Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №6, 2023

Вернуться к номеру

Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові

Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові

Авторы: Подаваленко А.П. (1), Георгіянц М.А. (1), Висоцька О.В. (2), Корж О.М. (1), Порван А.П. (2), Маслова В.C. (3), Березняков В.І. (1), Бабаєва О.І. (1)
(1) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
(2) — Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», м. Харків, Україна
(3) — Харківська обласна клінічна інфекційна лікарня, м. Харків, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії COVID-19, ризик епідемічних підйомів захворюваності залишається через активну циркуляцію збудника інфекції та його мутацію. Соціальні, природні, екологічні та інші чинники можуть сприяти поширенню COVID-19. Забруднювачі атмосферного повітря є вкрай небезпечними для людини, а суміш аерозолів та частинки пилу у повітрі можуть слугувати факторами передачі вірусу SARS-CoV-2. Мета дослідження: виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 у Харкові. Матеріали та методи. Оцінку впливу екологічних факторів на прояви епідемічного процесу COVID-19 проводили протягом 425 днів. Було вивчено 16 723 випадки госпіталізованих, 1883 летальних та 15 146 підтверджених випадків COVID-19 різних вікових груп. Щодня в середньому було 4663 активні випадки. Статистичний аналіз оцінки впливу екологічних факторів на захворюваність на COVID-19 з різним ступенем тяжкості проводили за допомогою непараметричного критерію Краскела — Уолліса у програмному пакеті IBM SPSS Statistics, а перевірку нормальності закону розподілу — за критерієм Колмогорова — Смірнова. Для деяких допоміжних обчислень і побудови графіків використовували засоби табличного процесора Microsoft Office Excel 2016. Результати. Встановлено вплив діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, сажі та формальдегіду на захворюваність на COVID-19 з різною тяжкістю перебігу інфекції при інкубаційних періодах 3–4 дні, 6–7 днів та 10–14 днів. Найбільш суттєвий вплив високих концентрацій діоксиду азоту, оксиду азоту та формальдегіду виявлено на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19. Водночас збільшення активних випадків COVID-19 спостерігалося при зростанні концентрацій діоксиду сірки та сірководню, а високі концентрації фенолу та сажі чинили вплив на тяжкі форми перебігу. Висновки. Забруднення атмосферного повітря може сприяти поширенню COVID-19 та призводити до тяжких форм перебігу, що необхідно враховувати при прогнозуванні захворюваності на різних рівнях (національному, регіональному, локальному) проведення епідеміологічного нагляду. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря необхідно проводити подальші дослідження, беручи до уваги вплив соціальних та природних факторів.

Background. Despite the official statement by the World Health Organization regarding the end of coronavirus disease (COVID-19) pandemic, the risk of an epidemic rise in morbidity remains due to the active circulation of the pathogen and its mutation. Social, natural, environmental, and other factors can contribute to the spread of COVID-19. Air pollutants are extremely dangerous for humans, and a mixture of aerosols and dust particles in the air can serve as factors for the severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 transmission. So, the purpose of the study was to reveal the impact of air pollutants on COVID-19 severity in Kharkiv. Materials and methods. The influence of environmental factors on the manifestations of COVID-19 epidemic was assessed for 425 days. 16,723 cases of hospitalizations, 1,883 deaths, and 15,146 confirmed cases of COVID-19 in various age groups were studied. There were on average 4,663 active cases every day. Statistical analysis on assessing the impact of environmental factors on COVID-19 morbidity with different degrees of severity was performed using the non-parametric Kruskal-Wallis test in the IBM SPSS Statistics software package, and the normality of the distribution was checked using the Kolmogorov-Smirnov test. Microsoft Office Excel 2016 spreadsheet tools were used for some auxiliary calculations and graphing. Results. The influence of sulfur dioxide, nitrogen dioxide, nitrous oxide, hydrogen sulfide, phenol, soot, and formaldehyde on COVID-19 morbidity in different severity of infection course with incubation periods of 3–4, 6–7, and 10–14 days was revealed. The effect of high concentrations of nitrogen dioxide, nitrogen oxide, and formaldehyde was most significant on active, confirmed, hospitalized, and fatal cases of COVID-19. At the same time, a rise in active cases of COVID-19 was observed with increasing concentrations of sulfur dioxide and hydrogen sulfide, and high concentrations of phenol and soot had an impact on severe forms. Conclusions. Air pollution can contribute to the spread of COVID-19 and lead to its severe forms, which should be considered when predicting morbidity at different levels (national, regional, local) of epidemiological surveillance. Further research is needed to reveal causal relationships between the incidence of COVID-19 and air pollutants, considering the influence of social and natural factors.


