Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №4, 2023

Вернуться к номеру

Систематичний огляд досліджень з ефективності біосугестивної терапії в корекції психосоматичних порушень: фокус на розлади кишково-мозкової взаємодії

Систематичний огляд досліджень з ефективності біосугестивної терапії в корекції психосоматичних порушень: фокус на розлади кишково-мозкової взаємодії

Авторы: Губська О.Ю. (1), Алексєєва В.В. (1), Дудко О.В. (1), Кузьмінець А.А. (1), Божицька О.М. (1, 2), Мафтичук Б.Р. (1)
(1) — Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Зростання темпів сучасного життя, пандемія, війна в Україні, наявність соматичної патології і психічні стани взаємопов’язані та мають прямий причино-наслідковий зв’язок. Психологічний дистрес часто переживається у вигляді фізичних симптомів. Психотерапевтичні та психокоригуючі методи, рекомендовані Римським комітетом, стали стандартом терапії гастроентерологічних пацієнтів, які мають функціональні розлади травлення (ФРТ) або, згідно із сучасною термінологією, розлади по осі кишечник — головний мозок, або розлади кишково-мозкової взаємодії (РКМВ). При розладах адаптації та багатьох невротичних розладах на тлі хронічного дистресу окрім фармакологічної корекції важливу роль відіграє психокорекція, когнітивно-поведінкова та інші види психотерапії. Метод біосугестивної терапії (БСТ) є наступником методу гіпнотерапії в Україні та як ефективний немедикаментозний психокоригуючий підхід останніми роками набуває значного поширення в корекції психологічних порушень. Мета: аналіз усіх наявних на 2023 рік публікацій, присвячених досвіду використання та результатам ефективності БСТ як методу кишковоспрямованої терапії, а також в інших досліджених та опублікованих у науковій літературі клінічних ситуаціях. Обговорення. У результаті проведеного нами аналізу відібрано 21 публікацію досліджень, що були представлені в українських та закордонних виданнях стосовно ефективності методу біосугестивної терапії. На тлі використання БСТ у пацієнтів з ФРТ або РКМВ, окрім зниження інтесивності психічних розладів, відмічено зменшення проявів захворювання. У вимушено переміщених осіб із зони АТО та під час воєнних дій в Україні за наявного хронічного болю використання БСТ приводило до зниження симптомів тривоги та депресії, рівня стресу і поліпшення загального самопочуття при стресасоційованих станах. Метод БСТ показав зменшення проявів поведінкових розладів у дітей та дорослих. Висновки. Метод БСТ може використовуватися для корекції різноманітних психосоматичних та стресасоційованих розладів, поєднаних з функціональними та хронічними захворюваннями, ендокринною патологією, поведінкових проблем дитячого та підліткового віку. Використання БСТ як гілки кишковоспрямованої гіпнотерапії потребує подальших досліджень щодо різних проявів РКМВ, що буде представлено найближчим часом.

Background. The increasing pace of modern life, the pandemic, the war in Ukraine, the presence of somatic pathology and mental states are interconnected and have a direct cause and effect relationship. Psychological distress is often experienced as physical symptoms. Psychotherapeutic and psychocorrective methods recommended by the Rome Committee have become the standard of therapy for patients with functional gastrointestinal disorders or, according to modern terminology, disorders of the gut-brain interaction (DGBI). In adjustment disorders and many neurotic disorders against the background of chronic distress, psychocorrection, cognitive behavioral and other types of psychotherapy play an important role in addition to pharmacological correction. The method of biosuggestive therapy (BST) is the successor of hypnotherapy in Ukraine and, as an effective non-pharmacological psychocorrective approach, has recently gained considerable popularity in the correction of psychological disorders. The goal of our research was to analyze all publications available in 2023 on the experience of using and the results of the effectiveness of the BST as a method of intestinal-directed therapy, and in other clinical situations researched and published in the scientific literature. Discussion. As a result of our analysis, 21 works were selected that were presented in Ukrainian and foreign publications regarding the effectiveness of the biosuggestive therapy. When BST is used in patients with functional gastrointestinal disorders or DGBI, a decrease in the manifestations of the disease was noted in addition to a decrease in the severity of mental disorders. In forcibly displaced persons from the ATO zone and during military operations in Ukraine, the use of BST in chronic pain led to a decrease in symptoms of anxiety and depression, the level of stress and an increase in general well-being in stress-related conditions. The BST showed a reduction in behavioral disorders in children and adults. Conclusions. The BST method can be used to correct various psychosomatic and stress-related disorders, combined with functional and chronic diseases, endocrine pathology, behavioral problems of childhood and adolescence. The use of BST as a branch of gut-directed hypnotherapy needs further research with regard to different manifestations of DGBI, which will be presented in the near future.


Ключевые слова

розлади по осі кишечник — головний мозок; кишковоспрямована гіпнотерапія; біо­сугестивна терапія; функціональні розлади травлення; психосоматичні розлади

disorders of the gut-brain interaction; gut-directed hypnotherapy; biosuggestive therapy; functional gastrointestinal disorders; psychosomatic disorders

