Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №8, 2025

Актуальність. Поєднані переломи ключиці та ребер становлять від 18,6 до 29,1 % випадків серед пацієнтів з політравмою. Тупа травма грудної клітки є однією з основних чинників летальності. Переломи ключиці та ребер вважаються маркерами тяжкості травми та незалежно один від одного підвищують ризик смертності. Дані ураження характеризуються багатогранними клінічними проявами та полісимптоматичністю. Мета: підвищити рівень діагностики поєднаних переломів ключиці та ребер шляхом визначення інформативності інструментальних способів дослідження та створення клініко-інструментального діагностичного алгоритму. Матеріали та методи. Проаналізовано літературні джерела баз даних Pubmed, Embase за ключовими словами «політравма», «переломи ключиці та ребер», «пошкодження органів грудної клітки», «клініко-інструментальна діагностика». Результати. У механогенезі превалюють дорожньо-транспортні пригоди (57,1–80 % випадків). Серед переломів ключиці переважають переломи середньої третини — 72,2 %. Перелом двох ребер було діагностовано у 40,7 % випадків, трьох — 16,7 %, більше трьох — 42,6 %; ураження легень: забій легень — 33,3 %, пневмоторакс — 22,2 %, гемоторакс — 44,5 %. Характер клініко-інструментального обстеження залежить від загального стану пацієнта. У пацієнтів, які характеризуються як тяжкі або вкрай тяжкі, пріоритетним є проведення ультразвукового дослідження грудної клітки, яке характеризується достатньо високими показниками чутливості  — 92,45 %, специфічності — 99,07 % та діагностичної точності — 96,88 %. Висновки. Поєднані переломи ключиці та ребер характеризуються поліморфізмом ураження та багатогранною симптоматикою, що потребує мультидисциплінарного диференційного підходу при діагностиці. Запропонований клініко-інструментальний діагностичний алгоритм при поєднаних пошкодженнях ключиці та грудної клітки забезпечує раціональний підхід при діагностиці та дозволяє зменшити кількість діагностичних помилок.

Background. Combined clavicle and rib fractures account for 18.6–29.1 % of cases among patients with polytrauma. Blunt chest trauma is one of the main causes of mortality. Clavicle and rib fractures are considered markers of injury severity and independently increase the risk of mortality. These lesions are characterized by multifaceted clinical manifestations and polysymptomatic presentation. Objective of the study: to improve the level of diagnosis for combined fractures of the clavicle and ribs by determining the informativeness of instrumental examination methods and creating a clinical and instrumental diagnostic algorithm. Materials and methods. Literature sources from PubMed, Embase databases were analyzed using keywords: polytrauma, fractures of the clavicle and ribs, injuries of the chest organs, clinical and instrumental diagnosis. Results. In terms of mechanism of injury, road accidents prevail (57.1–80 % of cases). Among clavicle fractures, fractures of the middle third prevail — 72.2 %. Fracture of two ribs was diagnosed in 40.7 % of cases, three — in 16.7 %, more than three — in 42.6 %, lung damage: lung contusion — in 33.3 %, pneumothorax — in 22.2 %, hemothorax — in 44.5 %. The nature of the clinical and instrumental examination depends on the general condition of the patient. In those with severe or extremely severe condition, the priority is to conduct chest ultrasound, which is characterized by sufficiently high sensitivity of 92.45 %, specificity of 99.07 % and diagnostic accuracy of 96.88 %. Conclusions. Combined fractures of the clavicle and ribs are characterized by polymorphism of the lesion and multifaceted symptoms, which requires a multidisciplinary differential approach to diagnosis. The proposed clinical and instrumental diagnostic algorithm for combined injuries of the clavicle and chest provides a rational approach to diagnosis and helps reduce the number of diagnostic errors.