Ключевые слова

тяжкість перебігу; госпіталізовані; летальні випадки; COVID-19; забруднювачі атмосферного повітря

severity of the course; hospitalized people; fatal cases; COVID-19; air pollutants

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.19.6.2023.1623

Вступ

За даними ВООЗ, на травень 2023 року підтверджених випадків COVID-19 зареєстровано більше 766 млн, а померло близько 7 млн осіб [1]. Введення режимно-обмежувальних заходів, впровадження вакцин від COVID-19 дещо призупинило поширення та привело до зниження тяжких форм перебігу [2, 3]. Але циркуляція вірусу SARS-CoV-2 не припиняється, спостерігається його постійна мутація [4], що обумовлює високий ризик чергового підйому захворюваності, незважаючи на офіційну заяву ВООЗ про закінчення пандемії. Тож для зменшення інтенсивності циркуляції збудника COVID-19 важливим є виявлення факторів ризику його поширення. Епідемічні спалахи коронавірусних інфекцій до 2019 року були більш інтенсивними на територіях з високою концентрацією забруднювачів атмосферного повітря [5]. 
Сучасні дослідження також показують, що забруднення повітря відіграє важливу роль в опосередкуванні тяжкості респіраторних синдромів, зокрема COVID-19. Так, було показано, що одночасний вплив дрібних твердих частинок збільшує кількість госпіталізацій, пов’язаних з COVID-19 [6]. Інші забруднювачі, як-от діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, викликають окиснювальний стрес, пошкодження легень та дисфункцію ендотелію [7]. Забруднювачі атмосферного повітря призводять до росту імунопатології та зниження неспецифічної резистентності організму, що негативно впливає на імунну відповідь, зокрема при вакцинації [8]. 
Під час пандемії COVID-19 майже всі країни світу запровадили режимно-обмежувальні заходи, які сприяли зменшенню руху автотранспорту та закриттю підприємств, що забруднювали атмосферне повітря. Введення у багатьох країнах режимно-обмежувальних заходів [9] спонукало до вивчення динаміки концентрації забруднювачів атмосферного повітря в період пандемії. Було показано різке поліпшення якості повітря у Бразилії [10], Китаї [11], Індії [12], Іспанії [13] та інших країнах світу [14], хоча у більшості випадків припускали значну роль у цьому метеорологічних факторів. 
Україна з 16 березня 2020 р. також запровадила жорсткий карантин [15]. Цей захід, можливо, привів до часткового скорочення руху автомобільного транспорту, при цьому робота стаціонарних джерел, що пов’язані з енергетикою, не припинялася. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України [16], режимно-обмежувальні заходи вводили в кожному населеному пункті залежно від встановленого рівня епідемічної небезпеки. 
У м. Харкові, незважаючи на введення карантину, не припиняли роботу основні стаціонарні забруднювачі атмосферного повітря і працював приватний автомобільний транспорт. Громадський транспорт (автобуси, тролейбуси та трамваї) працював залежно від встановленої зони епідемічної небезпеки, при цьому середньодобова концентрація найбільш поширених забруднювачів атмосферного повітря майже не змінювалася.
Вивчення взаємозв’язку між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря проводилося у багатьох країнах [17], але робіт, що досліджували ефект конкретних забруднювачів атмо-сферного повітря на локальному рівні, недостатньо. Тож наша робота була спрямована на вивчення найбільш поширених забруднювачів атмосферного повітря, що впливають на захворюваність на COVID-19, в адміністративно-промисловому, високо урбанізованому м. Харкові.
Метою дослідження було виявлення впливу забруднюючих речовин атмосферного повітря на активні та підтверджені випадки (захворювання) та госпіталізовані й летальні випадки (тяжкі форми перебігу) COVID-19 в адміністративно-промисловому місті Харкові.