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.57.4.2023.575

Вступ

Останніми десятиліттями відмічається зростання темпів сучасного життя, що тим чи іншим чином впливає на стан сучасної людини. Зміни в соціально-політичному середовищі, економічні чинники, неухильний науково-технічний прогрес, збільшення швидкості інформаційного потоку призводять до зростання навантаження на психічні функції організму кожного. Це викликає негативні зрушення в психічному стані та формування нервово-психічних розладів, що негативно позначаються на психічному і, як наслідок, на фізичному здоров’ї людей [1]. Окрім звичайних факторів зовнішнього середовища на стан людини суттєво вплинула пандемія коронавірусної хвороби, слідом за якою без перерви почалося повномасштабне вторгнення в Україну російських загарбників.
Війна та повномасштабне вторгнення Росії в Україну назавжди змінили життя українців. Люди стикаються щоденно з тяжкими випробуваннями: втратою близьких, домівок, роботи, соціальною незахищеністю. Майже два роки безперервно українці живуть з постійним відчуттям стресу, в тривозі, які пов’язані з повітряними тривогами, ракетними ударами та їх очікуванням, звуками вибухів, депривацією сну та втратою контролю над власним життям.
Соматичні та психічні стани взаємопов’язані та мають прямий причино-наслідковий зв’язок. Психологічний дистрес часто переживається у вигляді фізичних симптомів. Близько 53,6 % пацієнтів звертаються по допомогу до лікарів з тими чи іншими психосоматичними розладами [2]. За наявності психотравмуючих агентів в організмі збільшується кількість гормонів та медіаторів стресу, змінюється нервова регуляція функціонування органів та систем, порушується гуморальний гомеостаз, що призводить до появи ознак захворювання без наявності органічної патології. При вже існуючій патології довготривалий стрес поглиблює психологічні страждання зі збільшенням вираженості або появою симптомів хвороб.
При розладах адаптації та багатьох невротичних розладах на тлі хронічного дистресу метою медико-психологічних втручань є профілактика психічної дезадаптації, психічних і психосоматичних захворювань. Окрім фармакологічної корекції важливу роль відіграє психокорекція, когнітивно-поведінкова та інші види психотерапії [3]. Психотерапія в реаліях сьогодення набуває особливого значення.
У зв’язку з вищенаведеним актуальним стає пошук дієвих, ефективних та безпечних методів медикаментозного та/або немедикаментозного втручання, що можуть використовуватися в курсовій та разовій психотерапії та/або психокорекції.
На сьогодні медична наука та практика переживають величезний сплеск інтересу до відомих раніше методів психотерапевтичного втручання, відбувається розвиток нових методів, набуття довіри до них, широке впровадження та використання в медицині. Прикладом останнього є зростаюча кількість досліджень та публікацій Римського комітету (Rome Foundation), що надає клінічні рекомендації з ведення гастроентерологічних пацієнтів, які мають функціональні розлади травлення (ФРТ) або, згідно із сучасною термінологією, розлади по осі кишечник — головний мозок або розлади кишково-мозкової взаємодії (РКМВ). Відповідно до зазначеного психотерапевтичні та психокоригуючі методи вже стали сучасним, рекомендованим Римським комітетом стандартом терапії РКМВ [4].
Основними серед наявних методів втручання, що мають доказову базу та рекомендовані до використання в гастроентерології, є когнітивно-поведінкова терапія, спрямована на кишечник; гіпнотерапія, спрямована на кишечник, та її варіанти (зокрема, біосугестивна терапія, якій переважно присвячена наша публікація); втручання на основі усвідомлення; психодинамічна між–особистісна терапія та програми самоконтролю [5]. Опис кожної з методик наданий нами в нещодавній публікації [6].
Окремо хочемо зупинитися на гіпнотерапії як методі, що використовувався для впливу на прояви синдрому подразненої кишки (СПК) майже пів віку. Завдяки поважній історії та тривалості використання з позитивними результатами гіпнотерапія в гастроентерології отримала конкретну окрему назву — «спрямована на кишечник гіпнотерапія». Відповідно до опублікованих даних ефективність спрямованої на кишечник гіпнотерапії оцінювалася при абдомінально-опосередкованому больовому синдромі, СПК і функціональній диспепсії [7]. За своєю ефективністю спрямована на кишечник гіпнотерапія виявилася порівнянною з ефектом дієти з доказовою ефективністю, що використовується в усьому світі для корекції скарг з боку органів травлення при РКМВ. А саме це традиційна дієта FODMAPs у модифікації Low-FODMAPs, що історично апробована вперше для поліпшення якості життя хворих із СПК і далі стала вживаною майже при всіх функціональних розладах травлення, оскільки надає вірогідний позитивний вплив на різноманітні скарги з боку шлунково-кишкового тракту. Ефективність гіпнотерапії доведена та представлена в систематичному огляді і метааналізі 12 досліджень (1030 учасників) щодо полегшення глобальних шлунково-кишкових симптомів при СПК. Гіпнотерапія, яку проводять у групах, є високоефективною. Частота сеансів та обсяг впливають на клінічний ефект [8].
Наступником методу гіпнотерапії в Україні став метод біосугестивної терапії (БСТ), запропонований та описаний українським психіатром та психотерапевтом О.С. Стражним [9–12]. БСТ поєднує сугестію (вербальне та невербальне навіювання в стані легкого трансу) з тактильними (контакт долоні терапевта з пацієнтом), вербальними та слуховими (певна постановка голосу провайдера методу, приємна музика) прийомами. Сесії проводяться індивідуально або в групах, безпосередньо або онлайн. Групові сеанси мають переваги завдяки посиленню позитивного впливу втручання через вплив пацієнтів — членів терапевтичної групи один на одного. Традиційний курс БСТ складається з восьми сеансів для отримання повного (максимально можливого) ефекту. Позитивні зміни, що індукують сеанси, впливають на весь організм у цілому, поліпшуючи загальний стан людини та коригуючи певні скарги. Сеанси не викликають звикання, залежності, ускладнень. Мінімальний рівень побічних реакцій відзначається лише окремими дослідниками [13]. У результаті в пацієнтів поліпшується психологічний стан, самопочуття та зменшуються прояви психосоматичних розладів. Саме тому метод БСТ успішно використовується в Україні, а також інших країнах Європи та світу для корекції різноманітних психосоматичних порушень. БСТ є ефективним методом для корекції наслідків стресу різної етіології і таких станів, як астенія, хронічна втома, відчуття внутрішнього напруження, тривоги, страху; дратівливість, зниження пам’яті, порушення концентрації уваги, сну; при головному болі та різних видах больового синдрому, включаючи біль нез’ясованого генезу, артеріальній гіпертензії [14]. Як ефективний немедикаментозний психотерапевтичний/психокоригуючий підхід, останніми роками БСТ набуває ще більшого поширення в корекції психологічних порушень, оскільки його ефективність доказана в багатьох дослідженнях. Особливого визнання в Україні БСТ здобула в 2014 році, коли метод був вперше активно застосований для допомоги особам, що зазнали негативних стресових факторів під час Революції Гідності.
Метою нашого дослідження став аналіз усіх наявних на 2023 рік публікацій, присвячених досвіду використання та результатам ефективності БСТ як методу кишковоспрямованої терапії, а також в інших досліджених та опублікованих в науковій літературі клінічних ситуаціях.

Матеріали та методи

Виконано пошук статей, присвячених результатам ефективності методу БСТ, у вітчизняних та закордонних виданнях. Знайдено 21 статтю за період з 2020 по 2023 р. Серед них 90 % були опубліковані в Україні, а 10 % — за кордоном. 
Публікації присвячені таким напрямкам використання методу: стресасоційовані розлади у вимушено переміщених осіб — 5 статей, оцінка стану жителів деокупованих регіонів України — 1, корекція больових та психологічних проблем у стоматології — 2, лікування психосоматичних розладів — 5, корекція та реабілітація хворих з постковідним синдромом — 1, порушення на тлі ендокринної патології — 2, проблеми дитячого та підліткового віку — 5. Нижче ми висвітлимо основні відомості стосовно опублікованих досліджень та їх результатів.