політравма; переломи ключиці та ребер; пошкодження органів грудної клітки; клінічна та інструментальна діагностика

polytrauma; clavicle and rib fractures; thoracic injury; clinical and instrumental diagnosis

1. Sweet A.A.R., Beks R.B., Jpma F.F.A. et al. Epidemiology of combined clavicle and rib fractures: a systematic review. Eur J Trauma Emerg Surg. 2022;48:3513-3520. doi: 10.1007/s00068-021-01701-4.
2. Hoepelman Ruben J., van der Linde, Rens A., Beeres Frank J.P. et al. In patients with combined clavicle and multiple rib fractures, does fracture fixation of the clavicle improve clinical outcomes? A multicenter prospective cohort study of 232 patients. Journal of Trauma and Acute Care Surgery. 2023;95(2):249-255. doi: 10.1097/TA.0000000000004001.
3. Kim H., Lee M.S., Yoon S.Y. et al. Validation of chest trauma scoring systems in polytrauma: a retrospective study with 1,038 patients in Korea. J Trauma Inj. 2024;37(2):14-123. doi: 10.20408/jti.2023.0087.
4. Ranjan S.K., Singh R.K., Kumar S. et al. Assessment of Frequency, Patterns, and Causes of Blunt Abdominal Trauma in a North Indian Cohort: An Autopsy-Based Study. Cureus. 2023;15(9):44856. doi: 10.7759/cureus.
5. Reddy N.B., Hanumantha, Madithati P., Reddy N.N. et al. An epidemiological study on pattern of thoraco-abdominal injuries sustained in fatal road traffic accidents of Bangalore: Autopsy-based study. J Emerg Trauma Shock. 2014;7(2):116-20. doi: 10.4103/0974-2700.130882.
6. Chaika V.O., Karpenko S.I., Zavizion E.M. Clinical symptoms of combined abdominal and thoracic trauma in peacetime. Clinical medicine. 2024;29(3):78-84. doi: 10.26641/2307-0404.2024.3.313518.
7. Liberati A., Altman D.G., Tetzlaff J. et al. The PRISMA statement for reporting systematic reviews and meta-analyses of studies that evaluate healthcare interventions: explanation and elaboration. PLoS Med. 2009 Jul 21;6(7):1000100. doi: 10.1371/journal.pmed.1000100.
8. Roberts D.J., Bobrovitz N., Zygun D.A. et al. Evidence for use of damage control surgery and damage control interventions in civilian trauma patients: a systematic review. World J Emerg Surg. 2021;16:10. doi: 10.1186/s13017-021-00352-5.
9. Volpin G., Pfeifer R., Saveski J. et al. Damage control orthopaedics in polytraumatized patients- current concepts. J Clin Orthop Trauma. 2021 Jan;12(1):72-82. doi: 10.1016/j.jcot.2020.10.018.
10. Caputo G., Meda S., Piccioni A. et al. Thoracic Trauma: Current Approach in Emergency Medicine. Clin Pract. 2024;14:1869-1885. doi: 10.3390/clinpract14050148.
11. Zsolt J. Balogh. Polytrauma: It is a disease. Injury. 2022;53:1727-1729. doi: 10.1016/j.injury.2022.05.001 0020-1383.
12. Mateen B.A., Horton M., Playford E.D. Psychometric analysis of the Glasgow Coma Scale and its sub-scale scores in a national retrospective cohort of patients with traumatic injuries. PLoS One. 2022;17(6):0268527. doi: 10.1371/journal.pone.
13. Френк Г. Неттер. Атлас анатомії людини. 7-ме видання (дві мови). ISBN: 978-617-505-769-8. Київ: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»; 2020.
14. Jain A., Waseem M. Chest Trauma. In: Stat Pearls [Internet]. Treasure Island (FL): Stat Pearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482194/.
15. Boutros J., Marquette C.H., Ichai C. et al. Multidisciplinary management of tracheobronchial injury. Eur Respir Rev. 2022;(163):210126. doi: 10.1183/16000617.0126-2021.
16. Lodhia J.V., Eyre L., Smith M. et al. Management of thoracic trauma. Anaesthesia. 2023;78(2):225-235. doi: 10.1111/anae.15934.
17. Akyeampong D., Hoey A., Patel A. et al. Anatomy of the interchondral joints and the effects on mobility of ribs. J Trauma Acute Care Surg. 2024;97(6):869-871. doi: 10.1097/TA.0000000000004430.