Матеріали та методи

У роботі використано інформацію офіційного сайту Національної служби здоров’я України [18] та матеріали Харківського регіонального центру з гідрометеорології щодо забруднювачів атмосферного повітря. У м. Харкові стан атмосферного повітря формується переважно обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних (автомобільний транспорт) та стаціонарних (філія «Теплоелектроцентраль» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ нафтогазовидобувна компанія», Приватне акціонерне товариство «Харківська теплоелектроцентраль № 5») джерел забруднення. Харківський регіональний центр з гідрометеорології щоденно, крім святкових днів, фіксує дані про забруднення атмосферного повітря міста Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження, які обладнані лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». 
Вивчали щодобові епідеміологічні параметри COVID-19 (активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки) та 10 забруднювачів атмосферного повітря (мг/м3) — завислі речовини, діоксид сірки (SO2), оксид вуглецю (CO), діоксид азоту (NO2), оксид азоту (NO), сірководень (H2S), фенол (C6H6O), сажа, аміак (NH3), формальдегід (CH2O) протягом 425 днів (01.04.2020–31.05.2021 р.). Досліджували 16 723 випадки госпіталізованих, 1883 летальних та 15 146 підтверджених різних вікових груп. Щодня в середньому було 4663 активні випадки. Зазначені забруднювачі відомі своїм шкідливим впливом на здоров’я. Так, СО, вступаючи в реакцію із гемоглобіном крові, утворює стійку сполуку — карбоксигемоглобін, яка зумовлює кисневе голодування. NO викликає алергічні реакції респіраторного характеру та бронхіальну астму. NO2 негативно впливає на дихальну систему та зменшує гемоглобін у крові, знижує опірність організму людини до захворювань, призводить до кисневого голодування тканин. SO2 у комплексі вологи та інших речовин подразнює слизові оболонки та негативно впливає на легені. Тривалий вплив завислих речовин — дрібнодисперсних твердих часток призводить до ініціації запальної реакції при дихальних і серцево-судинних захворюваннях [7]. Аналізуючи вплив хімічних речовин, які знаходилися в атмосферному повітрі, на прояви епідемічного процесу COVID-19, враховували інкубаційний період COVID-19, зокрема мінімальний (3–4 дні), середній (6–7 днів) та максимальний (10–14 днів). 
Статистичний аналіз результатів дослідження виконували за допомогою програмного пакета IBM SPSS Statistics Trial Version для Windows 10 (IBM, USA). Перевірку отриманих результатів на нормальність закону розподілу проводили за критерієм Колмогорова — Смірнова. Перевірка на тип розподілу кількісних даних за методом Колмогорова — Смірнова показала його невідповідність закону нормального розподілу, тому визначення впливу забруднювачів атмосферного повітря на захворюваність на COVID-19 з різною тяжкістю перебігу проводили за критерієм Краскела — Уолліса (Kruskal-Wallis), який є непараметричним аналогом дисперсійного аналізу.