Обговорення

Велика кількість війн, стихійних лих, катастроф, які відбуваються у світі, дозволяє розглядати дослідження стресасоційованих розладів як такі, що стрімко набувають актуальності. Клінічна картина стресасоційованих розладів включає комплекс емоційних порушень (як-от депресія, немотивована тривога, внутрішнє напруження з неможливістю розслабитися, дратівливість, ангедонія), когнітивних порушень (як-от труднощі при плануванні, організації та концентрації уваги, проблеми з пам’яттю), а також вегетативних розладів, психогенного болю, астенії, інсомнії, сексуальної дисфункції та ін. Структура стресасоційованих станів представлена переважно тривожно-депресивними розладами, посттравматичним стресовим розладом та розладами адаптації.
Терапія стресасоційованих розладів базується на персоніфікованому підході та включає комплексне використання фармакотерапії, психотерапії та психо–освіту.
З огляду на пріоритетну актуальність вивчення стрес–асоційованих станів у практичну діяльність осіб, що надають відповідну допомогу (переважно лікарів та психологів), впроваджені методи біосугестивної терапії та проаналізовані отримані результати її ефективності в осіб різних категорій. К.О. Зеленська та Т.Ю. Красовська (2020) [15] дослідили ефективність БСТ у вимушено переміщених осіб (ВПО) із зони АТО зі стрес–асоційованими розладами. У дослідження включили 86 осіб, вимушено переміщених із зони АТО чоловіків і жінок віком 18–55 років. Після комплексного обстеження у 42,5 % діагностовано гостру реакцію на стрес, у 35,2 % — пролонговану тривожно-депресивну реакцію, у 22,3 % — змішану тривожно-депресивну реакцію. Респонденти були поділені на дві групи. В основну групу включили 50 пацієнтів, які окрім стандартного лікування за клінічними протоколами отримували курс БСТ. Інші 36 пацієнтів становили контрольну групу та отримували лікування за відповідними клінічними протоколами. Методика БСТ в основній групі застосовувалась в закритих групах до 6 осіб, яким було проведено 8 сеансів з інтервалом через одну добу. Ефективність проведеного лікування оцінювали за динамікою клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей пацієнтів та якості їхнього життя. Результати цього дослідження показали, що в основній групі відбулося більш виражене зниження тривоги та депресії за шкалою HADS. За клінічними шкалами тривоги та депресії Гамільтона визначено зниження симптомів тривоги та депресії з клінічно виражених до субклінічних порівняно з контрольною групою. Позитивні результати в основній групі отримані в копінг-стратегіях пацієнтів, що вказує на збільшення можливостей протистояння труднощам, вирішенню особистісних проблем та набуття стресостійкості. У пацієнтів з контрольної групи такі зміни після лікування не відзначались. Слід також відмітити значне підвищення показників якості життя у пацієнтів основної групи порівняно з контрольною, а саме — поліпшення сприйняття власного фізичного стану, відчуття незалежності дій, задоволеність праце–здатністю та відчуття духовної реалізації. Результати дослідження підтвердили ефективність БСТ як складової комплексної медико-психологічної допомоги внутрішньо переміщеним категоріям населення.
Застосування БСТ вивчалось О.П. Венгер із співавт. (2022) [16] щодо порушень психоемоційної сфери внутрішньо переміщених осіб. У дослідженні взяли участь 165 осіб, з яких 114 пройшли курс БСТ. Досліджуваних було розподілено на 2 групи: група 1: ВПО — 64 особи; група 2: особи з постійним місцем проживання (ПМП, 51 особа); контрольна група — 50 осіб. Під час дослідження використовували загальне анкетування, шкалу оцінки рівня якості життя (О.С. Чабан), шкалу депресії, тривоги та стресу (DASS-21), індекс якості сну (ISI). Досліджувані проходили тестування за вказаними методиками перед початком курсу БСТ та після сьомого сеансу (через 21 день).
Отримані результати показали, що за шкалою депресії, тривоги та стресу DASS-21 тяжкий рівень депресії у групі ВПО до початку терапії спостерігався у 15,62 %, у групі ПМП — у 4,00 %. Після курсу БСТ показник рівня депресії у групі ВПО знизився до нормального рівня у 17,18 %, а у групі ПМП становив 18,00 %. Тяжкий рівень тривоги до лікування у групі ВПО спостерігався у 17,19 %, у групі ПМП — у 14,00 %. Після проведених сеансів показник рівня тривоги знизився до нормального у 28,12 % ВПО та у 30,00 % ПМП. Тяжкий рівень стресу у групі ВПО було відзначено у 17,19 %, а в групі ПМП — у 16,00 %. Показники нормального сприйняття стресу після лікування підвищились на 26,56 та 32,00 % відповідно. Слід зазначити, що після проведених курсів БСТ в обох групах досліджуваних нормалізувалась якість сну: у групі ВПО на 39,06 %, а в групі ПМП — на 40,00 %. Під час оцінки рівня якості життя після проведеної корекції кількість осіб групи ВПО, які вважали свій рівень якості життя високим, збільшилася ще на 7,81 %.
За даними опитування осіб групи ВПО, після проведених сеансів та збільшення терміну перебування на новому місці вони позитивніше сприймали те, що з ними відбувається. Крім того, представники обох груп відмітили позитивні зміни з боку задоволеності своїм настроєм, фізичним станом та соціальною активністю. Результати дослідження, за висновками авторів, дозволяють впроваджувати методику БСТ у процес адаптації та реабілітації ВПО за рахунок зменшення депресивних та тривожних симптомів, нормалізації сну, поліпшення настрою, суб’єктивного сприйняття життя [17].
Перенесені психічні травми, як патогенетичні чинники соматичних проблем, часто залишаються поза увагою клініцистів. Одним із поширених станів з психотравматичним корінням є ФРТ або РКМВ, як-от синдром подразненого кишечника, функціональна диспепсія, центрально-опосередкований абдомінальний больовий синдром. ФРТ виявляються більше ніж у 40 % загальної популяції. Скарги та симптоми при РКМВ включають болі в животі, зміни випорожнень, нудоту, блювання, здуття живота тощо за відсутності підтвердженої органічної патології, що свідчить про наявні порушення по осі кишечник — головний мозок, що особливо посилюються в умовах стресу. РКМВ часто асоціюються з психічними та психоемоційними змінами, тому особливо потребують ранніх психотерапевтичних та психокоригуючих втручань [6].
З огляду на актуальність зазначеної проблеми в умовах сучасної війни О.Ю. Губською та співавт. (2022) [18] надавалась допомога методом БСТ населенню в деокупованих населених пунктах Київщини. Групу респондентів кількістю 15 осіб, середній вік яких становив (53,14 ± 16,95) року, оцінювали за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Клінічно виражену тривогу та депресію виявлено у 94,4 % осіб в поєднанні з іншими вагомими скаргами: погіршення сну; безсоння (59,1 %); скарги з боку шлунково-кишкового тракту (печія, відчуття раннього насичення, біль у животі, здуття, запор — 45,5 %); головні болі, болі в суглобах та спині.
