Вступ
Науково-технічний прогрес у всіх сферах промисловості призвів до збільшення числа робіт, які потребують високої точності виконання та супроводжуються тривалим перевантаженням органа зору. Виникає необхідність виконувати роботи з об’єктами, розміри яких знаходяться на межі дозвільної здатності ока.
Усі види праці, пов’язані з високим рівнем напруження зорового аналізатора, можна умовно розподілити на 3 групи:
— прецизійні (високоточні) роботи;
— роботи з використанням екранів електронно-–променевих трубок та відеодисплейних терміналів як носіїв інформації (зчитування з екрану пов’язане з великим напруженням зорового апарата);
— робота з текстами, зображеннями на паперових носіях інформації.
Роботи, пов’язані з перенапруженням зорового аналізатора, поширені в електроніці, радіотехніці, промисловості, засобах зв’язку, картографії, приладобудуванні, під час зборки і ремонту годинників, роботи з оптичними приладами, у виробництві засобів автоматизації і обчислювальної техніки, ювелірній справі, алмазообробному виробництві. У галузях промисловості, пов’язаних з металообробкою, є роботи і контрольні операції з виявлення мікроскопічних тріщин у деталях, а також розрізнення деталей малої величини.
Тонка зорова робота потребує фокусування предметів на зону максимальної чутливості центральної ямки сітківки. Це призводить до зменшення відстані від ока до об’єкта, що викликає напруження акомодації і конвергенції.
При роботі з дрібними об’єктами виникає перенапруження м’язів очей, рівень якого тим більший, чим менший розмір об’єкта, який розглядається.
Згідно з переліком професійних захворювань, найбільш несприятливим є виникнення міопії (прогресуючої короткозорості). Професійна короткозорість є професійним захворюванням [1, 2].
Прогресуюча короткозорість виділена як професійне захворювання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» (табл. 1). Наведена у розділі IV «Захворювання, пов’язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем», пункт 7.
Для встановлення професійного характеру ураження органа зору необхідно, щоб під контролем зору виконувалося 80–90 % всіх трудових операцій. Має значення розмір деталей і зайнятість такими роботами до 60 % робочого часу.
Поширення цього професійного захворювання зумовлене тим, що сучасний стрімкий науково-технічний прогрес характеризується тотальною комп’ютеризацією багатьох галузей виробництва та обслуговування населення, зокрема така тенденція стосується й України.
Постійна професійна робота з відеодисплейними терміналами та моніторами персональних електронно-–обчислювальних машин (ПЕОМ) характеризується значним навантаженням на орган зору працівника. В сучасних умовах набуло поширення обладнання електрон–но-обчислювальною технікою медичного устаткування. З моніторами працюють лікарі ультразвукової, функціональної, рентгенологічної і інших методів діагностики.
У цілому короткозорість (міопія, рефракція ока –міопічна (myopіa; з грецької myops — той, що прищурює око, короткозорий, від myo — закривати, стуляти + opos — око)) розглядається як аномалія рефракції ока, при якій головний фокус оптичної системи ока знаходиться між сітківкою і кришталиком.
Розрізняють три ступеня короткозорості — слабкий (до 3,0 діоптрії), середній (3,0–6,0 діоптрії) і високий (більше ніж 6,0 діоптрії).
Професійна короткозорість (myopіa professіonalіs; син.: міопія робоча) — професійне захворювання, що розвивається внаслідок тривалого напруження зору при розгляданні об’єктів на близькій відстані в процесі виробничої діяльності.
Прогресуюча короткозорість (myopіa progressіva) — короткозорість, що характеризується поступовим наростанням її ступеня в результаті розтягнення заднього відділу ока. Прогресування короткозорості пов’язане також зі зниженням механічних властивостей склери і її розтягненням під впливом внутрішньоочного тиску.
Найбільш уразливими для цього захворювання є особи, робота яких пов’язана з підвищеним напруженням зору при розпізнаванні розрізнених дрібних предметів із близької відстані. У такий спосіб прогресуюча короткозорість є професійним захворюванням при виконанні прецизійних (від фр. precіsіon — точність), високоточних робіт.
З гігієнічних позицій для роботи, що викликає напруження зору, характерне: розрізнення малих об’єктів розміром 0,1 мм і менше; об’єктів складної конфігурації розміром 0,2 мм і менше; наявність прямих і відбитих спалахів різної інтенсивності в полі зору, світлової переадаптації кілька разів за хвилину; спостереження за допомогою оптичних пристроїв, постійна робота з відео–дисплейними терміналами та моніторами ПЕОМ. Найбільше зорове навантаження спричинює спостереження за інформацією на екрані монітора. Тривалість спостереження може становити від 14 до 90 % робочого часу і залежить від особливостей роботи, що виконується.
Клінічна картина. Спочатку пацієнти скаржаться на розбитість, швидку втомлюваність, болі різного характеру в ділянці очей, лоба, тім’яній ділянці, подвоєння предметів, погіршення зору. Розвивається комплекс зорових функціональних розладів, які прийнято називати астенопією.
При роботі на близькій відстані виникає спазм акомодації (напруження акомодаційного м’яза) — болі в очах, головні болі, гіперемія кон’юнктиви. У подальшому знижується гострота зору.
Прогресування процесу призводить до розвитку ускладнень.
Діагноз встановлюється на основі визначення гостроти зору, даних офтальмоскопії і ґрунтується на визначенні рефракції після закапування в кон’юнктивальний мішок засобів, що розширюють зіниці, у відповідних дозах.
Диференціальну діагностику прогресуючої короткозорості професійної етіології варто проводити з аналогічним захворюванням іншого походження, що в першу чергу ґрунтується на даних професійного анамнезу.
Прогноз, як правило, сприятливий при ранній діагностиці патологічного процесу. У цих випадках показане відсторонення від роботи з місячним відпочинком для очей шляхом медикаментозного відключення акомодації. При стаціонарній неускладненій короткозорості зір повинен бути добре відкоректований окулярами. Візуальний прогноз погіршується при прогресуванні міопії і появі ускладнень. У разі прогресування процесу рекомендоване тимчасове припинення трудової діяльності, пов’язаної з виконанням точної зорової роботи, або зміна спеціальності.
Профілактика полягає в проведенні періодичних медичних оглядів 1 раз на рік відповідно до п. 6.2 додатку 4 чинного наказу МОЗ України № 246 від 21.02.07 року (табл. 2). Усі пацієнти обов’язково повинні бути оглянуті офтальмологом, а осіб, віднесених до пункту 6.2.3, оглядає також невропатолог.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 04.08.2023
Рецензовано/Revised 11.09.2023
Прийнято до друку/Accepted 16.09.2023
/48.jpg)
/49.jpg)