Результати та обговорення

За 425 днів у м. Харкові було зареєстровано 15 146 підтверджених випадків COVID-19, а середній показник захворюваності становив 326,00 ± 25,78 на 100 тис. населення. У багатодобовій динаміці захворюваності на COVID-19 спостерігалося два епідемічних підйоми: з 09.09.2020 по 07.01.2021 р. та з 12.03.2021 по 25.05.2021 р., при яких запроваджували «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (рис. 1).
У Харкові концентрація завислих речовин коливалася в межах від 0,0133 до 0,2517 мг/м3, а середньодобова становила 0,081676 мг/м3, SO2 — від 0,0018 до 0,0111 мг/м3, середньодобова 0,0068 мг/м3, CO — від 0,855 до 2,010 мг/м3, середньодобова 1,3127 мг/м3, NO2 — від 0,0177 до 0,0445 мг/м3, середньодобова 0,03085 мг/м3, NO — від 0,0029 до 0,0441 мг/м3, середньодобова 0,0184 мг/м3, H2S — від 0 до 0,0031 мг/м3, середньодобова 0,000657 мг/м3, C6H6O — від 0,0008 до 0,0043 мг/м3, середньодобова 0,00185 мг/м3, сажі — від 0 до 0,080 мг/м3, середньодобова 0,02473 мг/м3, NH3 — від 0 до 0,0107 мг/м3, середньодобова 0,00281 мг/м3, CH2O — від 0,0004 до 0,0065 мг/м3, середньодобова 0,00234 мг/м3. Гранично допустима концентрація (ГДК) хімічних речовин не перевищувала їх межі, окрім NO2 — спостерігалося перевищення ГДК протягом 21 дня в різні часові періоди.
Враховуючи ГДК хімічних речовин у повітрі та концентрацію десяти забруднювачів атмосферного повітря у м. Харкові за період від 01.04.2020 до 31.05.2021 р., визначили попередньо ступені ризику інфікування (високий, середній, низький та мінімальний, табл. 1). 
Аналіз відносних змін концентрації у навколишньому середовищі десяти забруднювачів повітря проводився протягом всього періоду дотримання режимно-обмежувальних заходів. Викид хімічних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел не припинявся протягом періоду карантину у м. Харкові. Тож жорсткий карантин, введений у м. Харкові з 16 березня 2020 року, ймовірно, не спричинив зниження рівня забруднення атмосферного повітря. 
Припущення можливого впливу забруднювачів атмосферного повітря від стаціонарних та пересувних джерел на параметри (активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки) епідемічного процесу COVID-19 у період пандемії у м. Харкові було підтверджене аналізом, проведеним за допомогою критерію Краскела — Уолліса. Встановили, що із 10 забруднювачів 7 хімічних речовин, зокрема діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сірководень, фенол, сажа та формальдегід, могли бути причиною поширення COVID-19 (табл. 2).
Вплив діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, сірководню, фенолу, сажі та формальдегіду на захворюваність на COVID-19 (активні та підтверджені випадки) та тяжкий перебіг інфекції (госпіталізовані та летальні випадки) спостерігали при різних інкубаційних періодах (3–4 дні, 6–7 днів та 10–14 днів).
Встановлено, що при зростанні концентрації діоксиду сірки зростала кількість активних випадків COVID-19 (рис. 2).
Вплив діоксиду азоту на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19 суттєвий, але неоднозначний. Спостерігали зростання випадків COVID-19 як при низьких концентраціях діоксиду азоту, так і при високих. Більшою мірою це проявилося при тяжкому перебігу (госпіталізовані та летальні випадки) (рис. 3).
Найбільш суттєвий вплив на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19 справляв оксид азоту високої концентрації (рис. 4).
Можна припустити, що сірководень при будь-яких концентраціях може впливати на перебіг COVID-19, але нами було підтверджено це тільки щодо активних та госпіталізованих випадків, причому переважно при мінімальних інкубаційних періодах (рис. 5).
Фенол більшою мірою впливав на тяжкий перебіг (госпіталізовані та летальні випадки) COVID-19, причому при різних концентраціях цієї речовини (рис. 6).
Сажа більшою мірою впливала на тяжкий перебіг (госпіталізовані та летальні випадки) COVID-19, але також на активні випадки при середніх та високих концентраціях цієї речовини і при 6–7 та 10–14 днях інкубаційного періоду (рис. 7).
Негативний вплив формальдегіду різної концентрації виявили при всіх параметрах епідемічного процесу COVID-19 (рис. 8).
Не було встановлено впливу високої концентрації завислих речовин, аміаку та оксиду вуглецю на прояви епідемічного процесу COVID-19. 
Здоров’я людини залежить від дії факторів навколишнього середовища, що спричиняють не тільки респіраторні вади, але і хронічні захворювання печінки, нирок та серцево-судинної системи, а також діабет і онкозахворювання [19], які є причиною тяжкого перебігу COVID-19 [20, 21]. У літературі показано, що коморбідні стани були відзначені у 62,5 % дітей з тяжким та критичним перебігом COVID-19 [22]. Доведений факт, що дихальна система найбільш уразлива до забруднення атмосферного повітря. Домішки у повітрі (завислі речовини, сажа) можуть осідати на поверхні альвеол та провокувати розвиток хронічного бронхіту, емфіземи або раку легень. Сполуки азоту можуть бути причиною емфіземи та набряку легень, а діоксид сірки сприяє виникненню алергічних захворювань дихальних шляхів і також емфіземи легень. Причому результат цього впливу може бути прямим або опосередкованим, що залежить від терміну дії хімічних речовин, їх властивостей та концентрацій. Отже, вивчення впливу забруднювачів атмосферного повітря на перебіг хвороби з аерозольно-аспіраційним шляхом передачі збудника на локальному рівні в адміністративно-промисловому