Уже після першого (очного, групового) сеансу БСТ пацієнти відмічали поліпшення загального стану, настрою та виявили бажання продовжити курс терапії. У публікації наведені результати 5 сеансів БСТ (неповного курсу). І в цей період спостерігалося зменшення рівня тривоги за HADS з 24 (IQR 17–30) до 18 (IQR 15–26), поліпшення сну та його нормалізація у 67,7 та 21,1 % пацієнтів відповідно. Інтенсивність болю в животі, який оцінювали за візуальною аналоговою шкалою, зменшилася від (6,67 ± 1,0) до (4,22 ± 1,48) після 4–5 сеансів, деякі пацієнти відмічали зникнення болю саме під час проведення сеансу. 
Спостереження за пацієнтами підтвердили, що курсова БСТ сприяє перемиканню уваги пацієнтів з обтяжуючих думок і почуттів на терапевтичні (ті, що навіюються під час лікувального сеансу та сприяють зниженню вісцеральної тривоги). Поєднання методики БСТ з комплексним лікуванням за клінічними протоколами дає змогу отримати кращий та стійкий позитивний терапевтичний ефект у пацієнтів з РКМВ. 
Одним з важливих та проблемних питань у медичній практиці є больовий синдром. Біль — це складне та багатовимірне відчуття, яке не тільки впливає на якість життя, але й викликає зміни в психоемоційному стані людини, її життєсприйнятті та несприятливо впливає на працездатність.
Відповідно до визначення Міжнародної асоціації з вивчення болю (International Association for the Study of Pain — IASP), больовий синдром являє собою неприємне суб’єктивне відчуття й емоційне переживання, пов’язане з наявним або ймовірним ушкодженням тканин. Це визначення вказує на взаємозв’язок між об’єктивними (фізіологічними) аспектами болю та його суб’єктивними (емоційними та психологічними) компонентами [19].
Виділяють два основні типи болю: ноцицептивний та нейропатичний. Їх відмінності обумовлені джерелом виникнення больового синдрому. Так, ноцицептивний біль є наслідком активації рецепторів периферичної нервової системи больовими подразниками внаслідок ушкодження тканини. Під ноцицепцією розуміється виключно фізіологічний біль, що не містить суб’єктивно-емоційної складової. Нейропатичний біль — це вид болю, який, на відміну від ноцицептивного болю, виникає в результаті патологічного збудження нейронів у периферичній або центральній нервовій системі, відповідальних за реакцію на фізичне пошкодження організму [1]. Нейропатичний біль центрального генезу спостерігається при пошкодженнях спинного мозку, розсіяному склерозі, іноді при інсультах. Периферична нейропатія спостерігається при діабеті (діабетична полінейропатія), герпесвірусній інфекції, ВІЛ-асоційованій нейропатії, паранеопластичному синдромі та ін. Слід відрізняти також психогенний біль, який спостерігається за відсутності органічного пошкодження. Цей вид болю має переважно постійний характер, різний ступінь інтенсивності, що не завжди корелює з вірогідним захворюванням, яке є його причиною. Такий больовий синдром часто виникає на тлі психоемоційних розладів та супроводжується депресією, тривогою, іпохондрією, психосоматичними розладами (зокрема, РКМВ). У значної частини хворих у виникненні та хронізації больового синдрому особливого значення набувають психосоціальні чинники (незадоволеність у побутовій, професійній, особистій сфері, конфлікти, втрати). Особливо тісні зв’язки існують між хронічним, психогенним болем і депресією. На тлі хронічного психогенного болю виникають більш глибокі психічні розлади, що потребують спеціалізованої медичної допомоги.
Саме тому О.І. Осокіною та співавт. (2019) [20] було проведено дослідження, метою якого було вивчення можливостей методу БСТ при корекції гострого та хронічного болю різної етіології та локалізації в психоневрологічній та стоматологічній практиці. Больовий синдром вивчали та оцінювали за допомогою Мак-Гілловського опитувальника болю (MPQ) у 148 пацієнтів, що скаржилися на біль. За допомогою MPQ визначали два показники, що характеризували больовий синдром, а саме індекс числа обраних дескрипторів (ІД) — кількість обраних слів, та ранговий індекс болю (РІ) — сума балів від всіх обраних дескрипторів. Серед досліджених — 72 пацієнти психоневрологічного профілю та 76 пацієнтів стоматологічного профілю. Автори вивчали в динаміці інтенсивність болю, її сенсорний та емоційний компоненти. Середній ІД в основній групі пацієнтів був (6,6 ± 1,9), у контрольній — (6,1 ± 1,8) (p > 0,05). Середній РІ — (32,4 ± 2,0) бала в основній групі та (20,6 ± 2,1) бала — у контрольній (p > 0,05). Середні значення становили (3,5 ± 2,6) бала у пацієнтів психоневрологічного профілю та (3,8 ± 2,7) бала у пацієнтів стоматологічного профілю (p > 0,05). Отже, ці дані відображали вираженість больового синдрому та обумовили проведення дослідження з наступним порівнянням показників за шкалою MPQ. Як метод психокорекції больового синдрому був використаний метод БСТ, адаптований на кафедрі психіатрії, психотерапії, наркології та медичної психології Донецького національного медичного університету. При оцінці результатів дослідження авторами встановлено, що пацієнти, які пройшли курс БСТ, відзначали нормалізацію емоційного фону, зниження рівня тривоги, дратівливості. Такі зміни вплинули і на сприйняття больового синдрому, оскільки вираженість болю зменшилась. Усі пацієнти основної групи після БСТ за шкалою MPQ відзначили поліпшення стану (з (3,8 ± 2,5) до (2,1 ± 2,4) бала серед хворих психоневрологічного профілю та з (3,6 ± 2,6) до (2,2 ± 2,5) бала у стоматологічних хворих (p < 0,05)). І навпаки, у контрольній групі за всіма показниками шкали MPQ не було виявлено відмінностей у зміні компонентів больового синдрому (сумарний середній ІД на початку дослідження становив (3,2 ± 2,6), через дві години — (5,4 ± 2,3); сумарний середній РІ змінився з (13,8 ± 2,7) до (19,9 ± 2,5) бала, p > 0,05). Таким чином, автори зазначили, що БСТ безпосередньо впливає на емоційну складову больового синдрому, сприяє трансформації сенсорно-чутливих та суб’єктивних компонентів болю, а методика може застосовуватись у коригуванні больових відчуттів як самостійно, так і в комбінації з медикаментозною терапією.
На перебіг органічної патології суттєво впливає психоемоційний стан пацієнтів, зовнішні та внутрішні фактори, що модифікують перебіг хвороби. Невпинне зростання психосоматичних розладів та їх негативного впливу на перебіг органічної патології зобов’язує шукати нові методи корекції та лікування. Сучасні методи допомоги хворим включають перш за все фармакотерапію, сучасні методи тілесно-орієнтованих втручань (акупунктура, мануальна терапія, йога, масаж, остеопатія) та психотерапію. Ефективна терапія психосоматичних хвороб є важливою проблемою у зв’язку з високою частотою хронізації, зростанням рівня захворюваності та поширеності. До органічних змін додаються функціональні порушення, виникає поглиблення відчуття симптомів хвороби, посилюється больовий синдром, поглиблюються інші прояви захворювання. З іншого боку, наявність хронічних захворювань несприятливо впливає на психічний стан пацієнтів. Страх та неспокій за свій стан, перебіг захворювання, безперервний прийом медикаментів, персистенція проявів хвороби порушують соматопсихічну рівновагу. Так, до органічних змін додаються функціональні порушення, виникає поглиблене сприйняття симптомів хвороби з фіксаціями, посилюється больовий синдром, виникають нові та поглиблюються інші прояви.
