023. 4(1). 6-9. https://doi.org/10.22141/ogh.4.1.2023.144.