місті Харкові за період з 01.04.2020 по 31.05.2021 р., враховуючи інкубаційний період (3–4 дні, 6–7 та 10–14 днів) COVID-19 та два епідемічних підйоми весною та восени, на наш погляд, є обґрунтованим. Дослідження впливу десяти забруднювачів атмосферного повітря статистично підтвердили, що зростання концентрації NO2 (р ≤ 0,0001), NO (р = 0,01–0,0001) та формальдегіду (р = 0,045–0,0001) має суттєвий вплив на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19, сірководню (р < 0,0001) — на госпіталізовані випадки, фенолу (р = 0,001 — < 0,0001) та сажі (р < 0,0001) — на тяжкий перебіг хвороби (госпіталізовані та летальні випадки). Встановлено менш значимий вплив діоксиду сірки (р = 0,01–0,024), сірководню (р = 0,006–0,009) та суттєвий — сажі (р = 0,001 — < 0,0001) на активні випадки COVID-19. Вплив високої концентрації оксиду вуглецю на прояви епідемічного процесу СOVID-19 не встановлений, а проведені дослідження в Китаї показують, що висока концентрація СО є фактором ризику [23]. Водночас дія високої концентрації діоксиду сірки пов’язана із зниженням ризику зараження COVID-19 [23], а ми встановили незначний вплив на активні випадки. Тож необхідні більш детальні дослідження для вивчення основних механізмів. 
Аналіз 355 досліджень [24] у більшості випадків продемонстрував неточності, помилки вимірювання результатів, водночас зроблені висновки підтвердили частково наші дані щодо впливу конкретних забруднювачів на захворюваність на COVID-19. Так, NO2 пов’язують із захворюваністю, зокрема з тяжкими формами та летальними випадками, при цьому не виявили зв’язку із SO2. Ми отримали такі ж результати, виявили значимий вплив NO та NO2 на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки. Сукупність фактичних даних за допомогою метааналізу показала вплив забруднюючих атмосферне повітря речовин (тверді речовини, NO2 та СО) на епідеміологію COVID-19, при цьому науковці не виключали систематичної помилки в існуючих дослідженнях [9]. 
Відомо, що атмосферні тверді частинки, зокрема сажа, можуть виконувати роль фактора передачі збудника COVID-19 через повітря, але цьому повинні сприяти швидкість вітру, низька відносна вологість та температура [25–27]. Можна з цим погодитися, зважаючи на те, що епідемічні підйоми захворюваності у місті відбувалися при кліматичних умовах, які відповідають вищезазначеним метеофакторам. Сажа є складовою частиною забруднень атмосферного повітря. Найменші частки (до 5 мкм) спроможні проникати глибоко в легені, викликаючи загострення респіраторних захворювань, а у дітей — астму та пневмонію [25, 28]. На моделі було показано зв’язок між щоденним коливанням забруднювачів повітря та смертністю від COVID-19 [29], що підтверджено результатами наших досліджень. Відомо, що автомобілі з дизельними двигунами та енергетичні стаціонарні джерела викидають в атмосферне повітря найбільшу кількість сажі. У Харкові через високу ціну на бензин 30–40 % автомобілів та громадських автобусів використовують дизельне паливо, а теплоелектромережі — паливо, яке при згоранні утворює сажу. Спалювання вугілля на теплових електростанціях супроводжується викидами диму, який містить також діоксид сірки та оксид азоту, що може викликати звуження дихальних шляхів та загострення хронічних захворювань. 
Слід зазначити, що не було встановлено впливу високої концентрації завислих речовин на прояви епідемічного процесу, що може бути пов’язано з крупнодисперсними частинками, які швидко падали, на відміну від сажі. Хоча РНК SARS-CoV-2 був виявлений у твердих частинках атмосферного повітря в Італії [30].
Високі показники смертності від COVID-19, можливо, мають прямий зв’язок з концентрацією NO2 в атмосферному повітрі, про що свідчать наші результати досліджень і висновки німецьких вчених університету Мартіна Лютера, які вивчали цей зв’язок в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині [31], а також проведені дослідження у Китаї та США [29]. Крім цього, в Італії встановлено сильну кореляцію між смертністю та позитивними результатами SARS-CoV-2 і тривалою дією забруднювачів атмосферного повітря, причому серед різноманітних факторів (соціальних, економічних, кліматичних тощо) якість повітря, за даними дослідників [32], відіграє найважливішу роль.
Забруднювачі атмосферного повітря можуть також здійснювати опосередкований вплив на поширення COVID-19. Одним з факторів, що впливає на здоров’я населення, є якість атмосферного повітря. Встановлено зв’язок між забруднювачами повітря та хронічними захворюваннями дихальних шляхів [26]. Сполуки сірки та азоту, завислі речовини та сажа наче наждачний папір, постійно подразнюють тканини, що призводить до хронічних запалень, та збільшують ризик інфекційного ураження. Під час пандемії коронавірусної інфекції організм людей з такими вадами не здатен протистояти інфекційному захворюванню. Послаблений та уражений організм легше «атакувати» інфекційним агентам, аніж здоровий. Тож багаторічне забруднення навколишнього середовища при пандемії може суттєво впливати на поширеність та наслідки інфекційних захворювань серед населення, що і спостерігалося у Китаї та Італії, де багато років відмічали високий рівень забруднення атмосфери [23, 33]. В Україні, частіше в промислових регіонах, спостерігається аналогічна ситуація із забрудненням атмосферного повітря, що є умовою для поширення інфекцій з аерозольно-аспіраційним шляхом передачі збудника. 