Відомо, що в основі всіх психосоматичних порушень лежать передусім емоційні розлади (тривога та депресія), які несприятливо впливають на психосоматичну патологію й можуть не тільки провокувати її виникнення, але й призводити до рецидивів захворювання [3, 21]. До таких захворювань зазвичай відносять цукровий діабет 2 типу, бронхіальну астму, артеріальну гіпертензію. Поширеність цих захворювань невпинно зростає, для них характерний високий рівень хронізації патологічного процесу та ускладений перебіг. Соматичні за своїми проявами, такі психосоматичнi захворювання тісно пов’язані зі змінами психічного та емоційного стану пацієнтів і, беззаперечно, потребують додаткової психотерапевтичної корекції [22].
Підтвердженням тому є дослідження В.М. Сінайко із співавт. (2021) [23], у якому проведено клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 109 хворих на цукровий діабет 2 типу обох статей (середній вік (35,9 ± 10,1) року), що супроводжувався вираженими психоемоційними розладами. До основної групи (ОГ) увійшли 65 хворих, які окрім стандартного лікування за клінічними протоколами отримували курс БСТ. Контрольну групу (КГ) становили 44 пацієнти, які отримували тільки стандартну терапію за клінічними протоколами. За результатами обстеження пацієнтів до лікування клінічна структура емоційних розладів включала: пригніченість настрою (62,5 %), почуття туги (48,2 %), тривогу (72,1 %), внутрішнє напруження з неможливістю розслабитися (88,5 %), пригніченість та безпорадність (52,1 %), ангедонію (32,2 %), відчуття психічного та фізичного виснаження (42,2 %), відсутність відчуття позитивної перспективи (29,8 %), роздратованість (28,9 %), гіперестезії (36,6 %), порушення і розлади сну (76,2 %). За результатами психодіагностичного дослідження виявлено: переважання у хворих помірного депресивного (40,6 %) та тривожного (44,9 %) епізодів за шкалою Гамільтона; субклінічні прояви депресії (62,2 %) та тривоги (71,1 %) за лікарняною шкалою тривоги й депресії; помірний рівень ситуативної (71,1 %) та особистісної (59,8 %) тривоги за шкалою Спілбергера — Ханіна; високі рівні тривожності (69,2 %) та соматизація (62,2 %) за шкалою SCL-90R; висока вираженість порушень сну за шкалою Я.І. Левіна (68,7 %); інтенсивне (помірне) напруження (76,8 %) за шкалою нервово-психічного напруження.
В ОГ обстежуваних у комплекс стандартних лікувальних заходів було додано психотерапевтичну програму з використанням психоосвіти та курсу БСТ у закритих групах по 8–9 осіб. За результатами аналізу ефективності проведеного лікування 82,3 % хворих ОГ та 49,5 % — КГ відмітили поліпшення емоційного стану; 72,8 % хворих ОГ та 33,2 % КГ — зниження рівнів тривожності. За динамікою показників тривоги й депресії за психодіагностичними шкалами відмічено зниження показників за шкалами тривоги (у 68,8 % хворих основної групи та 31,1 % — контрольної) та депресії Гамільтона (у 65,5 і 41,01 % відповідно); зниження показників тривоги (у 69,8 % хворих основної групи та 39,8 % — контрольної) та депресії (у 59,8 і 29,8 % відповідно) за лікарняною шкалою тривоги й депресії (рис. 1).
Спостерігалась позитивна динаміка показників нервово-психічного напруження за шкалою Нємчина — переважання її детензивного (слабкого) рівня у 89,2 % хворих ОГ та 33,6 % — КГ. Крім того, на тлі використання БСТ відмічено поліпшення циклу сон — неспання, глибини та якості сну, низька вираженість порушень сну за шкалою Левіна у 59,8 % хворих ОГ та 33,2 % — КГ. З наведеного вище зроблені висновки, що лікування емоційних розладів у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу методом БСТ справляє позитивний вплив на відчуття психологічного благополуччя, загальне сприйняття якості життя, знижує рівень нервово-психічного напруження та може більш широко впроваджуватися в практику роботи з такими хворими.
Не менш поширеними є психоемоційні розлади при інших ендокринних захворюваннях. Цій патології зазвичай притаманні суттєві психоемоційні порушення — роздратованість, тривожність, емоційна лабільність та інше. С.І. Невзорова (2020) [24] опублікувала результати використання БСТ для зниження симптомів тривоги і депресії у пацієнтів з тиреотоксикозом. У дослідженні взяли участь 52 пацієінти, які були поділені на три групи. Групу 1 становили 24 хворі на тиреотоксикоз, які приймали гормональні препарати і пройшли курс БСТ. Групу 2 становив 21 хворий на тиреотоксикоз, що отри–мував стандартну гормональну терапію. Групу 3 становили пацієнти з тиреотоксикозом, які не одержували гормональної терапії, але пройшли курс БСТ.
Для оцінки психічного статусу пацієнтів були використані шкали тривоги і депресії Гамільтона. На момент початку дослідження рівень тривоги за шкалою Гамільтона становив у середньому (18,0 ± 2,3) бала, рівень депресії за шкалою Гамільтона становив у середньому (13,0 ± 1,2) бала. Після завершення дослідження рівень тривоги у пацієнтів першої групи знизився з (18 ± 2) до (3 ± 2) бали; у пацієнтів другої групи — з (17 ± 2) до (11 ± 2) бали; у пацієнтів третьої групи — з (16 ± 2) до (7 ± 1) бал. За шкалою депресії Гамільтона у всіх пацієнтів спостерігалося зменшення показників. У пацієнтів першої групи — з (12 ± 1) до (2 ± 1) бал, у хворих другої групи — з (13 ± 1) до (5 ± 1) бал та у пацієнтів третьої — з (12 ± 1) до (3 ± 1) бал (рис. 2).
Таким чином, за отриманими авторами даними, включення БСТ у комплексне лікування тиреотоксикозу є корисним для зниження рівня тривоги і депресії (тоді як виключно гормонотерапія приводить до незначного зниження рівня оцінених показників). 