18. Patel A., Privette A., Bauman Z. et al. Anatomy of the anterior ribs and the composition of the costal margin: A cadaver study. J Trauma Acute Care Surg. 2023;95(6):875-879. doi: 10.1097/TA.0000000000004115.
19. Choi J., Tennakoon L., You J.G. et al. Pulmonary contusions in patients with rib fractures: The need to better classify a common injury. Am J Surg. 2021;221(1):211-215. doi: 10.1016/j.amjsurg.2020.07.022.
20. Carl A. Beyer, Ashly C. Ruf, Ali B. Alshawi аt аl. Management of traumatic pneumothorax and hemothorax. Current Problems in Surgery. 2025;63:101707. doi: 10.1016/j.cpsurg.2024.101707.
21. Jacqueline Tran, William Haussner, Kaushal Shah. Traumatic Pneumothorax: A Review of Current Diagnostic Practices And Evolving Management. The Journal of Emergency Medicine. 2021;61(5):517-528. doi: 10.1016/j.jemermed.2021.07.006.
22. Deng H., Tang T.X., Yao Y. et al. The incidence, clinical characteristics, and outcome of polytrauma patients with the combination of pulmonary contusion, flail chest and upper thoracic spinal injury. Injury. 2022;53(3):1073-1080. doi: 10.1016/j.injury.2021.09.053.
23. Pumarejo Gomez L., Tran V.H. Hemothorax. [Updated 2023 Aug 8]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025 Jan–. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK538219/.
24. David G. Dillon, Robert M. Rodriguez. Screening performance of the chest X-ray in adult blunt trauma evaluation: Is it effective and what does it miss? The American Journal of Emergency Medicine. 2021;49:310-314. doi: 10.1016/j.ajem.2021.06.034.
25. Ozlem Tataroglu, Secil Telli Erdogan, Mehmet Ozgr Erdogan. Diagnostic Accuracy of Initial Chest X-Rays in Thorax Trauma. Journal of the College of Physicians and Surgeons. 2018;28(7):546-548. doi: 10.29271/jcpsp.2018.07.546.
26. Polireddy K., Hoff C., Kinger N.P. et al. Blunt thoracic trauma: role of chest radiography and comparison with CT — findings and literature review Emerg Radiol. 2022;29(4):743-755. doi: 10.1007/s10140-022-02061-1.
27. Chen C.K., Cheng L.C., Chen K.T. Computed Tomography Scan of the Chest Is a Reliable Screening Investigation for Structural Cardiac and Pericardial Injury in Patients With Trauma. Cureus. 2025;17(1):77329. doi: 10.7759/cureus.77329.
28. Lahav Z., Shimonovich S., Kanani F. et al. Assessing the role of chest CT in minor blunt trauma: evaluation of the NEXUS decision instrument across an expanded population. Eur J Trauma Emerg Surg. 2025;51(1):84. doi: 10.1007/s00068-024-02692-8.
29. Koohyar Ahmadzadeh, Mohammad Abbasi, Mahmoud Yousefifard et al. Value of NEXUS chest rules in assessment of traumatic chest injuries; a systematic review and a meta-analysis. The American Journal of Emergency Medicine. 2023;65:53-58. doi: 10.1016/j.ajem.2022.12.038.
30. Chan K.K., Joo D.A., McRae A.D. et al. Chest ultrasonography versus supine chest radiography for diagnosis of pneumothorax in trauma patients in the emergency department. Cochrane Database Syst Rev. 2020:7(7):13031. doi: 10.1002/14651858.CD013031.pub2.
31. Saja Ali Ahmed, Shaymaa Khalid Abdulqader, Nabaa Aswad Shakir. The Efficacy of Bedside Chest Ultrasound in the Detection of Traumatic Pneumothorax. The Open Neuroimaging Journal. 2024;17. doi: 10.2174/0118744400300817240704095404.
32. Walsh M.H., Zhang K.X., Cox E.J. et al. Comparing accuracy of bedside ultrasound examination with physical examination for detection of pleural effusion. Ultrasound J. 2021;13:40. doi: 10.1186/s13089-021-00241-7.
33. Shao S., Wu Z., Liu J. et al. Evaluating the effectiveness of handheld ultrasound in primary blast lung injury: a comprehensive study. Sci Rep. 2025;15:2358. doi: 10.1038/s41598-025-86928-6.