Висновки

1. Встановили найбільш суттєвий вплив високої концентрації діоксиду азоту, оксиду азоту та формальдегіду на активні, підтверджені, госпіталізовані та летальні випадки COVID-19, причому при різних інкубаційних періодах (3–4 дні, 6–7 та 10–14 днів).
2. Збільшення активних випадків COVID-19 спостерігалося при зростанні концентрації діоксиду сірки та сірководню. Висока концентрація фенолу та сажі чинила вплив на тяжкі форми перебігу (госпіталізовані та летальні випадки). 
3. Отже, забруднення повітря може сприяти поширенню COVID-19 та призводити до тяжких форм перебігу, що необхідно мати на увазі при прогнозуванні епідемічної ситуації на різних рівнях (національному, регіональному, локальному) проведення епідеміологічного нагляду. Для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між захворюваністю на COVID-19 та забруднювачами атмосферного повітря слід використовувати більш надійний дизайн досліджень та враховувати вплив інших факторів ризику. 
Подяка. Автори вдячні начальнику Харківського обласного центру з гідрометеорології Тетяні Михайлівні Кудіновій та співробітникам цього центру за допомогу в зборі інформації про метеорологічні та екологічні показники.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Епідеміологічне дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи МОЗ України «Наукове обґрунтування епідеміологічного нагляду за COVID-19 та шляхи його вдосконалення в адміністративно-промисловому регіоні» (номер державної реєстрації 0121U107484).
Внесок авторів. Корж О.М., Георгіянц М.А., Подаваленко А.П. — істотний внесок у розробку роботи, тлумачення даних; Подаваленко А.П., Висоцька О.В., Порван А.П., Маслова В.C., Бабаєва О.І., Березняков В.І. — збір даних, дизайн дослідження; Подаваленко А.П., Висоцька О.В., Порван А.П. — аналіз даних; Георгіянц М.А., Подаваленко А.П., Березняков В.І. — написання роботи; Корж О.М., Георгіянц М.А., Подаваленко А.П., Маслова В.С. — критичне доопрацювання з урахуванням важливого інтелектуального змісту. 
 