В умовах воєнних дій в Україні діти і підлітки переживають тривогу, страх, депресію та інші психологічні проблеми. І для повернення до нормального фізичного, психічного та соціального життя потребують медико-психологічної реабілітації. У роботі Ю.М. Ящишиної (2022) [25] показана ефективність використання методу БСТ у дітей та підлітків. Авторами проводилося до 8 лікувальних сеансів БСТ 46 дітям та підліткам у сформованих групах по 6–7 осіб. З метою об’єктивного аналізу результатів виконувалися початкові та кінцеві вимірювання за показниками клінічного тесту «Дитячий опитувальник неврозів» (автори В.В. Седнєв, З.Г. Збарскін, А.К. Бурцев), який містив необхідні діагностичні шкали прояву шести аспектів невротичних розладів у дітей (депресія, астенія, порушення поведінки, вегетативні розлади, порушення сну, тривога). Кількісний аналіз отриманих даних показав, що у 89,5 % обстежених спостерігалася позитивна динаміка хоча б за однією шкалою і певні зміни протягом лікування. Так, після проведення БСТ відзначалося суттєве поліпшення показників за шкалами «Порушення сну» — на 26 %, «Депресія» — на 22,3 %, «Вегетативні розлади» — на 16,5 %, «Астенія» — на 11 %, «Порушення поведінки» — на 10,4 %, «Тривога» — на 8,1 %. Крім того, для оцінки результатів додатково використовувалась методика оцінки емоційного стану «Термометр відчуттів» з кольоровою шкалою вимірювання самопочуття (від зеленого (доброго) до червоного (поганого)) до та після сеансу. Результати у процентному відношенні до та після проведення сеансу БСТ наведені на рис. 3.
Як видно на рис. 3, результати дослідження свідчать про позитивний вплив методу БСТ на психоемоційний стан дітей і підлітків, що може слугувати робочим інструментом медико-психологічної реабілітації у професійній діяльності провайдерів медичної допомоги (лікарів, психологів та ін.).
Прагнучи втекти від реальності, людина періодично намагається штучним шляхом змінити свій негативний психічний стан на такий, що дає їй ілюзію безпеки, відновлення рівноваги. Віртуальне життя починає замінювати реальне. Це призводить до зниження зацікавленості в соціальних контактах, задоволенні реальних особистих потреб. Процес «віртуалізації» життя здатен захопити людину настільки, що вона стає безпомічною перед своєю пристрастю, вольові зусилля слабшають і не дають можливості протистояти адикції. Наразі особливо актуальною стала проблема інтернет-залежності у дітей та підлітків [26]. У роботі Т.І. Іваніцької [27] досліджувалася ефективність БСТ у лікуванні інтернет-залежності. Була опитана 61 особа віком від 16 до 28 років (чоловіків — 19 (31,2 %), жінок — 42 (68,8 %)), у яких за результатами тестування на наявність інтернет-адикції Кімберлі Янг було виявлено залежність від Інтернету. Опитаних було розділено на три групи відповідно до вимог методики, яку автори використовували для корекції депресії та тривоги в інтернет-залежних. Група І — 30 осіб, що використовували методи аутогенного тренування протягом 14 днів. Група ІІ — 15 осіб, які проходили групову когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) за методом Бека тривалістю 9 сеансів, протягом 25 днів. Група ІІІ — 16 осіб, яким проводилася корекція за методом БСТ. Учасників цієї групи було розділено на дві підгрупи (ІІІа та ІІІб, відповідно до ступеня сугестабельності за шкалою сугестивності Барбера). Результати корекції оцінювались за допомогою психометричних шкал. За аналізом статистичних даних було встановлено наступну закономірність: рівень вираженості депресії за шкалою Бека (BDI-1A) у групі І після проведеної корекції знизився на 23,2 %, у групі ІІ — на 46,6 %, у групі ІІІа — на 33,3 %, ІІІб — 57,1 %. Рівень клінічно вираженої тривоги за шкалою Шихана (ShARS) після застосування відповідних психотерапевтичних методик у групі І зменшився на 49,2 %, у групі ІІ — на 86,7 %, у групі ІІІа — на 66,7 % та ІІІб — на 100 %. Найкраща динаміка спостерігалася при використанні методу КПТ, а також БСТ (особливо якщо в респондента був підвищений рівень сугестабельності).
Важливим аспектом сучасного життя є навички адаптації та виживання людини в умовах сьогодення. Психологічне та емоційне навантаження в цілому та на кожну окрему особистість призводить до поведінкових розладів дітей та дорослих, що можуть супроводжуватися формуванням розладів мовлення із суттєвим зниженням якості життя. Заїкуватість — один з найпоширеніших мовленнєвих розладів. Найбільше випадків заїкуватості належать до функціонально обумовлених логоневрозів. Логоневроз є окремим невротичним станом, обумовленим здебільшого тривалими, важко переживаними стресовими ситуаціями, які, зриваючи психологічну адаптацію, викликають виснаження нервової системи, тривогу і значні вегетативні порушення. У роботі Т.В. Нестеренко [28] продемонстрована ефективність БСТ як психотерапевтичної складової корекції логоневрозу у дорослих пацієнтів. У дослідження увійшли 26 дорослих пацієнтів віком від 18 до 29 років із логоневрозом. У першій групі, що складалася з 13 осіб, використовувалися спеціальні терапевтичні техніки, відібрані для психотерапевтичної роботи для лікування логоневрозу, а в другій групі з 13 осіб додано метод БСТ. Сеанси біосугестії проводилися на початку основної логопедичної та психотерапевтичної роботи. Основною точкою прикладання біосугестії була емоційна та тілесна складова, зміна яких автоматично спричиняла позитивний настрій та очікування від подальшої роботи. Отримані результати дозволили авторам дослідити, що у пацієнтів другої групи, які пройшли сеанси БСТ, відзначалася нормалізація емоційного фону переважно за рахунок зниження рівня тривоги та дратівливості. Проведене дослідження показало ефективність методу БСТ у стабілізації стану емоційного та тілесного спокою та набуття розслабленості, що значно допомагало у подальшій роботі з хворими на логоневрози.
Ще однією проблемою, яка суттєво впливає на психічне і психологічне здоров’я людини, є фобії. В основі фобій лежить тривога, яка за певних умов переводить її у хворобливий стан, що потребує психологічної корекції. Одним з різновидів фобій є страх стоматологічного лікування. У роботі О.І. Осокіної та співавт. (2017) [29] показана ефективність БСТ у корекції дентофобій. Обстежено 92 особи: 43 чоловіки (46,7 %) і 49 жінок (53,3 %) віком від 25 до 62 років, які звернулися за стоматологічною допомогою. Пацієнти були поділені на дві групи. В основній групі перед візитом до лікаря проводилася БСТ. Для самооцінки рівня тривоги використовували модифікаційну шкалу стоматологічної тривоги (MDAS), для об’єктивної оцінки ступеня тривожної симптоматики та тяжкості тривоги в динаміці — шкалу Гамільтона (HAM-A). За шкалою MDAS клінічно значуща тривога перед візитом до стоматолога виявлена у (82,6 ± 4,0) % пацієнтів. Домінували тривожно-іпохондричний (38,1 ± 7,5 %) і тривожно-депресивний (33,3 ± 7,3 %) синдроми. За шкалою HAM-A в структурі невротичної симптоматики переважали тривожно-фобічні симптоми, порушення сну, вегетативні порушення і соматоформні дисфункції з переважним залученням системи травлення та сечостатевої системи. Після проведення БСТ (92,9 ± 4,0) % пацієнтів відмітили суб’єктивне поліпшення у своєму емоційному стані і зниження рівня тривоги. За шкалою HAM-A в основній групі відзначено вірогідне зниження вираженості невротичної симптоматики на (57,7 ± 7,5) % від вихідного рівня, тоді як в групі порівняння — усього на (29,1 ± 7,4) % (p < 0,001). Таким чином, в наведеному дослідженні БСТ показала свою ефективність в корекції дентофобій, що дає можливість планування подальших досліджень щодо інших видів фобій.

Висновки

У результаті проведеного нами аналізу відібрано 21 публікацію досліджень, що були представлені в українських та закордонних виданнях, стосовно ефективності методу біосугестивної терапії.
І хоча на сьогодні досліджень, що опубліковані, небагато, у кожній з публікацій автори навели результати та дійшли висновків стосовно високої ефективності та безпечності біосугестивної терапії як гілки гіпнотерапії. Метод БСТ може використовуватися в корекції різноманітних психосоматичних та стресасоційованих розладів, поєднаних з функціональними та хронічними захворюваннями, ендокринною патологією, поведінкових проблем дитячого та підліткового віку. Окремого визнання набуває використання методу БСТ у допомозі особам, що піддаються несприятливим впливам в умовах війни проти України.
На особливу увагу сьогодні заслуговують дослідження вітчизняних авторів (Губська О.Ю. зі співавт., 2022, 2023) [6, 18] щодо використання БСТ як гілки кишковоспрямованої гіпнотерапії в лікуванні спектра розладів кишково-мозкової взаємодії. Саме вони тепер становлять левову частку в структурі гастроентерологічної патології та потребують найбільш ранніх втручань задля профілактики прогресування та хронізації, особливо в дітей, підлітків та працездатних осіб молодого віку [5, 30–33]. Метод потребує подальших досліджень стосовно різних проявів РКМВ, що буде представлено найближчим часом. 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Інформація про фінансування. Це дослідження не мало зовнішнього фінансування.
Внесок авторів. О.Ю. Губська — концепція та дизайн дослідження, редагування тексту; В.В. Алексеєва, А.А. Кузьмінець, О.В. Дудко — написання статті; О.М. Божицька, Б.Р. Мафтичук — написання тексту та оформлення статті.
 
Отримано/Received 08.10.2023
Рецензовано/Revised 20.10.2023
Прийнято до друку/Accepted 29.10.2023