Отримано/Received 11.08.2023
Рецензовано/Revised 22.08.2023
Прийнято до друку/Accepted 30.08.2023  

Список литературы

  1. WHO: COVID-19 Weekly Epidemiological Update. Edition 144. Available from: https://www.who.int/publications/m/item/weekly-epidemiological-update-on-covid-19---25-may-2023.
  2. Hsiang S., Allen D., Annan-Phan S., et al. The effect of large-scale anti-contagion policies on the COVID-19 pandemic. Nature. 2020. 584. 262-267. doi: 10.1038/s41586-020-2404-8.
  3. Flaxman S., Mishra S., Gandy A., et al. Estimating the effects of non-pharmaceutical interventions on COVID-19 in Europe. Nature. 2020. 584. 257-261. doi: 10.1038/s41586-020-2405-7. 
  4. Lou F., Li M., Pang Z., et al. Understanding the Secret of SARS-CoV-2 Variants of Concern/Interest and Immune Escape. Front. Immunol. 2021. 12. 744242. doi: 10.3389/fimmu.2021.744242. 
  5. Cui Y., Zhang Z.F., Froines J., et al. Air pollution and case fatality of SARS in the People’s Republic of China: an ecologic study. Environ. Health. 2003. 2. 15. doi: 10.1186/1476-069X-2-15. 
  6. Austin W., Carattini S., Gomez-Mahecha J., Pesko M.F. The effects of contemporaneous air pollution on COVID-19 morbi-
  7. dity and mortality. J. Environ. Econ. Manag. 2023. 119. 102815. doi: 10.1016/j.jeem.2023.102815. 
  8. Lai A., Chang M.L., O’Donnell R.P., et al. Association of COVID-19 transmission with high levels of ambient pollutants: initiation and impact of the inflammatory response on cardiopulmonary disease. Sci. Total Environ. 2021. 779. 146464. doi: 10.1016/j.scitotenv.2021.146464. 
  9. Franza L., Cianci R. Pollution, Inflammation, and Vaccines: A Complex Crosstalk. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021. 18(12). 6330. doi: 10.3390/ijerph18126330. 
  10. Buck J.C., Weinstein S.B. The ecological consequences of a pandemic. Biol. Lett. 2020. 16(11). 20200641. doi: 10.1098/rsbl.2020.0641. 
  11. Dantas G., Siciliano B., França B.B., et al. The impact of COVID-19 partial lockdown on the air quality of the city of Rio de Janeiro, Brazil. Sci. Total Environ. 2020. 729. 139085. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.139085. 
  12. Xu K., Cui K., Young L.H., et al. Impact of the COVID-19 event on air quality in Central China. Aerosol Air Qual. Res. 2020. 20. 915-929. doi: 10.4209/aaqr.2020.04.0150. 
  13. Mahato S., Pal S., Ghosh K.G. Effect of lockdown amid COVID-19 pandemic on air quality of the megacity Delhi, India. Sci. Total Environ. 2020. 730. 139086. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.139086. 
  14. Tobías A., Carnerero C., Reche C., et al. Changes in air quality during the lockdown in Barcelona (Spain) one month into the SARS-CoV-2 epidemic. Sci. Total Environ. 2020. 726. 138540. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.138540. 
  15. Silva A.C.T., Branco P.T.B.S., Sousa S.I.V. Impact of COVID-19 Pandemic on Air Quality: A Systematic Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. 19(4). 1950. doi: 10.3390/ijerph19041950.
  16. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: Постанова Кабінету Міністрів України 
  17. № 215 від 16.03.2020 р. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2020-%D0%BF#Text. 
  18. Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: Постановa Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text. 
  19. Katoto P.D.M.C., Brand A.S., Bakan B., et al. Acute and chronic exposure to air pollution in relation with incidence, prevalence, severity and mortality of COVID-19: a rapid systematic review. Environ. Health. 2021. 20(1). 41. doi: 10.1186/s12940-021-00714-1. 
  20. Національна служба здоров’я України. Available from: https://nszu.gov.ua/. 
  21. Landrigan P.J., Fuller R., Acosta N.J.R., et al. The Lancet Commission on pollution and health. Lancet. 2018. 391(10119). 462-512. doi: 10.1016/S0140-6736(17)32345-0. 
  22. Gao Y.D., Ding M., Dong X., et al. Risk factors for severe and critically ill COVID-19 patients: A review. Allergy. 2021. 76(2). 428-455. doi: 10.1111/all.14657. 
  23. Leung J.M., Niikura M., Yang C.W.T., Sin D.D. COVID-19 and COPD. Eur. Respir. J. 2020. 56(2). 2002108. doi: 10.1183/13993003.02108-2020. 
  24. Riga O., Korsunov V., Penkov A., et al. Severe and critical COVID-19 in children: a simple single-center, cross-sectional study. Pediatr. Polska. 2021. 96(4). 231-237. doi: 10.5114/polp.2021.112396. 
  25. Zhu Y., Xie J., Huang F., Cao L. Association between short-term exposure to air pollution and COVID-19 infection: Evidence from China. Sci. Total Environ. 2020. 727. 138704. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.138704. 
  26. Hernandez Carballo I., Bakola M., Stuckler D. The impact of air pollution on COVID-19 incidence, severity, and mortality: A systematic review of studies in Europe and North America. Environ. Res. 2022. 215(1). 114155. doi: 10.1016/j.envres.2022.114155. 
  27. Maleki M., Anvari E., Hopke P.K., et al. An updated systematic review on the association between atmospheric particulate matter pollution and prevalence of SARS-CoV-2. Environ. Res. 2021. 95. 110898 doi: 10.1016/j.envres.2021.110898. 
  28. Coccia M. Factors determining the diffusion of COVID-19 and suggested strategy to prevent future accelerated viral infectivity similar to COVID. Sci. Total Environ. 2020. 729. 138474. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.138474. 
  29. Podavalenko A.P., Malysh N.G., Kuzmenko O.V., et al. Influence of Meteorological Factors on COVID-19 Incidence in the Conditions of Ukraine. Bangladesh J. Med. Sci. 2023. 22(2). 385-391. doi: 10.3329/bjms.v22i2.65000. 
  30. Liu H.-Y., Dunea D., Iordache S., Pohoata A. A Review of Airborne Particulate Matter Effects on Young Children’s Respiratory Symptoms and Diseases. Atmosphere. 2018. 9(4). 150. doi: 10.3390/atmos9040150.
  31. Balmes J.R. Do We Really Need Another Time-Series Study of the PM2.5-Mortality Association? NEJM. 2019. 381(8). 774-776. doi: 10.1056/NEJMe1909053. 
  32. Setti L., Passarini F., De Gennaro G., et al. SARS-Cov-2RNA found on particulate matter of Bergamo in Northern Italy: First evidence. Environ. Res. 2020. 188. 109754. doi: 10.1016/j.envres.2020.109754. 
  33. Ogen Y. Assessing nitrogen dioxide (NO2) levels as a contributing factor to coronavirus (COVID-19) fatality. Sci. Total Environ. 2020. 726. 138605. doi: 10.1016/j.scitotenv.2020.138605. 
  34. Cazzolla Gatti R., Velichevskaya A., Tateo A., et al. Machine learning reveals that prolonged exposure to air pollution is associated with SARS-CoV-2 mortality and infectivity in Italy. Environ. Pollut. 2020. 267. 115471. doi: 10.1016/j.envpol.2020.115471. 
  35. Copat C., Cristaldi A., Fiore M., et al. The role of air pollution (PM and NO2) in COVID-19 spread and lethality: A systematic review. Environ. Res. 2020. 191. 110129. doi: 10.1016/j.envres.2020.110129.

Вернуться к номеру