Список литературы

  1. Sharonova I.V. Mental health of the individual as a subject of psychological research. Рroblems of modern psychology. 2013. 738-47. (In Ukrainian).
  2. Demetska O. Aspects of diagnosis and treatment of psychosomatic pathology. Zdorovia Ukr 21 Stor. 2021. 497(4). 53. (In Ukrainian).
  3. Mykhailov B.V. Medico-psychological management of persons with acute disorders of mental state and behavior. Int Med J. 2016. 22(1). 73-80. (In Ukrainian).
  4. Drossman D.A. Functional gastrointestinal disorders: history, pathophysiology, clinical features and Rome IV. Gastroenterology. 2016. 150 (6). 1262-70.e2. doi: 10.1053/j.gastro.2016.02.032.
  5. Keefer L., Ballou S.K., Drossman D.A., Ringstrom G., Elsenbruch S., Ljótsson B. A Rome Working Team Report on brain-gut behavior therapies for disorders of gut-brain interaction. Gastroentero–logy. 2022 Jan. 162(1). 300-315. doi: 10.1053/j.gastro.2021.09.015.
  6. Gubska O.Y., Prykashchykova G.I. Psychogastroenterology of disorders of intestinal-brain interaction. Review with own research. Mod Gastroenterol. 2023 Jun 29. (3). 61-66. doi: 10.30978/MG-2023-3-61. 
  7. Peters S.L., Yao C.K., Philpott H., Yelland G.W., Muir J.G., Gibson P.R. Randomised clinical trial: the efficacy of gut-directed hypnotherapy is similar to that of the low FODMAP diet for the treatment of irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2016. 44 (5). 447-59. doi: 10.1111/apt.13706.
  8. Krouwel M., Farley A., Greenfield S., Ismail T., Jolly K. Systematic review, meta-analysis with subgroup analysis of hypnotherapy for irritable bowel syndrome, effect of intervention characteristics. Complement Ther Med. 2021. 57. 102672. doi: 10.1016/j.ctim.2021.102672.
  9. Strashny O.S. The diseases people play. Kharkiv: Family leisure club, 2018. 320 p. 
  10. Strashny O.S. The neuroses people play. Kharkiv: Family leisure club, 2019. 288 p. 
  11. Strashny O.S. The problems people play. Kharkiv: Family leisure club, 2021. 320 p. 
  12. Strashny O.S. A method of forming an audio data block for biosuggestive therapy of psychosomatic disorders [Internet]. Kyiv, 2023. Р. 6. Available from: https://iprop-ua.com/inv/pdf/himbjqhc-pub-description.pdf. Accessed: October 02. 2023. 
  13. Biosuggestive Therapy [Internet]. [cited 2023 Nov 15]. Avai–lable from: https://www.biosuggest.eu/. Accessed: October 25, 2023.
  14. Voloshyn V.M. The method of biosuggestive therapy. In: Biosuggestive therapy. Collection of scientific articles and reports. 2023. Available from: https://palace.kyiv.ua/8334/. Accessed: October 16, 2023.
  15. Zelenska K.O., Kraskovska T.Yu. Biosuggestive therapy in the treatment system of stress-related disorders in internally displaced persons. Med today tomorrow. 2020. 89(4). 66-73. doi: 10.35339/MSZ.2020.89.04.09.
  16. Venger O.P., Ivanitska T.I. Using biosuggestive therapy to improve psychological processes of internally displaced persons during the war in Ukraine. Ukr visnyk psykhonevrolohii. 2022. 30(3). 56. doi: 10.11603/1811-2471.2022.V.I4.13160/.
  17. Strashny O.S. Good practice for children who have become witnesses and/or victims of violence, and who have also committed violence: recommendation for use. Kyiv, 2015. P. 108. Available from: https://drive.google.com/file/d/1owrUiYrma6NBOQN4hC-xtVWRTJFfz5hF/view?fbclid=IwAR2yIw3XiTfp6nHLuWtv0uezfiCO90pJJcRZ1kSqlJAED2Bi8LufomwTCTI.
  18. Gubska O., Strashny A., Prykashchykova H., Pronosa-Steb–liuk K., Stebliuk V. Biosugestive Therapy in the Correction of Psychosomatic Symptoms in People from Deoccupied Kyiv’s Suburbs. In: International Training and Science Conference “In search of truth and humanity in the age of war”. Leszno, 2022. Р. 9. (In Ukrainian).
  19. Merskey H.E., editor. Classification of chronic pain: Descriptions of chronic pain syndromes and definitions of pain terms. Pain. 1986. Suppl 3. 226.
  20. Osokina O.I., Udod O.A., Ivniev B.B., Seleznova S.V., Putiatin H.H., Ushenin S.H. Possibilities of biosuggestive therapy in the correction of pain syndrome in psychoneurology and dentistry. Ukr Bull Psychoneurol. 2017. 93(25(4)). 73-79. (In Ukrainian).
  21. Burchinsky S.G. Possibilities of complex pathogenetic correction of the main clinical syndromes in neurotic disorders. Ukr Med J. 2023. 153(2). 33-37. doi: 10.32471/umj.1680-3051.153.239541.
  22. Strashny O.S. Biosugestive psychotherapy: recommendation for use. Donetsk, 2017. Available from: https://drive.google.com/file/d/1b7bAF1ExObFfVjJx72GKGpjRDLQBEBBJ/view?fbclid=–IwAR0CMSnTm0MYwkgRVGwfcSjP-gPOw1SAgwPTDclfKThNm5LdRIu49L3Rji4. Accessed: September 11, 2023.
  23. Sinaiko V.M., Kondratenko A.P., Zemlianitsyna O.V. Complex approach to correction of emotional disorders in patients with type II diabetes using biosuggestive therapy. Med today tomorrow. 2021 Mar 31. 90(1). 62-68. doi: 10.35339/MSZ.2021.90.01.SKZ.
  24. Nevzorova S.I. Biosuggestive therapy of anxiety disorders in thyrotoxicosis. In: Abstracts based on the materials of the XIV All-Ukrainian Scientific and Practical Conference of Young Scientists with International Participation “Current Issues of Clinical Medicine”. 2020. Р. 144-145. (In Ukrainian).
  25. Yashchyshyna Y.M. Biosuggestive psychotherapy as a method of short-term medical and psychological rehabilitation of children and adolescents during the war. In: Abstracts of the presentation at the conference “Actual problems of clinical and technological medicine”. Kyiv: KVITs, 2023. Р. 222-225. (In Ukrainian).
  26. Shugaуlo Y.B. Internet addiction and its prevention among children and teenagers. Bull Zaporizhzhia Natl Univ Pedagog Sci. 2015. 25(2). 17-24. (In Ukrainian).
  27. Venher O.P., Ivanitska T.I. Psychotherapeutic correction of depression and anxiety in people suffering from Internet addiction. In: Proceedings of the XXIV International Congress of Students and Young Scientists. Ternopil: Ternopil National Medical University, 2020. Р. 164. doi: 10.11603/1811-2471.2022.V.I4.13160 (In Ukrainian).
  28. Nesterenko T.V. Study of the effectiveness of biosuggestive therapy in the complex correction of logoneurosis in adults. In: Abstracts of the 4th International scientific and practical conference “European scientific discussions”. Rome, 2021. Р. 443-446. 
  29. Osokina O.I., Udod O.A., Ivniev B.B., Ushenin S.G., Putyatin G.G., Nesterenko T.V., et al. Biosuggestive therapy in the treatment of dental phobia. Med Sci Ukr. 2017. 13(1–2). 74-81. 
  30. Chacko M.R., Chiou E.H., Middleman A.B., Li B.U., Misra S.M., Hoppin A.G. Functional abdominal pain in children and adolescents: Management in primary care. In: UpToDate [Internet]. Mar 30. Wolters Kluwer, 2023. Available from: https://www.uptodate.com/contents/functional-abdominal-pain-in-children-and-adolescents-management-in-primary-care. Accessed: October 07, 2023.
  31. Pemberton L., Kita L., Andrews K. Practitioners’ experiences of using Gut Directed Hypnosis for irritable bowel syndrome: Perceived impact upon client wellbeing: A qualitative study. Complement Ther Med. 2020 Dec 1. 55. 102605. doi: 10.1016/J.CTIM.2020.102605.
  32. Noble H., Hasan S.S., Simpson V., Whorwell P.J., Va–sant D.H. Patient satisfaction after remotely delivered gut-directed hypnotherapy for irritable bowel syndrome during the COVID-19 era: implications for future practice. BMJ Open Gastroenterol. 2022 Nov 1. 9(1). e001039. doi: 10.1136/BMJGAST-2022-001039.
  33. Hasan S.S., Ballou S., Keefer L., Vasant D.H. Improving access to gut-directed hypnotherapy for irritable bowel syndrome in the digital therapeutics’ era: Are mobile applications a “smart” solution? Neurogastroenterol Motil. 2023 Feb. 35(4). e14554. doi: 10.1111/nmo.14554.

Вернуться к номеру